Навіяно темою - а ви б´єте своїх дітей?

Слушайте, дети бывают очень бесячие, а взрослые тоже живые люди со своими слабостями. Иногда матери сходят с ума от усталости и нервных перегрузок. Иногда шлепок по попе самое разумное и рациональное, что можно сделать. Дети проверяют границы дозволенного, испытывают родительский характер на прочность. Не у всех есть время и желание уничтожать себя морально в честь детских каприз. Если ребёнок игнорит запреты, не слушает аргументов, лишает вас покоя, без остановки орёт вам в ухо дурным голосом: ’хочу, хочу, хочу!’, то шлепнуть по попе куда лучше, чем закрыть одного в комнате или ещё как либо воздействовать, используя психологическое насилие.
Ещё вопрос, что более жестоко: бойкот, закрыть в наказание в комнате одного на весь день или шлепнуть по попе?
Кстати в Англии отменили в гос школах телесные наказания совсем недавно, во времена Маргарет Тетчнр. А в частных школах и того позднее. Она, кстати, голосовала за телесные наказания в школе.
Я очень против моральных уродов, которые срывают зло на детях. Чувство меры не всем дано. Грань и правда найти тяжело, поэтому я поддерживаю запрет физических наказаний на законодательном уровне. Но вместе с тем, я понимаю шлепок по попе и никого не осуждаю. Эта тема слишком раздута, а масштабы трагедии сильно преувеличены.

Так, всього лише два варіанти, закрити в кімнаті або відгамселити
Більше варіантів не має

Мужа били. Он к родителям относится с огромным уважением

Іноді нема. От уявіть, що у бабці серцевий напад і ви дзвоните у швидку, а поряд мале дурне верищить і вас не чують, навіть адресу. А дитина і не розуміє серйозність ситуації, зараз ви єдина, хто може щось раціональне зробити, і кожна звилина це питання життя і смерті. Обирайте.

Мужа били. Он к родителям относится с огромным уважением

Іноді нема. От уявіть, що у бабці серцевий напад і ви дзвоните у швидку, а поряд мале дурне верищить і вас не чують, навіть адресу. А дитина і не розуміє серйозність ситуації, зараз ви єдина, хто може щось раціональне зробити, і кожна звилина це питання життя і смерті. Обирайте.

А якщо ви трісните, то воно верещати не буде, так?
Я обираю бути адекватною.
Нічого не коштує взяти дитину на руки, присісти біля неї, тоді й верещати не потрібно їй буде

Діти різні, ситуації різні, що працює з вашою дитиною не спрацює з іншою. Я б за шкірку і закрила в туалеті. Відкрию, коли викличу швидку. Взагалі то діти мають бути чемні і повинні знати своє місце. Іноді вони мимоволі наражають на небезпеку себе та інших. Не завжди є час пояснювати. Має бути ієрархія. І діти мають слухати дорослих. Або будуть покарані.

Мужа отец сильно побил в 11 лет, когда узнал, что с пацанами украли сигареты и потом курили. Благодарен ему за это.

То если бы отец сел с сыном как со взрослым и сказал, что очень разочарован его поступком, особенно кражей, и рассказал бы ему о том, какие ужасные вещи происходят в организме курильщика, до вашего мужа не дошло бы?

Ну да. Боится, значит уважает. Народная мудрость, чоужтам

Травмовані діти, вони такі.
Я памʼятаю історії про дітей батьків алкоголіків, там діти коли потрапляли до дит будинків, то збирали цим батькам сухарі і залишки їжі, бо любили.

Діти різні, ситуації різні, що працює з вашою дитиною не спрацює з іншою. Я б за шкірку і закрила в туалеті. Відкрию, коли викличу швидку. Взагалі то діти мають бути чемні і повинні знати своє місце. Іноді вони мимоволі наражають на небезпеку себе та інших. Не завжди є час пояснювати. Має бути ієрархія. І діти мають слухати дорослих. Або будуть покарані.

Ні старшу ні меншого не била жодного разу. Я в принципі не розумію, як можна бити того, хто не зможе тобі відповісти. І виникає питання, чого ж тобі так обурює ситуація, коли чоловік бʼє жінку? В чому різниця між битою жінкою і битою дитиною?

Меня били постоянно. Я была любознательным, креативным, изобретательным ребёнком не терпяшим стандартов. Поэтому чтобы я стала более удобной и тихой то меня били за изрисованый слишком быстро альбом, за смешивание цветов пластилина, за матюкливые стихи, за то что сестра подралась с мальчиком, за плохие оценки по географии, за невовремя помытые посуду и пол. Понимаю ли я? Причину формально понимаю, смысла такого воспитания нет.
Как я отношусь к родителям? Нормально, они мои родители, куда я денусь.

У меня аналогичная ситуация была. Побои за креативность, за критическое мышление, за интеллект, который просто сводил их с ума. Но я смогла вырвать из себя вот это вот ’куда я денусь. Делась, освободилась, ни разу не пожалела о своем решении.

У меня ещё много хорошего было. К бабушке возили часто, я её обожала, репетиторов нанимали когда я захотела поступать в медицинский, поехали на заработки чтобы меня поддерживать во время учёбы. Они не были родителями до меня, и не знали как нужно воспитывать детей, хотя их не били никогда, они не знали что это обидно. Это все было от недостатка опыта, а не от ненависти ко мне. Не представляю как можно освободиться от родителей.

Если смотреть на меня и мужа, то травмирована я
Муж спокойный, уравновешенный, нет абсолютно никаких травм. У мужа родители не алкоголики. Там приличная семья
Его нервной системе и психике позавидовать можно
А мне, в попу родители дули и все равно всем недовольна, все не так, вечно по психологам бегаю

Ні, якщо його били, то він дуже травмований. Повірте, якби він пішов в психотерапію, то з батьками б не спілкувався взагалі.

Ні, якщо його били, то він дуже травмований. Повірте, якби він пішов в психотерапію, то з батьками б не спілкувався взагалі.