Полтавська галушка• 29 февраля 2024
Психіатр
Була в психіатра, бо постійно маю тривожність, все беру близько до серця, я пробувала переключати думки, міняти в інше русло, навіть пити по вечорах, щоб було легше, але все одно то вертається. Тривожусь за здоров´я, за дорогу як знаю що чоловік десь далеко їде, за батьків, постійно представляю щось погане.
Виписала мені лікар антидепресанти
, сказала що психолог в моєму випадку вже не варіант.
Вранці випила перші таблетки, ні и все ок. Але потім начиталась всяких відгуків, що з них важко злізти, а лікар казала що просто потрібно поступово під контролем лікаря їх відміняти і все буде прекрасно.
Хто мав тривожність і лікувався Ад ви спригнули з них, а то я вже прям боюсь завтра пити їх?
Виписала мені лікар антидепресанти
, сказала що психолог в моєму випадку вже не варіант.
Вранці випила перші таблетки, ні и все ок. Але потім начиталась всяких відгуків, що з них важко злізти, а лікар казала що просто потрібно поступово під контролем лікаря їх відміняти і все буде прекрасно.
Хто мав тривожність і лікувався Ад ви спригнули з них, а то я вже прям боюсь завтра пити їх?
34
0
Я на ад 1,5 года, не сходила, но еще и не планирую в обозримом будущем. У меня тревожно-невротичное расстройство и с таблетками я нормальный человек наконец. Так что бояться не надо, сходят долго и постепенно снижая дозы, все ок
Ясно, а як у вас це проявлялась? Просто ту начиталась що привикання 2-3 тижні і к всіх це просто жах. Вже боюсь
І ще питання, за ула лікаря спитати, це ж зовсім алкоголь не можна на ад?
І ще питання, за ула лікаря спитати, це ж зовсім алкоголь не можна на ад?
Да, нужно пару недель зайти на препарат. У меня было меньше, очень сложные были дня 3-4, была просто овощем, муж очень переживал. Но потом организм адаптировался и я ожила.
Проявлялось сильным страхом за близких, настолько сильным, что когда муж уехал в командировку, я не могла спать, думала с ним что-то случится, в я не переживу и поэтому лучше сама что-то с собой сделаю. Это был пик и после этого я пошла к врачу.
А в обычной жизни я просто была сильно плаксивая, боялась людей, ПА стали чаще появляться, я была просто комком страха и тревог. Страшно мерзла, сейчас кстати вообще не мерзну даже в морозы. В ТЦ например, где куча людей, у меня часто была деперсонализация и дереализация, я как бы не чувствовала себя и видела будто со стороны. Мир сужался до метра и расширялся до бесконечности одновременно.
Алкоголь можно, просто не сразу после приема
Проявлялось сильным страхом за близких, настолько сильным, что когда муж уехал в командировку, я не могла спать, думала с ним что-то случится, в я не переживу и поэтому лучше сама что-то с собой сделаю. Это был пик и после этого я пошла к врачу.
А в обычной жизни я просто была сильно плаксивая, боялась людей, ПА стали чаще появляться, я была просто комком страха и тревог. Страшно мерзла, сейчас кстати вообще не мерзну даже в морозы. В ТЦ например, где куча людей, у меня часто была деперсонализация и дереализация, я как бы не чувствовала себя и видела будто со стороны. Мир сужался до метра и расширялся до бесконечности одновременно.
Алкоголь можно, просто не сразу после приема
Проходжу вже третій курс АД, під наглядом лікаря сходила без проблем.Менше читайте і думайте, що ви приймаєте ліки, тому що можете накрутити побочкі, яких немає)
Стосовно алкоголю- мені лікар дозволив після тривалого часу і перевіривши, чи нормальна реакція.Спитайте в свого при наступному візиті
Стосовно алкоголю- мені лікар дозволив після тривалого часу і перевіривши, чи нормальна реакція.Спитайте в свого при наступному візиті
Запитаю за алкоголь в смс переписці, бо в неділю на день народження йду, і не дуже хочу всім пояснювати що я за таблетки п´ю і для чого
Я захожу на ад. Впереди 8 марта и мой день рождения. Всем уже сообщила, что полностью отказалась от алкоголя, потому что печень дала сбой и перестала алкоголь перерабатывать. Даже от небольшой дозы плохо становится.( Вообще- то последнее правда, правда не знаю почему). А про таблетки абсолютно не собираюсь никому ничего объяснять.
Дивно сказав психіатр. АД це швидка допомога, а потім потрібна психотерапія, щоб розкрутити усі Ваші паттерни, які ведуть до тривожності. Просто АД це як пити вугілля від токсинів і далі їсти токсичну їжу.
2
Так. Обовʼязково. Самі АД це не вихід, це щоб зняти гострий стан. Далі з пт розбиратись що викликає тривожність, які Ваші укладені сценарії і як їх розкрути, відкорегувати.
Хм, тривожність маю, думки і хвилювалання за рідних постійно, з дитинства таке було навіть, коли я мала вдома чекаю маму, а вона не повертається вчасно з якихось причин. Різного собі надумувала. Хвилювання завжди зі мною, про стан здоров´я свій і рідних, але якось не думала навіть, що треба йти до лікаря за пігулками....звикла до цього відчуття, це як частина мене, так і живу з цим, наче справляюсь. Хвилювання за рідних це ж типово, погано, коли такого хвилювання немає. Як визначити ту межу, коли таки допомога лікаря необхідна?
Ні, в мене вже такий стан що я можу водити дітей по лікарях, бо мені здається що щось не в нормі, два три лікарі кажуть що все ок, а мені здається що вони недосвідчені, чи щось пропустили, я далі читаю форуми, знаю краще всіх лікарів і тому далі веду їх щось обстежувати. І так по колу. Я повинна була звернутись до психіатра, бо мої діти б мене зненавидіти скоро
Я навіть зверталась до нутріціолога онлайн, бо мені здалось що діти часто хворіють, здавала мільйон їм аналізів і давала стопятсот добавок, поки чоловік мені трохи вправив мозок. І я все ж вирішила піти на лікування
У меня наоборот, жизнь- только держись , каждый день случается что-то, что хуже чем вчера. Очень много лет. И я считаю свою психику стойкой. Когда бывает просвет в проблемах, мне сразу легче. Но от их груза я конечно в последнее время сдала. Я правда не понимаю что с этим можно сделать, ведь ситуации не перестанут происходить, их же надо решать.
Так це також наче типово для мами- хвилюватися за дітей, тим більш, коли це все вперше. От не знаю, я наче і сама така, також вичитую усе, і до декількох лікарів можу піти, а ще як у них думки різні, то взагалі аут. Але все ж таки здоровий глузд перемагає, якщо хвороби нема, то заспокоюють наче...
Я до того, що може не завжди ті пігулки потрібні? От де та межа, хто його знає )
Я до того, що може не завжди ті пігулки потрібні? От де та межа, хто його знає )
От в мене не перемагає той здоровий глузд , я постійно накручую собі різні погані стани, рак, і все таке. Розумієте, діти вже в шоці з тих обстежень
Так ви всередині себе вірите у те, на що накручуєте себе? Або просто хвилюєтесь, щоб того не було? У мене друге, дідусь мав онкологію, бабуся, мама ) і взагалі у мами хвороб тих, наче у лісі ягід 
також боюся усього, але в середині себе не вірю, що то станеться. Але якщо сталась якась халепа, то краще її виявити раніше і просто раніше розпочати лікування.
також боюся усього, але в середині себе не вірю, що то станеться. Але якщо сталась якась халепа, то краще її виявити раніше і просто раніше розпочати лікування.
Ааа, то це ви з лімфовузлами? То ппц. Нащо ви ще тут крутите? То взагалі лікарі пишуть чи копірайтери? Якщо хочете думку від лікаря, почитайте/послухайте Євгена Скрипника чи Давида Щербину (у останнього нещодавно як раз був ефір про антидепресанти). А то ви загнали себе в кут, вам дають рятівний круг, а ви сидите і гуглите, з якого він матеріалу: достатньо екологічного чи ні. А насправді вам треба хапатись і впливати, бо ви без нього потонете
1
Татьяна Редько, медицинский психолог, врач-психиатр, гипнотерапевт
Мне ее советовали,но лично еще не была
Мне ее советовали,но лично еще не была
Консультація 1300 грн, до години часу, потім при потребі скидають рецепт на ліки. Лікареві можна писати в телеграм коли потрібно
І настільки не довіряєте клініці і лікарям, що співставляєте їх рекомендації з копірайтом? Ви десь бачили, щоб Скрипник писав, що з антидепресантів потім не злізеш?
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу