Тролю як можу• 08 июня 2025
Як навчити дитину відстоювати власні кордони?
Поділіться, як ви навчаєте дитину говорити ні, відстоювати свої інтереси та почуття, не піддаватись тиску. Які методи чи приклади працюють у вашій сімї?
1
12
0
Только отношение родителей к ребенку формирует это. Если родители очерчивают границы и уважают ребенка, он не допустит, чтоб другие не уважали его. Это если в двух словах.
1
5
Прежде всего он должен научиться говорить нет вам. Тогда и другим сможет. Вы к этому готовы? Тогда не воспитывайте его удобным для себя)
1
6
1
Пістолета купіть
’Добрым словом и пистолетом ,можно добиться гораздо большего, чем просто добрым словом’ (с)
’Добрым словом и пистолетом ,можно добиться гораздо большего, чем просто добрым словом’ (с)
1
2
3
Все починається з сімʼї:
Поважайте її - ні
Поважайте і приймайте вибір, хоче йти в шортах в сніг в школу. Нехай йде. Не хоче ділитись іграшкою- нехай не ділиться і тл
Поважайте її - ні
Поважайте і приймайте вибір, хоче йти в шортах в сніг в школу. Нехай йде. Не хоче ділитись іграшкою- нехай не ділиться і тл
5
1
на плюс или минус
Найперше-це берегти ці самі кордони у родині. А не ломитися у кімнату без стуку, брати дитячі речі без дозволу, не давати дитині вибору, а потім дивуватися, що ж воно таке бесхребетне
4
2
Послухала...
Ось в мене донька. Її кордони всі поважають вдома. А вона така, не знаю як сказати, всім поступиться, всі на ній їздять і використовують. Їй всіх шкода, всі хороші навкруги, просто так обставини склалися. Нічого не можу з нею зробити. І пояснюю, і розказую, і скільки разів вже плакала вона від тої несправедливості. І нічого її життя не навчає. Точніше потроху навчає, але ми дуже маленькими кроками рухаємось. Кожну ситуацію розбираємо, проговорюємо. Вже звісно краще, але все одно(( боремося по-тихеньку.
Причому є старший син і у того з народження з власними кордонами все дуже добре. А меншу вчити і вчити ще
Ось в мене донька. Її кордони всі поважають вдома. А вона така, не знаю як сказати, всім поступиться, всі на ній їздять і використовують. Їй всіх шкода, всі хороші навкруги, просто так обставини склалися. Нічого не можу з нею зробити. І пояснюю, і розказую, і скільки разів вже плакала вона від тої несправедливості. І нічого її життя не навчає. Точніше потроху навчає, але ми дуже маленькими кроками рухаємось. Кожну ситуацію розбираємо, проговорюємо. Вже звісно краще, але все одно(( боремося по-тихеньку.
Причому є старший син і у того з народження з власними кордонами все дуже добре. А меншу вчити і вчити ще
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу