А з якої сім´ї ваш ЧОЛОВІК? Чи було це для вас важливо?

Як добре коли так. Бажаю ще двічі по 25 прожити)

А що, приклад можна брати лише з батьків? Багато хто, знаю, заздрив сім´ї когось із друзів і це ставало тим самим ’прикладом’. Я сама сімейні і життєві цінності скоріше скопіювала з голівудських фільмів, бо ситуація вдома завжди не подобалась.
Варіантів маса. У когось хороша сім´я, але поганський характер, у когось проблемна сім´я і бажання жити інакше, хтось просто пливе за течією як кізяк і все життя залежить від того, що роблять оточуючі, а не він сам

Справді? Ну, дивно, якшо чесно. Якщо син не мав прикладу де навчитись, то таким буде і в дорослому житті. Ну, так я завжди собі думала. Але тут мене щось переконують в іншому Слава Богу

Очень много знаю примеров наоборот. Отец алкаш - сыновья не пьют, отец трудоголик и ’золотые руки’ - сыновья ленивые бездельники привыкшие жить на всем готовом.

Ну може й так, але мені здається, що дитиною завжди копіюєш те, що бачиш навколо себе в дорослих

Чоловік з нормальної сім’ї. По статках така ж, як і моя. Спочатку все було добре, його рідні до мене дуже добре ставилися. Його мама вчителька, тато будівельник.
Справжні обличчя і відношення до мене я вже після весілля побачила. З братом вони абсолютно різні. Мій чоловік - працьовитий, добрий і совісний. Його брат - двулике брехло корисливе, в якого багатство стоїть на першому місці. Мама його, як виявилось, така ж як брат. Постійно до мене доколупувалась. Що б я не зробила - все не так. Тільки вона може все ідеально зробити і взагалі, вона єдина нормальна жінка на планеті. Старалася нас з чоловіком посварити, оббріхувала мене, видаючи з себе вічно жертву. Ми жили окремо, але за 15 років шлюбу вона стільки всього мені влаштовувала,що треба цілу простиню писати. Дуже егоїстична та самозакохана жінка-мізогінічка. Я старалася їй вгодити, по доброму ставитися, але з часом закинула це безрезультатне заняття і тримаю дистанцію.
Доречі, свекор боготворить свекруху і носиться з нею, як з кришталевою вазою. Вона постійно ним маніпулює, що не так - одразу в сльози. Якось осоромила його перед гостями і змусила ще й вибачатися.

Придивитись до батьків, до відносин саме між ними.Вважаю, що приклад любові і взаємовідносин між партнерами, ми несемо саме з батьківської сім´ї

Ні. Діти, яких б´ють, наприклад, стають вічними жертвами частіше, ніж тиранами. Теж прямий наслідок, але взагалі не копіювання

Боже...як вам маневрувати вдається, я в шоці. Але☝якщо чоловік підтримує вас, то все супер. Тут головна роль в ньому

Чоловік мене кохає і підтримує. Добре знає трюки своєї мами і не ведеться на них. Якось був не витримав і сказав їй що я - найголовніша жінка в його житті. То вона місяць з ним не розмовляла після цього.

Ще одне просто життєве спостереження (ні в якому разі не правило): всі мої знайомі чоловіки, в родині яких мама була головніша за чоловіка, у своїй сім´ї якраз верховодять, а не займають ту ж позицію, що і батько

Одно знаю точно, дочке буду настойчиво советовать держаться подальше от парней с большими семьями, где родители, братья, сестры, бабки-дедки, тетки и т.д. Чаще всего им всем надо бесконечно помогать по кругу не имея жизни своей, всем заглядывать в рот и слушать как надо жить. Очень накладно и морально и материально, а обратный выхлоп в виде наследства или скажем помощи с внуками или работой / стройкой и т.д. работает всегда в адрес других.
Двоюродная сестра вляпалась в такую семью, на грани развода уже 2 года и конца края не видно. Все три года кружат бесконечных родственников мужа из оккупации: сначала молодежь с детьми в Киев перебрались - отдали квартиру которую сдавали, другим помогли снять, потом и те и другие зазывали родителей - 7 пенсионеров, тоже на шею мужу, тетки с дядьками же, а потом и совсем престарелых решили забрать. В итоге 11 чел сели полностью на шею сестре и ее мужу: те пенсы, те лежачие, те в декрете, те мужики тцк боятся, хотя по рассказам прошли огонь и трубы на подвалах в оккупации. Работать никто не собирается, ждут когда помрут 2 бабки и всем составом планируют чкурнуть за границу, на что сейчас активно копят деньги для выезда мужчин, потому муж сестры регулярно едва ли не половину дохода туда передает. Если бы не общая квартира за которую еще платят долг - уже давно бы сестра развелась.

В мене вийшло точно навпаки.Чоловік з сімʼї,де батьки все будували,сам нічого не зробив і я,де жила в бідній сімʼї,з мамою хворою алкоголізмом,вивчилася і все зробила.Так що тут не скажеш.Але ми з сестрою трудяги,зуміли стати на ноги.А чоловік добрий,але б полежати.

А я що в 19 років в людях розбиралась ? Усі люди з особливостями , не стабільні , порушення психіки є у всіх , якби я тоді мала стільки знань як зараз , то минала б 10 -ю дорогою .

Ні, тоді не було. Це були ще 90, всі однакові і я дуже молода ще)))))) але з досвідом зараз дуже б звертала на це увагу. Особливо наскільки мій чоловік прив´язаний до своєї сім´ї, наскільки на нього може бути вплив цієї рідні. Бо так вийшло, шо мій чоловік виявився мамінкіном синком. А у мамаши там ще ті таракани. Для чоловіка було важливе тільки її відношення, думка і тд. а не я з сином. Ось так. Так що, все тільки розумієш з досвідом.

Немає, батьки почали пити, коли діти вже ходили до школи.

Важно, однозначно ☝️
А еще серьезные болезни, если таковы имеются. Как говорил мой один преподаватель( на тот момент достаточно пожилой), что самая главна задача женщины- не рожать детей от дураков и больных

У парня, который хотел жениться на мне в 2003 году, был семейный бизнес. Точнее, бизнес его матери - молокозавод.
Но в городе все знали, что она этот молокозавод нечестным способом захапала потому, что была замдеректора, когда это все было государственное.

Я не хотіла, щоб мій чоловік був з села, бо уявляла, що родичі його будуть якісь маргінали. Але отримала подвійну ’ нагороду’, бо родичі чоловіка не лише маргінали з села, а ще й путінські піда@асти.

Дуже дивна ситуація, якщо чесно...а на етапі зустрічань помічали його лінь? Чи зрозуміло стало, коли вже запізно?

І як вам вдавалося викручуватись при таких розкладах? В мене, в молодому віці 19 р. був хороший хлопець до життя як то кажуть і проворний, і робітний, але як і ваш -найважливіша думка батьків, а я повинна слухати всіх і підкорятись.....я злякалася такої долі і втекла, хоч і шкодую. Треба було спробувати, може не такий стращний як здавалось

І що з ними далі сталось?

Це всього лиш ваші беззмістовні переконання
Чоловік із звичайної бідної сім’ї, батьки все життя на шахті працювали без посад, а він зробив успішну кар’єру і живе дуже не бідно
Важливе актуальне оточення, а не привʼязка до родини

Я прожила так багато років. І не тому що подобалось, просто були такі обставини. Нічого хорошого з цього не вийшло. Вже, як 5 років живу без нього і його рідні - це кайф! Я насолоджуюсь життям.
Не шкодуйте. Частіше шкодують за тим, що не сталося, бо не знають як би це було насправді.