Не можу нормально спілкуватись з мамою

Моїй мамі 48 років, так сталось, що в нас працював лише тато, а мама була домогосподаркою. Тато захворів та помер, то відповідно мамі довелось вийти на роботу. Я живу та працюю в іншому місті, допомогати грошима мамі в мене не виходить, так як не маю власного житла, а орендую + не така велика зп. Але періодично можу зробити подарунок: телефон, пилосос, мультиварку або щось з косметики. Є ще молодший брат, він працює та дає половину мамі на продукти. З виходом мами на роботу їй ну все не подобається, то робота не така, то колектив. Я її намагаюсь підтримати, раджу не звертати увагу, наводжу якісь власні приклади, ну або паралельно щоб пробувала щось інше, поки не знайде підходящий варіант. Але мамі все не так, шукати інше вона не хоче, каже як їй важко, як вона бідує з цими роботами, що через роботу не встигає робити хатні справи. В мене вже сьогодні ввірвався терпець, не можу вже це слухати. Я сама почала підробляти ще в школі, а в універі повноцінно працювала, платила за гуртожиток та всі свої потреби. Бувало так, що спала по 2-3 години. А коли казала мамі, що мені важко, то вона казала "робота є робота". Що можете порадити?