Розлучення, треба погляд збоку і ваш досвід

Як знайти сили, щоб розлучитися з чоловіком, коли він дуже добра, щедра і чуйна людина, добрий і чудовий батько, тільки тому що ви живете в різних країнах. Не знаю чому запитую тут, вже прийняла рішення, мабуть треба просто підтримка, або ваші поради, як діяти, якщо ви це проходили. Чому я на це наважилася: я не хочу і поки не планую повертатися в Україну – він не може і в майбутньому не хоче переїзжати, там де я. Не маю сексуального бажання – навіть до війни, коли жили разом, - не хотіла з ним сексу вже багато років, він не задовільняв мене як чоловік. Це були добрі стосунки, з розумною і доброю людиною, веселою, коли ви розумієте один одного з пів слова. Але не було кохання, жіночого щастя. Живеш як з кращим другом, як тільки доходить час до сексу – не знаю куди сховатися, а він ображається звісно, бо у нього є бажання.
3 роки життя на паузі, зараз зустріла іншого чоловіка в іншій країні, не думаю, що можу просуватися в стосунках далі, коли є чоловік. Хочу бути чесною з ним. Не скажу, що це любов, чи серйозні відносини, але просто треба розуміти як мені жити далі. Бо 3 роки на паузі. Навіть коли приїзжаю в Україну, дуже рада бачити чоловіка, але поцілунки, секс – ні, не хочу.
Як можна сказати про те, що хочу розлучитися, так важко образити таку чудову людину. І боюся, що потім буду жаліти. Але навіть якщо повернуся в Україну, чи це норм жити з чоловіком, якщо тільки є довіра і добрі стосунки, і немає почуттів?