sovetchitsa
Советчица
Вход Регистрация
Спросить Советую Промо публикация Поиск товара
Настройки
Язык меню: ru ua Шрифт: a a a
Служба поддержки
Вход Регистрация
Правила | Ограничения | Cookies
©2008—2026 Советчица Kidstaff
Советчица - Семья, Дом, Дети - Дети
anonim_198
Борщичок• 25 ноября 2024

Не знаю, як допомогти доньці

Зараз буде повний сумбур, вибачте. Донька - підліток, закінчує школу. Наче в дитинстві було все ок. Не скажу, що вона була дуже компанійська, але друзі були. Потім, не знаю, навіть коли точно, може, з початком ковіду, дистанційкою, все почало псуватись. А потім, коли розформували старий клас і вона перейшла в новий, почався жах. Вона спочатку з ентузіазмом чекала нових знайомств. Але, на жаль, нічого не вийшло. З нею ніхто не спілкувався. Спочатку вона була впевнена, що всі її ненавидять в новому оточенні. Потім вирішила, що всі або сміються з неї, або всім по барабану. За півтори роки ситуація не виправилась. Я не розумію причину. Одягається, виглядає на рівні з усіма - це те, що залежить від мене. Я готова давати гроші на різні кафе, кіно, гулянки з друзями. Готова приймати всіх у нас. Але без толку. Не знаю, що ще я можу зробити.
Боюсь, що я в деякій мірі вплинула негативно на неї. Останній рік, коли чоловік пішов на війну, від нас майже всі відвернулись. І рідні, і друзі. Ми залишитись практично самі. Я страждала від цього, жалілась доньці. Мабуть, настроїла її якось песимістично своїм прикладом. Тепер не знаю, як це все виправити.
Вона хоче спілкування, дружби. Їй не вистачає цього. Але що робити - не знаю. Записала її до психолога. Але, мабуть, не варто очікувати швидкого результату.
Від теми навіть не знаю, чого хочу ). Може, хтось напише оптимістичні приклади, хороші слова або поради. Хоча, боюсь, буде і багато хейту, як тут заведено...
показать весь текст
heart 13 woman_facepalming 18 crying_face 74
155 0
Все фото темыКомментарии автораМои ответы
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
anonim_5
Вумна, аж страшно• 25 ноября 2024
121
У моєї доньки в школі також чомусь дружби не складалось. Були спроби, вона була така щаслива, коли подружилась з одною дівчинкою десь в класі 7-8, але та так себе повела десь через півроку, що доньці було дуже боляче. Потім якось то дружила. то розчаровувалась. ще я так бачу, що стандарти у неї високі. Зараз пішла на 1 курс університету і знайшла собі подруг. Може не найкращих, але компанія є.

В вашому випадку, мабуть, хіба спробувати нове оточення - хобі, гуртки, раптом та і знайде когось.
noavatar
Жменятко• 25 ноября 2024
122
Ответ дляБорщичок
Ходить, але там просто поверхневі знайомства, поверхневе спілкування. Остання надія - психолог. Знайшла найбільш розхваленого і одного з найбільш дорогих в місті, доктора психологічних наук (якось так наче) . Просто боюсь, щоб не нашкодив. До аби-кого не хотіла записувати
Сходіть для початку одна, потім дитину!
like 2
anonim_5
Вумна, аж страшно• 25 ноября 2024
123
Ответ дляrainbow2018
Чоловік пішов на війну і від вас всі відвернулися?
Це заради цього речення вся тема вигадувалась, так?
На яку війну зараз йдуть, після чого всі відвертаються? Трошки детальніше, будь ласка.
Поки модератори сплять
як же багато серед наших жінок гадюк..вибачте, не втрималась. Іноді читаю нашу совєтчицю і розумію, для чого нам ця війна, за що. Але на жаль не допомагає....уроки українці не вчать.
like 8
anonim_130
Послушная• 25 ноября 2024
124
В мене теж немає зовсім друзів, мама все життя виносила цим мозок
anonim_133
ШанельКуКу• 25 ноября 2024
125
Ответ дляБаза_птеродактилей
Девочки, это тролль.
В самой середине незаметно она вплела информацию, которая просто не может быть потому что такого не может быть.

