Ласую колобками• 14 июля 2024
Як поговорити з чоловіком, щоб дійшло, шо мені важко?
Дівчат, порадьте
Як знайти слова, щоб не бути довгою, нудною, але донести свої почуття коректно і уникнути розлучення
Бо мені іноді здається, що планка падає.
З чоловіком геть зникло порозуміння.
Дитинка маленька, ясно що стиль життя змінився. Але це навантаження в основному на мені, він мало це відчуває, і хоче жити як було раніше - він міг подзвонити: через півгодини у нас гості. Накрий на стіл.
Зараз в нас дитинка. Сон на межі мінімуму. Встаю тільки я до доньки. Всі задачі по режиму дитини на мені, масаж, лікарі, прогулянки, ще і графіки відключень світла. В хаті пекло, жара, воно вимотує жах. Телефонує: до нас заїдуть друзі, треба щось накрити на стіл. На що я кажу, що вибач, але це нереально. В хаті спека, я з дитиною, я не готова до гостей. Я натаскалвся візка по сходах, я не виспалась, я втомилась і мені зараз займатися столами - це за межею сил, з ніг падаю.
В його голосі чую образу, холодне: Ясно, я зрозумів, що ти не хочеш.
Акцентував, що саме не хочу, геть не чуючи аргументів.
Вчора в мене геть знесло дах від нервів, бо нічого не встигаю, мала плаче, світло вибили і не встигла спустити візок. Я просто сіла і розплакалась.
Його реакція - наїхати на мене, що я створюю напружену атмосферу, до чого ці нерви, мені не гірше за всіх і т д.
Сьогодні врешті не спали ніч від спеки, під ранок дали світло, включили кондиціонер, заснули.
Я спала 2 голини за всю ніч, і встала з дитиною. Він доспав до обід, «бо ніч не спав». Поки було світло, робила сніданок, прання, прасування, прибрала квартиру. Він прокинувся і говорив по телефону з товаришем. Потім пішов з ним побачитись переговорити. Я з дитиною на масаж. Потім в аптеку. Спека. Під вечір я вже з брудним волоссям, в футболці сиджу в затінку біля будинку. Дзвінок; через півгодини поїхали в ресторан, бо я домовився з моїм другом і його дружиною показати доньку.
В ході розмови виясняю, що домовився ще вчора.
І ставить мене перед фактом, коли я геть зай….на, не зібрана і мені не хочеться нікуди. В результаті образа: Ясно, я зрозумів, що ми нікуди не їдемо і мої друзі це херня.
Я вже просто від цього втомилася. Допомоги нуль. Я тягну сама до фіга питань. Вчора дорікнув, що може Доні мало молока, чого вона кричить, це бо ти не їж нормально.
Не їм бо не встигаю, кажу. Ти ж бачиш, скільки на мені, мені ніколи готувати, мені поїсти ніколи.
Так може суміш давати тоді - його пропозиція.
Тобто розуміння моєї загрузки взагалі ноль.
Іноді я зашиваюсь, а він сидить в телефоні під видом роботи і звідти ржач всяких відосиків.
Прошу його: вникни, що нам технічно зробити, щоб включати холодильник і критичну техніку, може станція яка, чи що. Вся заморозка молока в холодильнику пропадає, йому пох, він не вникає далі.
Притому що я ще й закриваю бухгалтерію на його фопі, і розрулюю питання, які там є.
І я впевнена, що він прекрасно все чує і розуміє. Але йому чомусь вигідно і зручно бачити тільки себе і своє «хочу».
Скільки так протримаюсь я не знаю.
Коли я говорю спокійно, що важко, втомилась - він не чує. Коли це дійде вже до вигорання і істерики - я лишаюсь крайня, що в сім’ї створюю атмосферу нездорову.
Але я не збираюсь ціною свого ресурсу, здоров’я і комфорту мого і дитини вдавати, що я весела бадьора коза, яка скакатиме як до дитини і сімейних справ, маючи вже купу обов’язків і задач.
Як його переконати? Як пояснити це, щоб не розсваритися ще більше? Бо якщо він не почує, то це розлучення. І мені дуже важливо обговорити все, чітко сформулювавши все.
Як би ви поступили?
Як знайти слова, щоб не бути довгою, нудною, але донести свої почуття коректно і уникнути розлучення
Бо мені іноді здається, що планка падає.
З чоловіком геть зникло порозуміння.
Дитинка маленька, ясно що стиль життя змінився. Але це навантаження в основному на мені, він мало це відчуває, і хоче жити як було раніше - він міг подзвонити: через півгодини у нас гості. Накрий на стіл.
