Ms. Похвала• 29 марта в 22:08
Неприємна ситуація на роботі. Як себе поводити, якщо не хочу звільнятися?
Працюю в типовій конторі, де беруть одну людину на 15 посад і платять як за одну.
Але оскільки я після вишу і обирати особливо не доводилось, то працювала тут і раділа.
Колектив невеликий: десь 50 людей, всі між собою знайомі. З деякою групою людей я спілкувалась більш близько, з більшістю на рівні привітань і прощань.
Перші 3 місяці була в напруженні і сталась бути максимально любʼязною, з часом моя маска привітності спала і я стала собою - припинила робити роботу за інших і тягнути більшість обовʼязків на собі.
І тут після однієї ситуації, коли я відстояла себе, в колективі почалась якась смута: можу зайти на кухню і привітатись, всі мовчать. З усіма проханнями/питаннями йдуть одразу до мого керівника або пишуть в загальний чат. ʼвбивʼ мене вчорашній випадок - підходить до мене колега на керівній посаді і каже ʼзроби ось це і ось це будь ласка, але давай я звернусь до твого керівника, щоб закрити це питання. І напишу про це в чат, ну щоб більше питань по цьому ні у кого не виникалоʼ.
Також, плюсом до цього, я дізналась, що одна людина з тих, з ким я товаришую- відверто бреше про мене за спиною, перекручує все, що я говорила. Решта людей з якими я близько спілкуюсь знали про це і мовчати.
Тому і виходить, що свою роботу я роблю, звільняти мене ніби-то не збираються. Але дивляться на мене максимально дивно і всіляко уникають.
Йти я не буду в будь-якому випадку, працюю 9 місяців, мені треба дотягнути хоча б до року.
Але хочу зробити своє перебування тут більш комфортним.
Але оскільки я після вишу і обирати особливо не доводилось, то працювала тут і раділа.
Колектив невеликий: десь 50 людей, всі між собою знайомі. З деякою групою людей я спілкувалась більш близько, з більшістю на рівні привітань і прощань.
Перші 3 місяці була в напруженні і сталась бути максимально любʼязною, з часом моя маска привітності спала і я стала собою - припинила робити роботу за інших і тягнути більшість обовʼязків на собі.
І тут після однієї ситуації, коли я відстояла себе, в колективі почалась якась смута: можу зайти на кухню і привітатись, всі мовчать. З усіма проханнями/питаннями йдуть одразу до мого керівника або пишуть в загальний чат. ʼвбивʼ мене вчорашній випадок - підходить до мене колега на керівній посаді і каже ʼзроби ось це і ось це будь ласка, але давай я звернусь до твого керівника, щоб закрити це питання. І напишу про це в чат, ну щоб більше питань по цьому ні у кого не виникалоʼ.
Також, плюсом до цього, я дізналась, що одна людина з тих, з ким я товаришую- відверто бреше про мене за спиною, перекручує все, що я говорила. Решта людей з якими я близько спілкуюсь знали про це і мовчати.
Тому і виходить, що свою роботу я роблю, звільняти мене ніби-то не збираються. Але дивляться на мене максимально дивно і всіляко уникають.
Йти я не буду в будь-якому випадку, працюю 9 місяців, мені треба дотягнути хоча б до року.
Але хочу зробити своє перебування тут більш комфортним.
7
2
58
0
Як ви так відстояли себе що аж всі перестали спілкуватися і шепчуться... Щось певно було занадто...
18
Так я нічого і не говорила толком.
Просто підтримувала розмову. Людина перекрутила все , всім розказала і виставила мене посміховиськом. Настільки, що мене вже серйозно не сприймають
Просто підтримувала розмову. Людина перекрутила все , всім розказала і виставила мене посміховиськом. Настільки, що мене вже серйозно не сприймають
3
Ну я не скажу, що прямо всі-всі-всі. Ні.
Але вже якось не так мені працюється, як на початку. Щось змінилось у ставленні і я не можу зрозуміти що.
Можливо так було завжди, я була просто в ейфорії від того, що отримала достатньо високу посаду і не помічала.
Але вже якось не так мені працюється, як на початку. Щось змінилось у ставленні і я не можу зрозуміти що.
Можливо так було завжди, я була просто в ейфорії від того, що отримала достатньо високу посаду і не помічала.
1
Це нормально, коли завдання ставить тільки ваш прямий кервник. Якщо раніше ставили всі кому не лінь - це не ок. Я не дозволяю своїй команді ставити завдання в обхід мене, я знаю їх навантаження, терміновість завдань. Питання до вашого прямого керівника, чому він раніше дозволив ставити вам завдання напряму іншим.
А те що мовчать - то хай мовчать, це стдний інстинкт. Все залежатиме від того, які у вас стосунки з прямим керівником.
А те що мовчать - то хай мовчать, це стдний інстинкт. Все залежатиме від того, які у вас стосунки з прямим керівником.
15
Якщо то жіночій колектив,то це треш.
34 роки працюю де 90%чоловіків,і 10% жінок.Ідеальне співвідношення.Це вже шоста робота,і завжди все ок.
34 роки працюю де 90%чоловіків,і 10% жінок.Ідеальне співвідношення.Це вже шоста робота,і завжди все ок.
6
Автор, просто забейте на них и все. Работайте работу. Дружите в других местах. На работу ходят за деньгами. Если вам платят норм, то вообще не заморачивайтесь. Вы не доллар, чтоб всем нравиться
15
Я так розумію,що у вас немає посадової інструкції на роботі.
В мене,коли приходиш,то це стандартна процедура-ознайомлення з посадовою інструкцією.Там чітко вказано твоє місце в структурі.Кому ти підпорядковується,твої обов´язки,розподіл підлеглих і т ін.
В мене,коли приходиш,то це стандартна процедура-ознайомлення з посадовою інструкцією.Там чітко вказано твоє місце в структурі.Кому ти підпорядковується,твої обов´язки,розподіл підлеглих і т ін.
6
Нічого страшного. Ті хто булять, луде ображаються коли жертва іде в ігнор. Зайшли, усміхнулись, привітались і демонстративно вдягнули навушники. Спілкування максимально привітно-відсторонене і через місяць-два всі просто втомляться і спілкування відновиться. А з завданнями через начальника це взагалі правильно і прекрасно, ви ж не наймичка всім бажаючим прислужувати. Пліткарці при всіх зробити зауваження.
11
1
Як на мене, у вас все ок на роботі. Хай пишуть в чат, щоб всі знали, що цю роботу виконали ви. Не переймайтеся, звикнуть.
1
1
Автор, у меня была похожая ситуация: и заходила в офис, здоровалась, а мне не отвечали, и смотрели косо, и ехидно улыбались, переглядывались и т.д.
Я ушла оттуда и вам советую.
Досидите уже до года , но начинайте искать работу уже сейчас.
Я ушла оттуда и вам советую.
Досидите уже до года , но начинайте искать работу уже сейчас.
2
Невже не бачите з того, що описала автор, що в компанії нездорова атмосфера. І автора це вже гнітить.
Ну вони, слава Богу, єхидно не посміхаються і не переглядаються. Просто немає тієї теплоти, яка була раніше
2
1
Почитала вашу тему, згадала, що було на позаминулій роботі, і аж здригнулася, настрій впав моментально. (
1
Ну так вы и рассказывали. Перестали вас воспринимать серьезно явно до этого, эти слова не влияли на восприятие. Изначально вас серьезно не воспринимали.
Я работаю в продажах, в огромном сетевом магазине, с большим коллективом в торговом центре. Не могу представить, чтоб со мной прям все не здоровались или молчали. Но так себя поставила я, мне хамить не смеют. Меняйтесь, меняйте что то в себе, на другой работе будет так же!
Я работаю в продажах, в огромном сетевом магазине, с большим коллективом в торговом центре. Не могу представить, чтоб со мной прям все не здоровались или молчали. Но так себя поставила я, мне хамить не смеют. Меняйтесь, меняйте что то в себе, на другой работе будет так же!
Просто згадалося. Я працювала у великому кабінеті - open space - на 15 осіб. І як одна з колег мене принизила при всіх. Я сиділа і плакала на своєму робочому місті. Звісно, усі із ввічливості зробили вигляд, що не бачать цього. Але ця картина і досі перед очима, коли згадую роботу в тій компанії.
6
У нее должность была выше, она типа начальника группы коллег. И я просто не нашла, что ей ответить. Это замечание касалось работы, хотя я ей напрямую не подчинялась. Она в грубой форме высказала свой комментарий. А поскольку с первых дней моей работы она была негативно настроена, то и комментарий этот был, как обычно, язвительным. Это усугубилось после того, как я пошла к начальнице отдела и сказала, что коллега другого направления, с которой я не связана непосредственно работой, позволяет себе лишнее в мой адрес. Я так понимаю, эту ’коллегу’ вызывали на ковер. После этого моя жизнь в этом коллективе стала невыносимой.
Это к вопросу о том, почему я молчала. Я промолчала на прямое хамство, но попросила совета у начальницы.
В кабинете при 15 коллегах я тоже не хотела бы грызсться.
Это к вопросу о том, почему я молчала. Я промолчала на прямое хамство, но попросила совета у начальницы.
В кабинете при 15 коллегах я тоже не хотела бы грызсться.
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу