Знакомые уехали в Ирландию

Запросив на побачення німець. Йому 30 років. Мені стільки ж.Одружений не був, я теж не була у шлюбі, дітей не маю.У нього все є: батьківський будинок у Німеччині, своя квартира в Іспанії, перспективна айтішна професія, хобі, широке коло спілкування тощо. Віна активний, харизматичний. Я ж приїхала з України без нічого. Симпатична, струнка, але не красива, як мені казали колишні та знайомі за спиною "на любітєля". В мене є освіта, на підтвердження якої підуть роки. Як людина я спокійна, добра, немеркантильна, неінстаграмна тощо. Стосунків у мене майже не було, досвіду спілкування з чоловіками мало.Німецьку трохи знаю, але ще теж вивчати і вивчати. Поки не працюю.Навіщо йому я? Не можу розслаблено спілкуватись із ним, не розумію мотивів. Він дивиться на мене із захопленням, без грубості. Я думала, після першого побачення не запросить, але далі запрошує, запитує, що мені подобається, куди б я хотіла сходити.Як ви вважаєте, чому успішні іноземці можуть обирати біженок, як я?На що звернути увагу?

Собственно на работе мужчина, 36 лет, дочь от первого брака в возрасте 8 лет. Бывшая жена уехала за границу и нашла себе немца.Зарплата у нас с ним примерно одинаковая, о себе 34 года, замужем не была , детей нет. Я живу с родителями, у него своя двушка в спальном районе. Планирую своего ребенка

От наприклад живуть в Києві дві бабулі подруги, одинокі, дітей немає або є, але зі своїми проблемами, допомагати не можуть. Пенсія мала. Кожна з бабуль має по квартирі. І такий сценарій: бабулі зʼїжджаються в одну квартиру, а квартиру іншої здають. І на гроші від оренди сплачують комуналку та ділять навпіл. Припустимо оренда в Києві однушки скромної 8000. З них за комуналку близько 1000 грн, врпховуючи субсидію. Залишається по 3500 грн кожній бабулі як прибавка до пенсії. Плюси - додаткові гроші, немає відчуття одинокості, взаємодопомога. Мінуси - важко вжитися двом різним людям на одній території. Як гадаєте, наскільки реальний такий варіант?

Просто стало цікаво. У мене є нерухомість, але цікаво як люди заробляють на квартири. Ми першу квартиру в 2005 році взяли в кредит. Я самостійно виплатила за три роки тоді ( аде жили за рахунок чоловіка). Потам продали, купили будинок ( трохи кредит)В 2021 я назбирала з чоловіком разом на квариру, але слава Богу не купила, а у 2022 купила в Польші ( але я 9 міс почувала в Британії щоб відкласти) Зараз продала дві машини хороші, і чоловік отримав компенсацію - плануємо купити ще одну. Це все важкий шлях, але цікаво як люди крутяться і купують. Дякую і вибачте за трохи делікатну тему.

Муж хочет 4 ребенка, но з 2018 года не работает официально. Ездил по заработкам, пробовал разное.После короновирус заграница быстро закончилась.После война.Пробовал конечно подработки разные физические, работал на богатые семьи, правда платили они копейки за его работу тяжелую физическую, работал на огороде , когда нужно помогал по дому в плане готовки еды.Но после операции на ноге в 2024, уже больше чем 1,6 года работать физически не может.1 день на даче или огороде, после отдыхает сутки или двое, нога болит периодами.Работаю я одна на семью удалённо.Сейчас у меня есть возможность пройти курсы и повысить квалификацию.Зарабатывать больше А муж уже больше 2 лет намекает на 4 ребенка, сейчас капает на голову каждый день .Я говорю кто будет зарабатывать. Он говорит что он.Но где? Как? И чем не говорит толком?Но я то за последние 5 лет вижу ситуацию в семье.З 3 беременностью работала до родов , так как нужно было хоть как-то содержать семью. Сейчас меньший ребенок, в сад не ходит толком, бо болеет часто после походов.Работать дома сложно стало удаленно.Как объяснить мужу, он не слушает меня.И не хочет жить в реальности.Возвращается в безденежье как в 2019 году я тоже не планирую.Просьба не кидать тапки в мою сторону.Дать совет как выйти из этой ситуации.