Пушап Мі мі• 09 февраля 2025
Вы бы уехали сейчас за границу?
Живу сейчас с мужем и дочерью 12 лет в 25 км от фронта. Муж работает на шахте у него 3 группа инвалидности. Я занимаюсь наращиванием ногтей.
Смотрю на дочь и там мне жаль что у нее именно так проходит детство. Уже посещают мысли выехать за границу. В Германии находится сестра мужа, зовет к себе всех нас.
Вы бы поехали?
Смотрю на дочь и там мне жаль что у нее именно так проходит детство. Уже посещают мысли выехать за границу. В Германии находится сестра мужа, зовет к себе всех нас.
Вы бы поехали?
показать весь текст
2
8
16
43
автор
Пушап Мі мі
• 10 февраля 2025
Ответ дляУгги_в_горошек
Як людина яка тільки виїхала, можу зі свого досвіду сказати , що важкий тільки перший місяць. Потім адоптуєшся. Мобільний телефон доведе тебе куди потрібно. В профільних групах все підкажуть. Живеш ти перші місяці серед українців, що також тобі допоможуть. Приходить адаптація. Поряд з тобою розслаблені люди, що ніколи не бачили війни. Ландшафтна краса. Можливість поїхати в будь яке місто прогулятися і подивитися.
А в Україні попри всі намагання жити своїм життям, все одно є напруга, яка щодня давить. Люди знесилені цією напругою. Це не 2022, і не 2023, коли всі вірили в перемогу. Зараз кожен чоловік не знає, що з ним буде завтра. Жінки переживають за своїх чоловіків що на нулі і за тих, що поки що поряд. Переживають за дітей, що під час тривоги в підвалі школи, або на гуртку. І все це з постійними обстрілами і відключеннями світла
Це зовсім не зрівнянні проблеми.
А в Україні попри всі намагання жити своїм життям, все одно є напруга, яка щодня давить. Люди знесилені цією напругою. Це не 2022, і не 2023, коли всі вірили в перемогу. Зараз кожен чоловік не знає, що з ним буде завтра. Жінки переживають за своїх чоловіків що на нулі і за тих, що поки що поряд. Переживають за дітей, що під час тривоги в підвалі школи, або на гуртку. І все це з постійними обстрілами і відключеннями світла
Це зовсім не зрівнянні проблеми.
Спасибо. Вы через какой распределительный центр ехали?
Угги_в_горошек• 10 февраля 2025
Ответ дляПушап Мі мі
Спасибо. Вы через какой распределительный центр ехали?
Бохум. Я давала вам посилання на телеграмм группу Бохума.
автор
Пушап Мі мі
• 10 февраля 2025
Ответ дляУгги_в_горошек
Бохум. Я давала вам посилання на телеграмм группу Бохума.
Да, спасибо. Не обратила внимания на ник
Однозначно• 10 февраля 2025
Ответ дляУгги_в_горошек
Як людина яка тільки виїхала, можу зі свого досвіду сказати , що важкий тільки перший місяць. Потім адоптуєшся. Мобільний телефон доведе тебе куди потрібно. В профільних групах все підкажуть. Живеш ти перші місяці серед українців, що також тобі допоможуть. Приходить адаптація. Поряд з тобою розслаблені люди, що ніколи не бачили війни. Ландшафтна краса. Можливість поїхати в будь яке місто прогулятися і подивитися.
А в Україні попри всі намагання жити своїм життям, все одно є напруга, яка щодня давить. Люди знесилені цією напругою. Це не 2022, і не 2023, коли всі вірили в перемогу. Зараз кожен чоловік не знає, що з ним буде завтра. Жінки переживають за своїх чоловіків що на нулі і за тих, що поки що поряд. Переживають за дітей, що під час тривоги в підвалі школи, або на гуртку. І все це з постійними обстрілами і відключеннями світла
Це зовсім не зрівнянні проблеми.
А в Україні попри всі намагання жити своїм життям, все одно є напруга, яка щодня давить. Люди знесилені цією напругою. Це не 2022, і не 2023, коли всі вірили в перемогу. Зараз кожен чоловік не знає, що з ним буде завтра. Жінки переживають за своїх чоловіків що на нулі і за тих, що поки що поряд. Переживають за дітей, що під час тривоги в підвалі школи, або на гуртку. І все це з постійними обстрілами і відключеннями світла
Це зовсім не зрівнянні проблеми.
По-перше, я нічого не порівнюю. Це дуже наполегливо робите саме ви. Я вже і не знаю якими слова це доносити.
По-друге, ви приїхали, коли вже більшість адаптувались і навипередки дають поради новеньким, бо вже все це пройшли. На самому початку, навіть, кансели не завжди знали, що робити в деяких ситуаціях.
А також те, що я за тисячі км, ніяк не зменшує моїх переживать за чоловіка на нулі.
По-друге, ви приїхали, коли вже більшість адаптувались і навипередки дають поради новеньким, бо вже все це пройшли. На самому початку, навіть, кансели не завжди знали, що робити в деяких ситуаціях.
А також те, що я за тисячі км, ніяк не зменшує моїх переживать за чоловіка на нулі.
Угги_в_горошек• 10 февраля 2025
Ответ дляОднозначно
По-перше, я нічого не порівнюю. Це дуже наполегливо робите саме ви. Я вже і не знаю якими слова це доносити.
По-друге, ви приїхали, коли вже більшість адаптувались і навипередки дають поради новеньким, бо вже все це пройшли. На самому початку, навіть, кансели не завжди знали, що робити в деяких ситуаціях.
А також те, що я за тисячі км, ніяк не зменшує моїх переживать за чоловіка на нулі.
По-друге, ви приїхали, коли вже більшість адаптувались і навипередки дають поради новеньким, бо вже все це пройшли. На самому початку, навіть, кансели не завжди знали, що робити в деяких ситуаціях.
А також те, що я за тисячі км, ніяк не зменшує моїх переживать за чоловіка на нулі.
Обіймаю. Бажаю вам що б ваш чоловік повернувся живим. Я не знецінюю ваш досвід. Я ділюсь своїми почуттями
Однозначно• 10 февраля 2025
Ответ дляУгги_в_горошек
Обіймаю. Бажаю вам що б ваш чоловік повернувся живим. Я не знецінюю ваш досвід. Я ділюсь своїми почуттями
Дякую
Крем для арбуза• 10 февраля 2025
Ответ дляПушап Мі мі
Какой распределительный центр выбрали?
Бохум
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Назад Комментарии к ответу