Пластилин_Колец• 04 августа 2024
Хочу уйти от мужа…. Наверное…. Нужно?!?
13 лет в браке. С начала войны служит. Мы в городе. Я с детьми сама. Приходит не довольный, разговор о том что уезжайте . У нас родственники в Дании. Разговор не получается . Говорит я прихожу отдохнуть дома со мной говорить не хочет. Я его не понимаю. Мне молчать? Пришел на два дня , сегодня уехал и говорит дома плохая атмосфера.
показать весь текст
3
4
Без QR коду• 04 августа 2024
Ответ дляЯзвочка
зачем сохранять что чего уже нет... нет любви, уважения, понимания и поддержки..
а жить воспоминаниями.. такой себе совет..
психолог вы так себе..
а жить воспоминаниями.. такой себе совет..
психолог вы так себе..
А я и не психолог! Я сужу из своего опыта и опыта своего окружения! Вы в браке сколько лет?
1
Белая и пушистая• 04 августа 2024
Шлюб потрібно старатися зберегти. Але так щоб мати самоповагу і не чіплятися зубами за штани.
2
3
Без QR коду• 04 августа 2024
Ответ дляЯзвочка
Пока будите искать причину почему вас не любят, не берегут, не уважают, не ценят, начните изучать разные техники м’нета, чтобы любимый был доволен
Смотрите, чтобы ваши слова однажды не вылезли вам же боком! А они вылезут! Вспомните всю ту херню , что писали человеку, который находится на распутье! Вот тогда посмеётесь, ой как горько будет!
4
2
Ласунка• 04 августа 2024
Я читала, ви хочете шлюб зберегти.
Я втримала після 2014-2015. І це була обопільна робота.
Це було непросто, але реально.
І скажу вам не дуже приємну річ - більша частина роботи дістанеться вам.
Чоловіки не схильні до глибокого аналізу. Їм здається, що все в порядку, ну так трохи не в гуморі, трохи фігзнає про що розмовляти з цивільними. Але ж він тримається, чого причепилися?
1. Прочтіть книгу ’Броньований розум’. Зрозумієте, як зараз працює його мозок і нервова система. Буде як із підлітком. Звісно, ти розумієш, що то гормони, але ж руки чухаються наламати дров. Та все ж легше, ніж думати, що тепер твій чоловік такий назажди. Не назавжди, якщо пройти нормальний курс реабілітації. І я не стільки про спеціалцстів, скільки про реабілітацію в родині.
2. Не слухайте цивільних дружин. Вони гадки не мають, про що намагаються судити. Шукайте коло спілкування із дружинами воїнів. З такими самими, кому не треба пояснювати нічого. Де вас і так зрозуміють. І взагалі не намагайтеся обговорювати із цивільними ваші гострі питання по війні. Ви ж не слухаєте порад бездітних про виховання. От і в дупу теоретиків. Вони нарадять...
3. Те саме стосується психологів. Ви не отримаєте якісну підтримку у цивільного психолога, який не вміє працювати із нами, але лізе, хай вони всі будуть здорові, ці довбані волонтери від психології. Шукайте тільки спеціалиста, який знається на військовій темі для воїна та його родини. Такі є. І підтримка вам потрібна не менше, ніж чоловіку.
4. Відкладіть всі фікси стосунків на після перемоги. А зараз доведеться йому піти на зустріч. Я не буду радити вам танцювати і зазирати в очі. Але максимально не провокувати на гарячі і гострі теми (щодо стосунків, його відсутності у побутових питань, які йому далекі, вихованні дітей, там де ви хочете від нього участі на рівні прийняття рішень). Ваші стосунки на паузі. Він адаптований для війни, а не для родини зараз. За ті декілька днів він не переналаштується на родину.
Для них ці візити теж дуже травматичні. Ваша задача - мінімізувати травми. Ви його чекаєте, любите, все подолаєте разом, все, зараз не час для висновків, ні для яких.
5. Після його повернення, у вас почнеться особиста війна з війною за нього. Так, ви можете не перемогти. Цей ризик треба усвідомлювати. Але чим краще знаєш, з чим зіткнешся, тим більше шансів.
6. Бережіть себе. Хай у вас завжди буде план Б і В на будь-який випадок.
7. Обіймаю. Сил вам. І мені теж.
Я втримала після 2014-2015. І це була обопільна робота.
Це було непросто, але реально.
І скажу вам не дуже приємну річ - більша частина роботи дістанеться вам.
