Бутерброд и я• 10 ноября 2024
Для мам особливих діток❤️
Мами особливих діток, як ви приймаєте те що з вашими дітками не хочуть грати та комунікувати інші діти? Моєму сину 3,9 звернену мову розуміє частково, більше на побутовому рівні, не розмовляє зовсім, комунікація з дітьми погана…робимо все що можемо, займаємось, я завжди тримаюсь і налаштована позитивно, але коли збираємось з друзями у котрих також є діти або нас ті ж самі друзі запрошують на день народження до своєї дитини, я іноді приходжу додому і коли мої лягають спати я можу довго плакати і не розумію як правильно поступати(((Коли з твоєю дитиною не хочуть грати, тому що він не розмовляє і не розуміє інших дітей, він не розуміє якщо його хтось образить, коли у твоєї дитини зачиняють двері перед очима дитячої кімнати, щоб він не займав зібрані фігурки лего, тому що він не розуміє що їх не можна чіпати і т.д.Або коли приходять до нас гості з дітьми грають всіма іграшками твоєї дитини,а коли він бере іграшку дитини яка в нас в гостях то вихватують в нього з рук і кричать що не можна брати… Мені так образливо за мою дитину, я наче розумію і тих дітей, вони оберігають своє, у них є свій власний простір, але напевне мене зрозуміють лише мами діток у яких є особливості в розвитку…😭Як поступати в таких ситуаціях щоб перш за все і свою дитину не давати ображати і поважати особисті кордони інших дітей?
18
1
46
0
Ну вас можно понять. Но если к вам приведут взрослого дауна например, который ничего не понимает, посадят рядом и скажут общаться, вам будет интересно?
А потом он размажет по столу торт, который вы полдня пекли...
А потом он размажет по столу торт, который вы полдня пекли...
16
20
1
1
1
Странная постановка вопроса про личные границы чужих детей.. Просто не навязывать свое общество.
5
Мені так боляче за вас, я десь розумію ваші відчуття, хоча в мене здорова дитина, яка просто не вміє постояти за себе. Я в першу чергу на його боці. Думаю вам треба бути частиною його: якщо діти не розуміють , то просто пояснюйте їм все буквально , не соромтесь. Якщо це одна постійна компанія друзів, то думаю з часом діти усвідомлять особливості вашої дитини. Головне не робити з цього проблему, а розʼяснювати все як в межах норми,
3
13
На жаль ніяк на це вплинути неможливо. Тільки влаштовувати зустрічі з такими же особливими дітьми. Вони будуть самі окремо гратися, бо кожен живе в своєму світі.
Вас ніколи не зрозуміють мами не особливих дітей. Я розумію, бо теж в такій ситуації як ви, моєму сину 3,1 і це дуже важко прийняти реальність.
Вас ніколи не зрозуміють мами не особливих дітей. Я розумію, бо теж в такій ситуації як ви, моєму сину 3,1 і це дуже важко прийняти реальність.
13
Это надо с родителями детей общаться в первую очередь. 4-летки не будут слушать и вникать в это. Отношение к особенным людям должно воспитываться из семьи и от родных, а не от чужой женщины на площадке.
9
4
Родители тоже не всесильны. У меня здоровые дети из детского дома и сколько я не разговариваю с ними насчет детей с особенностями ничего не помогает. Не хотят общаться и все тут. Максимум, что смогла добиться, это чтоб относились нормально, не трогали
Это вы уже многого добились. Но дети не обязаны дружить с теми, с кем им ... не о чем. Нормально общаться, помочь может, не обижать, принимать нормально. Но дружить...
7
Так, але зазвичай коли відпочиває компанія, то батьки хочуть також відпочити і діти граються самі. От тоді і треба мамі такої дитинки бути серед дитячої компанії і слідкувати за тим що відбувається. Я ж кажу, ми проходили таке, хоча моя дитина нормотипова, просто боязлива і не комунікабельна. Чи я чи тато були завжди поруч.
7
Можно например в парке иметь при себе интересные игрушки и дети сами придут, и тогда маме организовывать интересные игры с участием всех детей. Примерно так.
Пс. Мой ребенок в 3-4 года играл и с детьми с синдромом, и с не разговаривающим без проблем.
Если играют его игрушками а он не против - нет проблем. Свои не давать имеют право,
Пс. Мой ребенок в 3-4 года играл и с детьми с синдромом, и с не разговаривающим без проблем.
Если играют его игрушками а он не против - нет проблем. Свои не давать имеют право,
3
Это да. Но нужна ли такая социализация, когда перед носом закрывают двери, не дают свои игрушки и не хотят играть? Типа привыкать с детства к такому отношению?
2
1
Заставить родителей провести беседу с детьми? Ну так себе идея… Со временем друзья исчезнут, это никому не нужно, как станут старше дети, то вообще ничего общего не будет, это жизнь.
2
Триматись і бути сильною! Заради своєї дитини і себе, не звертати уваги, не аналізувати, не прокручувати, не накручувати себе.
Коли ми жили в Україні, в нашому оточенні були особливі діти і я дружила з їх мамами, вони ділились думками такими ж, як і у вас. Зараз ми не в Україні давно і тут дуууже багато особливих дітей: аутизм, ДЦП, синдром Дауна….
І мені здавалось, що їх дуже багато, набагато більше ніж у нас. А з часом виявилось, що ні, просто їм тут комфортніше, до них краще відноситься суспільство, їх батькам «не соромно» бути зі своїми особливими дітьми всюди (від дитячого майданчика до ресторану), бо ніхто не кривиться, не морозиться, не задає дурні питання, навпаки, всі відносяться чудово, допомагають, спілкуються, в колективах з такими дітьми буквально «носяться», вони як найважливіші, всі їх люблять, дружать і т.д. Не хочу нікого образити, але в Україні в більшості зовсім не співчутлива і не толерантна більшість людей
Коли ми жили в Україні, в нашому оточенні були особливі діти і я дружила з їх мамами, вони ділились думками такими ж, як і у вас. Зараз ми не в Україні давно і тут дуууже багато особливих дітей: аутизм, ДЦП, синдром Дауна….
І мені здавалось, що їх дуже багато, набагато більше ніж у нас. А з часом виявилось, що ні, просто їм тут комфортніше, до них краще відноситься суспільство, їх батькам «не соромно» бути зі своїми особливими дітьми всюди (від дитячого майданчика до ресторану), бо ніхто не кривиться, не морозиться, не задає дурні питання, навпаки, всі відносяться чудово, допомагають, спілкуються, в колективах з такими дітьми буквально «носяться», вони як найважливіші, всі їх люблять, дружать і т.д. Не хочу нікого образити, але в Україні в більшості зовсім не співчутлива і не толерантна більшість людей
11
Это жизнь. Но в принципе есть нормальным привить здравые социальные нормы детям про толерантность и эмпатию к инвалидам.
Ну как Вы себе это представляете? Заставить дружить или играть? Это невозможно. Терпимо относиться- да, это возможно. Но даже взрослые со временем будут избегать общения с такими родителями из-за детей. У нас такая знакомая была, нам некомфортно такое общение, и оно сошло на нет. На улице мы можем поговорить, а вместе где-то гулять или проводить время- я заставить себя не могу.
2
Не совсем понятно кто закрывает двери перед вашим ребенком и кричит, что нельзя трогать игрушки других детей - дети или их родители? Если родители - это одно, если дети, то как реагируют их родители? Вообще все идет из семьи. Вы детей никак не заставите. А вот научить детей быть толерантными должны их родители.
Может просто - это не ваш круг общения... Как бы вам сейчас не было больно(
Вас понимаю и хочется обнять.
Может просто - это не ваш круг общения... Как бы вам сейчас не было больно(
Вас понимаю и хочется обнять.
3
Діти не будуть гратися з дитиною, якщо їм не цікаво. Це треба прийняти. Мені простіше - двоє особливих з невеликою різницею. Так само плакала, як і ви. Пережили булінг в школі. Діти ростуть, хочуть друзів, але маємо те що маємо. Думаю пошукати якісь клуби по інтересам з такими же дітьми.
5
Запрошувати додому 1 сімейну пару з однією дитиною. ТОді будуть змушені контактувати. 3 дітей разом- це завжди хтось проти когось дружить, навіть нормотипові.
4
Так а что Вы хотите? Здоровым и развитым на свой возраст и то нужен модератор в компании. Так и будет, ищите компанию с такими же проблемами, заводите реенку братьев и сестер -это в Ваших руках. Кстати, читала на Kuora немецкой реальные отзывы об интеграции инвалидов в классы, там же считается, что все участники слезами умиления обливаются от полезности этого действа для всех сторон, но не совсем правда понимаю -вроде, с тьютором инвалиды должны ходить - проблемы все как у нас, только прикрыты толерантностью. Ну , говорят, приходится детям самостоятельно учится ’исключению’ инвалидов и убеждаться что они глупы.
Эмпатия и толерантность - это вежливое исключение - весьмасложный социальный навык, совершенно не по возрасту требования к остальным детям
Больше скажу. Никто с инвалидами там не занимается. Они имеют тьюторов, но педагог не обращает внимание на такого ребенка. На выходе знаний 0, просто просиживание времени. Их дело следить за ребенком. После всех наблюдений, я сделала вывод что это ошибка совмещать здоровых детей и таких. Особенным нужны спец школы однозначно с подходом как было у нас. Вот 3 года наблюдаю, дети просто деградируют. Не улавливают они выложенный материал, ничего не берут, не развиваются. Просто находятся в одном помещении со здоровыми и все. Мамы так надеялись на европейское образование, но это все бутафория. Система совсем дебильная
4
1
Эмм, не хочу демотивиррвать автора, но крато скажу - по моим ощущениям - вся европейская толерантность - к любого рода ’инаковым’ бутафория. И инвалиды еще вообще не самая большая проблема. Насчет особый детей - говорят в Швейцарии все так , как Вы описали. Ну может быть, может кто оттуда отпишется. В Германии - точно нет. Для себя я назвала это вежливым исключением. Дело вообще в количестве. Количество - само по себе качество. Это правда. Количество проблем тоже лавинообразно нарастает.
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу