Син, його повернення до України і знайомі/родичі

Відкрийтеся, я вам у особисті надішлю всі дані, що не троль

Не дозволяю. В тому то й справа. До когось дійшло, з тим спілкуюся. До когось не дійшло, перестала спілкуватися. Але на днях зустріла знайому, а вона мені ’ бачила твого ...., він дурний, його вб´ють’. Як вона мене цим розізлила.

Автор, а у чому ваші знайомі неправі?
Ваш син здійснив дурний вчинок. В силу віку він цього не розуміє, але ж ви доросла і розумієте наслідки?
Тепер він не зможе виїхати. Якщо завтра знизять призивний вік (це питання часу, всі розуміють, що до цього дійде) ваша дитина буде мобілізована. Він цього хотів? Сподіватися на ВНЗ - дуже наївно. До вступу майже рік. Хлопці у ВНЗ отримують бронь у жовтні. Ви впевнені, що до жовтня 2025 вашу дитину не мобілізують?
І звичайно ж, питання утримання. Якщо ваш син прийняв зважене рішення повернутися до України, щоб жити самому, очевидно він розумів, що утримувати має себе сам? Судячи з ваших повідомлень, він цього не робить. Тобто, він прийняв інфантильне, безвідповідальне і будемо відвертими - дурне рішення повернутися у такий час, а оплачувати цей банкет маєте ви, бо син не здатний себе прогодувати в Україні. Питання: чому було не сидіти за кордоном до травня, заробляти на навчання, а в травні- червні повертатися для вступу? Або не повертатися, залежно від того як розгортатимуться події.
Ваша помилка - підтримувати непродумані і ліпні рішення дитини, беручи на себе відповідальність за нього. Вам сказали абсолютно правильно - якщо він сам прийняв це рішення, то має нести відповідальність. Як мінімум - забезпечувати себе самостійно, а не ’мама дай’.

Не дозволяю. В тому то й справа. До когось дійшло, з тим спілкуюся. До когось не дійшло, перестала спілкуватися. Але на днях зустріла знайому, а вона мені ’ бачила твого ...., він дурний, його вб´ють’. Як вона мене цим розізлила.

Йдіть за кораблем!

Відсіялась третина знайомих, бо я не хочу то слухати. Особливо поради ’Вижени, не годуй, інет не оплачуй’. Ну то хай чинять то зі своїми дітьми

Какой интеллектуальный ответ культурного человека... Вы просто отказываетесь признавать реальность, к сожалению...

А що про це говорити, якщо хлопчина вже повернувся, кому від цих розмов легше, що це змінить ? Чому кожен вважає за право висказати своє еспєрДне мнєніє, стосовно того, як і що робити автору. Тепер це тільки відповідальність її і сина, вона в свій час зробила все, щоб він виїхав, далі вже відповидальність хлопця, але все це справа конкретної сім´ї і не варто всім давати поради і висловлювати свою думку (навіть,я кщо вона має сенс), якщо про це не просять.

А навіщо взагалі родичі та друзі? Хай всі роти позашивають і не спілкуються, а то бачиш чого захотіли - говорити з автором.
Друзі на те і друзі, щоб обговорювати і підтримувати одне одного.
Я думаю, що автор тріль звичайний, задача якого - початок кампанії ’ні виїзду дітей/ за кордоном все погано/ в Україні все класно’. Бо в реальному житті вчинок її дитини інфантильний і хибний. Матір такої дитини мала б навчити дитину відповідальності. Саме про це і говорять ’родичі і друзі’ автора. За що тут ображатися? Треба зробити висновки. Ще невідомо як обернеться. В реальному житті автору такої теми цілком могла стати в нагоді допомога таких родичів та друзів у майбутньому - спорядження в армію купують за свої, її заробітку не вистачить, доведеться все одно допомоги просити по знайомим...

Какой интеллектуальный ответ культурного человека... Вы просто отказываетесь признавать реальность, к сожалению...

А если вы от него отвернетесь, он чудесным образом окажется за границей? В чем смысл этих действий? Поступок крайне глупый, но ничего уже не поделаешь.

Невже ви думаєте, мама прям рада тому, що сталося, діти не завжди роблять все так, як нам хотілося, то що тепер, робити, ’викинути/виставити за двері, від того вони перестають бути нашими дітьми ?Думаю автору воно теж болить, а тут ще кожен наголошує, що тепер його вб´ють. А як тоді дружинам військових, невже, як пішов, то труп? У мене є декілька знайомих, які з 2022 року воюють, я неймовірно рада, що з вони живі, воюють і дуже надіюсь, що всесвіт їх оберігатиме.

Какой интеллектуальный ответ культурного человека... Вы просто отказываетесь признавать реальность, к сожалению...

Автор, а у чому ваші знайомі неправі?
Ваш син здійснив дурний вчинок. В силу віку він цього не розуміє, але ж ви доросла і розумієте наслідки?
Тепер він не зможе виїхати. Якщо завтра знизять призивний вік (це питання часу, всі розуміють, що до цього дійде) ваша дитина буде мобілізована. Він цього хотів? Сподіватися на ВНЗ - дуже наївно. До вступу майже рік. Хлопці у ВНЗ отримують бронь у жовтні. Ви впевнені, що до жовтня 2025 вашу дитину не мобілізують?
І звичайно ж, питання утримання. Якщо ваш син прийняв зважене рішення повернутися до України, щоб жити самому, очевидно він розумів, що утримувати має себе сам? Судячи з ваших повідомлень, він цього не робить. Тобто, він прийняв інфантильне, безвідповідальне і будемо відвертими - дурне рішення повернутися у такий час, а оплачувати цей банкет маєте ви, бо син не здатний себе прогодувати в Україні. Питання: чому було не сидіти за кордоном до травня, заробляти на навчання, а в травні- червні повертатися для вступу? Або не повертатися, залежно від того як розгортатимуться події.
Ваша помилка - підтримувати непродумані і ліпні рішення дитини, беручи на себе відповідальність за нього. Вам сказали абсолютно правильно - якщо він сам прийняв це рішення, то має нести відповідальність. Як мінімум - забезпечувати себе самостійно, а не ’мама дай’.

Я думаю, що автор - тріль.
В реальному житті мама б пояснила наслідки такого вчинку і попередила б про відповідальність. Це перше.
Друге: за легендою автора дитина працювала за кордоном, а в Україну приїхала, щоб що? Вступ через рік. Дитина не працює і не збирається, бо ’автор проти’. То заради чого було їхати? Щоб що? Щоб сидіти під обстрілами без жодного діла в очікуванні призиву? Не сходиться....
Порівнювати сім´ї військових і 19-річного пацана - некоректно. Військовий захищає свою дружину, дітей. Що захищати цьому пацану, матір якого і то за кордоном? У них геть різна мотивація.
З приводу ’викинути’. Що ви маєте на увазі? Дитина за легендою поїхала ВІД матері. Її ніхто не виганяв. Це було її рішення. На що розраховувала ця дитина? Як вона планувала жити? Ось хай і живе, як заплановано. Це ж не 10 років, і навіть не 16. Тим більше якщо працював, знає ціну грошам. Ну то хай і далі вирішує свої проблеми, як запланував. А не вішає на матір. Ви б хотіли такого чоловіка своїй доньці? Який понаприймає рішень, а потім піде по родичам у пошуку того, хто вирішить його проблеми.

А если вы от него отвернетесь, он чудесным образом окажется за границей? В чем смысл этих действий? Поступок крайне глупый, но ничего уже не поделаешь.

Маленьке уточнення: навіщо оця оцінка, про яку ніхто не просив? Ви у своєму житті приймаєте свої рішення, інші люди - інші. Вони самі у своєму житті розберуться, а мамі, я так розумію, треба моральна підтримка, їй і так нелегко

Ви з подругами і родичами взагалі ні про що не спілкуєтеся, лише про погоду?
Близькі люди завжди обговорюють події свого життя. І звичайно, обмінюються своїм баченням. ’Одна голова добре, а дві - краще’...
Якби така ситуація була реальною, абсолютно слушна порада - дати можливість дитині жити, як вона хоче. Але права передбачають і обов´язки. В даному випадку - обов´язок себе утримувати і планувати своє життя БЕЗ мами. Я до речі, жила сама з 17, як майже всі мої друзі. Тому чудово розумію, що у 19 люди вже здатні відповідати за свої вчинки.

Ну типа я повинна йому показати, яку він помилку зробив, і власноруч добити. То хай це роблять зі своїми дітьми. А я свого буду підтримувати в будь яких його справах

Ви з подругами і родичами взагалі ні про що не спілкуєтеся, лише про погоду?
Близькі люди завжди обговорюють події свого життя. І звичайно, обмінюються своїм баченням. ’Одна голова добре, а дві - краще’...
Якби така ситуація була реальною, абсолютно слушна порада - дати можливість дитині жити, як вона хоче. Але права передбачають і обов´язки. В даному випадку - обов´язок себе утримувати і планувати своє життя БЕЗ мами. Я до речі, жила сама з 17, як майже всі мої друзі. Тому чудово розумію, що у 19 люди вже здатні відповідати за свої вчинки.

Ні, але можна підтримувати один одного, а можна довбати, як курки додовбують хвору колежанку. Якщо друга голова дурна, то користі він неї ніякої. Рідні і близькі можуть допомогти тільки підтримкою, а не довбанням, затямте це. Не питають про пораду - не лізьте з нею.

Ви гарна мама. Дійсно, пакувати посилки в зсу для дитини комусь потрібно буде, тому ваша допомога ще знадобиться. І родичі ще знадобляться з друзями, бо зібрати в армію - недешеве задоволення. Подруга брата пару місяців як збирала, рахунок вже давно перевалив за сотню тисяч гривень. І так, там взагалі не мали брати, бо діагноз є. Але цілюще повітря військкомату зробило диво - людина замість роботи потрапила у рвк, ’зцілилася’ і була відправлена в учебку, а звідти на фронт....

Перечитайте останнє речення вашого повідомлення і запитайте себе чи запитувала я вашої поради ?)
Почніть з себе....

ото ж! Вам теж ніякої користі від чужих порад?

Якщо мені потрібна порада - я її запитую, і інколи це дійсно слушне рішення. Якщо мене не запитують - я її не даю, на відміну від вас :)

О, а я думаю, чого це ви там таку простиню автору накатали! Вас же авторка запитала!

Автор створила тему для чого? Щоб отримати поради
Це автор прийшла на форум з темою, а не я прийшла до неї додому...