Чоловіки не схильні до глибокого аналізу. Їм здається, що все в порядку, ну так трохи не в гуморі, трохи фігзнає про що розмовляти з цивільними. Але ж він тримається, чого причепилися?
1. Прочтіть книгу ’Броньований розум’. Зрозумієте, як зараз працює його мозок і нервова система. Буде як із підлітком. Звісно, ти розумієш, що то гормони, але ж руки чухаються наламати дров. Та все ж легше, ніж думати, що тепер твій чоловік такий назажди. Не назавжди, якщо пройти нормальний курс реабілітації. І я не стільки про спеціалцстів, скільки про реабілітацію в родині.
2. Не слухайте цивільних дружин. Вони гадки не мають, про що намагаються судити. Шукайте коло спілкування із дружинами воїнів. З такими самими, кому не треба пояснювати нічого. Де вас і так зрозуміють. І взагалі не намагайтеся обговорювати із цивільними ваші гострі питання по війні. Ви ж не слухаєте порад бездітних про виховання. От і в дупу теоретиків. Вони нарадять...
3. Те саме стосується психологів. Ви не отримаєте якісну підтримку у цивільного психолога, який не вміє працювати із нами, але лізе, хай вони всі будуть здорові, ці довбані волонтери від психології. Шукайте тільки спеціалиста, який знається на військовій темі для воїна та його родини. Такі є. І підтримка вам потрібна не менше, ніж чоловіку.
4. Відкладіть всі фікси стосунків на після перемоги. А зараз доведеться йому піти на зустріч. Я не буду радити вам танцювати і зазирати в очі. Але максимально не провокувати на гарячі і гострі теми (щодо стосунків, його відсутності у побутових питань, які йому далекі, вихованні дітей, там де ви хочете від нього участі на рівні прийняття рішень). Ваші стосунки на паузі. Він адаптований для війни, а не для родини зараз. За ті декілька днів він не переналаштується на родину.
Для них ці візити теж дуже травматичні. Ваша задача - мінімізувати травми. Ви його чекаєте, любите, все подолаєте разом, все, зараз не час для висновків, ні для яких.
5. Після його повернення, у вас почнеться особиста війна з війною за нього. Так, ви можете не перемогти. Цей ризик треба усвідомлювати. Але чим краще знаєш, з чим зіткнешся, тим більше шансів.
6. Бережіть себе. Хай у вас завжди буде план Б і В на будь-який випадок.
7. Обіймаю. Сил вам. І мені теж.
6
Баба на горошині• 04 августа 2024
Ответ дляСон і дрімота
Да, я за границей. Есть свои трудности, но от отношения мужа я отдохнула. Смогла собраться с мыслями и четко решить жить дальше с ним или нет.
Значит у вас ничего в Украине не было своего и нечего было терять, раз стало легче. Я не отдыхаю. 2 года в напряжении. Причины выезда лишь одна - задолбали прилеты рядом с домом
Баба на горошині• 04 августа 2024
Ответ дляЯзвочка
Пока будите искать причину почему вас не любят, не берегут, не уважают, не ценят, начните изучать разные техники м’нета, чтобы любимый был доволен
А вы правила правописания)
1
1
Сон і дрімота• 04 августа 2024
Ответ дляБаба на горошині
Значит у вас ничего в Украине не было своего и нечего было терять, раз стало легче. Я не отдыхаю. 2 года в напряжении. Причины выезда лишь одна - задолбали прилеты рядом с домом
Квартира, машина, работа. Просто с мужем все было так плохо, что не жалко было терять ничего материального, я теряла себя, каждый день.
Баба на горошині• 04 августа 2024
Ответ дляСон і дрімота
Квартира, машина, работа. Просто с мужем все было так плохо, что не жалко было терять ничего материального, я теряла себя, каждый день.
Так а почему нельзя было просто разьехаться с мужем и строить свою жизнь?
Сон і дрімота• 04 августа 2024
Ответ дляБаба на горошині
Так а почему нельзя было просто разьехаться с мужем и строить свою жизнь?
Угрожал, что заберет детей, жизни не даст.
Баба на горошині• 04 августа 2024
Ответ дляСон і дрімота
Угрожал, что заберет детей, жизни не даст.
Все, поняла. Да, для вас выезд был необходимым. Удачи вам с детками!
Сон і дрімота• 04 августа 2024
Ответ дляБаба на горошині
Все, поняла. Да, для вас выезд был необходимым. Удачи вам с детками!
Спасибо 😘
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Назад Комментарии к ответу