Як поговорити з чоловіком, щоб дійшло, шо мені важко?

Дівчат, порадьте
Як знайти слова, щоб не бути довгою, нудною, але донести свої почуття коректно і уникнути розлучення
Бо мені іноді здається, що планка падає.
З чоловіком геть зникло порозуміння.
Дитинка маленька, ясно що стиль життя змінився. Але це навантаження в основному на мені, він мало це відчуває, і хоче жити як було раніше - він міг подзвонити: через півгодини у нас гості. Накрий на стіл.
Зараз в нас дитинка. Сон на межі мінімуму. Встаю тільки я до доньки. Всі задачі по режиму дитини на мені, масаж, лікарі, прогулянки, ще і графіки відключень світла. В хаті пекло, жара, воно вимотує жах. Телефонує: до нас заїдуть друзі, треба щось накрити на стіл. На що я кажу, що вибач, але це нереально. В хаті спека, я з дитиною, я не готова до гостей. Я натаскалвся візка по сходах, я не виспалась, я втомилась і мені зараз займатися столами - це за межею сил, з ніг падаю.
В його голосі чую образу, холодне: Ясно, я зрозумів, що ти не хочеш.
Акцентував, що саме не хочу, геть не чуючи аргументів.
Вчора в мене геть знесло дах від нервів, бо нічого не встигаю, мала плаче, світло вибили і не встигла спустити візок. Я просто сіла і розплакалась.
Його реакція - наїхати на мене, що я створюю напружену атмосферу, до чого ці нерви, мені не гірше за всіх і т д.
Сьогодні врешті не спали ніч від спеки, під ранок дали світло, включили кондиціонер, заснули.
Я спала 2 голини за всю ніч, і встала з дитиною. Він доспав до обід, «бо ніч не спав». Поки було світло, робила сніданок, прання, прасування, прибрала квартиру. Він прокинувся і говорив по телефону з товаришем. Потім пішов з ним побачитись переговорити. Я з дитиною на масаж. Потім в аптеку. Спека. Під вечір я вже з брудним волоссям, в футболці сиджу в затінку біля будинку. Дзвінок; через півгодини поїхали в ресторан, бо я домовився з моїм другом і його дружиною показати доньку.
В ході розмови виясняю, що домовився ще вчора.
І ставить мене перед фактом, коли я геть зай….на, не зібрана і мені не хочеться нікуди. В результаті образа: Ясно, я зрозумів, що ми нікуди не їдемо і мої друзі це херня.
Я вже просто від цього втомилася. Допомоги нуль. Я тягну сама до фіга питань. Вчора дорікнув, що може Доні мало молока, чого вона кричить, це бо ти не їж нормально.
Не їм бо не встигаю, кажу. Ти ж бачиш, скільки на мені, мені ніколи готувати, мені поїсти ніколи.
Так може суміш давати тоді - його пропозиція.
Тобто розуміння моєї загрузки взагалі ноль.
Іноді я зашиваюсь, а він сидить в телефоні під видом роботи і звідти ржач всяких відосиків.
Прошу його: вникни, що нам технічно зробити, щоб включати холодильник і критичну техніку, може станція яка, чи що. Вся заморозка молока в холодильнику пропадає, йому пох, він не вникає далі.
Притому що я ще й закриваю бухгалтерію на його фопі, і розрулюю питання, які там є.
І я впевнена, що він прекрасно все чує і розуміє. Але йому чомусь вигідно і зручно бачити тільки себе і своє «хочу».
Скільки так протримаюсь я не знаю.
Коли я говорю спокійно, що важко, втомилась - він не чує. Коли це дійде вже до вигорання і істерики - я лишаюсь крайня, що в сім’ї створюю атмосферу нездорову.
Але я не збираюсь ціною свого ресурсу, здоров’я і комфорту мого і дитини вдавати, що я весела бадьора коза, яка скакатиме як до дитини і сімейних справ, маючи вже купу обов’язків і задач.
Як його переконати? Як пояснити це, щоб не розсваритися ще більше? Бо якщо він не почує, то це розлучення. І мені дуже важливо обговорити все, чітко сформулювавши все.
Як би ви поступили?