Я правда пиляю мозок чи справа таки у ньому? Допоможіть

Вже 7 місяців до мене проявляє інтерес колега: робить мені компліменти, фліртує, допомагає, постійно шукає контакту і намагається розсмішити. Турбується. Намагався поцілувати і стабільно кожен вечір сидить зі мною після роботи годину. Коли я йду, він ще сидить робить роботу, яку не встиг. Звертає увагу в будь-якій компанії на мене, зізнається , що думає про мене, турбується про мої почуття і…все. За цей час я двічі припиняла спілкування на місяць, він дуже ображався.
Продовження немає. Він не ініціює контакт поза роботою: не пише, не дзвонить навіть коли я хворію. Дівчини немає.
Я пропонувала погуляти разом на обідній перерві, відмовився.
Я чекаю якогось логічного продовження при такій увазі і у звʼязку з цим пиляю йому мозок, що насправді не подобаюсь йому, не потрібна і нецікава. Його це дратує.
Якби це тривало недовго, я б і слова не сказала, але тут вже 7 місяців, за цей час хтось одружується.
Просила вже просто і прямо сказати, що я йому нецікава, він мовчить.
Я втомилась від цього, втомилась чекати, втомилась тягнути на собі якесь продовження, якого немає.
Його ж дратує що я пиляю мозок .
Як ви думаєте: він по-справжньому не зацікавлений чи його стримує моя поведінка? За цей час він вивчить мене повністю: як я реагую, яка я запальна, різка.
Я втомилась чекати неясно чого. Що робити?