Чумачечая Весна• 08 марта в 00:42
Є тут письменниці, які не пишуть?
От мріяли писати… але нищівна критика прибила та вселила страх. Що робите? На роботі без задніх ніг. Але іноді накриває, і так згадується юність, коли хотілося творити.
1
1
5
5
Без Баяна• 08 марта в 00:46
Митцям критика до одного місця: хто хоче - той творить. Якщо питання про брак часу - то одне, а коли мова про те, що комусь лівому не зайшло - то вже просто відмовки. Ви писали заради визнання?
4
4
Vita_Nikolaeva• 08 марта в 00:47
я не письменник але багато де читала що письменництво - перш за все дисципліна. а потім все інше .. пишіть обовʼязково. не всім такі здібності дарують
10
автор
Чумачечая Весна
• 08 марта в 00:52
Ответ дляVita_Nikolaeva
а що ви любите писати? лірику, прозу?
Колись любила прозу. Тепер думаю, може, то і не було справою життя, може, то так, тимчасово. Ось і здалася після критики. Якось так. Давно вже не в справі. Хіба що подумки. Але іноді находить, згадую минуле. Колись здавалося, що навіть є хист до писання. Але, може, то лише здавалося.
3
2
Без Баяна• 08 марта в 00:53
Ответ дляVita_Nikolaeva
я не письменник але багато де читала що письменництво - перш за все дисципліна. а потім все інше .. пишіть обовʼязково. не всім такі здібності дарують
Так, читала поради Чака Паланіка (’Бійцівський клуб’, ’Колискова ’, ’Невидимки’ ..) починаючим письменникам: там про дисципліну теж наголошувалось ) Взагалі дуже слушні поради там.
1
1
3
автор
Чумачечая Весна
• 08 марта в 00:54
Ответ дляПустощі-веселощі
Пишите в стол.
Дякую. Також про це думаю. Зупиняє лише те, що колись писала «в стіл», і все розгубилося. Зовсім. Зараз думаю, от би хоч собі почитати, що там було, а нема. Тепер думаю, чи писати знову «в стіл», чи побороти якось в собі цю думку «хочу писати». Вже сама заплуталась.
1
1
автор
Чумачечая Весна
• 08 марта в 00:56
Поясніть, будь ласка, замість смайла «клоун» - то геть погано, то насміхаються? Клоун то гірше, ніж тьотя у фіолетовій кофті? Чи так само погано? Дякую
1
2
5
Vita_Nikolaeva• 08 марта в 00:59
Ответ дляЧумачечая Весна
Колись любила прозу. Тепер думаю, може, то і не було справою життя, може, то так, тимчасово. Ось і здалася після критики. Якось так. Давно вже не в справі. Хіба що подумки. Але іноді находить, згадую минуле. Колись здавалося, що навіть є хист до писання. Але, може, то лише здавалося.
Вы ж знаете что фантазированием легче всего заниматься.
Чтоб прийти к «справе життя» - надо время, труд, способности.. много всего
Я до 38 лет тоже думала что во мне пропал музыкант и не развивалась в этом никак. Но в 38 лет я снова начала играть - и я от этого получаю массу удовольствия. при этом не имея амбиций огого . жизнь намного милее с любимым делом, хобби, что бы это ни было ..
Чтоб прийти к «справе життя» - надо время, труд, способности.. много всего
Я до 38 лет тоже думала что во мне пропал музыкант и не развивалась в этом никак. Но в 38 лет я снова начала играть - и я от этого получаю массу удовольствия. при этом не имея амбиций огого . жизнь намного милее с любимым делом, хобби, что бы это ни было ..
8
3
автор
Чумачечая Весна
• 08 марта в 01:00
Ответ дляБез Баяна
Митцям критика до одного місця: хто хоче - той творить. Якщо питання про брак часу - то одне, а коли мова про те, що комусь лівому не зайшло - то вже просто відмовки. Ви писали заради визнання?
Скоріше для того, щоб було, поділитися історіями, думками, можливо, хтось знайде щось своє. Не писала щось політичне, чи «на злобу дня», скоріше так, легке, несерйозне. Але працювала ще й редактором, і бачила, як колеги розносять авторів (я ж не редагувала авторські твори, скоріше як перекладач), тому ще більше страх зʼявився. Бо розносили дуже вдалі (на мою думку) чужі твори. Але то давно було.
3
Vita_Nikolaeva• 08 марта в 01:02
Ответ дляЧумачечая Весна
Поясніть, будь ласка, замість смайла «клоун» - то геть погано, то насміхаються? Клоун то гірше, ніж тьотя у фіолетовій кофті? Чи так само погано? Дякую
автор , проведіть кордон : ви -це ви, хворі люди зі смайлами - це інше, це не ви, не беріть до себе того.
воно поставило і побігло. а ви переймаєтесь((
воно поставило і побігло. а ви переймаєтесь((
7
автор
Чумачечая Весна
• 08 марта в 01:03
Ответ дляVita_Nikolaeva
я не письменник але багато де читала що письменництво - перш за все дисципліна. а потім все інше .. пишіть обовʼязково. не всім такі здібності дарують
Дякую. Про дисципліну я також читала. О, в мене зовсім нема здібностей, то колись здавалося, що є. Але я одразу замкнулася в собі після критики. Лише якийсь час тексти на замовнення (але там творчості майже не було). Про дисципліну ви абсолютно праві. Я давно вже все закинула.
2
Без Баяна• 08 марта в 01:04
Ответ дляЧумачечая Весна
Скоріше для того, щоб було, поділитися історіями, думками, можливо, хтось знайде щось своє. Не писала щось політичне, чи «на злобу дня», скоріше так, легке, несерйозне. Але працювала ще й редактором, і бачила, як колеги розносять авторів (я ж не редагувала авторські твори, скоріше як перекладач), тому ще більше страх зʼявився. Бо розносили дуже вдалі (на мою думку) чужі твори. Але то давно було.
Критикувати простіше і легше, завжди будуть ті, кому не подобається, але будуть і ті, хто оцінить. Творіть для себе в першу чергу, в решті решт, можна під псевдонімом, якщо надумаєте друкуватись )) Камон, перестати писати бо фіг пойми коли на роботі комусь щось не сподобалось? Відмазка якась.
4
3
автор
Чумачечая Весна
• 08 марта в 01:04
Ответ дляVita_Nikolaeva
автор , проведіть кордон : ви -це ви, хворі люди зі смайлами - це інше, це не ви, не беріть до себе того.
воно поставило і побігло. а ви переймаєтесь((
воно поставило і побігло. а ви переймаєтесь((
Дякую:-)
2
автор
Чумачечая Весна
• 08 марта в 01:06
Ответ дляБез Баяна
Критикувати простіше і легше, завжди будуть ті, кому не подобається, але будуть і ті, хто оцінить. Творіть для себе в першу чергу, в решті решт, можна під псевдонімом, якщо надумаєте друкуватись )) Камон, перестати писати бо фіг пойми коли на роботі комусь щось не сподобалось? Відмазка якась.
Дякую.
2
Vita_Nikolaeva• 08 марта в 01:06
Ответ дляЧумачечая Весна
Дякую. Про дисципліну я також читала. О, в мене зовсім нема здібностей, то колись здавалося, що є. Але я одразу замкнулася в собі після критики. Лише якийсь час тексти на замовнення (але там творчості майже не було). Про дисципліну ви абсолютно праві. Я давно вже все закинула.
Здібності розвиваються з часом, у процесі.
На початку достатньо просто бажання і готовності писати.
Скажи мені писати - я б ніколи за таке не взялась, це не моє зовсім.
А у вас є бажання. Інакше ви б навіть тему таку тут не піднімали.
Газуйте коротше
На початку достатньо просто бажання і готовності писати.
Скажи мені писати - я б ніколи за таке не взялась, це не моє зовсім.
А у вас є бажання. Інакше ви б навіть тему таку тут не піднімали.
Газуйте коротше
4
1
автор
Чумачечая Весна
• 08 марта в 01:07
Ответ дляVita_Nikolaeva
Вы ж знаете что фантазированием легче всего заниматься.
Чтоб прийти к «справе життя» - надо время, труд, способности.. много всего
Я до 38 лет тоже думала что во мне пропал музыкант и не развивалась в этом никак. Но в 38 лет я снова начала играть - и я от этого получаю массу удовольствия. при этом не имея амбиций огого . жизнь намного милее с любимым делом, хобби, что бы это ни было ..
Чтоб прийти к «справе життя» - надо время, труд, способности.. много всего
Я до 38 лет тоже думала что во мне пропал музыкант и не развивалась в этом никак. Но в 38 лет я снова начала играть - и я от этого получаю массу удовольствия. при этом не имея амбиций огого . жизнь намного милее с любимым делом, хобби, что бы это ни было ..
Клас. Ставлю вам «сердечко». На якому інструменті граєте?
2
Пустощі-веселощі• 08 марта в 01:08
Ответ дляЧумачечая Весна
Дякую. Також про це думаю. Зупиняє лише те, що колись писала «в стіл», і все розгубилося. Зовсім. Зараз думаю, от би хоч собі почитати, що там було, а нема. Тепер думаю, чи писати знову «в стіл», чи побороти якось в собі цю думку «хочу писати». Вже сама заплуталась.
Можно делать дубликаты, смотря, конечно, сколько по объему. В древнем варианте рукописи и в цифре.
3
Пустощі-веселощі• 08 марта в 01:13
Ответ дляБез Баяна
Критикувати простіше і легше, завжди будуть ті, кому не подобається, але будуть і ті, хто оцінить. Творіть для себе в першу чергу, в решті решт, можна під псевдонімом, якщо надумаєте друкуватись )) Камон, перестати писати бо фіг пойми коли на роботі комусь щось не сподобалось? Відмазка якась.
Немного понимаю автора, это демотивирует... Не всегда, но бывает. Лично меня больше самокритика и сравнение с другими, а чтобы не погружаться в уныние и не растерять вдохновение окончательно надо немного похвалы, а ее особо нет, может и автор так.
Но я не писатель, просто есть периодами творческое хобби.
Но я не писатель, просто есть периодами творческое хобби.
4
Vita_Nikolaeva• 08 марта в 01:15
Ответ дляЧумачечая Весна
Клас. Ставлю вам «сердечко». На якому інструменті граєте?
фортепиано. спасибо.
я поделилась историей про себя лишь для того чтобы сказать что даже если вы не завоюете премию по лит-ре или другим образом вас как-то не отметят - занимаясь тем что вам нравится вы всё равно будете кайфовать. а дальше жизнь покажет.
фантазирование («а что и как могло бы быть в прошлом», «а если бы да кабы») - это пар в гудок. оно без плодов всегда.
Успехов!
я поделилась историей про себя лишь для того чтобы сказать что даже если вы не завоюете премию по лит-ре или другим образом вас как-то не отметят - занимаясь тем что вам нравится вы всё равно будете кайфовать. а дальше жизнь покажет.
фантазирование («а что и как могло бы быть в прошлом», «а если бы да кабы») - это пар в гудок. оно без плодов всегда.
Успехов!
2
4
Звезда в шоке• 08 марта в 01:17
Ответ дляЧумачечая Весна
Колись любила прозу. Тепер думаю, може, то і не було справою життя, може, то так, тимчасово. Ось і здалася після критики. Якось так. Давно вже не в справі. Хіба що подумки. Але іноді находить, згадую минуле. Колись здавалося, що навіть є хист до писання. Але, може, то лише здавалося.
Я думаю о том, чтобы начать писать романы. Но мой внутренний неуверенный ребёнок говорит о том, что ты же херня и не сможешь.
Какие любимые ваши книги?
Какие любимые ваши книги?
4
Безлім на все• 08 марта в 01:19
Раньше очень любила писать, и на курсы журналистики ходила, и прям мечтала об этом. И у мамы до сих пор лежат тетрадки, исписанные сочинительством) но у меня главный критик - это я сама, к сожалению, вечно гонюсь за каким-то недостижимым идеалом. Спустя время нашла для себя способ реализовать нереализованное - люблю видеоигры и пишу статьи, гайды на игровую тематику в свободное время) вроде и от идеи написать книгу отказалась, но и совсем не забросила)
2
Девальвация• 08 марта в 01:22
Автор от вас хорошая энергия идет. Мне кажется вы добрый человек.
Пишите обязательно!! Хоть для себя. А дальше жизнь покажет.
Я вам сердечко поставила и полайкала ваши комменты.
Может хоть чуть чуть вам мотивации прибавит.
Пишите обязательно!! Хоть для себя. А дальше жизнь покажет.
Я вам сердечко поставила и полайкала ваши комменты.
Может хоть чуть чуть вам мотивации прибавит.
4
автор
Чумачечая Весна
• 08 марта в 01:32
Ответ дляДевальвация
Автор от вас хорошая энергия идет. Мне кажется вы добрый человек.
Пишите обязательно!! Хоть для себя. А дальше жизнь покажет.
Я вам сердечко поставила и полайкала ваши комменты.
Может хоть чуть чуть вам мотивации прибавит.
Пишите обязательно!! Хоть для себя. А дальше жизнь покажет.
Я вам сердечко поставила и полайкала ваши комменты.
Может хоть чуть чуть вам мотивации прибавит.
Дякую велике! Моя близька подруга нещодавно на курс підписалася, вона працює в технічній сфері, а курс для душі (хоч і дуже дорого, це типу навчання). Там в неї дорослі люди, хтось з творчої сфери, хтось ні, але всі пишуть, а Майстер потім розбирає, всі обговорюють, тобто творча атмосфера. Вона мені показала роботи своїх одногрупників. Ось тепер я ночами читаю. Так цікаво. І… спіймала трохи ностальгію за своїм минулим. Колись і я писала. Ось тепер ці всі твори незнайомих мені людей здаються такими сильними, впевненими і навіть професійними. Що я жахаюсь щодо себе, здається, що ані строчки не напишу так, щоб зацікавити. От і ловлю деяку «прокрастинацію» (хоч і не люблю це слово, але воно сюди підходить). Ще раз дякую вам за добрі слова. Є над чим мені подумати.
1
Девальвация• 08 марта в 01:38
Ответ дляЧумачечая Весна
Дякую велике! Моя близька подруга нещодавно на курс підписалася, вона працює в технічній сфері, а курс для душі (хоч і дуже дорого, це типу навчання). Там в неї дорослі люди, хтось з творчої сфери, хтось ні, але всі пишуть, а Майстер потім розбирає, всі обговорюють, тобто творча атмосфера. Вона мені показала роботи своїх одногрупників. Ось тепер я ночами читаю. Так цікаво. І… спіймала трохи ностальгію за своїм минулим. Колись і я писала. Ось тепер ці всі твори незнайомих мені людей здаються такими сильними, впевненими і навіть професійними. Що я жахаюсь щодо себе, здається, що ані строчки не напишу так, щоб зацікавити. От і ловлю деяку «прокрастинацію» (хоч і не люблю це слово, але воно сюди підходить). Ще раз дякую вам за добрі слова. Є над чим мені подумати.
Не робіть собі перешкод штучним шляхом, сама ж собі. Просто робіть. Серцем. Критикана внутрішнього свого - звільніть на невизначений термін. Може після N часу згодиться, пізніше.
1
3
автор
Чумачечая Весна
• 08 марта в 01:39
Ответ дляЗвезда в шоке
Я думаю о том, чтобы начать писать романы. Но мой внутренний неуверенный ребёнок говорит о том, что ты же херня и не сможешь.
Какие любимые ваши книги?
Какие любимые ваши книги?
З юності - Іван Багряний «Тигролови», Ремарк «Три товариші», Гюго «Знедолені», це прям ТОП моєї класики, із сучасного Карпу іноді читаю для гарного настрою, ще купу авторів, та не виділю так, щоб топ. Багато читаю про війну, це як хроніки. Словом, «життя» читача більш вдале, ніж «письменика». А колись років в 10 мріяла написати таку ж книгу, як «Віднесені вітром» Маргарет Мітчел, оце була я дивачка, аж самій смішно. А ще згадала, як не дивно, то всі частини «Сутінок» та «50 відтінків», «До зустрічі з тобою» тощо, книги такого плану не здалися мені чимось жахливим, скоріше вдалим та цікавим для свого читача. А ви що любите читати?
2
автор
Чумачечая Весна
• 08 марта в 01:42
Ответ дляБезлім на все
Раньше очень любила писать, и на курсы журналистики ходила, и прям мечтала об этом. И у мамы до сих пор лежат тетрадки, исписанные сочинительством) но у меня главный критик - это я сама, к сожалению, вечно гонюсь за каким-то недостижимым идеалом. Спустя время нашла для себя способ реализовать нереализованное - люблю видеоигры и пишу статьи, гайды на игровую тематику в свободное время) вроде и от идеи написать книгу отказалась, но и совсем не забросила)
Клас. Дякую за вашу історію. Думаю, можливо, мені також спробувати про щось писати (не книгу). Поки це думки. Бо як зайдеш в інстаграм, то здається все, про що я б хотіла писати, вже написано, та й на досить високому рівні:-)
1
Куда ж без меня• 08 марта в 01:43
По молодости писала стихи. Пиздостр@дательные )))
После того как вышла замуж и родила ребенка - больше не пишу.
Надо найти свою тетрадку и перечитать...
После того как вышла замуж и родила ребенка - больше не пишу.
Надо найти свою тетрадку и перечитать...
1
Скокмоно - стокнуно• 08 марта в 01:45
Та бавилася колись. Опозорили. Загнобили. . Залишила.
Он моє дитя, сучасне покоління, щось строчить. Має ніби успіх.
Я- підтримую, попри все.
Теперішні- не ми, задрочені
Он моє дитя, сучасне покоління, щось строчить. Має ніби успіх.
Я- підтримую, попри все.
Теперішні- не ми, задрочені
1
Скокмоно - стокнуно• 08 марта в 01:48
Авторе, пишіть. Не слухайте нікого. Он автор Потера була ізгоєм. Є букнет, наприклад.
І будьте готові до нищівної критики та поразок.
Дорогу осилить ідущий
І будьте готові до нищівної критики та поразок.
Дорогу осилить ідущий
3
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Назад Комментарии к ответу
