Все очень дорого. Как выживать???

Халявные места даже типа просто продавца в зоомагазин поблизости с домом за ту же 10 заняты по знакомству и так далее, только пахать остаётся

Ну да, по 12 работаю. Два через два. Не завидуйте)

В будь-якому випадку я б не допустила до анемії своїх дітей - для цього не потрібно великі кошти. Але не всі мами вміють думати про здоров´я дитини.

Ніколи не кажи ’ніколи’. Ви не були в ситуації тієї жінки і не пройшли ’5 миль у її взутті’, щоб її судить. Вона теж хотіла смачно нагодувати дитину та всім забезпечити, але не завжди то можливо. У нас купа людей, які працюють на малі гроші. Часто це жінки з дітьми, які просто виживають. Ті самі няні чи повара в дитсадку і т.д. отримують копійки, але ж їх робота теж потрібна.

Чему завидовать?

Про нянь і поварів смішно

В большом городе бывают огороды. Но не везде

Не думаю, що їм смішно на їх зарплату. Ще є кастелянші, прибиральниці, завгоспи і купа інших професій, які мало оплачуються. Є купа людей, які працюють за ті самі 7-8 тисяч. Вам ще смішно? Мені їх шкода.

Так, бо повари і няні з голоду не пухнуть

Я з великого міста. Ні в кого з оточення не має городів. Є дачі за містом, вони для відпочинку. Але це всі сім´ї з достатком. Якщо порахувати оренду дачі плюс проїзд до неї хоча б раз на тиждень, то від зарплати тієї жінки мало що залишиться)

Я в Киеве живу, частный дом и то есть земля. Для зелени и овощей. Прям в городе ни у кого нет огорода🤦‍♀️

Ніхто не каже, що пухнуть. Але харчування приходить на кількість дітей. Тому щоб ’прогодувати’ всіх стражденних з низькою зпл і їх дітей, то не вистачить на самих дітей з садочка. Знаю особисто м/с з садочка, яка ще до війни вимушено працювала на вихідних в приватній структурі, бо не тягла сама двох дітей на одну зпл. Це ненормальна ситуація, коли за зарплату за повний день людина не може прогодувати дитину.

Який відсоток киян має приватні будинки? Ну смішно ж.

Так а ми причому, всі питання до влади

Смішно, звичайно.

Та звісно,всі питання завжди комусь. Тільки ж не влада у цій темі понаписували, що мама із мінімалкою, у якої дитина свідомість втратила від анемії то ’недомать’, яка ’зозуля, якій дитину не шкода’ і що ’треба було з тієї мінімалки влітку запасів наробить’. Наче дорослі жінки, а емпатії нуль, і винна завжди нещасна жінка, яка працюючи повний день не може прогодувати дитину, а не держава, що дозволяє платити таку низьку зпл за роботу.

Я живу навпроти дитячого садка - прекрасні і задоволені няні і повара І діти в них чудові.

І мені.

Конечно, такие торбы домой прут 🤣

Спеціально передзвонила до мами - вона медсестра в педіатрії, сказала, що це ще потрібно ’постаратися’ довести дитину до анемії і втрати свідомості.

Помічник вихователя
6 700 – 7 000 грн
Детский сад №154 (Киев)
Київ, 9,5 км від центру
Повна зайнятість.

Це вакансія зараз. Якщо ви вважаєте, що на таку зпл мінус податки у Києві можна бути задоволеним і з щасливими дітьми - навіть не знаю чи бажати вам такого щастя, чи все ж не треба.

Так, за здоров´я дитини відповідає мама.

Я не бачу що вони пруть але щоб хворобливі чи бліді, це точно ні.

Там немає сенсу.
Крадуть

Є повною запитів працювати приватно нянею. Що заважає?

Я вам напишу так - що ніколи ще не зустрічала молоду здорову людину, яка працює і хоче працювати- зпухшою від голоду. І дітей таких не зустрічала, в нормальних батьків. Можливо я десь не там ходжу чи живу, незнаю.

У мене були батьки інженери, з освітою, які працювали на великому і колись престижному підприємстві. На початку 90-х років почали масово затримувати зпл, інколи видавати продукцією (яку спробуй продай), інколи по бартеру отримували цукор чи макарони і могли частково зпл видавати ними, плюс пішов ріст цін, коли протягом дня цінники переписували двічі. До кінця місяця, як приходив час отримувати зпл, то вже були геть інші гроші, ніж на початку місяця і їх ще й затримували.
Так ось в ці часи, я маючи двох гарних батьків, не доїдала. Як і багато інших моїх однолітків. У мене почалася анемія ( у вас там мама медсестра? Привіт їй великий, до анемії дитині дійти зовсім нескладно). На фоні анемії у мене зникли місячні. І таких як мої батьки, було 3/4 нашого міста.
Ніколи не судіть людину, не знаючи її ситуації!

Мої батьки в цей час, змогли адаптуватися до нових умов і ми прекрасно харчувалися.

Розумію. Тримайтеся.

У той час ’прекрасно адаптувалися’ ті, хто зміг зайнятися тим, що буквально за пару років до того називалося ’спекуляція’: коли товар купувався в одному місці за меншу ціну, а потім втричі дорожче продавався у іншому місці. Не всі могли тим займатися, оскільки покоління батьків було вирощене із думкою, що спекуляція є негарно і непорядно.
Ще в той час ’прекрасно адаптувалися’ ті, хто лазив по чужим дачам і городам і вибирав врожай. Чоловіки об´єднувалися у патрулі і сторожували, бо крали дуже багато. Одному батькові багатодітної сім´ї, що мав 5 дітей, зламали руку, як піймали за крадівництвом на дачах. Я не можу засуджувати того батька - бо його діти голодували, але і чоловіків розумію - бо їх діти залишалися без тієї ж картоплі через крадіїв. У когось були родичі у селі, які в скрутні часи взяли на себе харчування родичів, що жили у містах. Так що у кожного були свої методи виживання.
На одну сім´ю, що ’прекрасно харчувалася’ припадали десятки сімей, що мали недостатнє чи незбалансоване харчування. Нерозумно засуджувати людину за те, що чесно працювала, але її обкрадала держава і ділки, що якраз у той час ’приватизували’ державне майно. Чесним шляхом у ті часи заробити на ’прекрасне харчування’ було практично неможливо.