Пекельнi Борошна• 18 ноября 2024
Хто поховав чоловіка, як почали жити далі?
Скільки часу пройшло до того як ви почали жити?
Минув місяць. Важко
Минув місяць. Важко
22
Забула що?• 18 ноября 2024
Жила и живу. Дети, работа. Прошел год и 3 мес., стало еще в моральном плане тяжелее. Время чего то не лечит совсем. Но ничего, держусь.
14
10
Оябунчик• 18 ноября 2024
Через месяцев 7 начала жить, на меня тут налетели помню. Жизнь продолжается, его не вернешь
2
НеВРотик• 18 ноября 2024
одна знакомая уже пять лет плачет, не может успокоится, а другая спустя полтора года нашла парня хорошего, хотя тоже очень убивалась, на фронте ее муж погиб ,кум мой
1
2
КонхфЭдкаТузик• 18 ноября 2024
Родичка з трьома дітьми залишилася сама.
Покинула квартиру і купила будинок в селі. Добре, що виїхала, бо рашисти там все розбомбили.
Всі отримані компенсації вкладає в освіту дітей. В неї ціль виростити дітей і дати їм самостійне життя Мабуть коли є цілі в житті, то якось легше
Покинула квартиру і купила будинок в селі. Добре, що виїхала, бо рашисти там все розбомбили.
Всі отримані компенсації вкладає в освіту дітей. В неї ціль виростити дітей і дати їм самостійне життя Мабуть коли є цілі в житті, то якось легше
7
ПлакалаВАвто• 18 ноября 2024
вчора було 7 місяців... важко... досі не віриться...
але я у доньки тепер одна, так що не маю права впадати у відчай...
але я у доньки тепер одна, так що не маю права впадати у відчай...
17
5
Чижик Пижик• 18 ноября 2024
У меня через полгода появился мужчина, коллега, он меня реально спас от уезжающего рассудка, просто развлекал, отвлекал, куда-то возил. Я кроме дома и работы ничего не видела и никуда не хотела, я даже продукты не покупала и не готовила, такая была аппатия. Первые полтора года была как в тумане, какая-то амнезия была и импульсивность в поступках, я была не я, потом посыпались болячки от нервов и стресса. Ещё где-то года 2 не выходила из больниц. Снова вышла замуж через 10 лет, долго был блок в голове, борьба с собой и совестью.
2
Пузата Хата• 18 ноября 2024
Та десь роки півтора, якось потроху почала з хати вилазити, в театр ходила, на якісь заходи, трохи до тями прийшла, а потім познайомилася з хлопцем, і за три місяці він до мене переїхав, запропонував одружитися майже одразу, правда ми за два з половиною роки розійшлись, але це вже інша історія
Ламборджини• 18 ноября 2024
Ответ дляПлакалаВАвто
вчора було 7 місяців... важко... досі не віриться...
але я у доньки тепер одна, так що не маю права впадати у відчай...
але я у доньки тепер одна, так що не маю права впадати у відчай...
яка Ви молодець
1
спальное место• 18 ноября 2024
Автор, в мене в куми помер чоловік і в подружки, я теж пережила колись втрату. Важко буде ще довго, з часом звикните жити з тим болем. Найкраще, якщо загрузити себе чимось, щоб ввечері від втоми валитись з ніг і засинати, бо найгірше коли приходить вечір і лежить ридаєш і подушку. Придумайте собі корисне заняття, щоб займало багато часу. Я колись взяла додатковий проект по роботі, кума купила будинок, лише стіни і стелю і поринула в ремонт з головою. Її це спасло
1
БлинчикБезСметанки• 18 ноября 2024
Почти 3 года прошло, уже в новых отношениях, но все равно понимаю, что лучшего я не встречу, чем он.
6
ПлакалаВАвто• 18 ноября 2024
Ответ дляА ось і я
А що це змінює для автора?
Теж дивує (навіть дратує, якщо вже зовсім чесно) таке питання...
В мене також всі питають (не близькі знайомі) - на війні загинув?...
Наче від того, що його за 3 дні не стало (серце), мені легше чи навпаки...
В мене також всі питають (не близькі знайомі) - на війні загинув?...
Наче від того, що його за 3 дні не стало (серце), мені легше чи навпаки...
5
1
Джем Шакіри• 18 ноября 2024
В мене був такий чоловік, що як він помер, то легше дихати та жити в цьому світі стало..багато чого змінилось.
Вибачте за цинізм, але це так..
Вибачте за цинізм, але це так..
3
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Назад Комментарии к ответу


