Батьки розказують, що жили при СССР добре

У мене діди з бабами теж були простими. І батьки звичайними інженерами.
Але мінімум раз на рік їздили або в Югославію, або в Болгарію, або у ГДР.
Плюс раз на рік в безкоштовний санаторій. Сочі, Мінводи, Юрмала. Квитки на потяг за половину вартості. Літаками літали на Камчатку подивитись на вулкани.
А продукти які? Молоко якщо кисло, то тільки в 25 відсоткову сметану. Яйця всі були з двома жовтками. Ковбаса робилася із 100 відсотків телячої вирізки. В ста грамах того пломбіру було 4000 калорій через якість вершків та цукру!
В магазинах всього повно було - угорські консерви, болгарська косметика, японські телевізори - бери не хочу.
Лікували безкоштовно, фарфорові щелепи у всіх були білосніжні.
В квартирах меблі тільки з натурального дерева.
За квартири копійки платили, кран з гарячою водою взагалі ніколи не закривався.
Метро ходило кожні десять секунд, а в вагонах всі сиділи і книжки читали.
В колгоспах навіть в доярок було по дві освіти, а в кінці збору урожаю всім видавали по автомобілю.
Таку країну просрали ..

Ну да завдяки старим авто з ЄС розкош стала доступною українцям))) багато на свою українську з.п може дозволити авто з салону?

Ну ж не з СРСР звалили, а з незалежної. Найгірший період мого життя це 90 роки

ти хочеш продовжувати в маскву за палатєнцамі єздіть, чи шо? за махровими

Ага весь мир в памперсах ,с посудомоцками, домохозяйки на машина… зато у нас 10 рулонов туалетной бумаги с одни руки. Достижение!
Все кто хочет в ссср, Северная Корея вам как вариант.

А з СРСР можна було звалити? Перші виїхали в Польщу в 90 роки. Останні в Нідерланди перед 22 роком. Пенси ті що лишилися, не підіймають голову. По телефону нічого сказати не можуть. Розмова тільки при особистій зустрічі. А по телефону все норм, ну ти ж розумієш, не питай бо не можу сказати. Класно там....

Бабушка боялась говорить, но да можно было и кооператив тогда взять, но если б были деньги …

Мой папа выходец из РФ, а мама с юга Украины. На АЭС приехали уже после того как я родилась. Квартиру получили проживая соответственно без бабушек и дедушек, поскольку никого из них рядом не было.

У меня отец работяга на той же атомной. Не начальник вообще. Мама обычным продавцом в магазине. Санатории от папиной работы каждый год - о каком высшем обществе вы говорите? Все золото которое было было куплено при Союзе. Про импортную одежду речи не шло, хотя конечно те же джинсы в семье были (у отца вообще лет с 16 в постоянном обиходе). Машины не было - отец не захотел стоять долго на очереди и купил мотоцикл.

У нас була робоча сім´я. Телефон був і у всіх сусідів був. Жили нормально, зарплати вистачало на все. Подорожували, щороку були на морі. Бабка ланкова в колгоспі завжди відпочивала в санаторіях. Пізніше гірше стало з товарами в магазинах, але то залежало від місцевої влади. Тому що при подорожах в інших республіках і містах було все. А в Україні почалася спекуляція і дістати з під поли... машина була, ну звісно москвич. Але був; у всіх хто хотів, той міг собі дозволити

Это где ж рабочим все время отпуск летом давали, что вы каждый сезон отдыхали на море?

Навіть тут когось зачепило про 4 кімнати
Розкажіть свої історії, батьків,бабусь, чому для вас не було таких умов, як жили ви, в чому вас обмежували?

Обычный бухгалтер
Обычно бухгалтера и имели квартиры, машины, поездки бесплатные., на море
А работянин сын максимум , что имел это кулёк конфет на нг и иногда в лагерь 5 км от города

Пользовалась! Кто-кто, а моя бабушка и пользовалась, и покупала на будущее. Я знаю, что были семьи, у которых посуда только в серванте стояла (сама у таких в гостях была), мне всегда это было странно т.к. мы пользовались всем (и бабушка, и родители), просто не каждый день, а когда приходили гости или по праздникам. Но точно так же и у меня сейчас - есть посуда повседневная, а есть праздничная, просто у меня уже серванта нет

скажіть яка зп у виховательки в державному садочку? живуть з батьками, знімають з подругами, або виходять заміж, але самі навряд чи куплять

У меня отец инженер в КБ от угольной шахты, мама бухгалтер в районной больнице.
Никогда никто в нашей семье не ездил в санатории.
Ото путевки наверное только и были на атомных станциях.

Ок. Нате ’історію’.
Мама залишилась вдовою в 37 років, з 2 дітьми на руках. Працювала вчителькою на 1.5 ставки та нічним сторожем в школі, щоб нас з сестрою ростити.
І я досі пам´ятаю, як вона перед НР прийшла з роботи в сльозах і проплакала весь день, бо їй не дали премію, як всім, тому ми лишились без подарунків. Знаєте, чому премію не дали??
Бо в її столі в вчительській хтось побачив роздруківку ’Архіпелаг Гулаг’. І сказав парторгу. І мамі винесли догану, не дали премію і сказали, що вона ще легко відбулася, бо вдова з дітьми. За КНИЖКУ, бля!!

Нет, это не то же самое. Дав работнику квартиру, предприятие привязывало ’ценный кадр’ на достаточно длительный срок к месту работы и не думало, что работник может уволиться. С точки зрения управления - идеально. Нет текучки кадров, все на своих местах годами сидят и делают дело. А не бегают с завода на завод в поисках зарплаты побольше)

Ключевое тут - мама главбух на атомной.

Моя соседка тоже никак не могла понять, что такого было в 90е, что я их вспоминаю с ужасом, и оказалось, что мама у нее была заведующей в магазине.

Не надо жить прошлым, не будет совка.
Но моей маме дали квартиру, дом был старый на снос. Работала уборщицей в стоматологии. 140 р зп, полторы ставки, хватала на всё. Не шикарно, но торты и мясо кушали каждый день, фрукты. Теперь только два раза в месяц что то вкусное можно купить. Я медсестра и зп это слезы. Но я люблю свою работу

ооо, то ми однолітки. Ну то пздц) то Ви були ще неспроможні міркувати через малий вік. Та не цікавилися історією до сьогодення. А батьки Ваші (мабуть мали зв´язки та посади) , то, звісно, все гуд. Банани, санаторії..

Так они были достаточно зажиточными, по вашему описанию.
4 к кв, машину, імпортний одяг, золото, їздили у санаторії відпочивати.

Санатории вообще были для высшего общества.

Оооо, совкодрочерка креатив проявила, здалеку зайшла)))
Як ваші батьки ’знали, що влада про них потурбується’, якщо колишні радянські люди досі згадують ті тисячі з зберкнижок, на які влада кинула весь срср?))

Ну например когда взорвется Чернобыль, всех отправят на демонстрацию, ходить с транспарантами. Чем не забота?

В цьому плані Україна далеко переплюнула Білорусь. Редим у нас, а не в них. В 42 роки мене цікавить уже впевненість в завтрашньому дні, якої не буде В Україні вже за моє життя. Тут. Навіть не відомо, чи будемо мати пенсії

мама каже, що тоді жили всі +- однаково, не було оцих порше, мільйонних котеджів, всі робочі люди могли собі дозволити відпочинок, нормальну їжу, одяг, давали житло з дітьми

В чому обмежували? Це ви зараз підколюєте нас? Обмеженість була у всьому - обмеження свободи подорожувати, обмежений світогляд, заборона релігій та позапартійних поглядів, придушення всього українського, як меншовартісного та «сільського», обмежений вибір одягу та інших товарів, обмежена мода - модно тільки так, значить всі ходять однаково, обмежена інформація, яка доносилась людям.
Весь есесер - це суцільна обмеженість, забитість і однаковість.
Чому мужики бухали в есесері? А що ще було робити? До чого прагнути? Навіщо вчитись і чогось досягати?