Портников уделал империцу Латынину

Утром вся лента Фб в обсуждении этого интервью. Площадку выбрали у Фейгина, ну к Латыниной Портников не ходит, это креселки
Подоляка, прости господи, и Аристовича

Коротко- читателям

"Якщо вже говорити з росіянами, то тільки так!

Портников блискуче поставив на місце шматок імперського лайна — Латиніну!

Я дуже чекала саме на таку публічну дискусію українського інтелектуала з російськими псевдоінтелектуалами — задушити їх історичними фактами, вказати їм на їхні нацистські вуса та фашистську форму. І все це — з посмішкою й гордо піднятою головою.

Латиніна намагалася донести свою білопальтошну (насправді — суто імперську) думку, мовляв, українці мають вважати себе не жертвами росіян (історично), а партнерами і «побєдітєлямі».

Деякі тези Портникова (не дослівно, в моїй інтерпретації та вільному перекладі):

- Не всі імперії однакові, і всі народи в різних імперіях жили по-різному.

- Українці ніколи не мали рівних прав у побудові російської імперії, це брехня.

- Брати участь у побудові російської імперії мали право тільки ті українці, які відмовилися від української ідентичності й приймали московську. А ті, хто не приймали «русскую» ідентичність — завжди переслідувались і вбивались імперією, а потім совєтскім союзом.

- Я би хотів нагадати Юлії Латиніній, з її історичною освітою, деякі факти, з яких почалася взаємодія України та Московії, каже Портников:

- Про яке таке видатне «партнерство» ми говоримо, коли після того, як Андрій Боголюбський створив те, що потім назвалося Москвою і Росією, перше, що відбулося, це погроми і розорення Києва?

- Про яке партнерство ми говоримо, коли війська Петра так званого Великого знищували під нуль Батурин, включно з жінками й дітьми?

- Про яке партнерство може йти мова, коли в 20-ті роки 20-го сторіччя всі російські армії, які брали участь в громадянській війні: що білі, що червоні, що Денікін, що Лєнін, знищували українську державність?

- Якщо ви вважаєте партнерами зрадників і колаборантів, то це не наші партнери.
- Про яке партнерство ми можемо говорити, якщо навіть до українців, які вам прислужували, ви завжди ставилися зі зневагою, як до тих, хто може лише готувати борщ, їсти вареники і танцювати гопака?

- Про яке партнерство ми можемо говорити, якщо українська культура в Росії завжди сприймалася, як щось маленьке, сільське та третєсортне?

«Аргументи» Латиніної були дуже «свіжими» (тобто, заїждженими та смердючими, як портянкі російських окупантів):

- А Гоголь і Булгаков прєдатєлі?
- А как же Шевчєнко, которий пісал днєвнікі на русском?
- А Наполєон прєдатєль Корсікі?
- Ну Рассія же нє одна такая імпєрія била!

Цікавий момент: росіяни не розуміють різниці між етнічністю та ідентичністю, і на цьому дуже влучно наголошує Портников.

Наприкінці дискусії було голосування глядачів за одного зі спікерів, і звісно ж, за Портникова було майже 90%, а за рижу ондатру — 5%.
І все, на що спромоглася примітивна фашистка, це істерично видати: а почєму всі ети люді нє на фронтє?

Це я написала тільки верхівку айсберга, а там дуже багато цікавого, і говорить здебільшого Віталій, тож раджу слухати.)
Епічний етер (на початку, до речі, Портников їм обом — і Латиніній і Фейгіну як модератору, нагадує, як вони просували пройдисвіта Арєстовіча), що точно мав статися і вартий уваги! ( Оксана Байло)


Видео

https://www.youtube.com/live/Iq_MuTC3SCs?si=7pC1sMTe0DAaiVlP