Ростки жимолости• 17 февраля 2025
Дуже сильно хочу дитину, але розумію що не на часі..
Наша сім´я (я, чоловік, син 4 роки), достатньо добре почуваємось у фінансовому плані, я працюю з дому.. останній рік так сильно хочу другу дитину, що вже і сни сняться, як в мене донечка народилась, багато разів снилось, а прокидаюсь з таким опустошенням, ніби в мене повинна бути дитина, я ж її ось тримала на руках, а це лише сон..
Після розмови з чоловіком вирішили, що страшно зараз, не знаємо що буде далі в Україні, поки не час..
Ось головою розумію, а впадаю в депресивний стан такий, постійно немає настрою, сльози в рандомний момент..
Ми завжди хотіли двоє-троє дітей, перша моя вагітність дівчинкою закінчилась на 37 тижні вагітності раптовою запинкою серця в утробі, без якихось патологій, ні під час вагітності, ні під час розтину.. Сказали буває таке, один випадок на мільйон.
Як собі допомогти морально? До психолога зверталась, і не до одного, це не допомогло..
Після розмови з чоловіком вирішили, що страшно зараз, не знаємо що буде далі в Україні, поки не час..
Ось головою розумію, а впадаю в депресивний стан такий, постійно немає настрою, сльози в рандомний момент..
Ми завжди хотіли двоє-троє дітей, перша моя вагітність дівчинкою закінчилась на 37 тижні вагітності раптовою запинкою серця в утробі, без якихось патологій, ні під час вагітності, ні під час розтину.. Сказали буває таке, один випадок на мільйон.
Як собі допомогти морально? До психолога зверталась, і не до одного, це не допомогло..
показать весь текст
13
12
ПешитеБесАшипок• 17 февраля 2025
Говорите с мужем снова.
А если мальчик?
Ну а так... если жилье и финансы в норме, то почему нет? Моей второй 1,10, куча ровесников и детишек младше вокруг.
А если мальчик?
Ну а так... если жилье и финансы в норме, то почему нет? Моей второй 1,10, куча ровесников и детишек младше вокруг.
1
Блакитне небо• 17 февраля 2025
Я понимаю вас , это страх , но я решилась и родила своего третьего ребёнка, гештальт наконец то у меня закрыт , я с детства хотела троих детей , лежит у меня на руках 8 месяцев , у меня мальчик потом девочка и снова мальчик , и тоже первая беременность был выкидыш , вторая беременность была замершая почти в 20 недель , состояние было ужасное у меня тогда, рожайте сейчас , чтобы у детей не было большой разницы !
1
Весела пiсенька• 17 февраля 2025
Ответ дляРазгуляшка
Хорошо подметили. Тенденция так себе (((
Мне 50 . Эта тенденция такая всегда) только оглядываешься назад и понимаешь что нормально жили до этого. Про войну конечно так думать не будем. Это трагедия и горе.
1
Разгуляшка• 17 февраля 2025
Ответ дляВесела пiсенька
Мне 50 . Эта тенденция такая всегда) только оглядываешься назад и понимаешь что нормально жили до этого. Про войну конечно так думать не будем. Это трагедия и горе.
Так я про войну. Забеременела перед ковидом , думала пандемия шок и ужас. А у нас чем дальше тем страшней .
2
Леди Г• 17 февраля 2025
Ответ дляПодмигашка
Автор, кажу своїм подругами і підлеглим. Непевні часи якнайкращі для вагітності. Жінка випадає з активного соц. життя на 2 роки, в період вагітності й перший рік дитини, ви сфокусовані на родині. Це не час кар´єрних досягнень і додаткових звершень. Тож насправді найсприятливіший час взяти паузу від інших сфер життя, які якраз будуть цікавими після війни.
Щє й подумайте, що ви зможете приділити більше увагу старшому в період підготовки й адаптації до школи, який для нього дуже важливий і мама поруч однозначно полегшить :)
У вас все буде добре! Мрії мають здійснюватись
Щє й подумайте, що ви зможете приділити більше увагу старшому в період підготовки й адаптації до школи, який для нього дуже важливий і мама поруч однозначно полегшить :)
У вас все буде добре! Мрії мають здійснюватись
Кстати, да, вы правы. Я была в декрете с первым ребенком, когда начались события 2014 года (я из Луганской области). И я была в декрете со вторым ребенком, когда началось полномасштабное вторжение. И отсутствие необходимости идти на работу - это огромный плюс был. Я просто могла оставаться с детьми дома или уехать куда угодно и не переживать, что меня уволят. В 2014 мои сотрудники ходили на работу под бахи снарядов. В 2022 тоже было не понятно, можно ли бежать и забить на работу или надо пересидеть и не быть уволенным в такое тяжелое время. У меня не было таких мыслей, т.к. я была в декрете и хотя бы от работы не зависела. В итоге из первого декрета вышла в 2015, когда уже было тихо, только ’в поле’ перестреливались. Ну после второго декрета пришлось уволиться, т.к. уехала за границу.
2
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Назад Комментарии к ответу