Как вам идея "экономической брони"?

"Зараз є певна калькуляція того, скільки коштує навчання, озброєння і грошове забезпечення одного мобілізованого. Якщо брати середню суму витрат на всіх етапах, то це десь 80 тисяч гривень на одного бійця на місяць. Тому в тилу 4–5 людей мають щодня працювати, аби забезпечити бюджету ці гроші", – пояснює в розмові з УП Шурма.
Таку ж цифру – четверо–п´ятеро працюючих на одного військового – озвучував публічно і президент Зеленський.
Отож, за такою логікою, щоб мобілізувати додатково 500 тисяч людей, необхідно економічно забронювати до 2 мільйонів осіб.

Офіс президента та група Наталухи в Раді мають дві різні концепції щодо того, хто має потрапити в ці умовні два мільйони та скільки це має принести доходів державі.

На Банковій схильні організувати цей процес, спираючись на суму реально отриманої заробітної плати, з якої платиться податок.
Нижня "межа входу", яка дозволятиме претендувати на економічне бронювання – 30–35 тисяч гривень на місяць. За такої зарплати податкові відрахування працівника і роботодавця складуть до 18 тисяч гривень.

Група Наталухи розробляє цілком відмінний проєкт. Він базується на впровадженні нового спеціального квазіподатку, такого собі військового збору.
Якщо роботодавець хоче подати працівників на економічну "бронь", то має гарантувати, що кожного місяця додатково заплатить за нього 20 тисяч гривень. Таку ж можливість пропонується надати активним ФОПам.

Проте це якщо буде, що забирати. Як розповідають співрозмовники УП в Федерації роботодавців, обидві названі суми – зарплата в 35 тисяч чи 20 тисяч збір з роботодавця – недосяжні для більшості їхніх членів.
Члени ФРУ готові платити за бронь, але десь у районі 6 тисяч гривень на місяць за працівника. Хоча очевидно, що такий рівень надходжень не здатен стати аргументом у дискусії з тими, хто виступає проти ідеї економічного бронювання.

Як переказують співрозмовники в команді президента, Зеленський ще не вирішив, який саме варіант обрати. Хоч уже публічно заявив, що сам механізм буде реалізовано.