Утвас есть хотя бы один пример чтобы отвернулись от семьи военного?
У меня только прямо противоположный, в массе своей все объединяются и помогают экипировкой, деньгами, вкусняшками. А тут такой неловкий момент.
Автор, может вы из Донецка разве что?
О, боги, а что с донецкими-то???
Доси??!🫣
anonim_192
П´яна вишня• 25 ноября 2024
126
Ответ дляПоЗиТиВнАя
Боятся осуждения. Это все логично. Поэтому и избегают, им просто неудобно и не хотят расстраивать вас тем что у них все хорошо и муж дома
Шо за брєд? Мій пішов ще в 22 сам - ніхто не відвернувся, всі запитують, хто може - допомагає. Що за оточення у вас дєбільне?
like 1 woman_facepalming 2
anonim_192
П´яна вишня• 25 ноября 2024
127
Ответ дляБаза_птеродактилей
Автор пытается вплести нарратив о том что военных не поддерживает население.. отвернулись все друзья.. угу...
Теж думаю, що троль. Сікльки знаю війскових і сім´ї - ніхто не відвертався. Або така історія, що авторкині самій до психолога треба, спочатку свою голову підлікувати.
woman_facepalming 3
anonim_50
Весняний Марафон• 25 ноября 2024
128
Ответ дляrainbow2018
Чоловік пішов на війну і від вас всі відвернулися?
Це заради цього речення вся тема вигадувалась, так?
На яку війну зараз йдуть, після чого всі відвертаються? Трошки детальніше, будь ласка.
Поки модератори сплять
теж помітили? Бо бачу в реалі навпаки, часом навіть забагато турботи від оточення
like 1 woman_facepalming 3
anonim_50
Весняний Марафон• 25 ноября 2024
129
Ответ дляБорщичок
Що саме вас цікавить? Я вже написала максимально детально. Мені не дзвонили. Коли дзвонила я, пропонувала зустрітись, поспілкуватись, відмовляли по різним причинам. Дружба і спілкування з багатьма людьми звелась до мінімуму. Що ще вам розповісти?
так може справа у Вас? Судячи з постів, виглядає так....
woman_facepalming 3
anonim_86
Мизимец• 25 ноября 2024
130
У меня сын поменьше, достаточно закрытый.Если к нему не подойдут, сам первый дружбу не заведет. Поменял 3 раза сад, в школу ходил пока выезжали за границу.Но что могу сказать, если бы не футбол, которым он занимается, не знаю как бы вливался в коллектив, а так по интересу быстренько появляются знакомые, друзья. Может, есть у дочки тоже интерес к чему-то, пусть начнет куда-то ходить, а там и подружки появятся.
anonim_157
Не люблю натовп• 25 ноября 2024
131
Ответ дляБорщичок
Я там нижче вам відписала і подякувала. Чомусь моя відповідь не прикріпилась до вашого повідомлення. Тому дякую ще раз за конструктив і розуміння
Я бы посоветовала подумать в направлении друзей. Они не потому отвернулись что им жалко вас поддерживать, они не знают как или не могут. Вам надо просто это принять. Принять что они сделали свой выбор уходя из вашей жизни. Освободили место для новых людей. Я не могу это объяснить, но вам надо прочувствовать это и их отпустить, отпустить вашу обиду на них. И просто понять что вам сейчас нужны другие люди в вашей жизни. Когда вы будете готовы, они появятся.
Предположу что вы сейчас в режиме экономии энергии. Чтобы строить дружбу вам надо не только брать но и отдавать. Поэтому вначале вам надо наполнить ею себя. Если вы наполнены тревогой то сможете делиться только ею. Кому она нужна?
heart 2
anonim_109
ОливьЕЖечка• 25 ноября 2024
132
Ответ дляБорщичок
Так і знала, що буде негатив. Дарма написала. Мені зараз важко це читати. Зайвий раз впевнилась, що ’троль’ тут улюблене слово, яке вплітають скрізь. Не хвилюйтесь, мого чоловіка підтримують волонтери. І тема не про нього. А про мене і доньку. Нас таки не підтримували і не підтримують. Спілкування зведено до мінімуму. І як показують повідомлення вище, така ситуація не тільки у нас.
Я розумію про що ви- але не треба все на себе , можливо в дитини такий вік, в мене теж не було подруг. Але потім в інституті зявилися і дуже хороші. В мене донька підліток , спілкується багато , але деякі подруги в мене під великим питанням, не знаєш , чого від них чекати. Тож заспокойтесь, не всі можуть легко знайомитись.
heart 2
anonim_132
Печальки.нет• 25 ноября 2024
133
Ответ дляБаза_птеродактилей
Девочки, это тролль.
В самой середине незаметно она вплела информацию, которая просто не может быть потому что такого не может быть.

Утвас есть хотя бы один пример чтобы отвернулись от семьи военного?
У меня только прямо противоположный, в массе своей все объединяются и помогают экипировкой, деньгами, вкусняшками. А тут такой неловкий момент.
Автор, может вы из Донецка разве что?
Дуже залежить від оточення до.
У мене майже всі друзі ще в 14-му відвоювали по року, звісно, з початку повномасштабки там. А ті, хто по здоров*ю тут, то за формулою ’або ти на фронті, або ти для фронту’.
Але так не всі.

Відвертаються ті, кому страшно бути на нашому місці. Кому голову в пісок зручніше ховати.
Ті дружини, які своїх бусінок заховали - їм важко тримати зв*язок із нами.

У автора могло не бути справжніх друзів. Тому як стало скрутно, всі розвіялись.
heart 3
anonim_79
Прагматик флегма• 25 ноября 2024
134
Ответ дляБорщичок
Я не тягну. Вона сама не проти. Побачим, чим закінчиться той візит до психолога. Я їй і сама постійно кажу, що в житті ще обов´язково зустріне своїх людей.
Один визит ничего не даст. Тол ко растревожит. Это долгий процесс. Возможно у вашего ребенка обычное взросление, комплексы, падение самооценки, меняется тело, по другому воспринимается мир вокруг. Не нужно прям кидать ее в гущу событий. Если она побудет дома, почитает хорошие книги, займётся плотнее учебой - ничего страшного не произойдет, наоборот плюс - узнает себя лучше)
anonim_101
Пишу вірші, дорого• 25 ноября 2024
135
Нужен психолог и дочери и Вам..
Найдите для дочери молодежную движуху в городе.
anonim_44
Фляшка на трьох• 25 ноября 2024
136
Ответ дляБорщичок
Стосовно чоловік, самотність і відчуження людей тоді відчула більше я, ніж вона. Нашими справами не цікавився ніхто. Ніхто не дзвонив, не пропонував зустрітись. Відмовляли у відповідь на мої запрошення. Мені було важко. І, мабуть, я негативно настроїла дитину, що вона тепер так важко сприймає відсутність спілкування і друзів. Можливо, якби я завжди була усміхнена, спокійна і задоволена, то вона б так гостро це не сприймала. Я це мала на увазі.
А стосовно старого класу, більшість пішли вчитись в коледжі. В новий перейшло пару хлопців і дівчат зі старого класу, з якими вона і тоді не спілкувалась.
’Нашими справами не цікавився ніхто. Ніхто не дзвонив, не пропонував зустрітись...’ - у вас мужа мобилизировали и у вас возникли такие мысли... У меня когда за три недели болезнь забрала мужа, то на похоронах кумовья сказали при всех, что ’мы всегда будем рядом, всегда поможем и поддержим...’, но в январе будет 2 года как его не стало, они ни разу даже не позвонили и не поинтересовались не то что моими делами, даже никто не спросил, не сдохла ли я от боли? Да и не надо, рядом со мной остались действительно те, кто был со мной в самый тяжелый период, с кем я выла и лезла на стену от боли, кто обнимал и ревел со мной, пока я зализывала раны, хотя они болят до сих пор...
Мораль: Никто особо не будет интересоваться вами, только родные ) да и то, не всегда), и,возможно, пара близких подруг (как в моем случае). И да, меня еще буквально ’спас’ мой сын, без его поддержки я точно бы поехала умом.
Насчет вашей девочки, я бы переориентировала ее внимание на внешкольные кружки/секции/увлечения. Вы написали, что многие из класса ушли в колледжи, значит она в 10 классе. В этом случае я даже бы рассмотрела вопрос после 10 класса поступить в колледж на ею выбранную специальность с дальнейшим продолжением учебы в ВУЗе, так она полностью сменит окружение и появятся друзья и жажда к жизни и учебе.
anonim_152
ИграйМойГормон• 25 ноября 2024
137
Ответ дляБорщичок
Стосовно чоловік, самотність і відчуження людей тоді відчула більше я, ніж вона. Нашими справами не цікавився ніхто. Ніхто не дзвонив, не пропонував зустрітись. Відмовляли у відповідь на мої запрошення. Мені було важко. І, мабуть, я негативно настроїла дитину, що вона тепер так важко сприймає відсутність спілкування і друзів. Можливо, якби я завжди була усміхнена, спокійна і задоволена, то вона б так гостро це не сприймала. Я це мала на увазі.
А стосовно старого класу, більшість пішли вчитись в коледжі. В новий перейшло пару хлопців і дівчат зі старого класу, з якими вона і тоді не спілкувалась.
Мені 37 років. Батько був військовим, 5 переїздів із-за його роботи. В дитинстві змінила 3 садочки і 2 школи. Тоді не було війни, але подібні проблеми були. Відчуття самотності знайоме мені дуже і дотепер я його пам´ятаю. Друзів шукала у дворі, записувалась на купу гуртків, факультативів, їздила в табори влітку, грубо кажучи всюди де тільки можна була я.
Не виніть себе, ваша донька має сама навчитися знаходити друзів. В моєї мами не було грошей на кафе, та і які то були часи 90-ті 00-ві роки, тоді затримували зарплати всім, але ми, діти, вчилися комунікувати і без цього. Мама теж не аніматором мені була, а весь час на роботі, + город, + купа закруток і всього домашнього на ній було завжди.

