Чому батькам шкода декілька сотень оплатити дитині свято?

Вы пишете что вам это все не нужно.
У меня возникает вопрос: а при чем здесь вы? Это нужно вашему ребёнку...

Так це Ви приклад насилля. Коли насильно заставляєте любити аніматорів, дешеві цукерки на подарунки, стрьомні пряніки і т.д. І не даєте навіть шансу дитині сказати ’Я такого не хочу, мені це не подобається’. ’Хочеш, я сказала, я старша, я знаю краще’ - це ваш посил і це,якраз, насилля моральне.

Это в Киеве. На Оболони. В € цену озвучили, чтобы уже учесть рост курса

А, і ще, всі чомусь повинні любити однокласників. Реально рандомних дітей, яких відібрали за місцем проживання і лотереєю. Дітей з різними характерами, різними темпами життя, різними цілями і різним темпераментом. От повинні і все. Хто це вирішив? Що той хлопчик прям мріє провести цей день з дитиною автора?

Выпускной 4 класс 😆😆

Ви - токсичний троль. Ви проігнорували мої аргументи, ніби читати не вмієте, і намагаєтеся перевернути ситуацію з ніг на голову. Я ніде не стверджувала що дитину треба примушувати ’любити аніматорів’, не треба на мене проеціювати свої дитячі травми. Там взагалі не відомо чи та дитина їх в житті бачила. Моя позиція в тому що не схоже що у дитини взагалі був вибір. В молодшій школі - коли дитині 6, 7, 8, 9 років і ще на має такої автономії як у підлітків - не може такого бути щоб за всі ці роки от кожен раз дитина сама не хотіла брати участь без причини. Не може бути щоб 6-річна дитина така прийшла в школу і зразу ’фу, не хочу нікуди з однокласниками ходити’. От зразу. В 6 років. Або в 7. Або в 8. (За виключенням аутизму. Але такий тип аутизму вже б помітили, бо він би проявлявся і в інших ситуаціях). Це просто не типово для дітей того віку. Для підлітків - так, часто буває, але це зовсім інша стадія розвитку дитини. Ви РІЗНИЦЮ МІЖ 9 РОКІВ І 14 РОЗУМІЄТЕ? Чи ні? А от що дуже характерно в нашій країні так це подвійні стандарти у батьків: якщо дитина в 6-9 років заявить що хоче на сніданок морозиво, або не хоче на обід борщ - що батьки зроблять? Куплять морозиво і виллють в унітаз борщ? Бо ’дитинка схотіла, як це ж можна її примушувати’. - Ні. Ні. В кращому випадку куплять морозиво на десерт, але будуть пояснювати чому морозиво не підходить на сніданок, а борщ - корисний. Вислухати погляди дитини - не те саме що і скинути виховання дитини на саму дитину, хай хоч на стелю лізе. А коли дитина в 6-9 років не хоче брати участь у заході з однокласниками - то тут чомусь зовсім протилежна реакція, ’дитина так сама захотіла і все’. Та не вже! Тобто коли батькам ВИГІДНО, то тут вони ніби ’слухають’ дитину як раби господаря, навіть не обговорюють (хоча насправді жаба давить дати грошей на щось за межами нагодувати/вдягти, а так зручно влаштувались - ’сам не хоче’, і все - батьки з себе відповідальність зняли. А яка причина? А спробувати хоч раз?). Це подвійний стандарт і це не є здоровою поведінкою дорослих. Це негативно впливає на емоційний розвиток дитини. Тільки емоційно не зрілі або самозакохані дорослі практикують такі подвійні стандарти. Я знаю що хтось тут кричить ’а якщо дитину буллять-травлять’. Ви мені вибачте, ви хочете сказати, що дитину в тому класі буллять-травлять ВСІ 4 РОКИ І НІХТО НІЧОГО НЕ ЗРОБИВ? Батьки сраку не підняли і не з´ясували зі школою і іншими батьками такі речі? Не перевели до іншої школи якщо ситуація патова? Бо для розвитку дитини, дитині важливо бути частиною колективу, важливо щоб інші діти приймали, важливо мати ВЛАСНИЙ досвід цих заходів на основі якого вже дитина сама може вирішити подобається їй це чи ні. А не оці безкінечні проеціювання ’а я не люблю ці дешеві цукерки, от все значить і дитина не буде любити їх, а я не люблю свята з аніматорами і він не буде, а мені мої однокласники не подобались і йому не треба’ і т.д. Тут уже ви і купа інших коментаторів не здатні відокремити себе і своє ’я’ від іншої особистості з іншими поглядами. Деякі діти можуть хотіти піти, але чуючи скарги батьків про нестачу коштів можуть зробити вигляд що не хочуть, щоб не докучати. Треба розуміти що корисно, а що ні, для дитини (а не батьків) і розмовляти з дитиною. У вашій логіці цього немає. Вас батьки в дитинстві не слухали, то ви тепер самі нікого не слухаєте і вважаєте що так усі роблять.

