Поговоріть зі мною. Мені, можливо, здається, що я багато що усвідомила.

Я завжди потрапляла в погані стосунки, де мене били, я могла вибачатись потім, або сама пробачала. Де мене контролювали, били телефони, а я мовчала, сприймала це за велике кохання. Але ж насправді я просто виросла в сімʼї дурних людей, яким замість паруватись (так, це дуже грубо, але це правда) треба було йти і вирішувати свої ментальні проблеми, і не ростити нездорову мене. В дитинстві мене дуже били, контроль був величезний, знущались (в деталі не буду вдаватись), обзивали останніми словами, а потім вже коли бачили що я вже все, то може тоді шкодували. Виросла не в сімʼї алкоголіків, в досить фінансово нормальній сімʼї. Тато маму теж бив, та не хотіла працювати, сиділа собі і терпіла. Щось десь рідко заробляла. І била мене за будь якої нагоди. Тато теж. Я виросла і чула, що я погана, тупа. Я багато брехала, бо я боялась а іноді просто хотілось похвали. Мама лізла всюди, я не мала права на свої секрети. Коли знайшли мій щоденник, то двоє з татом читали і сміялись з мене. Принижували мене як могли. Результат: я тепер ніхто справді, в мене дурні установки які я мабуть передаю своїй дитині. Стосунки в мене теж абюзивні були, але я дитину принаймі ніколи не бʼю, стараюсь бути іншою і не контролювати так.
Як же я заздрила в дитинстві дітям, в яких працювали мами і було менше контролю морального. А мене мої добивали!
Мама вибачалась типу усвідомила все, але мені з того не легше, бо іноді навіть зараз перекладає свої проблеми ментально на мене. З татом розлучились.
Я з ним не спілкуюсь взагалі. Послала подалі.
В мами виправдання що в той час усі такі були, та не усі, чорт забирай, не усі.
Я багато чого усвідомила. Я залежна досі ментально від мами. Я не описала навіть 50% всього що було направду. Ще мене ментально дуже зачіпає те як чула секс батьків! Тепер при слово секс у мене в голові тільки образ тата, який стогне і мені від цього гидко!!!
Тільки що тепер з усім цим робити? Я більше не хочу будувати стосунки з дебілами. Я більше не хочу залежити від думки мами, родини, і нікого. Як бути далі?