Ще додам, що ми жили завжди дуже далеко від родичів, і звичайно ж, нашими проблемами теж не цікавився ніхто, але то була норма для нас, бо а як інакше. До рідних ми їздили 1 раз на рік, у батьківську відпустку. Я і там мала подружку, з якою товаришую по цей час.
anonim_25
Нехай щастить• 25 ноября 2024
138
Ответ дляБорщичок
Ходить, але там просто поверхневі знайомства, поверхневе спілкування. Остання надія - психолог. Знайшла найбільш розхваленого і одного з найбільш дорогих в місті, доктора психологічних наук (якось так наче) . Просто боюсь, щоб не нашкодив. До аби-кого не хотіла записувати
Друзі/подружки, це не означає 2 і на все життя, приятелі по інтересам.
Можу порадити ходити більше на гуртки і розширювати коло спілкування.
Ще досить гарно піти на якийсь гурток акторської майстерності, це допомагає відкрити рамки, зняти якісь зажими, якщо вони є.
noavatar
талый снег• 25 ноября 2024
139
Девочки, перестают общаться не потому, что муж в ЗСУ, а потому что вы печалитесь, злитесь, подсознательно думаете -’почему мой, а не твой’, а это заметно. А разочарование ваше - от завышенных ожиданий. Не ждите, что вас будут кружить, это всего лишь люди. Люди слабы, что с них взять... Рассчитывайте всегда на себя. Когда я мужа хоронила, тоже все обещали помогать, но я даже близко к сердцу не рала слова, я все понимаю.
like 4 dislike 2
anonim_104
Сонячний зайчик• 25 ноября 2024
140
Ответ дляБорщичок
Останній рік в школі. Це вже недоцільно. Я пропонувала перейти в іншу школу в минулому році, донька сама не захотіла.
Взагалі рідко кому щастить зустріти друзів у школі, бо у школах ми за територіальною ознакою. Ви особисто з багатьма однокласниками спілкуєтеся?
У мене практично всі друзі - це одногрупниці з університуту або їх друзі.
Вступить до вишу, там будуть люди зі схожими інтересами, от звідти подруги можуть залишитися на все життя.
like 3 heart 1
anonim_107
Силиконочка• 25 ноября 2024
141
Ответ дляШопингмонстр
Остальные просто игнорят. Причем они точно знают о моем состоянии. Плевать всем. Эта ситуация полностью перевернула мое представление о дружеских отношениях. Даже лучшие друзья избегают. Не хочется людям области атьсч с моей кислой миной, людям хочется лёгкости и веселия и плевать на твои чувства и состояние. Легко помогать и донатить кому-то там, оказалось намного труднее поддержать конкретного реального человека, как-то так. Не хочется людям окунаться в неудобную для них ситуацию
Поддержать можно только из изобилия, когда сам наполнен, а когда сам пустой, на эмоциональном дне, то тебе нечего дать другому, поэтому и избегают. Сейчас большинство пустые, сами нуждающиеся в опоре и поддержке. Ну и плюс , если их мужья дома, то это триггер, страх осуждения, чувство вины и тп
like 2
anonim_161
Бува і таке• 25 ноября 2024
142
Ответ дляБорщичок
Стосовно чоловік, самотність і відчуження людей тоді відчула більше я, ніж вона. Нашими справами не цікавився ніхто. Ніхто не дзвонив, не пропонував зустрітись. Відмовляли у відповідь на мої запрошення. Мені було важко. І, мабуть, я негативно настроїла дитину, що вона тепер так важко сприймає відсутність спілкування і друзів. Можливо, якби я завжди була усміхнена, спокійна і задоволена, то вона б так гостро це не сприймала. Я це мала на увазі.
А стосовно старого класу, більшість пішли вчитись в коледжі. В новий перейшло пару хлопців і дівчат зі старого класу, з якими вона і тоді не спілкувалась.
А ви могли тоді бути усміхненою, спокійною і задоволеною? Я дуже сумніваюсь. Тому не варто докоряти собі. В тих умовах ви поводилися природньо.
heart 1
anonim_107
Силиконочка• 25 ноября 2024
143
Ответ дляЗаздрість то погано
Ну не знаю, по тим скріншотам, що ви скинули, вона вас нормально подтримує, ділиться що сама таке пройшла, підбадьорює, шо не так - незрозуміло
Доречі тому і не хочуть спілкуватися, бо все не так , бо що б не казав, все буде не так і замало
dislike 1 like 1
anonim_206
Заздрість то погано• 25 ноября 2024
144
Ответ дляСиликоночка
Доречі тому і не хочуть спілкуватися, бо все не так , бо що б не казав, все буде не так і замало
Теж так подумала.
dislike 1
anonim_113
Помеха справа• 25 ноября 2024
145
Прекратите использовать дочь как сливной бачок для своих эмоций. Это мега разрушительно для нее.
Она должна вам рассказывать свои переживания, а не вы ей. Запомните это, если хотите дочери добра
like 2 dislike 1
anonim_153
Горлаю зрання• 25 ноября 2024
146
Ответ дляБорщичок
Ходить, але там просто поверхневі знайомства, поверхневе спілкування. Остання надія - психолог. Знайшла найбільш розхваленого і одного з найбільш дорогих в місті, доктора психологічних наук (якось так наче) . Просто боюсь, щоб не нашкодив. До аби-кого не хотіла записувати
Причина відчудження може бути в тому, що люди не знають що говорити і бояться ляпнути зайвого. Щодо дитини, не гуртки, а командні види спорту, бажано туди, куди ходять однокласники. І сама заспокойтеся, дитина зчитує ваш стан також.
anonim_153
Горлаю зрання• 25 ноября 2024
147
Ответ дляБорщичок
Так і знала, що буде негатив. Дарма написала. Мені зараз важко це читати. Зайвий раз впевнилась, що ’троль’ тут улюблене слово, яке вплітають скрізь. Не хвилюйтесь, мого чоловіка підтримують волонтери. І тема не про нього. А про мене і доньку. Нас таки не підтримували і не підтримують. Спілкування зведено до мінімуму. І як показують повідомлення вище, така ситуація не тільки у нас.
Автор, начхайте на всіх, от почніть з цього форума. Життя це потяг, а люди тимчасові попутники, хтось їде довше, хтось виходить раніше, а хтось з вами до останньої станції.
like 1
anonim_76
Chaterbox• 25 ноября 2024
148
Ответ дляАноним Советчик
В смысле из Донецка? Я из Донецка, мой муж из Донецка. Пошёл сам в военкомат в 1 марта 22 года.
Не обращайте внимание на де...лов
anonim_150
Муркошечка• 25 ноября 2024
149
Ответ дляrainbow2018
Чоловік пішов на війну і від вас всі відвернулися?
Це заради цього речення вся тема вигадувалась, так?
На яку війну зараз йдуть, після чого всі відвертаються? Трошки детальніше, будь ласка.
Поки модератори сплять
Ці матрьохи вже не знають як викрутитись. І про хейт приписати не забула)
like 1
anonim_107
Сонячний день• 25 ноября 2024
150
Ответ дляrainbow2018
Ви забули додати, що , коли ви йшли по вулиці, то всі знайомі переходили на іншу сторону, тільки би з вами не зустрічатися.
А дочці на стільці в класі вирізали ножем ’зсу’ і тризуб, і перестали з нею розмовляти
Ви просто не розумієте.
Коли жінка залишається сама (не важливо з якої причини), то часто сімейні пари випадають з кола спілкування. І виною не жінка, а саме пари. Я спостерігала це коли помер мій тато в досить молодому віці. Всі сімейні друзі якось самоусунулися. Спілкування поновилися, коли жінки почали залишатися самі - в когось теж чоловік помер, в когось захворів, в когось на заробітки поїхав... Ось це, думаю, і є причина, а не ’військовий/ не військовий’. Мама моя плакала дуже, бо запрошувала в гості - сімейні не йшли і до себе не звали. А дружили багато років.
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта

Похожие темы:

Ще з цiкавого


Популярные вопросы!

Сегодня Вчера 7 дней 30 дней

ещё

Сейчас читают!

Назад Комментарии к ответу

О нас | Служба Поддержки | Помощь

Правила | Ограничения | Cookies ©2008—2026 Советчица Kidstaff