Котомафия• 02 августа 2025
РХП, компульсивне переїдання. Хтось зміг вилікуватися?
Страждаю на це багато років, втомилася від цих гойдалок: надмірне переїдання, покарання себе відмовою від їжі, спортом, потім знов переїдання, плюс на терезах, зневажаю себе і ненавиджу, втомилася, відчай. Все моє життя навколо їжі, в голові щохвилини одне й те саме питання: що я буду їсти в обід, на вечерю, на вихідних. Їжа, їжа, їжа... Не можу позбавитися від нав´язливих думок про неї. Не мала з цим проблем тільки тоді, коли заходила на АД. Трималася 3 місяця. Це так класно, просто жити і не думати про морозиво, цукерки, печиво, сир, диню, кавун, яблука... З´їсти середню порцію їжі і все. На АД вже 6 місяців, проблема повернулася. Хто зміг це побороти? Яким чином?
П.с. намагаюся постійно відволікатися, люблю читати, дивитися семінари по роботі, можу зайняти себе прибиранням, це діє але недовго. Все одно наступає зрив. Це страшно відчувати, що їжа підійшла аж під горло, а ти їси. Це не гумор. Хто знає, як це, зрозумів мене.
П.с. намагаюся постійно відволікатися, люблю читати, дивитися семінари по роботі, можу зайняти себе прибиранням, це діє але недовго. Все одно наступає зрив. Це страшно відчувати, що їжа підійшла аж під горло, а ти їси. Це не гумор. Хто знає, як це, зрозумів мене.
показать весь текст
20
219
0
Можете.Просто не хотите.
Загадайте себе типа аскезы, мол если съем хоть грамм сладкого ближайшие 90 дней, то...и дальше что-нибудь реально значимое и страшное.
Загадайте себе типа аскезы, мол если съем хоть грамм сладкого ближайшие 90 дней, то...и дальше что-нибудь реально значимое и страшное.
1
Ответ дляКотомафия
Я відчуваю себе людиною. Нормальною, адекватною, я прям пишаюся собою. Але потім починається знов зрив і я не можу собі відмовити ніяк. Я не знаю, чому так відбувається. От як можна бути такою балбесиною, зоб з´їсти коробку цукерок або три морозиво. Або все одночасно. Дивлюся на роботі дівчата: з´їла дві цукерки з чаєм ( а то й одну) і все. В мене це пакет))) або хтось приносить торт на день народження, дівчата можуть їсти свій шматок два дні або два прийоми їжі. Я ковтаю одразу 
Ну может не стоит покупать домой такую еду
Конфеты, мороженое…
У моего ребёнка бывает тоже желание что-то пожевать
Иногда
Так я покупаю ему Вовку-морковку
Оно вроде как из пакетика и мелкое и хрустит
Вот бывает если голодный открывает холодильник- а там морковка, ягоды, пудинг из чиа и натурального йогурта, кефир, творог
Ну короче не разгонишся в плане перекусов
Остальное готовлю свежее просто
Кстати этот пудинг из чиа и меня спасает если пмс
Я покупаю йогурт молокия (иногда и Галицию) густой такой натуральный
Добавляю туда где-то 2-3 столовых ложек семян чиа размешиваю и раскладываю по чашечкам
Семена часа ща четыре разбухают в несколько раз и можно есть
Но обычно я на ночь оставляю
Сверху немного ягод или персик порезать
Или банан зимой
Полезно и нажористо очень
Конфеты, мороженое…
У моего ребёнка бывает тоже желание что-то пожевать
Иногда
Так я покупаю ему Вовку-морковку
Оно вроде как из пакетика и мелкое и хрустит
Вот бывает если голодный открывает холодильник- а там морковка, ягоды, пудинг из чиа и натурального йогурта, кефир, творог
Ну короче не разгонишся в плане перекусов
Остальное готовлю свежее просто
Кстати этот пудинг из чиа и меня спасает если пмс
Я покупаю йогурт молокия (иногда и Галицию) густой такой натуральный
Добавляю туда где-то 2-3 столовых ложек семян чиа размешиваю и раскладываю по чашечкам
Семена часа ща четыре разбухают в несколько раз и можно есть
Но обычно я на ночь оставляю
Сверху немного ягод или персик порезать
Или банан зимой
Полезно и нажористо очень
2
Если бы так просто было держать себя в руках, столько людей не страдали бы РХП и другими зависимостями.
5
ні. Каву взагалі не п´ю. Не палю 17 років, не парю. Взагалі не сприймаю. Алкоголь не п´ю. Я собі дозволяю абонемент на йогу. То моя любов вже пів року. Не відмовлю собі... Маю маленьку зп. Ціни виросли, зп залишилася. І
згодна з Вами. Я її дивилася пів року. Потім почалося ниття про розлучення, нова любо і все таке...
1
поки ні. Дуже кардинально. Плюс, якщо це проблема психологічого плану, вона не зникне, а вилізе в іншому місці
на роботу йду з трьома коробочками. І сирники, і каша, і овочі, і горішки. Проблема в тому, що коли я собі дозволяю їсте все, я ніколи не відмовляюся. Останній тиждень- приклад тому. Їм, розумію, що шлунок повний, потрібно зупинитися, а я пхаю в себе їжу далі...
. Мене ходьба також рятує
можливо потрібно зробити собі такий подарунок на ДН. Сушильну машинку дарувала, посудомийку дарувала, а візит до лікаря ще ні 
в мене дитина вдома. це його морозиво. 
А цукерки і торт- на дні народженні була. Тут проблема в іншому, якби Ви в цьому були: свиня завжди болото знайде. Можна і томатами напхатися. Зараз питання не в вазі. То вторинне. А у наїданні до розриву шлунку.
А цукерки і торт- на дні народженні була. Тут проблема в іншому, якби Ви в цьому були: свиня завжди болото знайде. Можна і томатами напхатися. Зараз питання не в вазі. То вторинне. А у наїданні до розриву шлунку.
3
В мене була клієнтка з подібною ситуацією. Тема їжї з дитинства дуже актуальна. Батько сварив матір за велику вагу, дитина не розуміла, кого з батьків їй вибрати. Результат - від татової ідеальної фигури вона котиться до +10 кг ’за маму’. І так всі 45 років життя.
Проблема реально може бути в голові. Спитайте себе, які почутия у вас до мами в зв´язку з її вагою, які почутия до тата. Потім спитайте в себе, де в дитинстві були ті ж самі терези, те саме коло: переїдання (символічно це муже бути ’переїдання’емоціями, тобто десь иам емоцій було забагато, потім почутия провини (ваше, чи когось з батьків), і терези)
Проблема реально може бути в голові. Спитайте себе, які почутия у вас до мами в зв´язку з її вагою, які почутия до тата. Потім спитайте в себе, де в дитинстві були ті ж самі терези, те саме коло: переїдання (символічно це муже бути ’переїдання’емоціями, тобто десь иам емоцій було забагато, потім почутия провини (ваше, чи когось з батьків), і терези)
Не йдіть в КПТ, тоді прийом прийом меньше. Так, потрібно раз на тиждень працювати, почніть хоча б 2р на місяць
Замість тортика, цукерки і іншого. або то замкнутий круг.
Манікюр, педикюр - то більш естетика, і інші речі.
А це внутрішній стан, здоров´я внутрішніх органів, це самопочуття.
І не лікаря, в людину, яка має психотерапевтичне навчання і відповідну спеціалізацію. Частіше це психолог.
Психотерапія у лікаря, то 6 місяців курси. Нічому за цей час він не навчиться. Не має повноцінної освіти в вищих навчальних закладах психотерапії.
Замість тортика, цукерки і іншого. або то замкнутий круг.
Манікюр, педикюр - то більш естетика, і інші речі.
А це внутрішній стан, здоров´я внутрішніх органів, це самопочуття.
І не лікаря, в людину, яка має психотерапевтичне навчання і відповідну спеціалізацію. Частіше це психолог.
Психотерапія у лікаря, то 6 місяців курси. Нічому за цей час він не навчиться. Не має повноцінної освіти в вищих навчальних закладах психотерапії.
2
Я те саме роблю з насінням льону. Дуже люблю. Плюс кишківник добре працює. Стосовно не купувати: я вже писала, що коли немає нічого смачного (солодкого) я можу напхатися до розриву шлунку будь- чим. Хліба буханку з´їсти.
1
Ответ дляКотомафия
можливо потрібно зробити собі такий подарунок на ДН. Сушильну машинку дарувала, посудомийку дарувала, а візит до лікаря ще ні
Ось бачите, все можливо. Подаруйте собі гарне здоров´я і добре самопочуття♥️
також думаю. Дитинство було адом. Але я не знаю, як мені психотерапевт допоможе. Ну було це. Вбили його. Я його ненавиджу до сих пір. Ну що вона мені скаже: пробачте його))) Та я не думаю про нього,три рази на рік хіба що. Але не точно, коли за стіл сідаю.
3
маму люблю, незалежно від ваги. Дуже засмучена, що вона її вбиває. Тата не навиджу. Пив все життя, маму бив, нас ображав сильно. Потім його вбили, коли мені було 17 і я відчула себе самою щасливою і вільною людиною на світі.
Дякую, що пояснюєте 
. Манікюр, педікюр не роблю. Сама вдома гігієнічний, мені так більше подобається. Потрібно все ж потрапити до лікаря)
. Манікюр, педікюр не роблю. Сама вдома гігієнічний, мені так більше подобається. Потрібно все ж потрапити до лікаря)
1
Ваше тіло символізує цей конфлікт між татом і мамой. Вбити себе їжею так само, як мама,а потім вбивати себе як тато вбивав мене колись.
Ваше тіло несе днк тата, рівно на половину. І вбиваючи частину свого тіла (татову) , ви хочете звільнитись, як тоді , в 17 років. Але це неможливо зробити через їжу.
Дуже метафорично ви сказали про горло, де стоїть їжа, а ви їсте. Ви буквально затиикаєте собі рота іжею. Чи вам було дозволено в дитинстві висловлювати свою думку чи також затикали рота?
Татова залежність від алкоголю ÷ ваша залежність від їжї. Ви буквально робите те саме з собою через їжу, що робив ваш тато з алкоголем. І наслідки такі ж - ображаєте і вбиваєте себе
Ваше тіло несе днк тата, рівно на половину. І вбиваючи частину свого тіла (татову) , ви хочете звільнитись, як тоді , в 17 років. Але це неможливо зробити через їжу.
Дуже метафорично ви сказали про горло, де стоїть їжа, а ви їсте. Ви буквально затиикаєте собі рота іжею. Чи вам було дозволено в дитинстві висловлювати свою думку чи також затикали рота?
Татова залежність від алкоголю ÷ ваша залежність від їжї. Ви буквально робите те саме з собою через їжу, що робив ваш тато з алкоголем. І наслідки такі ж - ображаєте і вбиваєте себе
4
1
Я работала год с психотерапевтом
Но у меня не рхп , там другие проблемы были
У меня очень тяжелые отношения с мамой-нарциссом
Я понимаю это сейчас модное слово, но в моем случае там реально патология была, а не характер
Было много эмоционального насилия. Да и во взрослом возрасте она меня потрепала конкретно
Я тоже скептически относилась, ну это же не изменить! Плюс я понимала если я приду и мне скажут «ну это же мама, это святое! Вы должны её простить.»
Вот я сразу развернусь и уйду!!
Но вышло всё намного лучше, чем я ожидала!
В итоге у меня улучшилась ситуация в сферах жизни, которые я даже не связывала со своими проблемами с детства
Плюс ещё бонусом я смогла наладить отношения более позитивные со своим сыном подростком
И особенно обидно было осознавать (обидно за ребёнка) что я проецировала на него свое отношение к матери в некоторых моментах
Я как-бы его и не видела, а видела ее
И этот гнев и неприятие выливалось на него
Я бы никогда не докопалась до этого сама!
Попробуйте всё-таки пройти терапию
Но у меня не рхп , там другие проблемы были
У меня очень тяжелые отношения с мамой-нарциссом
Я понимаю это сейчас модное слово, но в моем случае там реально патология была, а не характер
Было много эмоционального насилия. Да и во взрослом возрасте она меня потрепала конкретно
Я тоже скептически относилась, ну это же не изменить! Плюс я понимала если я приду и мне скажут «ну это же мама, это святое! Вы должны её простить.»
Вот я сразу развернусь и уйду!!
Но вышло всё намного лучше, чем я ожидала!
В итоге у меня улучшилась ситуация в сферах жизни, которые я даже не связывала со своими проблемами с детства
Плюс ещё бонусом я смогла наладить отношения более позитивные со своим сыном подростком
И особенно обидно было осознавать (обидно за ребёнка) что я проецировала на него свое отношение к матери в некоторых моментах
Я как-бы его и не видела, а видела ее
И этот гнев и неприятие выливалось на него
Я бы никогда не докопалась до этого сама!
Попробуйте всё-таки пройти терапию
1
По поводу «маму люблю»
Вы понимаете, что мама виновата тоже в вашем детстве тяжелом
Она не уходила от мужа
Вы понимаете, что мама виновата тоже в вашем детстве тяжелом
Она не уходила от мужа
1
Я так ем по чуть-чуть. Вкусную шоколадку могу спокойно 3 дня есть, хотя сладкое очень люблю. Раньше больше намного ела. Просто поняла что систематически таким обжираться - хана здоровью. Поэтому либо отказаться полностью, либо есть очень дозированно. Без сладкого я злая и голодная чтобы не ела, поэтому остаётся вариант есть по чуть чуть. Есть где-то 3 дня каждый месяц во время пмс когда прям очень хочеться обожраться- спокойно отношусь, ем больше сладкого и вредностей, потом возвращаюсь в обычный ритм.
Я бы поменяла АД. И добавила бы работу с психотерапевом. Автор, просто посочувствую вам! Это ужасно, на самом деле. Я победила булимию, давно, 20 лет назад. Сама, без препаратов, врачей и интернета. Это было, капец, как тяжело. Так что, я вас понимаю, как никто - РПП - это страшное дело.
2
Дякую. Тут багато є над чим подумати. Я знаю, що цю травму пронесла на собі через роки. Не хочу вдаватися в подробиці, але моє дитинство мало плачевні наслідки для мене в дорослому житті.
1
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу