Освічую темряву• 26 ноября 2024
Важко((
Я розумію, що стосується не всіх.
Я розумію (і знаю), що багато хто просто живе своїм звичним життям і не переймається.
І вони, мабуть, мають на це право. Бо кожному своє. І я навіть трохи заздрю.
Але я з людей того віку, які пам´ятають звичайне мирне життя. Нехай не достатньо багате й заможне, але МИРНЕ й доволі щасливе дитинство. Ми вивчали громадянську оборону на додаткових заняттях в школі. Я ще додатково ходила у шкільний тир, бо чомусь із повагою ставилась до зброї, особливим кайфом було пару годин на тиждень постріляти з того, що дадуть (бо ці заняття були для хлопців). Пам´ятаю, як наш шкільний викладач довоєнної підготовки перед уроком йшов коридором, обвішаний автоматами.
Довгий час я зберігала простріляні власноруч мішені... Ми на час тренувалися у складанні і розкладанні зброї. І навіть робили це із закритими очима... Ми вивчали на цих уроках види зброї, отруйні гази, сигнали сирени, і чим відрізняється вибух звичайний від ядерного. Це були звичайні уроки, і ставлення до них було, як до звичайних уроків. Ми до кінчиків волосся були пацифістами, нам змалечку вкладали у голову, що мир - це найцінніше, що може бути, і вчили малювати на асфальті стилізовану Земну Кулю з букетом ромашок у руці і надписами: "Ми - за мир!" і "Ні війні!"
У моєї мами було безліч сучасних суконь з українськими вишитими візерунками, бо це було модно. А сусід - викладач технікуму - ходив у вишитій сучасній сорочці на випуск на уроки до учнів. Такого одягу випускалося дуже багато і дуже якісного, це не якійсь там акрил, простиГосподи, а якісний льон і бавовна, що не втрачав кольору і форми роками... У книжкових магазинах було безліч літератури українською мовою, а які дитячі збірки зарубіжних казок українською мені купляла мама! Територіально по селах розмовляли здебільшого суржиком, у місті здебільшого російською. Але уроків української було достатньо, щоб моє покоління вільно спілкувалося і майже без помилок писало. Я вивчила мову сама, бо мені хотілося так, бо багато читала ще до школи, і коли пішла до першого класу, і коли навчалася у вишах, ніколи не мала проблем з перекладом термінології...
...Зараз я хоча й підстаркувата (скоро 50), але все ж таки дівчинка. Дівчинка, яка не може зрозуміти, куди котиться її особистий виплеканий світ. Яка щоночі слухає безперервні звуки бджолиного рою шахедів і постріли із збиваючої їх зброї. Яка переживає за рідних і друзів, і постійно у всіх її месенджерах ці питання:" Як ти?".
Війна забрала у нас красу і вроду. Війна завчасно викрала нашу молодість - ми постаріли глибоко всередині, і вже ніколи не станемо такими гарними, як раніше. Війна позбавила нас майбутнього і поділила наше життя на "до" і "після". Війна перекреслила наші мрії і плани. Війна позбавила нас будь-яких бажань. Війна наділила нас тривогами, хронічним безсонням, навчила нас боятися. Війна пожирає життя. Ніхто не може гарантувати будь-якій людині, що будь-якої хвилини її життя залишиться незмінним. Та сама війна навчила нас гаряче молитися і радіти простим речам, вона ж навчила нас невідомим до цього часу цінностям...
...З 14-го року я не стріляю в тирах і не можу взяти до рук навіть іграшкову зброю. І як дитина свого часу, повторюю пошепки, :"Ні війні..." і молю Бога зберегти нашу країну і наш багатостраждальний народ.
На жаль, я не можу вплинути на світогляд і переконання тих, від кого залежить наше майбутнє, я не можу вплинути на хід подій чи щось подібне. Роблю, що можу.
І від усього серця я бажаю всім нам вижити і перемогти.
Я розумію (і знаю), що багато хто просто живе своїм звичним життям і не переймається.
І вони, мабуть, мають на це право. Бо кожному своє. І я навіть трохи заздрю.
Але я з людей того віку, які пам´ятають звичайне мирне життя. Нехай не достатньо багате й заможне, але МИРНЕ й доволі щасливе дитинство. Ми вивчали громадянську оборону на додаткових заняттях в школі. Я ще додатково ходила у шкільний тир, бо чомусь із повагою ставилась до зброї, особливим кайфом було пару годин на тиждень постріляти з того, що дадуть (бо ці заняття були для хлопців). Пам´ятаю, як наш шкільний викладач довоєнної підготовки перед уроком йшов коридором, обвішаний автоматами.
Довгий час я зберігала простріляні власноруч мішені... Ми на час тренувалися у складанні і розкладанні зброї. І навіть робили це із закритими очима... Ми вивчали на цих уроках види зброї, отруйні гази, сигнали сирени, і чим відрізняється вибух звичайний від ядерного. Це були звичайні уроки, і ставлення до них було, як до звичайних уроків. Ми до кінчиків волосся були пацифістами, нам змалечку вкладали у голову, що мир - це найцінніше, що може бути, і вчили малювати на асфальті стилізовану Земну Кулю з букетом ромашок у руці і надписами: "Ми - за мир!" і "Ні війні!"
У моєї мами було безліч сучасних суконь з українськими вишитими візерунками, бо це було модно. А сусід - викладач технікуму - ходив у вишитій сучасній сорочці на випуск на уроки до учнів. Такого одягу випускалося дуже багато і дуже якісного, це не якійсь там акрил, простиГосподи, а якісний льон і бавовна, що не втрачав кольору і форми роками... У книжкових магазинах було безліч літератури українською мовою, а які дитячі збірки зарубіжних казок українською мені купляла мама! Територіально по селах розмовляли здебільшого суржиком, у місті здебільшого російською. Але уроків української було достатньо, щоб моє покоління вільно спілкувалося і майже без помилок писало. Я вивчила мову сама, бо мені хотілося так, бо багато читала ще до школи, і коли пішла до першого класу, і коли навчалася у вишах, ніколи не мала проблем з перекладом термінології...
...Зараз я хоча й підстаркувата (скоро 50), але все ж таки дівчинка. Дівчинка, яка не може зрозуміти, куди котиться її особистий виплеканий світ. Яка щоночі слухає безперервні звуки бджолиного рою шахедів і постріли із збиваючої їх зброї. Яка переживає за рідних і друзів, і постійно у всіх її месенджерах ці питання:" Як ти?".
Війна забрала у нас красу і вроду. Війна завчасно викрала нашу молодість - ми постаріли глибоко всередині, і вже ніколи не станемо такими гарними, як раніше. Війна позбавила нас майбутнього і поділила наше життя на "до" і "після". Війна перекреслила наші мрії і плани. Війна позбавила нас будь-яких бажань. Війна наділила нас тривогами, хронічним безсонням, навчила нас боятися. Війна пожирає життя. Ніхто не може гарантувати будь-якій людині, що будь-якої хвилини її життя залишиться незмінним. Та сама війна навчила нас гаряче молитися і радіти простим речам, вона ж навчила нас невідомим до цього часу цінностям...
...З 14-го року я не стріляю в тирах і не можу взяти до рук навіть іграшкову зброю. І як дитина свого часу, повторюю пошепки, :"Ні війні..." і молю Бога зберегти нашу країну і наш багатостраждальний народ.
На жаль, я не можу вплинути на світогляд і переконання тих, від кого залежить наше майбутнє, я не можу вплинути на хід подій чи щось подібне. Роблю, що можу.
І від усього серця я бажаю всім нам вижити і перемогти.
2
19
26
всемВсёИмного• 26 ноября 2024
Мне в самом начале совком повеяло, и я прекратила читать. Оборонная вы такая, так идите куда надо, родину защищать, а то как в проруби бултыхаетесь.
17
1
6
11
побольшомусекретику• 26 ноября 2024
Важко збагнути як 20-ти річні йдуть добровольцями, а 50-ти річна «дівчинка» щось тут блєє совдепське…
20
5
Забагаловка• 26 ноября 2024
Ответ длявсемВсёИмного
Мне в самом начале совком повеяло, и я прекратила читать. Оборонная вы такая, так идите куда надо, родину защищать, а то как в проруби бултыхаетесь.
О, нафронтницы вошли в чат
10
4
5
2
Санька-4b93• 26 ноября 2024
Одна я не поняла, смысл этого послания в чем? Ну не ходите в тир и не надо, никто ж не заставляет.
4
19
Забагаловка• 26 ноября 2024
Ответ дляпобольшомусекретику
Важко збагнути як 20-ти річні йдуть добровольцями, а 50-ти річна «дівчинка» щось тут блєє совдепське…
Самое любимое это обесценить своих…. Ну, и на фронт еще отправить всех. Святое!
17
2
всемВсёИмного• 26 ноября 2024
Ответ дляНекомильфо
Якості ви так пишете «по совєтскі», що я, вибачте, не дочитала…(
Удалено администрацией...
Пес Патрон• 26 ноября 2024
А оце про вишиванки і книжки - це ви до того, що не так то вже і притіснялося українське у совку? Мабуть саме тому моя бабуся, яка думає українською, не вміє нею писати. А російською - вміє.
10
9
2
1
побольшомусекретику• 26 ноября 2024
Ответ дляЗабагаловка
Самое любимое это обесценить своих…. Ну, и на фронт еще отправить всех. Святое!
До чого тут це? Читати від дорослої жінки наскільки інфантильний потік свідомості просто смішно.
10
3
Злюка-закусюка• 26 ноября 2024
До якоісь миті я була оптимісткою. Але потім , коли вгатили тою хєрньою по з-ду, моя віра в мирний мир вщент пропала. За себе не страшно. Страшно за дитину. Стан депресняк
2
автор
Освічую темряву
• 26 ноября 2024
Ответ длявсемВсёИмного
Мне в самом начале совком повеяло, и я прекратила читать. Оборонная вы такая, так идите куда надо, родину защищать, а то как в проруби бултыхаетесь.
Будь ласка, ’нєсовковая’ ви наша, наведіть свій особистий приклад, на якому саме фронті саме ви і як саме захищаєте нашу Батьківщину?
А за мене не хвилюйтеся - мій фронт вашому фору неодноразово дасть.
А за мене не хвилюйтеся - мій фронт вашому фору неодноразово дасть.
9
3
8
всемВсёИмного• 26 ноября 2024
Ответ дляОсвічую темряву
Будь ласка, ’нєсовковая’ ви наша, наведіть свій особистий приклад, на якому саме фронті саме ви і як саме захищаєте нашу Батьківщину?
А за мене не хвилюйтеся - мій фронт вашому фору неодноразово дасть.
А за мене не хвилюйтеся - мій фронт вашому фору неодноразово дасть.
Так а хто вы? Давайте обсудим 😁 я из экономического фронта, я это дрон в сторону рф, горжусь собой.
Надо будет, Я буду партизаном в кустах.
Надо будет, Я буду партизаном в кустах.
3
11
Забагаловка• 26 ноября 2024
Ответ дляпобольшомусекретику
До чого тут це? Читати від дорослої жінки наскільки інфантильний потік свідомості просто смішно.
Ну то не читайте) вас не заставляют) человек свои мысли выразил. А тут уже все напали.совковшчына, радяншчына…. С каких пор говорить, что хочется мира и спокойствия стало чем то запредельным и стыдным?
5
15
автор
Освічую темряву
• 26 ноября 2024
Ответ длявсемВсёИмного
Удалено администрацией...
Удалено администрацией...
побольшомусекретику• 26 ноября 2024
Ответ дляПес Патрон
А оце про вишиванки і книжки - це ви до того, що не так то вже і притіснялося українське у совку? Мабуть саме тому моя бабуся, яка думає українською, не вміє нею писати. А російською - вміє.
Ага. Жили добре, й мова була, і «ні війні», ромашки на стінгазетах, ну шо ше нннада було. Тільки десь автор забула, що так званий совєтьський пацифізм, як і російський, тільки на словах та в пропаганді. Дєвачка. Така дєвачка 😑
9
3
всемВсёИмного• 26 ноября 2024
Ответ дляОсвічую темряву
Удалено администрацией...
Удалено администрацией...
Санька-4b93• 26 ноября 2024
Ответ дляОсвічую темряву
Будь ласка, ’нєсовковая’ ви наша, наведіть свій особистий приклад, на якому саме фронті саме ви і як саме захищаєте нашу Батьківщину?
А за мене не хвилюйтеся - мій фронт вашому фору неодноразово дасть.
А за мене не хвилюйтеся - мій фронт вашому фору неодноразово дасть.
Так, а чего тема в разделе для взрослых? Ещё и название такое..... Интригующее))
7
3
ХаДиДиШь• 26 ноября 2024
Повірте, якщо війна не забрала у вас рідних, то вона у вас нічого не забрала.
Я це зрозуміла тільки після втрати.
Незважаючи на те що я переживала за кожного загиблого воїна з 14 року, я тільки зараз зрозуміла як тяжко їх рідним.
Я це зрозуміла тільки після втрати.
Незважаючи на те що я переживала за кожного загиблого воїна з 14 року, я тільки зараз зрозуміла як тяжко їх рідним.
3
7
1
побольшомусекретику• 26 ноября 2024
Ответ дляЗабагаловка
Ну то не читайте) вас не заставляют) человек свои мысли выразил. А тут уже все напали.совковшчына, радяншчына…. С каких пор говорить, что хочется мира и спокойствия стало чем то запредельным и стыдным?
Ага, так) путін хоче миру, а ми воювати. Все ж так просто у ваших головах.
3
4
Санька-4b93• 26 ноября 2024
Ответ дляпобольшомусекретику
Ага. Жили добре, й мова була, і «ні війні», ромашки на стінгазетах, ну шо ше нннада було. Тільки десь автор забула, що так званий совєтьський пацифізм, як і російський, тільки на словах та в пропаганді. Дєвачка. Така дєвачка 😑
Под пиисят )
А грамм или лет выбирайте сами
А грамм или лет выбирайте сами
6
3
1
автор
Освічую темряву
• 26 ноября 2024
Ответ длявсемВсёИмного
Так а хто вы? Давайте обсудим 😁 я из экономического фронта, я это дрон в сторону рф, горжусь собой.
Надо будет, Я буду партизаном в кустах.
Надо будет, Я буду партизаном в кустах.
Уявіть, що вже ’нада’. ’Нада’ хоча б з поваги до країни, що б´ється, спробувати хоча б писати державною.
2
2
2
Некомильфо• 26 ноября 2024
Ответ дляОсвічую темряву
Удалено администрацией...
Автор, ваші агресивні відповіді дуже дисонують з вашим ванільним постом/писаниною. Тримайте себе в руках. І, на майбутнє, зауважте, що копірайтинг, то не ваше.
17
4
1
побольшомусекретику• 26 ноября 2024
Ответ дляСанька-4b93
Под пиисят )
А грамм или лет выбирайте сами
А грамм или лет выбирайте сами
Думаю, що тут просто метч - подпісят в підпісят.
5
1
побольшомусекретику• 26 ноября 2024
Ответ дляНекомильфо
Автор, ваші агресивні відповіді дуже дисонують з вашим ванільним постом/писаниною. Тримайте себе в руках. І, на майбутнє, зауважте, що копірайтинг, то не ваше.
Ага, такий пацифізм
6
котопёс• 26 ноября 2024
мені 44 і щось я такого геть не пам´ятаю
’У моєї мами було безліч сучасних суконь з українськими вишитими візерунками, бо це було модно. А сусід - викладач технікуму - ходив у вишитій сучасній сорочці на випуск на уроки до учнів. Такого одягу випускалося дуже багато і дуже якісного, це не якійсь там акрил, простиГосподи, а якісний льон і бавовна, що не втрачав кольору і форми роками... У книжкових магазинах було безліч літератури українською мовою, а які дитячі збірки зарубіжних казок українською мені купляла мама!’
Сусідка працювала на фабриці одягу, вишивала вручну гладдю та рішельє, ніяких українських мотивів не було. Книжок теж, в мене бабуся займалася книжками, зібрала велику бібліотеку, зокрема дитячу, все було російською. Тільки кілька томів Остапа Вишні чомусь українською.
’У моєї мами було безліч сучасних суконь з українськими вишитими візерунками, бо це було модно. А сусід - викладач технікуму - ходив у вишитій сучасній сорочці на випуск на уроки до учнів. Такого одягу випускалося дуже багато і дуже якісного, це не якійсь там акрил, простиГосподи, а якісний льон і бавовна, що не втрачав кольору і форми роками... У книжкових магазинах було безліч літератури українською мовою, а які дитячі збірки зарубіжних казок українською мені купляла мама!’
Сусідка працювала на фабриці одягу, вишивала вручну гладдю та рішельє, ніяких українських мотивів не було. Книжок теж, в мене бабуся займалася книжками, зібрала велику бібліотеку, зокрема дитячу, все було російською. Тільки кілька томів Остапа Вишні чомусь українською.
16
1
побольшомусекретику• 26 ноября 2024
Ответ длякотопёс
мені 44 і щось я такого геть не пам´ятаю
’У моєї мами було безліч сучасних суконь з українськими вишитими візерунками, бо це було модно. А сусід - викладач технікуму - ходив у вишитій сучасній сорочці на випуск на уроки до учнів. Такого одягу випускалося дуже багато і дуже якісного, це не якійсь там акрил, простиГосподи, а якісний льон і бавовна, що не втрачав кольору і форми роками... У книжкових магазинах було безліч літератури українською мовою, а які дитячі збірки зарубіжних казок українською мені купляла мама!’
Сусідка працювала на фабриці одягу, вишивала вручну гладдю та рішельє, ніяких українських мотивів не було. Книжок теж, в мене бабуся займалася книжками, зібрала велику бібліотеку, зокрема дитячу, все було російською. Тільки кілька томів Остапа Вишні чомусь українською.
’У моєї мами було безліч сучасних суконь з українськими вишитими візерунками, бо це було модно. А сусід - викладач технікуму - ходив у вишитій сучасній сорочці на випуск на уроки до учнів. Такого одягу випускалося дуже багато і дуже якісного, це не якійсь там акрил, простиГосподи, а якісний льон і бавовна, що не втрачав кольору і форми роками... У книжкових магазинах було безліч літератури українською мовою, а які дитячі збірки зарубіжних казок українською мені купляла мама!’
Сусідка працювала на фабриці одягу, вишивала вручну гладдю та рішельє, ніяких українських мотивів не було. Книжок теж, в мене бабуся займалася книжками, зібрала велику бібліотеку, зокрема дитячу, все було російською. Тільки кілька томів Остапа Вишні чомусь українською.
Зараз вам скажуть «От бачите - Остап Вишня ж був. І що що в таборах 10 років провів. Але ж повернувся звідти».
10
побольшомусекретику• 26 ноября 2024
Ответ дляБроніки для Моніки
…і що?
Який сенс цього тексту? Що ви хотіли цим сказати?
Який сенс цього тексту? Що ви хотіли цим сказати?
Що їй цигарки без паспорта не продають.
Каркуша Клара• 26 ноября 2024
Ваші пафосні вихваляння совка смішні, я трохи старша вас і на мене це фуфло не діє.
Мир має ціну. Кацапи розпочали цю війну і поки ми їх не повбиваємо, мир не настане.
Мир має ціну. Кацапи розпочали цю війну і поки ми їх не повбиваємо, мир не настане.
11
2
автор
Освічую темряву
• 26 ноября 2024
Ответ дляпобольшомусекретику
Ага. Жили добре, й мова була, і «ні війні», ромашки на стінгазетах, ну шо ше нннада було. Тільки десь автор забула, що так званий совєтьський пацифізм, як і російський, тільки на словах та в пропаганді. Дєвачка. Така дєвачка 😑
Я поважаю свою минуле, бо це моє життя, якого Ви на бачили в очі, в якому залишились мої бабусі й дідусі, які виховували мене достойною людиною. Якщо у вас було інакше - мені вас шкода.
1
3
11
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Назад Комментарии к ответу