КаРаКаТиЦа• Изменено 24 февраля в 12:47
Синдром Дауна. Реальний погляд без ілюзій. Чи є майбутнє?
Дівчата, у сестри біда, синдром Дауна підтвердив НІПТ, дуже поганий скринінг був, воротникова зона на узд першому була 5 мм, інвпзивний тест буде робити, але були у двох генетиків - все доволі однозначно.
Сестра морально розбита. 16 тижнів, дитина дуже довгоочікувана. Налаштована народжувати. Інші варіанти навіть не розглядались і не підіймались.
А сьогодні раптом спитала мене: а як би ти зробила?
І я не знаю що сказати, боюсь і думати. Стараюсь її підтримувати як можу. Але об’єктивно, хто має досвід - допоможіть зрозуміти, які шанси на хоч відносно нормальне життя? Я розумію що фраза сонячні діти це швидше втішити батьків від остаточного розпачу. Бо мила крихітка це все ж одне, а підліток з синдромом і доросла людина вже інше. І мені здається в нашій країні толерантності як і умов для інтеграції таких дітей нема. Не хочеться тішити сек ілюзіями.
Хто стикався, наскільки все погано? За будь-які поради і відгуки вдячна
Сестра морально розбита. 16 тижнів, дитина дуже довгоочікувана. Налаштована народжувати. Інші варіанти навіть не розглядались і не підіймались.
А сьогодні раптом спитала мене: а як би ти зробила?
І я не знаю що сказати, боюсь і думати. Стараюсь її підтримувати як можу. Але об’єктивно, хто має досвід - допоможіть зрозуміти, які шанси на хоч відносно нормальне життя? Я розумію що фраза сонячні діти це швидше втішити батьків від остаточного розпачу. Бо мила крихітка це все ж одне, а підліток з синдромом і доросла людина вже інше. І мені здається в нашій країні толерантності як і умов для інтеграції таких дітей нема. Не хочеться тішити сек ілюзіями.
Хто стикався, наскільки все погано? За будь-які поради і відгуки вдячна
показать весь текст
2
3
16
165
545
0
Егоїзм, це ходити в білому пальто, коли все гівно за сусідським парканом.
Один єдиний випадок з практики. Хлопець з СД, прекрасна сім´я, батько не звіявся, але прості смертні, достаток середньостатистичний. Є ще старша дочка, красуня-розумничка, з малого дитинства в неї комплекс вини, невідомо за що, бо той брат на ній, поки батьки батрачать. Хлопчина контактний, досить позитивний, але йому вічні три роки. Його щодень привозили в реабцентр і лишали, щоб хоч півдня мати на свої справи. В центрі він навчився клеїти листівки, водити пензлем по папері, проситись в туалет. Він дуже любив малих дітей і був нянькою-помічницею, подавав малечі іграшки, які випадали в них з рук. Всі до нього ставились з добром, він був свій пацан. А тоді прийшов пубертат. Від нього ховали все, що шевелиться. Величезною вдачею було втримати його якимись забавками одного в кімнаті, щоб він не рвався до інших дітей, не кидався на них. Вихователі завжди були з ним по двоє, бо справитись з двохметровим у висоту і ширину дядьком - це задача з зірочкою. Батьку довелось залишити роботу, щоб завжди бути напоготові і захистити сестру чи матір. Що потім? Потім йому виповнилось 18. І все. З реабцентру його виключили за віком. Його закрили одного вдома в окремій кімнаті і посадили на серйозні препарати, що трошки його стримувало.
І ні, він не щасливий. Бо він рветься до гурту, йому треба спілкування, а це не можливо. Тепер він сидить під замком і плаче.
Щодо сестри - вона бідна все ж втекла, вийшла заміж і слава богу, але їй вже 34, а виглядає на ледь не 50. Їй не багато залишилось ковтнути повітря, бо батьки не молоді і брат всеодно їй дістанеться, вона це розуміє.
А тепер розкажіть ще щось про егоїзм
Один єдиний випадок з практики. Хлопець з СД, прекрасна сім´я, батько не звіявся, але прості смертні, достаток середньостатистичний. Є ще старша дочка, красуня-розумничка, з малого дитинства в неї комплекс вини, невідомо за що, бо той брат на ній, поки батьки батрачать. Хлопчина контактний, досить позитивний, але йому вічні три роки. Його щодень привозили в реабцентр і лишали, щоб хоч півдня мати на свої справи. В центрі він навчився клеїти листівки, водити пензлем по папері, проситись в туалет. Він дуже любив малих дітей і був нянькою-помічницею, подавав малечі іграшки, які випадали в них з рук. Всі до нього ставились з добром, він був свій пацан. А тоді прийшов пубертат. Від нього ховали все, що шевелиться. Величезною вдачею було втримати його якимись забавками одного в кімнаті, щоб він не рвався до інших дітей, не кидався на них. Вихователі завжди були з ним по двоє, бо справитись з двохметровим у висоту і ширину дядьком - це задача з зірочкою. Батьку довелось залишити роботу, щоб завжди бути напоготові і захистити сестру чи матір. Що потім? Потім йому виповнилось 18. І все. З реабцентру його виключили за віком. Його закрили одного вдома в окремій кімнаті і посадили на серйозні препарати, що трошки його стримувало.
І ні, він не щасливий. Бо він рветься до гурту, йому треба спілкування, а це не можливо. Тепер він сидить під замком і плаче.
Щодо сестри - вона бідна все ж втекла, вийшла заміж і слава богу, але їй вже 34, а виглядає на ледь не 50. Їй не багато залишилось ковтнути повітря, бо батьки не молоді і брат всеодно їй дістанеться, вона це розуміє.
А тепер розкажіть ще щось про егоїзм
2
18
2
У мене були сумнівні результати на 2 скринінгу в 19,5 тижнів
Я однозначно була налаштована у випадку точного підтвердження на аборт, мені варіант народити гарантовано не здорову дитину і потім все життя на неї покласти не підходив однозначно
Мабуть Бог все бачить і між сином і донькою 2 вагітності я втратила на малих термінах, цце природний відбір і я вдячна, бо для мене особисто, краще спробувати ще і ще ніж мати дитину-інваліда
Я однозначно була налаштована у випадку точного підтвердження на аборт, мені варіант народити гарантовано не здорову дитину і потім все життя на неї покласти не підходив однозначно
Мабуть Бог все бачить і між сином і донькою 2 вагітності я втратила на малих термінах, цце природний відбір і я вдячна, бо для мене особисто, краще спробувати ще і ще ніж мати дитину-інваліда
2
5
У меня другой опыт. Плюс аутист есть в семье у родственников живущих в Польше. То какую они получили помощь в Польше, и сколько денег из них выкачали в Украине (и все бесполезно), это просто разные миры.
3
Стараются максимально социализировать таких людей. Есть плацувки дневного посещения для таких, а на выходныхи ночью дома под присмотром близких. Для буйных неконтролируемых, больницы, интернаты закрытого типа.
У обычного ребёнка без синдрома, не проявляется сексуальная агрессия, они не насилуют бабушек/сестер/ мам. Не отдаются каждому соглласному на это мужчине. Если вы не в теме, почитайте
4
1
Расщелина позвоночника, низкопосаженные уши, сросшиеся пальцы, что-то с ногами как лысты , вместо 46 хромосом 69. Почему спрашиваете? Хотите написать с какими пороками можно жить ?
6
Звідки така впевненість про 210%?
Знаю сім´ї, де дітки з СД, повноцінні сім´ї, тато є, повністю залучений у виховання. Навіть у сусідньому будинку пара вже стареньких і дитина с СД.
Знаю сім´ї, де дітки з СД, повноцінні сім´ї, тато є, повністю залучений у виховання. Навіть у сусідньому будинку пара вже стареньких і дитина с СД.
4
Толерантність людей в них тому що заборонили там аборт навіть по мед показникам,а що їм залишається тоді?
1
2
Ну как есть постановка около 300 и там как минимум дают деньги на занятия 2 группа 16 000 грн
Инклюзия в школах, поверьте на фоне польских реально лучше. Хотя в Польше как красивая картинка выглядит красиво, а по сути пусто.
Инклюзия в школах, поверьте на фоне польских реально лучше. Хотя в Польше как красивая картинка выглядит красиво, а по сути пусто.
1
2
Я в себе на районі часто бачу жінку дорослу із сд в супермаркеті,щось я ніколи не бачила,щоб вона на людей/чоловіків кидалась
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу