Не спілкувалася зі знайомою більше 15 років, помер її чоловік. Ви б подзвонили?

Історія дуже давня...
Знайомі через батьків, трохи товаришували в юності, але не близько.
Мене з батьками запросили на весілля тої дівчини. Там я познайомилася зі своїм теперішнім чоловіком. Живемо з ним щасливо вже багато років.
Але з тою парою (наших спільних знайомих) я та чоловік перестали спілкуватися майже одразу після їх весілля. Причина - банальне непорозуміння, що виникло між молоддю. Не гроші, не любов, просто не співпадіння планів. Дурна юнацька образа і спілкування прирвалося. Ми були ініціаторами.

Нещодавно помер чоловік тої знайомої.
З одного боку є бажання подзвонити, висловити підтримку. Адже завдяки їм ми з чоловіком познайомилися.
З іншого боку не знаю, чи захоче вона розмовляти. Не спілкувалися більше 15 років. Можливо досі ображена.

Мені не приємна ця ситуація. Постійно думаю, що перестали спілкуватися через дурню. Були юні, гонорливі... Зараз поступила би мудріше. А ще думаю, що подзвоню та буду мати неприємну розмову, від якої легше на душі не стане.