Зараз в нас дитинка. Сон на межі мінімуму. Встаю тільки я до доньки. Всі задачі по режиму дитини на мені, масаж, лікарі, прогулянки, ще і графіки відключень світла. В хаті пекло, жара, воно вимотує жах. Телефонує: до нас заїдуть друзі, треба щось накрити на стіл. На що я кажу, що вибач, але це нереально. В хаті спека, я з дитиною, я не готова до гостей. Я натаскалвся візка по сходах, я не виспалась, я втомилась і мені зараз займатися столами - це за межею сил, з ніг падаю.
В його голосі чую образу, холодне: Ясно, я зрозумів, що ти не хочеш.
Акцентував, що саме не хочу, геть не чуючи аргументів.
Вчора в мене геть знесло дах від нервів, бо нічого не встигаю, мала плаче, світло вибили і не встигла спустити візок. Я просто сіла і розплакалась.
Його реакція - наїхати на мене, що я створюю напружену атмосферу, до чого ці нерви, мені не гірше за всіх і т д.
Сьогодні врешті не спали ніч від спеки, під ранок дали світло, включили кондиціонер, заснули.
Я спала 2 голини за всю ніч, і встала з дитиною. Він доспав до обід, «бо ніч не спав». Поки було світло, робила сніданок, прання, прасування, прибрала квартиру. Він прокинувся і говорив по телефону з товаришем. Потім пішов з ним побачитись переговорити. Я з дитиною на масаж. Потім в аптеку. Спека. Під вечір я вже з брудним волоссям, в футболці сиджу в затінку біля будинку. Дзвінок; через півгодини поїхали в ресторан, бо я домовився з моїм другом і його дружиною показати доньку.
В ході розмови виясняю, що домовився ще вчора.
І ставить мене перед фактом, коли я геть зай….на, не зібрана і мені не хочеться нікуди. В результаті образа: Ясно, я зрозумів, що ми нікуди не їдемо і мої друзі це херня.
Я вже просто від цього втомилася. Допомоги нуль. Я тягну сама до фіга питань. Вчора дорікнув, що може Доні мало молока, чого вона кричить, це бо ти не їж нормально.
Не їм бо не встигаю, кажу. Ти ж бачиш, скільки на мені, мені ніколи готувати, мені поїсти ніколи.
Так може суміш давати тоді - його пропозиція.
Тобто розуміння моєї загрузки взагалі ноль.
Іноді я зашиваюсь, а він сидить в телефоні під видом роботи і звідти ржач всяких відосиків.
Прошу його: вникни, що нам технічно зробити, щоб включати холодильник і критичну техніку, може станція яка, чи що. Вся заморозка молока в холодильнику пропадає, йому пох, він не вникає далі.
Притому що я ще й закриваю бухгалтерію на його фопі, і розрулюю питання, які там є.
І я впевнена, що він прекрасно все чує і розуміє. Але йому чомусь вигідно і зручно бачити тільки себе і своє «хочу».
Скільки так протримаюсь я не знаю.
Коли я говорю спокійно, що важко, втомилась - він не чує. Коли це дійде вже до вигорання і істерики - я лишаюсь крайня, що в сім’ї створюю атмосферу нездорову.
Але я не збираюсь ціною свого ресурсу, здоров’я і комфорту мого і дитини вдавати, що я весела бадьора коза, яка скакатиме як до дитини і сімейних справ, маючи вже купу обов’язків і задач.
Як його переконати? Як пояснити це, щоб не розсваритися ще більше? Бо якщо він не почує, то це розлучення. І мені дуже важливо обговорити все, чітко сформулювавши все.
Як би ви поступили?
показать весь текст
5
94
15
268
0
Смесь оставить. Знакомая вообще свекрови привезла двухмесячного ребёнка. Муж к ней через день ездил и как приедет дома скандал. Ты не так делаешь то и то.. короче накручивала его. Помощи ноль. В один день когда он после работы был у мамы она все ребёнкины вещи привезла и ребёнка в люльке , сказала - я хренавая мать и хозяйка? Занимайтесь. И уехала к подруге. Через неделю приехала или меньше. Вы знаете как ей были рады!!! С тех пор там всё поменялось. И бабка внука подключилась нянчить и муж вдруг понял сколько это работы. С работы- домой с сыном гулять
3
Ответ дляМісячне Сяйво
На голову посадили, а теперь страдаете. Что значит накрой на стол? Пусть заезжает в магаз, покупает то, что можно по быстрому накромсать, и домой тащит 
Тим более в магазинах и готового часто достаточно, и нарезки всякие есть. А запивать водкой то ничем не отравятся, там пофигу. Да хоть бы продуктов привез уже было бы легче автору намного. А то у нее один расчет на продукты а тут в ускоренном темпе делай ревизию и срочно готовь - барин приехал с другими герцогами, не иначе. Еще и обижается
1
Любив і раніше так, та й багато всякого було - типу поїхали завтра зранку на море, зібрались та поїхали. Але то зрозуміло, що інші безтурботні часи. Тоді було легше. Коли я виспалась, маю вільний вечір, сили - я на це і дивилась відповідно простіше. А зараз дитинка і дивно не міняти своїх підходів, вже маючи малюка. Бо коли є вільна хвилька, іноді просто хочеться прилягти, приділити час собі, або попрацювати, підтягнути трохи роботу. А чоловік ясно що виспався, і має бажання тусити ще з гостями, наваливши на мене задач по їжі, прибиранню і т д. І тут немає взаєморозуміння.
5
Хотя зря. Раз ведет мужу бухгатерию - так и другого работодателя может найти и спокойно жить сама с ребенком и работать в декрете паралельно(даже легче будет без недомужа)
1
4
Женился он на девушке работающей и без ребенка. Здесь некоректно сравнивать. Не зря говорят что муж в декрете вылазит все нутро. Исключений не знаю
Ось на жаль це і зараз і думаю, що робота буде, але легше буде набагато мені самій. Бо вільну хвильку я вкладу в перспективу і розвиток, в майбутнє, щоб коли дитина підростатиме, дати і можливості. А не вивалювати безбожно цей час в обслуговуючі задачі
2
піти на весь день в лікарню (знайдете, що там робити - депресія, аналізи, на консультацію, те-се, узд) і залишити його самого з дитиною.
1
Здесь автору жаловаться свекрови вообще не поможет. Если мама убежденная мама и домохозяйка, что женщина обязана все тянуть, то сыночке она мозг не вправит,еще невестку обвинит. Это зятю теще жаловаться еще может помочь если теща еб...я и за штанами дочь не видит( и то в моем случае с отцом правда у мужа не прокатило). А сыночке если всю жизнь в попу дули и невестка начнет жаловаться - то ее пригрузят еще больше,что она плохая мать и жена и зачем вообще замуж выходила. Автору это вообще не вариант с такими мужем и его воспитанием.
6
Он эгоист, эгоисты ничего не хотят понимать. Он автора сейчас воспринимает исключительно как человека, который пытается разрушить его жизнь из-за своих капризов.
Все эти разговоры про жене тяжелее итд ему недоступны.
У них была ’нормальная жизнь’. Жена работала, вела быт, обслуживала его в ущерб себе, быстро, выполняла его желания, он жил свободно, проводил время с друзьями, ничего от него больше не требовалось.
Явно это норма и семье родителей, у друзей.
И вдруг такой мужчина должен стать абсолютно другим человеком, огранивать себя ради кого-то.
Он никогда не поймет, что от него хочет жена
Все эти разговоры про жене тяжелее итд ему недоступны.
У них была ’нормальная жизнь’. Жена работала, вела быт, обслуживала его в ущерб себе, быстро, выполняла его желания, он жил свободно, проводил время с друзьями, ничего от него больше не требовалось.
Явно это норма и семье родителей, у друзей.
И вдруг такой мужчина должен стать абсолютно другим человеком, огранивать себя ради кого-то.
Он никогда не поймет, что от него хочет жена
4
’Коли я виспалась, маю вільний вечір, сили - я на це і дивилась відповідно простіше’ - вот это корень зла.
Я поанувала годувати до рокуякщо вдасться, це зв’язок з дитиною, це зручно, це корисно, не знаю яка зима попереду з відключеннями, ГВ буде доречно. Просрати це все, щоб виховувати 40 річного мужика - не впевнена що я хочу.
14
Я не брала квартиру і гроші,я любила його поки дитині чотири не стукнуло(зараз вісім майже),як сліпа була не дивлячись на все. Потім одна нехороша ситуація не у відносинах а по життю і я прозріла. Але розлучитись ще не могла.
Треба було батька слухати. Він так і сказав - я не розумію що з ним не так поки що,але щастя тобі з ним не буде. А чоловік видно не любив зовсім мене шукав зручний варіант. І теж трохи помилився.Як моя любов дурна вийшла я зручною бути перестала.
Треба було батька слухати. Він так і сказав - я не розумію що з ним не так поки що,але щастя тобі з ним не буде. А чоловік видно не любив зовсім мене шукав зручний варіант. І теж трохи помилився.Як моя любов дурна вийшла я зручною бути перестала.
Пояснять більш детально, корінь зла що?
Що маючи дитину я вже не така легка і азартна до ініціатив, як була без дитини у вихідні? Хіба це не нормально, що в мене помінялося бачення відпочинку, вільного часу, свого ресурсу?
Що маючи дитину я вже не така легка і азартна до ініціатив, як була без дитини у вихідні? Хіба це не нормально, що в мене помінялося бачення відпочинку, вільного часу, свого ресурсу?
1
4
Читаю Вас і впізнаю себе. Мабуть, це і моя біда. Я дуже любила, і старалась бути зручною. А як з’явилася дитинка, перерозподілила увага, з’явились навантаження, захотілось поваги до себе, вклбченосьі в справи, розуміння, а цього нема, бо роки моєї зручності за спиною(
1
Еще и война. Только перестали многие мужикам кланяться и молиться на них, так сейчас их дефицит будет и снова начнется. Многие женщины обратно перестроятся
Нет. Вы себя не уважаете. Но когда у Вас было больше времени и сил, неуважать себя физически было легче, вот и всё.
2
Нет конечно, Вам будет еще тяжелее. Со смесью и бутылки стерилизовать и сроки хранения и вода кипяченая или специальная - много других нюансов. Максимум в год закончите ГВ и старайтесь с шести месяцев ввести прикорм - уже будет легче. И не морочьте голову со свежей готовкой - для начала проще будет купить запас баночек готовых в магазине
Це нормально. А ви чоловіку напряму намагались це сказати без істерик спокійно, коли дитина спить наприклад, що Вам важко що в тому темпі що раніше Ви просто не можете. Що він відповідав Вам якщо говорили?
Якщо він Вас навіть при спокійній розмові не почує і почне знову маніпулювати і звинувачувати - Вам простіше розійтись і все. Ви на себе і дитину заробите, а без нього буде легше. Бо якщо людина ще здатна почути спокійну розмову(істерику мало хто чує тут зрозуміло), то можна за щось боротись. Якщо ж чоловік бачить правим лише себе - а Ви якась істеричка і принцеса яка потребує до себе уваги і не поважає його і його друзів за його думкою - то краще його з цими друзями залишити, офіційно розлучитись( Ви заяву подати можете до року дитини це він не може по закону) і жити спокійно для себе і дитини. А він хай аліменти платить від цього його ніхто не звільнить. Далі кажу по своєму досвіду хоч у мене вже набагато легша ситуація - чоловік якщо не чує Вас зараз то і за пять років чути не буде, навпаки ще більше претензій буде, Ви ж роками справлялись а зараз вожжа під хвіст попала, треба Вас нагнути щоб все було як раніше. Зараз Вам простіше все розірвати буде.
2
И вот почему мужики такие сволочи. Привыкли жить с мамашами, те их опекали, обмывали, подавали. Они цари женились и хотят что бы жены делали всё то что делали их мамаши, а по сути ответственности никакой не хотят брать или делают вид. очень много таких мужиков.
4
Можна,але міняти життя коли ти з дитиною на руках і в родині де тебе не чують - це архіскладно. Я це змогла лише частково хоч я і не ніжна квітка по життю. Але не факт що автор зможе перегнути егоїста. В її випадку простіше просто жити окремо для початку а там буде видно легше їй з чоловіком чи без нього. Але окреме житло і не обслуговувати чоловіка.
Це навіть бабуся по татовій лінії казала - якщо хочеш з чоловіком все життя жити то ти повинна все робити як й його мати. І бути поведінкою схожою на неї. Я спочатку робила але потім зрозуміла що без толку цінувати не буде . В матері там теж патріахат головного мозку,а мене тато один з першого класу виховував. Ясно що так прогинатись я просто не зможу і на багато речей дивлюсь не так як чоловік хоче. Фінал думаю зрозумілий який буде. Свекор теж дома ще той чоловік, от свекор в чоловіку і вилазив. Зараз я себе відстояла але родинне життя наближається до краху. Але краще все розвалити таке сімейне життя ніж наступити собі на горло, життя одне
4
Може не вийти. Я своєму колись таке пропонувала,частково привчити малого до суміші,але і ГВ не кидати,це важко але можливо. Зразу почалось ти ж мати, це ж дорого ти маєш бути з дитиною і інші відмазки по суті.
Зараз малому вісім, то останні два роки з ним сидить і навіть може йому щось приготвувати звичайної їжі - салат,картоплю зварити чи яйце. Тоді коли син був малий це було нереально.
Зараз малому вісім, то останні два роки з ним сидить і навіть може йому щось приготвувати звичайної їжі - салат,картоплю зварити чи яйце. Тоді коли син був малий це було нереально.
Да, согласна с вами, Бабушка моего мужа тоже так говорит, вот женщина должна, она обязана. Её муж, только работал, гулял и изменял а она прощала, т.к было стыдно и её бы не поняли, как она могла бросить мужа. Вот так....И это всё переход из поколения, и даже мой муж не лучше, хотя я с ним и разговариваю и прямо говорю я вам не раба и не собираюсь всех обмывать и т.д.
3
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу