бибизяна• 19 января 2025
Циничная тема но
я вот думаю, почитала тему про финансы и детей.
ведь люди по сути на себя добровольно вешают такой груз
а) тянуть здоровых детей. половина зп уходит у них на детей, чтобы что? а, да, стакан воды в старости и им так веселее
б) нездоровых детей. тут вообще, отдачи 0, а денег дай боже
ведь люди по сути на себя добровольно вешают такой груз
а) тянуть здоровых детей. половина зп уходит у них на детей, чтобы что? а, да, стакан воды в старости и им так веселее
б) нездоровых детей. тут вообще, отдачи 0, а денег дай боже
показать весь текст
44
7
77
378
0
Большинство, основная часть исключительно инстинктивно и потому что так принято, так все делают, так надо
1
Да, приносят и безусловную любовь и радость и общение и движ по жизни, дети это лучшее, что случилось со мной в жизни, есличто ращу троих сама, мужа нет)
1
Отвечу- рожала после 5 лет!!!!брака,не спонтанно,с хорошим мужем и достатком....а потом он ушёл.... сейчас еле выживание с ребенком ....ничем не жалею, единственное нужно было после академии учиться деньги зарабатывать,а не семью в приоритеты ставить. ...
Колись давно, коли мені було ще 29, я думала, що діти мені не дуже-то і треба, нащо їх взагалі мати мені не було зрозуміло. Але вирішила, що хоча б одного треба народити, щоб хоч знати, що означає бути мамою, що при цьому відбувається. Коли дитині стало біля 2х років, він вже міг зв´язно розмовляти, я стала відчувати радість від того, що є малюк, а до того було просто досить рутинне і навантажене життя молодої мами. Другий малий народився без запрошення, але я вирішила його залишити, все одно мій план був народити другу дитину, бо рости одинаком-егоїстом - це дуже погано для людини. В мене був приклад подружки одиначки перед очима. Вагітність була дуже важка, з довгим зберіганням, малий народився недоношеним, з купою проблем, які до 1 року лікували постійно, неврологія теж додавала мороки. Підріс - був невгамовний, непосидючий, неслухняний - повна протилежність братові. Наплакалися та натерпілися з ним багато. Були деколи і думки, що краще б його не було. Проте і він підріс та порозумнішав, став моїм найкращим помічником, ніжним та добрим, розумним хлопцем. Готує їжу, коли мені ліньки, гарно вчиться в звичайній та муз школі. Мені немає на що скаржитися. Звісно, діти забирають дуже багато часу, але вже тепер коли їм 14 та 11 я хочу, щоб час призупинився, щоб встигнути з ними набалакатися, награтися, встигнути їм передати свої знання, світогляд, звички і т.д. Бо я розумію, що світ дуже складний став, що їм доведеться жити набагато важче життя, їм треба вміти під все адаптуватися і дуже швидко. І щось потихеньку вдається, можна порадіти не тільки своїм а і їх успіхам. Зараз, коли їх пару днів немає вдома, то відчувається яз дзвенить тиша. Стає моторошно, що так може бути назавжди як вони виростуть. Страшно стати непотрібним. Я тільки нещодавно зрозуміла, що таки рада бути мамою, що все це було недаремно.
2
вы просто растворились в детях
самодостаточному человеку одному вполне нормально, и нет ничего страшного чтобы быть ненужным как вы выразились. при условии что у вас есть своя жизнь
самодостаточному человеку одному вполне нормально, и нет ничего страшного чтобы быть ненужным как вы выразились. при условии что у вас есть своя жизнь
1
Я працюю та вчуся, планую розвиватися далі, ніколи раніше не відчувала, щоб мені чогось не вистачало, тільки раділа, коли з´являвся час для себе, коли їх ненадовго брали до себе батьки. В мене ніколи не було мети ідеї ’розчинитися в дітях’. В них вже настає час сепарації, і тільки зараз починаю розуміти як вони наповнюють наше життя різноманітністю та як цікаво спостерігати за ними. Це як інший всесвіт поруч, як цікава книга , в якій ти приймаєш участь. Досвід, який неможливо отримати без дітей. Нові зв´язки з цікавими людьми, з якими ми б ніколи в житті не познайомилися. а ми з чоловіком не дуже схильні до нових знайомств, і не вміємо підтримувати навіть ті що є, ще й працюємо обидва з дому. То це ж можна розумом поїхати якби тільки один одного бачити кожен день)) І так- на дітей йде чимало грошей, але ж ми їх все одно в могилу не заберемо, а жити заради лише себе та власного комфорту означає - не розвиватися. А ми ж не для цього сюди прийшли)
Вас ніхто і ніколи не зможе змусити завести дітей, якщо ви сама не захочете, та і нема сенсу мучити вас і дитину. Тому ви просто ніколи не зможете порівняти життя ’без’ і ’з’. Отже ваш шлях просто інший - ’без’. Але коли стане запізно, то вже нічого не змінити. Ваш вибір
Вас ніхто і ніколи не зможе змусити завести дітей, якщо ви сама не захочете, та і нема сенсу мучити вас і дитину. Тому ви просто ніколи не зможете порівняти життя ’без’ і ’з’. Отже ваш шлях просто інший - ’без’. Але коли стане запізно, то вже нічого не змінити. Ваш вибір
так это и есть чья-то жизнь, своя. вы пытаетесть натянуть свое видение жизни на остальных. что значит самодостаточный в вашем понимании - одинокий интеллектуал при больших деньгах??
Автор, я з Вами...
Якби мій розум мені в 25, була б чайлдфрі.
І в мене не стільки про гроші, як про нерви, вимотав страшно, 15 років.
Ти народи, вирости, потрать купу грошей, вільного часу і нервів, а потім починають в гру входити психологи:
Ой криза 3, ще якась, потім пібліткова сепарація, потім ще якась хрень...
Потерпіть це норма,випийте заспокійливе і т.д
Жити в срачі, то норма, це ж його кімната, хамити батькам, то норма.....
І ти як терпіла і прислуга, а якщо щось будеш тявкати, то є права дитини....
Все це повна фігня...Сьогодні моє дитятко зі своїми кордонами і закритою кімнатою програв до 5 ранку, він ж особистість. Я вставала 3 рази, потім пл морді дала аж тоді дійшло.
Всім коментаторам: а якщо дасть здачу.
Відповідь: вижену на вулицю.
Хоче жити в сім´ї, тут такі правила і ніхто вибрики його терпіти не буде.
Якби мій розум мені в 25, була б чайлдфрі.
І в мене не стільки про гроші, як про нерви, вимотав страшно, 15 років.
Ти народи, вирости, потрать купу грошей, вільного часу і нервів, а потім починають в гру входити психологи:
Ой криза 3, ще якась, потім пібліткова сепарація, потім ще якась хрень...
Потерпіть це норма,випийте заспокійливе і т.д
Жити в срачі, то норма, це ж його кімната, хамити батькам, то норма.....
І ти як терпіла і прислуга, а якщо щось будеш тявкати, то є права дитини....
Все це повна фігня...Сьогодні моє дитятко зі своїми кордонами і закритою кімнатою програв до 5 ранку, він ж особистість. Я вставала 3 рази, потім пл морді дала аж тоді дійшло.
Всім коментаторам: а якщо дасть здачу.
Відповідь: вижену на вулицю.
Хоче жити в сім´ї, тут такі правила і ніхто вибрики його терпіти не буде.
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу