А вы завидуете тем кто смог выехать вместе со своими мужчинами заграницу?

так откажитесь от всех квартир.зачем они вам,если ракета залетит в форточку?

Нерухомість в Україні це зараз, як валіза без ручки і кинути шкода і непотрібна вже настільки.

Это точно

Та ну, яка заздрість...
До тих, хто виїхав законно, ніяких емоцій.
До героїв Тиси та тікаючих за хабарі - гидливість відчуваю. Таку, легеньку. Ну, як до купи лайна на дорозі - побачив, фу, обійшов і сподіваєшся, що більше таке тобі на дорозі не попадеться. Скривився, плюнув та пішов.
Хоча жінки тут вважають, що втеча це героїзм і гімн справжньому коханню до жінки.
Тут дивуюся зазвичай. Як так треба мислити, щоб на ’боягузтво’ казати ’сміливість’?
Якийсь Оруелл в реальності )

Заздрити - хотітити бути як той, кому ти заздриш. Не уявляю, як можна хотіти стати такою людиною, якою ти гидуєш.

Завидую, друзья в Ирландии- красота. И детям хорошо. Другие в Праге, сын в университете, очень довольны.

Это тоже, а заграницей прикиньте мужикам вообще не нужно напрягаться по этому поводу 😁

Носяться з нею, як це саме головне. Особливо в країні, де війна. Сьогодні є, а завтра купа бетону з цеглою.
Дітям треба дати хорошу та якісну освіту, яку будуть визнавати більшість країн, а далі вони самі все зароблять.

Прально, только телемарафон, только хардкор!!!

Поясніть, до чого тут телемарафон?
Хіба будь-які розмови про ’виїхав-залишився’ комусь полегшують життя? Навіть образливі коментарі не приносять щось добре у життя подібних коментаторів. Який сенс обсмоктувать и хаяти один одного? Щоби що?
Я - з тих, що виїхали в перший рік широкомасштабного вторгнення. Після декількох місяців знаходження в Україні з тривогами щоночі, з обстрілами мого міста /хоч воно тоді і зараз вважається спокійним/, з тими нововведеннями, які чекали мою дитину в системі освіти в зв´язку з ракетними обстрілами, я вирішила виїхати. І мені було триндець, як непросто полишити тут рідних і майно, і рухнути в нікуди. Впевнена, що більшості виїхавших теж той процес дався нелегко. Але кому потрібне наше ниття? Тіко одиниці тут на форумі розповідали, наскільки крихітні перли вони отримали. Інші намагалися на чужині вивести своє життя хоча б на той рівень, що мали в Україні. І глузд при тому не втратити. То чому тут заздрити? Кожен з нас зробив свій вибір і мусить з ним жити або робити новий.

Моя подруга завидует тому, что моя мама выехала с нами из оккупированного города. А ее приняла решение остаться там. Не просто завидует, а ее переполняет злость по отношению к нам. Прямым текстом говорит - пусть мама возвращается, чего она там с вами сидит.
Вот где жесть..

Не обращайте внимания , хвастаться и ставить в пример успеха жилье в Украине которое может быть разрушено в любой момент только глупый сейчас может
У меня есть жилье и неожиданно на днях дальняя родственница решила оформить на меня 2 квартиры в Киеве потому что своих детей нет
Благодарна ей конечно , но смешно было бы детей под ракетами держать ради того что бы квартирку им купить например можно и без квартиры и без детей остаться

ну да.скупят пол европы квартир.

Завидую, друзья в Ирландии- красота. И детям хорошо. Другие в Праге, сын в университете, очень довольны.

Тут дело даже не в том. Лучше иметь знания и навыки, которые можешь применить везде. Я выкладывала деньги в учёбу детей для того, чтобы они сами всё могли, и они могут и имеют.

Там же вроде как выплаты уменьшили (Ирландия) мои знакомые вернулись перед сентябрем, а подруга с дочерью остались т.к. подруга там работает еще с 22года так говорит что очень сложно.

конечно сложно.рабский труд и выживание.все чужое.

Вы в окопе или работница тцк?

Добре бути жіночкою

Носяться з нею, як це саме головне. Особливо в країні, де війна. Сьогодні є, а завтра купа бетону з цеглою.
Дітям треба дати хорошу та якісну освіту, яку будуть визнавати більшість країн, а далі вони самі все зароблять.

Я рада за этих людей.
Смотрю как они свободно гуляют, никто не пытается забрать мужа из семьи, ездят отдыхать, просто счастливые люди.
А тут просто тирания, ходят эти тцкшные псы,запихивают в бусик, избивают, гонят на фронт.
Депрессия и страшная усталость

Может и залетит ракета , может и вам залетит тоже но у вас там еще и дети будут , упс

носитесь с этими квартирами как главным достижением и самым необходимым для детей , в воюющей стране которая в упадок полном по всем аспектам это максимально тупой аргумент

Так все родители дают образование детям.Если не алкашня.Но важно старт дать.помочь.и жильем.и свое дело.научить.или всю молодость пусть гробят по чужим углам скитаясь и в кредитах

Вы почему-то думаете, что у всех так , как у вас) У моих детей есть деньги, есть квартиры в Украине, которые они купили сами. За выезд они тоже платили сами) Так что не переживайте о нас)