Моторошні троянди• 06 февраля 2025
Если вывозить ребёнка, куда сейчас вы б направились?
Единственное что в холодный климат физиология не позволит, суставы.
И помощь хоть любая понадобится на первые
месяцы. Квартиру здесь оставляю.
И помощь хоть любая понадобится на первые
месяцы. Квартиру здесь оставляю.
показать весь текст
3
9
16
28
665
0
Это если у вас лежит к ней душа) я б не поехала туда) украинцев там не любят, зп невысокие, сами поляки едут в западную Европу на заработки. Так если есть возможность уехать изначально в экономически развитую страну, зачем выбирать Польшу? У вас отличная специальность, работу найдете в любой стране. Ребенок маленький, язык у него быстро пойдет в любой стране.
И еще такой момент, если вы оформитесь изначально в Польше, то не факт что потом вас примут другие страны. В этом может быть проблема
И еще такой момент, если вы оформитесь изначально в Польше, то не факт что потом вас примут другие страны. В этом может быть проблема
17
Якщо чогось боїтеся, передчуваєте, - робіть так, як вважаєте потрібним. Не слухайте тутешніх клав
15
1
3
Та кому Ви це пишете?
Кричать, що кінець війні і розквіт не за горами, але куди ж отарі знати, що йде за кінцем війни. А те, що війна повториться з вірогідністю 1000% - тут взагалі без слів
Кричать, що кінець війні і розквіт не за горами, але куди ж отарі знати, що йде за кінцем війни. А те, що війна повториться з вірогідністю 1000% - тут взагалі без слів
3
2
16
16
Странно, что вы до этого случая не замечали происходящего. Или для вас, если не в больнице людей как скот ловят, то нормально все?
1
7
Ответ дляХристя в тiстi
За дубину - ибо он предлагает вообще убрать президента 
Кстати да. Абсолютно лишняя должность, учитывая менталитет и историю украинцев - каждый хочет быть гетманом и подминает законы под себя.
11
А мне говорят Ахметов начал активно строить заправки на правом берегу, а на левом берегу в Киеве нет. Не знаю почему
3
5
8
Уже переж выборами вкидывают, что отберут 800+. Мне Польша тоже нравится, но сравниваю я только с Испанией
Здесь вам никто ничего не подскажет, люди не то что город, а и страну не говорят, куда уехали, боятся что их гуманитарку заберут
10
7
4
Это пост белорусского психолога, которая уже много лет живёт и работает в Киеве. Поехала на несколько недель в Белоруссию
Вот её ощущения и я их полностью разделяю
Український сумир. Частина четверта. Нормальна у ненормальності.
Я була у відпустці у грудні й перше, що я відчула, вийшовши на вокзалі в Кишинів, це те, що зі мною, щось не так, а з іншими людьми, все гаразд. Живучи у Києві, ти не відчуваєш божевілля становища, в якому перебуваєш щодня.
У якому з громадських місць Києва ти не знаходився, відчуваєш, як простір наповнюється густою напруженістю, під час оголошення повітряної тривоги. Я, як і багато хто, навчилася автоматично перевіряти, ’що на нас летить’: шахед, балістика, крилата ракета, або ракета Х. Не знаю, для чого я це роблю, я не разу не була в бомбосховищі. Напевно для того, щоб емоційно підготуватися до сили вибухів, які я можу почути й до паніки, яка може початися. Псевдоконтроль над ситуацією, над ситуацією всередині моєї голови.
Тільки опинившись в іншій країні, ти розумієш, який тягар ти несеш живучи в Києві. Скільки твоєї енергії з´їдає страх і стан постійної невизначеності. Одного разу ти можеш втратити дім, близьких, життя. За кордоном відчувала ’відходняк’ протягом кількох тижнів, звикаючи до нормальності мирного існування. Через якийсь час війна здається далекою, якимось страшним сном, який тобі наснився.
Війна п´є нашу життєву силу зсередини і ми звикаємо жити носячи цей рюкзак з додатковим тягарем на плечах. Відчути його тяжкість можна лише у просторі де її немає. Але від цього ти стаєш і сильнішим.
Все стало опуклим, помітним, людям важче стримувати та ховати те, що було глибоко всередині їхнього несвідомого. Оголеність і надмірність стає або підвищеною емоційністю, або навпаки замороженою скутістю. Я якось гостро стала відчувати небажання витрачати час на порожнє та безглузде, хочеться конкретного та розумного. Можливо це через близькість смерті, яка кружляє над Києвом майже щоночі.
Ти намагаєшся бути нормальним у ненормальному світі. Доводиться швидше добрішати та розумнішати, щоб не втратити свою душу.
Вот её ощущения и я их полностью разделяю
Український сумир. Частина четверта. Нормальна у ненормальності.
Я була у відпустці у грудні й перше, що я відчула, вийшовши на вокзалі в Кишинів, це те, що зі мною, щось не так, а з іншими людьми, все гаразд. Живучи у Києві, ти не відчуваєш божевілля становища, в якому перебуваєш щодня.
У якому з громадських місць Києва ти не знаходився, відчуваєш, як простір наповнюється густою напруженістю, під час оголошення повітряної тривоги. Я, як і багато хто, навчилася автоматично перевіряти, ’що на нас летить’: шахед, балістика, крилата ракета, або ракета Х. Не знаю, для чого я це роблю, я не разу не була в бомбосховищі. Напевно для того, щоб емоційно підготуватися до сили вибухів, які я можу почути й до паніки, яка може початися. Псевдоконтроль над ситуацією, над ситуацією всередині моєї голови.
Тільки опинившись в іншій країні, ти розумієш, який тягар ти несеш живучи в Києві. Скільки твоєї енергії з´їдає страх і стан постійної невизначеності. Одного разу ти можеш втратити дім, близьких, життя. За кордоном відчувала ’відходняк’ протягом кількох тижнів, звикаючи до нормальності мирного існування. Через якийсь час війна здається далекою, якимось страшним сном, який тобі наснився.
Війна п´є нашу життєву силу зсередини і ми звикаємо жити носячи цей рюкзак з додатковим тягарем на плечах. Відчути його тяжкість можна лише у просторі де її немає. Але від цього ти стаєш і сильнішим.
Все стало опуклим, помітним, людям важче стримувати та ховати те, що було глибоко всередині їхнього несвідомого. Оголеність і надмірність стає або підвищеною емоційністю, або навпаки замороженою скутістю. Я якось гостро стала відчувати небажання витрачати час на порожнє та безглузде, хочеться конкретного та розумного. Можливо це через близькість смерті, яка кружляє над Києвом майже щоночі.
Ти намагаєшся бути нормальним у ненормальному світі. Доводиться швидше добрішати та розумнішати, щоб не втратити свою душу.
21
6
8
Может потому что Польша прекрасная страна с нормальным человеческим отношением к людям в целом, с нормальными дорогами, трамваями не 100 летней давности, с нормальными ценами и с минимальной зп не в 8000 грн, как у нас а в 46600. Возможно поэтому. Язык и менталитет близкий. Украинцы друг друга не любят больше чем поляки нас не любят, это из личных наблюдений
35
10
Прочитала. Что скажу... Текст, который писала та психолог, слишком негативный, скорее бредовый, без единого профтэрмина...
1
14
20
Я не была почти нигде туристом и это пустой звук потому что ровно ничего не значит. Не была, так буду. Это не повод сидеть сиднем и ждать очередной тревоги, контрнаступу или тотального обнищания. А ребёнка мне жаль. Что это за детство, что это за учёба когда в подвале сидят, то без света то без тепла? Что он видит? Аж ничего хорошего кроме того что есть у нас своя однушка и какие-то тряпки из одежды минимальные. А так?! Вон...опять тревога воет ((( то есть подъём и в коридор
14
2
2
16
2
ах-за) ой как знакомо( не верьте и не надейтесь.Они тоже как тэля
Если вы психолог, а она очень крутой психолог, но этот пост писала как обычный человек, то вам до неё. Как примерно до Луны. Поэтому не обесценивайте, старайтесь быть профессионалом, если человеком не получится. Ольга Демчук лучшая на данный момент, и не только в Украине
9
4
11
Я вам про Мальта,ким ви там будете працювати,щоб себе забезпечити? Яке там навчання буде дитині? Ви ж про це і першу чергу думайте,при виїзді
4
Но не всем, а только старушкам и может с маленькими детьми, выборочно и не во всех городах. И жить вначале нужно в хостеле, первый месяц или два без пособия
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу