Утром вся лента Фб в обсуждении этого интервью. Площадку выбрали у Фейгина, ну к Латыниной Портников не ходит, это креселки
Подоляка, прости господи, и Аристовича
Коротко- читателям
"Якщо вже говорити з росіянами, то тільки так!
Портников блискуче поставив на місце шматок імперського лайна — Латиніну!
Я дуже чекала саме на таку публічну дискусію українського інтелектуала з російськими псевдоінтелектуалами — задушити їх історичними фактами, вказати їм на їхні нацистські вуса та фашистську форму. І все це — з посмішкою й гордо піднятою головою.
Латиніна намагалася донести свою білопальтошну (насправді — суто імперську) думку, мовляв, українці мають вважати себе не жертвами росіян (історично), а партнерами і «побєдітєлямі».
Деякі тези Портникова (не дослівно, в моїй інтерпретації та вільному перекладі):
- Не всі імперії однакові, і всі народи в різних імперіях жили по-різному.
- Українці ніколи не мали рівних прав у побудові російської імперії, це брехня.
- Брати участь у побудові російської імперії мали право тільки ті українці, які відмовилися від української ідентичності й приймали московську. А ті, хто не приймали «русскую» ідентичність — завжди переслідувались і вбивались імперією, а потім совєтскім союзом.
- Я би хотів нагадати Юлії Латиніній, з її історичною освітою, деякі факти, з яких почалася взаємодія України та Московії, каже Портников:
- Про яке таке видатне «партнерство» ми говоримо, коли після того, як Андрій Боголюбський створив те, що потім назвалося Москвою і Росією, перше, що відбулося, це погроми і розорення Києва?
- Про яке партнерство ми говоримо, коли війська Петра так званого Великого знищували під нуль Батурин, включно з жінками й дітьми?
- Про яке партнерство може йти мова, коли в 20-ті роки 20-го сторіччя всі російські армії, які брали участь в громадянській війні: що білі, що червоні, що Денікін, що Лєнін, знищували українську державність?
- Якщо ви вважаєте партнерами зрадників і колаборантів, то це не наші партнери.
- Про яке партнерство ми можемо говорити, якщо навіть до українців, які вам прислужували, ви завжди ставилися зі зневагою, як до тих, хто може лише готувати борщ, їсти вареники і танцювати гопака?
- Про яке партнерство ми можемо говорити, якщо українська культура в Росії завжди сприймалася, як щось маленьке, сільське та третєсортне?
«Аргументи» Латиніної були дуже «свіжими» (тобто, заїждженими та смердючими, як портянкі російських окупантів):
- А Гоголь і Булгаков прєдатєлі?
- А как же Шевчєнко, которий пісал днєвнікі на русском?
- А Наполєон прєдатєль Корсікі?
- Ну Рассія же нє одна такая імпєрія била!
Цікавий момент: росіяни не розуміють різниці між етнічністю та ідентичністю, і на цьому дуже влучно наголошує Портников.
Наприкінці дискусії було голосування глядачів за одного зі спікерів, і звісно ж, за Портникова було майже 90%, а за рижу ондатру — 5%.
І все, на що спромоглася примітивна фашистка, це істерично видати: а почєму всі ети люді нє на фронтє?
Це я написала тільки верхівку айсберга, а там дуже багато цікавого, і говорить здебільшого Віталій, тож раджу слухати.)
Епічний етер (на початку, до речі, Портников їм обом — і Латиніній і Фейгіну як модератору, нагадує, як вони просували пройдисвіта Арєстовіча), що точно мав статися і вартий уваги! ( Оксана Байло)
Видео
https://www.youtube.com/live/Iq_MuTC3SCs?si=7pC1sMTe0DAaiVlP
Подоляка, прости господи, и Аристовича
Коротко- читателям
"Якщо вже говорити з росіянами, то тільки так!
Портников блискуче поставив на місце шматок імперського лайна — Латиніну!
Я дуже чекала саме на таку публічну дискусію українського інтелектуала з російськими псевдоінтелектуалами — задушити їх історичними фактами, вказати їм на їхні нацистські вуса та фашистську форму. І все це — з посмішкою й гордо піднятою головою.
Латиніна намагалася донести свою білопальтошну (насправді — суто імперську) думку, мовляв, українці мають вважати себе не жертвами росіян (історично), а партнерами і «побєдітєлямі».
Деякі тези Портникова (не дослівно, в моїй інтерпретації та вільному перекладі):
- Не всі імперії однакові, і всі народи в різних імперіях жили по-різному.
- Українці ніколи не мали рівних прав у побудові російської імперії, це брехня.
- Брати участь у побудові російської імперії мали право тільки ті українці, які відмовилися від української ідентичності й приймали московську. А ті, хто не приймали «русскую» ідентичність — завжди переслідувались і вбивались імперією, а потім совєтскім союзом.
- Я би хотів нагадати Юлії Латиніній, з її історичною освітою, деякі факти, з яких почалася взаємодія України та Московії, каже Портников:
- Про яке таке видатне «партнерство» ми говоримо, коли після того, як Андрій Боголюбський створив те, що потім назвалося Москвою і Росією, перше, що відбулося, це погроми і розорення Києва?
- Про яке партнерство ми говоримо, коли війська Петра так званого Великого знищували під нуль Батурин, включно з жінками й дітьми?
- Про яке партнерство може йти мова, коли в 20-ті роки 20-го сторіччя всі російські армії, які брали участь в громадянській війні: що білі, що червоні, що Денікін, що Лєнін, знищували українську державність?
- Якщо ви вважаєте партнерами зрадників і колаборантів, то це не наші партнери.
- Про яке партнерство ми можемо говорити, якщо навіть до українців, які вам прислужували, ви завжди ставилися зі зневагою, як до тих, хто може лише готувати борщ, їсти вареники і танцювати гопака?
- Про яке партнерство ми можемо говорити, якщо українська культура в Росії завжди сприймалася, як щось маленьке, сільське та третєсортне?
«Аргументи» Латиніної були дуже «свіжими» (тобто, заїждженими та смердючими, як портянкі російських окупантів):
- А Гоголь і Булгаков прєдатєлі?
- А как же Шевчєнко, которий пісал днєвнікі на русском?
- А Наполєон прєдатєль Корсікі?
- Ну Рассія же нє одна такая імпєрія била!
Цікавий момент: росіяни не розуміють різниці між етнічністю та ідентичністю, і на цьому дуже влучно наголошує Портников.
Наприкінці дискусії було голосування глядачів за одного зі спікерів, і звісно ж, за Портникова було майже 90%, а за рижу ондатру — 5%.
І все, на що спромоглася примітивна фашистка, це істерично видати: а почєму всі ети люді нє на фронтє?
Це я написала тільки верхівку айсберга, а там дуже багато цікавого, і говорить здебільшого Віталій, тож раджу слухати.)
Епічний етер (на початку, до речі, Портников їм обом — і Латиніній і Фейгіну як модератору, нагадує, як вони просували пройдисвіта Арєстовіча), що точно мав статися і вартий уваги! ( Оксана Байло)
Видео
https://www.youtube.com/live/Iq_MuTC3SCs?si=7pC1sMTe0DAaiVlP
показать весь текст
88
7
1
16
134
0
’Государство будет строить украинскую государственную идентичность в головах людей’... Это Виталий Портников в ’дебатах’ с Юлией Латыниной.
Что касается самих дебатов, то они, по моему мнению, не получились.
Конечно, очень полезно и поучительно наблюдать за дебатами и дискуссиями. Но в этом случае я увидел монолог (да, практически монолог, иногда прерываемый репликами и вопросами Латыниной) человека, который прячет свою концептуальную нечеткость и интеллектуальную неуверенность за эмоциональным само-накачиванием и неконтролируемым потоком слов.
Эмоциональная накачка самого себя и зрителей, постоянные колебания тела и головы, повышение скорости словоизвержения, со странным смешком и обхватываем головы руками, - все это яркий образ нашего политического блогерства. А точнее - идеологической накачки ’своей аудитории’.
Без всякого намека на диалог, без попыток услышать и расслышать доводы собеседника.
Но польза от таких встреч, без сомнения, весьма велика. Можно видеть как ’лидер мнений’ на наших глазах превращается в почти комический персонаж. Хотя мне, сказать по совести, вовсе не смешно...
Что касается самих дебатов, то они, по моему мнению, не получились.
Конечно, очень полезно и поучительно наблюдать за дебатами и дискуссиями. Но в этом случае я увидел монолог (да, практически монолог, иногда прерываемый репликами и вопросами Латыниной) человека, который прячет свою концептуальную нечеткость и интеллектуальную неуверенность за эмоциональным само-накачиванием и неконтролируемым потоком слов.
Эмоциональная накачка самого себя и зрителей, постоянные колебания тела и головы, повышение скорости словоизвержения, со странным смешком и обхватываем головы руками, - все это яркий образ нашего политического блогерства. А точнее - идеологической накачки ’своей аудитории’.
Без всякого намека на диалог, без попыток услышать и расслышать доводы собеседника.
Но польза от таких встреч, без сомнения, весьма велика. Можно видеть как ’лидер мнений’ на наших глазах превращается в почти комический персонаж. Хотя мне, сказать по совести, вовсе не смешно...
8
2
1
1
Ага, іграть яка латиніна інтелектуалка- весь час ХVll сторіччя намагалась в зубах тріпать, як пси сцяні верети)
4
А это новость про Мгу?
Он же сам в этом интервью говорит, когда он видел маму Латыниной и как в Москве работал
Лучше посмотрите эфир.
Он же сам в этом интервью говорит, когда он видел маму Латыниной и как в Москве работал
Лучше посмотрите эфир.
Зачем смотреть на двух пропагандонов? :)
Я скрин добавил, для демонстрации, кого не возьми из профессиональных украинских патриотов, так в анамнезе или компартия или МГУ. Что характеризует :))
Вот этого не знаю к каким отнести -
Я скрин добавил, для демонстрации, кого не возьми из профессиональных украинских патриотов, так в анамнезе или компартия или МГУ. Что характеризует :))
Вот этого не знаю к каким отнести -
В Вашей вселенной Портников навалял Латыниной, в моей это два пропагандона. Наши вселенные не пересекаются. И это хорошо :))
Вы написали устаревшую инфу про мгу и московские работы портникова, о чем он не раз говорит и пишет
Америку открыли
Потому что вы не смотрели.
Поэтому вы приносите неактуальные известия
Америку открыли
Потому что вы не смотрели.
Поэтому вы приносите неактуальные известия
1
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу