Освічую темряву• 26 ноября 2024
Важко((
Я розумію, що стосується не всіх.
Я розумію (і знаю), що багато хто просто живе своїм звичним життям і не переймається.
І вони, мабуть, мають на це право. Бо кожному своє. І я навіть трохи заздрю.
Але я з людей того віку, які пам´ятають звичайне мирне життя. Нехай не достатньо багате й заможне, але МИРНЕ й доволі щасливе дитинство. Ми вивчали громадянську оборону на додаткових заняттях в школі. Я ще додатково ходила у шкільний тир, бо чомусь із повагою ставилась до зброї, особливим кайфом було пару годин на тиждень постріляти з того, що дадуть (бо ці заняття були для хлопців). Пам´ятаю, як наш шкільний викладач довоєнної підготовки перед уроком йшов коридором, обвішаний автоматами.
Довгий час я зберігала простріляні власноруч мішені... Ми на час тренувалися у складанні і розкладанні зброї. І навіть робили це із закритими очима... Ми вивчали на цих уроках види зброї, отруйні гази, сигнали сирени, і чим відрізняється вибух звичайний від ядерного. Це були звичайні уроки, і ставлення до них було, як до звичайних уроків. Ми до кінчиків волосся були пацифістами, нам змалечку вкладали у голову, що мир - це найцінніше, що може бути, і вчили малювати на асфальті стилізовану Земну Кулю з букетом ромашок у руці і надписами: "Ми - за мир!" і "Ні війні!"
У моєї мами було безліч сучасних суконь з українськими вишитими візерунками, бо це було модно. А сусід - викладач технікуму - ходив у вишитій сучасній сорочці на випуск на уроки до учнів. Такого одягу випускалося дуже багато і дуже якісного, це не якійсь там акрил, простиГосподи, а якісний льон і бавовна, що не втрачав кольору і форми роками... У книжкових магазинах було безліч літератури українською мовою, а які дитячі збірки зарубіжних казок українською мені купляла мама! Територіально по селах розмовляли здебільшого суржиком, у місті здебільшого російською. Але уроків української було достатньо, щоб моє покоління вільно спілкувалося і майже без помилок писало. Я вивчила мову сама, бо мені хотілося так, бо багато читала ще до школи, і коли пішла до першого класу, і коли навчалася у вишах, ніколи не мала проблем з перекладом термінології...
...Зараз я хоча й підстаркувата (скоро 50), але все ж таки дівчинка. Дівчинка, яка не може зрозуміти, куди котиться її особистий виплеканий світ. Яка щоночі слухає безперервні звуки бджолиного рою шахедів і постріли із збиваючої їх зброї. Яка переживає за рідних і друзів, і постійно у всіх її месенджерах ці питання:" Як ти?".
Війна забрала у нас красу і вроду. Війна завчасно викрала нашу молодість - ми постаріли глибоко всередині, і вже ніколи не станемо такими гарними, як раніше. Війна позбавила нас майбутнього і поділила наше життя на "до" і "після". Війна перекреслила наші мрії і плани. Війна позбавила нас будь-яких бажань. Війна наділила нас тривогами, хронічним безсонням, навчила нас боятися. Війна пожирає життя. Ніхто не може гарантувати будь-якій людині, що будь-якої хвилини її життя залишиться незмінним. Та сама війна навчила нас гаряче молитися і радіти простим речам, вона ж навчила нас невідомим до цього часу цінностям...
...З 14-го року я не стріляю в тирах і не можу взяти до рук навіть іграшкову зброю. І як дитина свого часу, повторюю пошепки, :"Ні війні..." і молю Бога зберегти нашу країну і наш багатостраждальний народ.
На жаль, я не можу вплинути на світогляд і переконання тих, від кого залежить наше майбутнє, я не можу вплинути на хід подій чи щось подібне. Роблю, що можу.
І від усього серця я бажаю всім нам вижити і перемогти.
Я розумію (і знаю), що багато хто просто живе своїм звичним життям і не переймається.
І вони, мабуть, мають на це право. Бо кожному своє. І я навіть трохи заздрю.
Але я з людей того віку, які пам´ятають звичайне мирне життя. Нехай не достатньо багате й заможне, але МИРНЕ й доволі щасливе дитинство. Ми вивчали громадянську оборону на додаткових заняттях в школі. Я ще додатково ходила у шкільний тир, бо чомусь із повагою ставилась до зброї, особливим кайфом було пару годин на тиждень постріляти з того, що дадуть (бо ці заняття були для хлопців). Пам´ятаю, як наш шкільний викладач довоєнної підготовки перед уроком йшов коридором, обвішаний автоматами.
Довгий час я зберігала простріляні власноруч мішені... Ми на час тренувалися у складанні і розкладанні зброї. І навіть робили це із закритими очима... Ми вивчали на цих уроках види зброї, отруйні гази, сигнали сирени, і чим відрізняється вибух звичайний від ядерного. Це були звичайні уроки, і ставлення до них було, як до звичайних уроків. Ми до кінчиків волосся були пацифістами, нам змалечку вкладали у голову, що мир - це найцінніше, що може бути, і вчили малювати на асфальті стилізовану Земну Кулю з букетом ромашок у руці і надписами: "Ми - за мир!" і "Ні війні!"
У моєї мами було безліч сучасних суконь з українськими вишитими візерунками, бо це було модно. А сусід - викладач технікуму - ходив у вишитій сучасній сорочці на випуск на уроки до учнів. Такого одягу випускалося дуже багато і дуже якісного, це не якійсь там акрил, простиГосподи, а якісний льон і бавовна, що не втрачав кольору і форми роками... У книжкових магазинах було безліч літератури українською мовою, а які дитячі збірки зарубіжних казок українською мені купляла мама! Територіально по селах розмовляли здебільшого суржиком, у місті здебільшого російською. Але уроків української було достатньо, щоб моє покоління вільно спілкувалося і майже без помилок писало. Я вивчила мову сама, бо мені хотілося так, бо багато читала ще до школи, і коли пішла до першого класу, і коли навчалася у вишах, ніколи не мала проблем з перекладом термінології...
...Зараз я хоча й підстаркувата (скоро 50), але все ж таки дівчинка. Дівчинка, яка не може зрозуміти, куди котиться її особистий виплеканий світ. Яка щоночі слухає безперервні звуки бджолиного рою шахедів і постріли із збиваючої їх зброї. Яка переживає за рідних і друзів, і постійно у всіх її месенджерах ці питання:" Як ти?".
Війна забрала у нас красу і вроду. Війна завчасно викрала нашу молодість - ми постаріли глибоко всередині, і вже ніколи не станемо такими гарними, як раніше. Війна позбавила нас майбутнього і поділила наше життя на "до" і "після". Війна перекреслила наші мрії і плани. Війна позбавила нас будь-яких бажань. Війна наділила нас тривогами, хронічним безсонням, навчила нас боятися. Війна пожирає життя. Ніхто не може гарантувати будь-якій людині, що будь-якої хвилини її життя залишиться незмінним. Та сама війна навчила нас гаряче молитися і радіти простим речам, вона ж навчила нас невідомим до цього часу цінностям...
...З 14-го року я не стріляю в тирах і не можу взяти до рук навіть іграшкову зброю. І як дитина свого часу, повторюю пошепки, :"Ні війні..." і молю Бога зберегти нашу країну і наш багатостраждальний народ.
На жаль, я не можу вплинути на світогляд і переконання тих, від кого залежить наше майбутнє, я не можу вплинути на хід подій чи щось подібне. Роблю, що можу.
І від усього серця я бажаю всім нам вижити і перемогти.
показать весь текст
2
19
26
Бодіпозітівна• 26 ноября 2024
Ответ дляОсвічую темряву
Звичайно, вам видніше.
А може, просто ви українською не розумієте, і вам важко осягнути весь зміст тексту?
А може, просто ви українською не розумієте, і вам важко осягнути весь зміст тексту?
Какая-то жалкая попытка задеть. Но отвечу. В отличие от вас, я с 4 класса училась в украинской школе. Так что с пониманием украинского языка у меня все ок. Так что, осилите одним предложением передать суть своего откровения? Или провокации?
1
4
Престидижитатор• 26 ноября 2024
Ответ дляОсвічую темряву
Доброго ранку!
Зараз 1:58
А русні пезда
А русні пезда
1
3
автор
Освічую темряву
• 26 ноября 2024
Ответ дляБодіпозітівна
Какая-то жалкая попытка задеть. Но отвечу. В отличие от вас, я с 4 класса училась в украинской школе. Так что с пониманием украинского языка у меня все ок. Так что, осилите одним предложением передать суть своего откровения? Или провокации?
Я й бачу, що ’ок’
Поки від вас видно тільки повний ’ок’ щодо російської
По темі - я вже відписалася вище, що хотіла передати свої відчуття, й по тому. Звітувати перед вам не збираюся, вам не вдасться втягнути мене до своєї гри
Поки від вас видно тільки повний ’ок’ щодо російської
По темі - я вже відписалася вище, що хотіла передати свої відчуття, й по тому. Звітувати перед вам не збираюся, вам не вдасться втягнути мене до своєї гри
2
Бодіпозітівна• 26 ноября 2024
Ответ дляОсвічую темряву
Я й бачу, що ’ок’
Поки від вас видно тільки повний ’ок’ щодо російської
По темі - я вже відписалася вище, що хотіла передати свої відчуття, й по тому. Звітувати перед вам не збираюся, вам не вдасться втягнути мене до своєї гри
Поки від вас видно тільки повний ’ок’ щодо російської
По темі - я вже відписалася вище, що хотіла передати свої відчуття, й по тому. Звітувати перед вам не збираюся, вам не вдасться втягнути мене до своєї гри
Ой, ладно. Все равно шахеды спать не дают. Ловите. ’Сорок років тому, коли Україна була ще у складі СРСР, ми всі були щасливі, ходили у вишиванках і читали книжки українською мовою, ніхто українців не принижував і всі були за мир, але з 2014 року чомусь почалася війна (і рф тут ні до чого, це все інші), а я хочу, щоб знову був мир, давайте вже домовлятися’.
5
1
1
автор
Освічую темряву
• 26 ноября 2024
Бажаючим повчити мене жити з дивану - прощавайте ! Ви маєте талант перетворити на брудне політичне лайно будь-яку тему
Обговорювати щось надалі не бачу сенсу, бо у вас вже наштамповані безпідставні ярлики. Тож обвішайтеся ними самі на здоров´я. Добраніч
Обговорювати щось надалі не бачу сенсу, бо у вас вже наштамповані безпідставні ярлики. Тож обвішайтеся ними самі на здоров´я. Добраніч
6
автор
Освічую темряву
• 26 ноября 2024
Ответ дляБодіпозітівна
Ой, ладно. Все равно шахеды спать не дают. Ловите. ’Сорок років тому, коли Україна була ще у складі СРСР, ми всі були щасливі, ходили у вишиванках і читали книжки українською мовою, ніхто українців не принижував і всі були за мир, але з 2014 року чомусь почалася війна (і рф тут ні до чого, це все інші), а я хочу, щоб знову був мир, давайте вже домовлятися’.
Боже, яке дурне
2
5
1
Дідова баба• 26 ноября 2024
Ответ дляОсвічую темряву
Будь ласка, ’нєсовковая’ ви наша, наведіть свій особистий приклад, на якому саме фронті саме ви і як саме захищаєте нашу Батьківщину?
А за мене не хвилюйтеся - мій фронт вашому фору неодноразово дасть.
А за мене не хвилюйтеся - мій фронт вашому фору неодноразово дасть.
мне тоже 48, военка -всегда гуляли, сбегали. Никому оно не нужно было -лежать на матах и стрелять. Киевская украинская школа-говорили по-русски.школьную программу украинскую ненавидели, как и русскую-депрессняк ’белеет парус самое веселое ’, кайдашева семья война и мир по четверти тянули
Какие сукни у мвмы с вышивками %
финские модные платья, балтийский трикотаж, американские джинсы монтана и адики ,югославская обувь,саламанднер,ланком ,тушь луи-филлипп, пупа , клима,фиджи
мы: пирамиды, мальвины и круги базара Республиканского стадиона
В каком идеальном мире вы жили автор?
Какие сукни у мвмы с вышивками %
финские модные платья, балтийский трикотаж, американские джинсы монтана и адики ,югославская обувь,саламанднер,ланком ,тушь луи-филлипп, пупа , клима,фиджи
мы: пирамиды, мальвины и круги базара Республиканского стадиона
В каком идеальном мире вы жили автор?
1
5
Дідова баба• 26 ноября 2024
Ответ длякотопёс
мені 44 і щось я такого геть не пам´ятаю
’У моєї мами було безліч сучасних суконь з українськими вишитими візерунками, бо це було модно. А сусід - викладач технікуму - ходив у вишитій сучасній сорочці на випуск на уроки до учнів. Такого одягу випускалося дуже багато і дуже якісного, це не якійсь там акрил, простиГосподи, а якісний льон і бавовна, що не втрачав кольору і форми роками... У книжкових магазинах було безліч літератури українською мовою, а які дитячі збірки зарубіжних казок українською мені купляла мама!’
Сусідка працювала на фабриці одягу, вишивала вручну гладдю та рішельє, ніяких українських мотивів не було. Книжок теж, в мене бабуся займалася книжками, зібрала велику бібліотеку, зокрема дитячу, все було російською. Тільки кілька томів Остапа Вишні чомусь українською.
’У моєї мами було безліч сучасних суконь з українськими вишитими візерунками, бо це було модно. А сусід - викладач технікуму - ходив у вишитій сучасній сорочці на випуск на уроки до учнів. Такого одягу випускалося дуже багато і дуже якісного, це не якійсь там акрил, простиГосподи, а якісний льон і бавовна, що не втрачав кольору і форми роками... У книжкових магазинах було безліч літератури українською мовою, а які дитячі збірки зарубіжних казок українською мені купляла мама!’
Сусідка працювала на фабриці одягу, вишивала вручну гладдю та рішельє, ніяких українських мотивів не було. Книжок теж, в мене бабуся займалася книжками, зібрала велику бібліотеку, зокрема дитячу, все було російською. Тільки кілька томів Остапа Вишні чомусь українською.
о помню, на Дюма и Анжелику макулатуру собирали
Дідова баба• 26 ноября 2024
Ответ дляОсвічую темряву
Я поважаю свою минуле, бо це моє життя, якого Ви на бачили в очі, в якому залишились мої бабусі й дідусі, які виховували мене достойною людиною. Якщо у вас було інакше - мені вас шкода.
оно из розовых пони,забыли добавить : дезиков не было,колготки зашивали , пралок не было и титанический труд мам, при скудных магазинах
про дивчинка -умилили ,женщиной вы когда планируте побыть ?
я невеста , мама ,бабушка и все в одном флаконе
про дивчинка -умилили ,женщиной вы когда планируте побыть ?
я невеста , мама ,бабушка и все в одном флаконе
1
7
Бодіпозітівна• 26 ноября 2024
Ответ дляОсвічую темряву
Боже, яке дурне
Моя мысль, когда я прочла ваш опус)) А если серьезно - это вот суть вашего текста. Одним предложением. Могу по абзацам расписать, но зачем? Либо вы и правда святая наивность (во что я не верю), либо косите под таковую. Только непонятно, зачем. Амплуа ’підстаркуватої дівчинки’?
7
1
автор
Освічую темряву
• 26 ноября 2024
Ответ дляДідова баба
оно из розовых пони,забыли добавить : дезиков не было,колготки зашивали , пралок не было и титанический труд мам, при скудных магазинах
про дивчинка -умилили ,женщиной вы когда планируте побыть ?
я невеста , мама ,бабушка и все в одном флаконе
про дивчинка -умилили ,женщиной вы когда планируте побыть ?
я невеста , мама ,бабушка и все в одном флаконе
Вилазьте вже зі свого флакону, нєвєста-бабушка
6
Дідова баба• 26 ноября 2024
Ответ дляОсвічую темряву
Вилазьте вже зі свого флакону, нєвєста-бабушка
14.02 свадьба ,девочка в вышиванке, которая не принимает свой возраст.
Греция,дедуле 44
соплежуйством не занимаюсь , а с 14 года можно поменять свою жизнь
Греция,дедуле 44
соплежуйством не занимаюсь , а с 14 года можно поменять свою жизнь
1
2
автор
Освічую темряву
• 26 ноября 2024
Ответ дляДідова баба
14.02 свадьба ,девочка в вышиванке, которая не принимает свой возраст.
Греция,дедуле 44
соплежуйством не занимаюсь , а с 14 года можно поменять свою жизнь
Греция,дедуле 44
соплежуйством не занимаюсь , а с 14 года можно поменять свою жизнь
Ну, я співчуваю, що вам настільки ’класно’, що з Греції аж сюди добігли похвалитися про ’сваТьбу’. Навіщо мені ваша така цінна інформація?
3
Дідова баба• 26 ноября 2024
Ответ дляОсвічую темряву
Ну, я співчуваю, що вам настільки ’класно’, що з Греції аж сюди добігли похвалитися про ’сваТьбу’. Навіщо мені ваша така цінна інформація?
Родителей уговорили, сейчас собираем в дороге.И читайте, свдьба, а не жизнь в Греции.
Я просто выпала с прекрасного вашего опуса неизместной страны.И если Вам 50, о это не сукни молодости с визерунками.Под пистолетом так не одевались молодые девушки 90-х
Я просто выпала с прекрасного вашего опуса неизместной страны.И если Вам 50, о это не сукни молодости с визерунками.Под пистолетом так не одевались молодые девушки 90-х
3
автор
Освічую темряву
• 26 ноября 2024
Ответ дляДідова баба
Родителей уговорили, сейчас собираем в дороге.И читайте, свдьба, а не жизнь в Греции.
Я просто выпала с прекрасного вашего опуса неизместной страны.И если Вам 50, о это не сукни молодости с визерунками.Под пистолетом так не одевались молодые девушки 90-х
Я просто выпала с прекрасного вашего опуса неизместной страны.И если Вам 50, о это не сукни молодости с визерунками.Под пистолетом так не одевались молодые девушки 90-х
Ви і в житті так беззмістовно розмовляєте?
Перечитайте написане - самі хоч зрозумієте щось? Що таке ’неизместной’?
Які дєвушкі 90-х?
Перечитайте написане - самі хоч зрозумієте щось? Що таке ’неизместной’? Які дєвушкі 90-х?
3
1
1
Дідова баба• 26 ноября 2024
Ответ дляОсвічую темряву
Ви і в житті так беззмістовно розмовляєте?
Перечитайте написане - самі хоч зрозумієте щось? Що таке ’неизместной’?
Які дєвушкі 90-х?
Перечитайте написане - самі хоч зрозумієте щось? Що таке ’неизместной’? Які дєвушкі 90-х?
я без візерунків , як ви.
Ви дівчина 90-х, якщо Вам 50 зараз
’’неизместной’-именно для вашего описания
Ви дівчина 90-х, якщо Вам 50 зараз
’’неизместной’-именно для вашего описания
3
1
ФрекенБок• 26 ноября 2024
Ответ длякотопёс
мені 44 і щось я такого геть не пам´ятаю
’У моєї мами було безліч сучасних суконь з українськими вишитими візерунками, бо це було модно. А сусід - викладач технікуму - ходив у вишитій сучасній сорочці на випуск на уроки до учнів. Такого одягу випускалося дуже багато і дуже якісного, це не якійсь там акрил, простиГосподи, а якісний льон і бавовна, що не втрачав кольору і форми роками... У книжкових магазинах було безліч літератури українською мовою, а які дитячі збірки зарубіжних казок українською мені купляла мама!’
Сусідка працювала на фабриці одягу, вишивала вручну гладдю та рішельє, ніяких українських мотивів не було. Книжок теж, в мене бабуся займалася книжками, зібрала велику бібліотеку, зокрема дитячу, все було російською. Тільки кілька томів Остапа Вишні чомусь українською.
’У моєї мами було безліч сучасних суконь з українськими вишитими візерунками, бо це було модно. А сусід - викладач технікуму - ходив у вишитій сучасній сорочці на випуск на уроки до учнів. Такого одягу випускалося дуже багато і дуже якісного, це не якійсь там акрил, простиГосподи, а якісний льон і бавовна, що не втрачав кольору і форми роками... У книжкових магазинах було безліч літератури українською мовою, а які дитячі збірки зарубіжних казок українською мені купляла мама!’
Сусідка працювала на фабриці одягу, вишивала вручну гладдю та рішельє, ніяких українських мотивів не було. Книжок теж, в мене бабуся займалася книжками, зібрала велику бібліотеку, зокрема дитячу, все було російською. Тільки кілька томів Остапа Вишні чомусь українською.
повно було книжок українською і в магазинах, і в бібліотеці, то вам тоді так треба було, не хотіли, то й не знаходили і не читали
і вишивка часто мотиви були на текстилі
і фільми українською були, все було, музичні фільми, співаки знамениті, наприклад Іван Попович, багато було, чи може ви не чули, телевізор, радіо напевно ж були
і вишивка часто мотиви були на текстилі
і фільми українською були, все було, музичні фільми, співаки знамениті, наприклад Іван Попович, багато було, чи може ви не чули, телевізор, радіо напевно ж були
3
1
Ворую вкусняшки• 26 ноября 2024
Ответ дляПес Патрон
А оце про вишиванки і книжки - це ви до того, що не так то вже і притіснялося українське у совку? Мабуть саме тому моя бабуся, яка думає українською, не вміє нею писати. А російською - вміє.
Може двієчниця?
1
1
Ответ дляЯяяКакаджамбо
Я трохи молодше за вас, але не пам´ятаю про моду на українське, сукні, вишиванки, українські книжки, напроти все було зросійщене і дивились усі орт та нтв з кіркоровими І КВНами. Це зараз розквіт нації, ми відстоюємо вкотре свою ідентичність, і знов кров´ю. А від вас дійсно тхне совком і якимсоь наративом з раісі, за мир, за стабільність.
Мода на українське була не в моді, бо типу ти з села значить, з телячою мовою і вишиванками своїми. Тому в селах говорили і носили українське, в місті ні.
Українських книжок ще радянських у мене було повно. Видавництво Веселка клепало їх які хочеш.
Мама вчилась в сільській школі, підручники були всі українською, 60-роки.
Мій дід в селі за своего життя, а помер він в 1975, зібрав велику бібліотеку, про партизан, казки, історичні - все українською. Може тому шо хотів.
В 90х був розквіт україномовного всього.
В 00-х росіяни спробували задавити своїм контентом і естраду знов пропхнути на свою. Іра Білик тоді почала пластовий шлак російськомовний видавати..та багато хто.
Українських книжок ще радянських у мене було повно. Видавництво Веселка клепало їх які хочеш.
Мама вчилась в сільській школі, підручники були всі українською, 60-роки.
Мій дід в селі за своего життя, а помер він в 1975, зібрав велику бібліотеку, про партизан, казки, історичні - все українською. Може тому шо хотів.
В 90х був розквіт україномовного всього.
В 00-х росіяни спробували задавити своїм контентом і естраду знов пропхнути на свою. Іра Білик тоді почала пластовий шлак російськомовний видавати..та багато хто.
1
2
Миссис Буркул• 26 ноября 2024
Мне 52 и ничего подобного в моей голове нет. Вы с какого то села или с западной Украины? Потому что в моем окружении ни у кого не было никаких суконь с укр. визерунками. А уроки НВП мы ненавидели, пустая трата времени. Хотя от совдепии у меня остались хорошие воспоминания, у меня тогда было ощущение счастья, но вот все написанное вами лично для меня какой то бред сумасшедшего.
1
3
Невгамовна сила• 26 ноября 2024
Ответ дляПес Патрон
А оце про вишиванки і книжки - це ви до того, що не так то вже і притіснялося українське у совку? Мабуть саме тому моя бабуся, яка думає українською, не вміє нею писати. А російською - вміє.
А мою маму, коли вона. переїхала в Київ і вдягла якось вишиванку на роботу, так змішали з гівном - казали, що вона як селючка немита, як вона може таке вдягати і подібне. Що вона зняла ту вишиванку, повісила в шафу і більше ніколи не вдягала. А коли народила мене, то віддала в єдину українську школу, куди було так незручно їздити. Натомість російських шкіл було повно, кожна перша в районі.
1
2
Дідова баба• 26 ноября 2024
Ответ дляМиссис Буркул
Мне 52 и ничего подобного в моей голове нет. Вы с какого то села или с западной Украины? Потому что в моем окружении ни у кого не было никаких суконь с укр. визерунками. А уроки НВП мы ненавидели, пустая трата времени. Хотя от совдепии у меня остались хорошие воспоминания, у меня тогда было ощущение счастья, но вот все написанное вами лично для меня какой то бред сумасшедшего.
мы жестко прогуливали , попасть в столбик, где мишень-рекорд
Согласна, в Киеве такого не было, нормальные подростки были на фильм ’Маленькая Вера’ бегали
Согласна, в Киеве такого не было, нормальные подростки были на фильм ’Маленькая Вера’ бегали
3
Невгамовна сила• 26 ноября 2024
Ответ дляНе зацілована
Моя прабабуся 1903 року народження розмовляла українською, мої бабусі 1925 - 1927 року народження розмовляли українською. Як і мама яка народилася к1962. Згадані мною родичі проживали в Житомирській області, Київській та в Києві. Я з дитинства розмовляла з мамою на українській мові, з батьком по-російськи. Якось тут дуже згущують фарби деякі.
Моя бабуся з Житомирщини і дід з Вінничини розмовляли українською,потім суржиком, але дід був партійним і в родині поступово запанувала російська. Моя мама та її брат вже були російськомовні. Мене і моїх сестер виховали російськомовними. Але мої діти і двоє з трьох племінників вже розмовляють українською.
1
1
Мрії у вирії• 26 ноября 2024
Ответ дляGvenna
Мода на українське була не в моді, бо типу ти з села значить, з телячою мовою і вишиванками своїми. Тому в селах говорили і носили українське, в місті ні.
Українських книжок ще радянських у мене було повно. Видавництво Веселка клепало їх які хочеш.
Мама вчилась в сільській школі, підручники були всі українською, 60-роки.
Мій дід в селі за своего життя, а помер він в 1975, зібрав велику бібліотеку, про партизан, казки, історичні - все українською. Може тому шо хотів.
В 90х був розквіт україномовного всього.
В 00-х росіяни спробували задавити своїм контентом і естраду знов пропхнути на свою. Іра Білик тоді почала пластовий шлак російськомовний видавати..та багато хто.
Українських книжок ще радянських у мене було повно. Видавництво Веселка клепало їх які хочеш.
Мама вчилась в сільській школі, підручники були всі українською, 60-роки.
Мій дід в селі за своего життя, а помер він в 1975, зібрав велику бібліотеку, про партизан, казки, історичні - все українською. Може тому шо хотів.
В 90х був розквіт україномовного всього.
В 00-х росіяни спробували задавити своїм контентом і естраду знов пропхнути на свою. Іра Білик тоді почала пластовий шлак російськомовний видавати..та багато хто.
Отец родом из села в Киевской области, говорили и говорят там на украинском конечно, а вот одежды у них украинской не было, тётя свою первую вышиванку купила уже в 90х для работы.
побольшомусекретику• 26 ноября 2024
Ответ дляФрекенБок
повно було книжок українською і в магазинах, і в бібліотеці, то вам тоді так треба було, не хотіли, то й не знаходили і не читали
і вишивка часто мотиви були на текстилі
і фільми українською були, все було, музичні фільми, співаки знамениті, наприклад Іван Попович, багато було, чи може ви не чули, телевізор, радіо напевно ж були
і вишивка часто мотиви були на текстилі
і фільми українською були, все було, музичні фільми, співаки знамениті, наприклад Іван Попович, багато було, чи може ви не чули, телевізор, радіо напевно ж були
Я не знаю як ви не розумієте одного - українське було лише відфільтроване, те, що угодне партії. І завжди українська культура висвітлювалась, як щось переферійне. Як і культур інших республік. Великою вважалась єдина культура - російська. За десятиліття це так вкорінилися в головах більшості людей, що навіть зараз вони вперто відстоюють цей наратив. Скільки культурних діячів було задля цього репресовано? Скількох із них ми відкриваємо для себе тільки сьогодні?
Кінематограф? В більшості з фільмів українець зображується неуком зі смішною балачкою, пиякою, «сало-горілка», «власть мєняєтся» і т.д. До прикладу, навіть «Пропала грамота», пролежала на полиці 12 років, а українську версію «За двома зайцями» знайшли буквально декілька років тому. Все це формула того ж комплексу меншовартості, який досі викорінити важко.
Навіть той же розквіт української музики в 90-х, про який тут згадували. Згадайте який відкат почався вже в 00-х? Чому? Тому що люди все одно в більшості своєму надавали перевагу слухати російську. І її було багато, тому що банально - більше грошей, більше можливостей. Я вам більше скажу - навіть в 00-х приїздили різні папіки з росії і в ультимативній формі з погрозами керували скільки часу ефіру мали займати такі-то пісні. Так воно знову все заполонило і витіснило.
Кінематограф? В більшості з фільмів українець зображується неуком зі смішною балачкою, пиякою, «сало-горілка», «власть мєняєтся» і т.д. До прикладу, навіть «Пропала грамота», пролежала на полиці 12 років, а українську версію «За двома зайцями» знайшли буквально декілька років тому. Все це формула того ж комплексу меншовартості, який досі викорінити важко.
Навіть той же розквіт української музики в 90-х, про який тут згадували. Згадайте який відкат почався вже в 00-х? Чому? Тому що люди все одно в більшості своєму надавали перевагу слухати російську. І її було багато, тому що банально - більше грошей, більше можливостей. Я вам більше скажу - навіть в 00-х приїздили різні папіки з росії і в ультимативній формі з погрозами керували скільки часу ефіру мали займати такі-то пісні. Так воно знову все заполонило і витіснило.
автор
Освічую темряву
• 26 ноября 2024
Ответ дляМиссис Буркул
Мне 52 и ничего подобного в моей голове нет. Вы с какого то села или с западной Украины? Потому что в моем окружении ни у кого не было никаких суконь с укр. визерунками. А уроки НВП мы ненавидели, пустая трата времени. Хотя от совдепии у меня остались хорошие воспоминания, у меня тогда было ощущение счастья, но вот все написанное вами лично для меня какой то бред сумасшедшего.
Ви навіть зараз, своїм недолугим коментарем, намагаєтеся принизити село і поділити країну на частини
2
Дідова баба• 26 ноября 2024
Ответ дляОсвічую темряву
Ви навіть зараз, своїм недолугим коментарем, намагаєтеся принизити село і поділити країну на частини
а Ви нести дику дезінформацію, чим краще?
’У моєї мами було безліч сучасних суконь з українськими вишитими візерунками, бо це було модно.’ це не було модно , і в радянські часи безліч суконь було в одиниць , всі інші ’доставали’ , та й по грошам :
більш-менш сучасна сукня 120 рублів +
Вам не одна людина каже-не було такого періоду візерунків УССР
’У моєї мами було безліч сучасних суконь з українськими вишитими візерунками, бо це було модно.’ це не було модно , і в радянські часи безліч суконь було в одиниць , всі інші ’доставали’ , та й по грошам :
більш-менш сучасна сукня 120 рублів +
Вам не одна людина каже-не було такого періоду візерунків УССР
3
1
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Назад Комментарии к ответу