Обсесивні думки . Страх бідності . Не можу вже .

Все моє життя мене цей страх переслідує .
Дуже навʼязлива думка що все втрачу і буквально житиму на вулиці.
Це не просто занепокоєння за майбутнє як у багатьох , не подумала - зробила певні кроки щоб убезпечитись - забула.
Ні , це саме навʼязлива думка яка постійно зі мною . І воно стає дедалі гірше . Я вже не можу жити нормальним життям, не можу радіти простим речам. Отримала премію тільки зраділа , одразу думка що зараз щось станеться , хтось захворіє, чи зламається авто і всі ці гроші підуть на ці потреби ще й не хватить , доведеться витрачати заощадження . Це ірраціональний страх . Навіть якщо у мене є гроші , достатньо, багато , є збереження , нерухомість інша власність , пасивний дохід . Це не працює для мене , Мій мозок малює мені жахливі картини того що може статися і я всього позбудуся.
Розкручування ситуації і доведення до абсурду , щось типу я вже гола боса , живу на вулиці але ж живу. Які мої кроки в цьому випадку , все прописано , продумано, що знайду роботу, що продам щось, що маю купу друзів які не дадуть мені померти з голоду , що маю батьків які не дозволять мені жити у відвертих злиднях . Все це з точки зору логіки. І все це не працює для мене.
Я так втомилася . Можливо хтось має хорошого лікаря , психолога , чи психіатра що працює з такими навʼязливими станами . Допоможіть 🙏