От ДЕ тут хтось пише що хтОсь має ’любити’ однокласників??? Ви знову проеціюєте власний досвід і погляди на іншу людину. Вас - змушували, зрозуміло. А його ніхто не каже щоб змушувати. Питання стоїть ’як це так щоб дитина взагалі НІКОЛИ не приймала участь у заходах зі своїми однолітками?’ Не лише оцей один раз, на ’випускний’. Однокласників можна не любити, але це що в молодшій школі в них вже така нетерпимість один до одного? Тобто десь на дитячому майданчику ’рандомні’ діти з різними характерами можуть спокійно зійтися і гратися собі, і не дивитися на те які у кого батьки - головне що займаються чимось цікавим, а в молодшій школі ’рандомні’ діти того самого віку - ні? Ще малі зовсім діти, не підлітки. В середній і старшій школі - так, після певного досвіду часто махають рукою і не хочуть більше мати справу з однокласниками. Але то років з 13, а не в 9. Чому так важко зрозуміти це?

Какой же бред!А даже если выгодно родителям, чтобы ребенок не ходил на эти мероприятия, то что ?Родители по Вашему бесплатное приложение к ребенку?Мне вот вообще не выгодно отпрашиваться с работы, чтобы съездить с младшеклассником за город в какой то там комплекс отдыха и развлечений чтобы удовлетворить желания активных родителей.Я Вам более того скажу мне не выгодно чтобы ребенок ходил в школу в принципе, потому что все походы туда заканчиваются затяжными болезнями.И мучаться потом мне ночами, и лекарства и походы к врачу оплачивать тоже мне, поэтому имею право принимать решение именно я и за ребёнка тоже.

Яка сповідь... Пизд...Жах. Батьки привели дитину в цей світ і несуть відповідальність за її здоров´я та нормальний розвиток!!! Цій дитині ще потім жити якось треба в цьому світі, якщо виростити каліку бо так зручно - як дитині вижити потім? Має страждати все життя? Не хочете нести ніякої відповідальності, а тільки про себе дбати - не заводьте дітей!!! Вас що змушував хтось? Чи ви народили щоб знущатись?

Моя дитина в 7 років може порівняти як проводити час з однокласниками і як проводити час з дітьми з її танцювального колективу, де в неї є справжня підтримка і справжній дух команди. Звісно с першими їй не цікаво.

Щоб поорівнят треба знати як і те і те виглядає. Знову - чого ви проеціюєте свою ситуацію і погляди на іншу дитину? Ми щось знаємо про того хлопця чи він має колектив де інде? А всі побігли писати ’ А у менее, А я, А мені...Я Я Я Я Я’. Тема не про вас і не про вашу дитину.

То есть по Вашому если ребенок не ходит на тусовки с одноклассниками он не может нормально развиваться и будет обязательно страдать всю жизнь?Вы это серьезно?

Яка сповідь... Пизд...Жах. Батьки привели дитину в цей світ і несуть відповідальність за її здоров´я та нормальний розвиток!!! Цій дитині ще потім жити якось треба в цьому світі, якщо виростити каліку бо так зручно - як дитині вижити потім? Має страждати все життя? Не хочете нести ніякої відповідальності, а тільки про себе дбати - не заводьте дітей!!! Вас що змушував хтось? Чи ви народили щоб знущатись?

Так может и начинать нужно с того, что Вы лично этого ребенка и эту семью не знаете и возможно у него тоже есть другой коллектив, или нету, но это не повод для такой трагедии, которую создала автор и Вы.

Якщо у вас немає емпатії до чужої біди - проходьте повз. Що ж ви себе напрягаєте чужою драмою, до якої вам немає діла, та ще й посеред ночі? Вам дуже важливо мінімізувати проблеми інших?

Для меня знущання это маты и крики при ребенке или на ребенка, а все остальное это условности, манипуляции общества чтобы прогнуть под себя слабых.Кстати результат этих обязаловок хорошо просматривается в рабочих коллективах, где взрослые люди боятся сказать нет коллегам лидерам, которые перекладывают на них свою работу и втягивают в свои интриги.

То ви мало знаєте про психологічне насилля. Ігнор потреб дитини, в тому числі емоційних, ізоляція дитини - це психологічне насилля і воно так само шкідливе для дитячого розвитку як і вербальне та фізичне. При цьому його набагато частіше не помічають, через свої стереотипи що ’насилля це тільки те-то і те-то’. Ні, ці речі так само важливі.

Блин, может я что-то не улавливаю, но это дофига

А никак иначе. Есть общепринятые правила сосуществования. И их нужно принимать.
Принято в этой школе в одинаковых сарафанах - в этом нет ничего плохого.
Очень странно из-за того, что тебе не нравится сарафан - лишать себя общения в коллективе ...

Так и ребенку это не нужно, только чтобы не быть белой вороной мама за нее платит

Конечно, ребёнку вообще ничего не нужно: ни мероприятий, ни праздников...
Понарожают, а потом рассказывают, что детям ничего не нужно...

А зачем Вы перекрутили смысл и написали вообще ничего не нужно?Если я написала в конкретном контексте о внешкольном празднике с одноклассниками.Речь ведь об этом не так ли?Мероприятия не ограничиваются идеями мам одноклассников и многие тут мамы об этом написали, что есть мероприятия по их мнению и мнению ребенка интереснее, но автор утверждает что если ни на одном празднике не был то значит с мамой что то не так и нужно ребенка спасать.Вон россияне пришли нашу страну насильно спасать - Вам сильно понравилось?

Все смешалось: люди, кони, россияне, мамы одноклассников ...

Ви - токсичний троль. Ви проігнорували мої аргументи, ніби читати не вмієте, і намагаєтеся перевернути ситуацію з ніг на голову. Я ніде не стверджувала що дитину треба примушувати ’любити аніматорів’, не треба на мене проеціювати свої дитячі травми. Там взагалі не відомо чи та дитина їх в житті бачила. Моя позиція в тому що не схоже що у дитини взагалі був вибір. В молодшій школі - коли дитині 6, 7, 8, 9 років і ще на має такої автономії як у підлітків - не може такого бути щоб за всі ці роки от кожен раз дитина сама не хотіла брати участь без причини. Не може бути щоб 6-річна дитина така прийшла в школу і зразу ’фу, не хочу нікуди з однокласниками ходити’. От зразу. В 6 років. Або в 7. Або в 8. (За виключенням аутизму. Але такий тип аутизму вже б помітили, бо він би проявлявся і в інших ситуаціях). Це просто не типово для дітей того віку. Для підлітків - так, часто буває, але це зовсім інша стадія розвитку дитини. Ви РІЗНИЦЮ МІЖ 9 РОКІВ І 14 РОЗУМІЄТЕ? Чи ні? А от що дуже характерно в нашій країні так це подвійні стандарти у батьків: якщо дитина в 6-9 років заявить що хоче на сніданок морозиво, або не хоче на обід борщ - що батьки зроблять? Куплять морозиво і виллють в унітаз борщ? Бо ’дитинка схотіла, як це ж можна її примушувати’. - Ні. Ні. В кращому випадку куплять морозиво на десерт, але будуть пояснювати чому морозиво не підходить на сніданок, а борщ - корисний. Вислухати погляди дитини - не те саме що і скинути виховання дитини на саму дитину, хай хоч на стелю лізе. А коли дитина в 6-9 років не хоче брати участь у заході з однокласниками - то тут чомусь зовсім протилежна реакція, ’дитина так сама захотіла і все’. Та не вже! Тобто коли батькам ВИГІДНО, то тут вони ніби ’слухають’ дитину як раби господаря, навіть не обговорюють (хоча насправді жаба давить дати грошей на щось за межами нагодувати/вдягти, а так зручно влаштувались - ’сам не хоче’, і все - батьки з себе відповідальність зняли. А яка причина? А спробувати хоч раз?). Це подвійний стандарт і це не є здоровою поведінкою дорослих. Це негативно впливає на емоційний розвиток дитини. Тільки емоційно не зрілі або самозакохані дорослі практикують такі подвійні стандарти. Я знаю що хтось тут кричить ’а якщо дитину буллять-травлять’. Ви мені вибачте, ви хочете сказати, що дитину в тому класі буллять-травлять ВСІ 4 РОКИ І НІХТО НІЧОГО НЕ ЗРОБИВ? Батьки сраку не підняли і не з´ясували зі школою і іншими батьками такі речі? Не перевели до іншої школи якщо ситуація патова? Бо для розвитку дитини, дитині важливо бути частиною колективу, важливо щоб інші діти приймали, важливо мати ВЛАСНИЙ досвід цих заходів на основі якого вже дитина сама може вирішити подобається їй це чи ні. А не оці безкінечні проеціювання ’а я не люблю ці дешеві цукерки, от все значить і дитина не буде любити їх, а я не люблю свята з аніматорами і він не буде, а мені мої однокласники не подобались і йому не треба’ і т.д. Тут уже ви і купа інших коментаторів не здатні відокремити себе і своє ’я’ від іншої особистості з іншими поглядами. Деякі діти можуть хотіти піти, але чуючи скарги батьків про нестачу коштів можуть зробити вигляд що не хочуть, щоб не докучати. Треба розуміти що корисно, а що ні, для дитини (а не батьків) і розмовляти з дитиною. У вашій логіці цього немає. Вас батьки в дитинстві не слухали, то ви тепер самі нікого не слухаєте і вважаєте що так усі роблять.

Это сумма из расчета ресторан на 1 выпускника+2 взрослых, подарки учителям, цветы, хореограф ( вальс ставят), фотосъемка самого выпускного и в ресторане. Ресторан планируется загородний.
Да, как по мне то это очень дорого. Я бы с удовольствием отправила своего выпускника лучше Европу погулять на несколько дней.

Я й забула вже, з ким навчалася в 4 класі. Навіщо мені їхні фото? В 11 класі ще можу зрозуміти альбом..

Це ви ще щось багато заробляєте….