Шпондєр• 23 августа в 08:48
Если бы Вы знали в 22 году, что война будет 4+ года
Ваши действия. Поступили бы тогда по другому ? Или все оставили, как сейчас есть ?
Все равно остались бы жить в Украине ?
Уехали бы, может с мужем или сыном, в 22 году это было проще
Уехали бы сами ?
Не возвращались бы ? Вот вам говорят, что война на 4-5 лет минимум, ваши действия?
Все равно остались бы жить в Украине ?
Уехали бы, может с мужем или сыном, в 22 году это было проще
Уехали бы сами ?
Не возвращались бы ? Вот вам говорят, что война на 4-5 лет минимум, ваши действия?
показать весь текст
2
2
19
26
Яжбоматусяблін• 23 августа в 10:45
Ответ дляГуби до вух
Так і робимо.
Грошей вже назбирали))) Але ж змінити захист на робочу візу не виходить. Не можемо знайти підходящу роботу. Тому майбутнє - повна невизначеність, життя «від подовження до подовження» . Не можливо, як раніше, робити довгострокові плани.
Хіба що, син отримає місцеву освіту і всі шанси залишитися, бо він гарно вчиться. Хоча і тут ще невизначеність, бо йому лише 15.
Не знаю, як в інших країнах. А в нас у більшості українців таке ж саме. Кожне літо всі чекають, що буде далі.
Грошей вже назбирали))) Але ж змінити захист на робочу візу не виходить. Не можемо знайти підходящу роботу. Тому майбутнє - повна невизначеність, життя «від подовження до подовження» . Не можливо, як раніше, робити довгострокові плани.
Хіба що, син отримає місцеву освіту і всі шанси залишитися, бо він гарно вчиться. Хоча і тут ще невизначеність, бо йому лише 15.
Не знаю, як в інших країнах. А в нас у більшості українців таке ж саме. Кожне літо всі чекають, що буде далі.
Все те саме, дорослі чекають повернення, хто залишився без нічого, збирають гроші на житло, і сподіваються що діти зможуть вивчитися та залишитися за кордоном.
2
Жена сантехника• 23 августа в 10:49
Ответ дляГуби до вух
Так і робимо.
Грошей вже назбирали))) Але ж змінити захист на робочу візу не виходить. Не можемо знайти підходящу роботу. Тому майбутнє - повна невизначеність, життя «від подовження до подовження» . Не можливо, як раніше, робити довгострокові плани.
Хіба що, син отримає місцеву освіту і всі шанси залишитися, бо він гарно вчиться. Хоча і тут ще невизначеність, бо йому лише 15.
Не знаю, як в інших країнах. А в нас у більшості українців таке ж саме. Кожне літо всі чекають, що буде далі.
Грошей вже назбирали))) Але ж змінити захист на робочу візу не виходить. Не можемо знайти підходящу роботу. Тому майбутнє - повна невизначеність, життя «від подовження до подовження» . Не можливо, як раніше, робити довгострокові плани.
Хіба що, син отримає місцеву освіту і всі шанси залишитися, бо він гарно вчиться. Хоча і тут ще невизначеність, бо йому лише 15.
Не знаю, як в інших країнах. А в нас у більшості українців таке ж саме. Кожне літо всі чекають, що буде далі.
Да, есть такое.
Нужно получать местное образование и тогда будет шанс найти работу получше. Но это не так просто и не всем подходит.
Нужно получать местное образование и тогда будет шанс найти работу получше. Но это не так просто и не всем подходит.
Жена сантехника• 23 августа в 10:50
Ответ дляsur_sur
Но и среди них многие не удовлетворены, знаю немало таких) на свете счастья нет..)
Да, у каждого свое...
Невозможно быть всегда удовлетворённым, хотя на советчице есть такие)))
Невозможно быть всегда удовлетворённым, хотя на советчице есть такие)))
Ответ дляГуби до вух
Так і робимо.
Грошей вже назбирали))) Але ж змінити захист на робочу візу не виходить. Не можемо знайти підходящу роботу. Тому майбутнє - повна невизначеність, життя «від подовження до подовження» . Не можливо, як раніше, робити довгострокові плани.
Хіба що, син отримає місцеву освіту і всі шанси залишитися, бо він гарно вчиться. Хоча і тут ще невизначеність, бо йому лише 15.
Не знаю, як в інших країнах. А в нас у більшості українців таке ж саме. Кожне літо всі чекають, що буде далі.
Грошей вже назбирали))) Але ж змінити захист на робочу візу не виходить. Не можемо знайти підходящу роботу. Тому майбутнє - повна невизначеність, життя «від подовження до подовження» . Не можливо, як раніше, робити довгострокові плани.
Хіба що, син отримає місцеву освіту і всі шанси залишитися, бо він гарно вчиться. Хоча і тут ще невизначеність, бо йому лише 15.
Не знаю, як в інших країнах. А в нас у більшості українців таке ж саме. Кожне літо всі чекають, що буде далі.
А чому чекаєте саме оіта? ЄС же ще навесні продовжив до березня 27р. Чи ви в UK?
Единая страна!• 23 августа в 11:04
Ответ дляЖена сантехника
Я и тогда была и сейчас уверена, что все быстро не закончится, поэтому я все сделала правильно - так, как мне подсказала интуиция.
Сто процентов. Как началось, сразу появилось четкое ощущение без капли сомнений - надо валить
4
2
Губи до вух• 23 августа в 11:07
Ответ дляsur_sur
А чому чекаєте саме оіта? ЄС же ще навесні продовжив до березня 27р. Чи ви в UK?
Тому, що зазвичай напочатку літа захист подовжують.
Да, цього літа подовжили до березня 2027.
Наступного літа подовжать до березня 2028 , ЯКЩО подовжать.
Да, цього літа подовжили до березня 2027.
Наступного літа подовжать до березня 2028 , ЯКЩО подовжать.
1
Вкаблучках• 23 августа в 11:13
А можна ще до 19 року відмотати. За кого б ви проголосували?
5
7
1
Мастер Пис• 23 августа в 11:14
Ответ дляПушап Мі мі
Ничего бы не меняла в своей жизни.Я дома,и в Украине.
Единственное жаль, что наши западные гаранты не поняли что это надолго,и не хватило мужества в самом начале помочь с оружием и остальным,как сейчас.Возможно и война бы заглохла ещё осенью 2022.
Упустили благоприятный момент,пока пидораша отходила,встретив сопротивление
Единственное жаль, что наши западные гаранты не поняли что это надолго,и не хватило мужества в самом начале помочь с оружием и остальным,как сейчас.Возможно и война бы заглохла ещё осенью 2022.
Упустили благоприятный момент,пока пидораша отходила,встретив сопротивление
А чи вони хотіли допомогти?
Справа не в мужності, там все поділено і те, що українці почали оборонятись-було не по плану.
Справа не в мужності, там все поділено і те, що українці почали оборонятись-було не по плану.
1
3
Пушка заряджена• 23 августа в 11:14
Ответ дляНе кую, не мелю
Ну откуда вы знаете, что там было у пограничников, все контролировалось, никто свободно не ходил туда-сюда. В Одесской области всю жизнь были проверки автобусов га границе Татарбунарского района, не то, что на самой границе.
А это не секрет)
В 22 году 6-8 тысяч у.е., на тебя надевают броник , каску и пешком ведут погранцы
В 22 году 6-8 тысяч у.е., на тебя надевают броник , каску и пешком ведут погранцы
Khmelnichanka• 23 августа в 11:15
Зробила би так, як і зробила.
Виїхала.
Та я і не сподівалась, що війна завершиться за 2 тижні…
Виїхала.
Та я і не сподівалась, що війна завершиться за 2 тижні…
1
1
Меня не звали• 23 августа в 11:17
Ответ дляКуколка-мяуколка
Ну це його шлях, він дорослішав з рідними і з однокласниками, а тепер буде далі життя, Вуз.
Теж вважаю правильним школу в Україні закінчити, і без психологічних проблем підлітків закордоном .
Але ці 3 роки вчити мову, німецьку, англійську.
Теж вважаю правильним школу в Україні закінчити, і без психологічних проблем підлітків закордоном .
Але ці 3 роки вчити мову, німецьку, англійську.
Якщо мета вчитися за кордоном, то закінчувати школу в Україні - неправильне рішення. Краще тоді вже вивозити підлітком і закінчувати місцеву школу. Вчити мову в Україні і в середовищі - різні речі. Я коли чую підлітків коло школи - я нічого не розумію, у цей же час їх вчителів розумію на 💯. Знаєте чому? Бо підлітки спілкуються сленгом, своїми приколами. В Україні цьому не вчать. І чим раніше ти вивчиш їх реальну,а не книжну, мову, тим легше тобі буде у колективі. Місцеві приймають до свого кола своїх - хто вчився в одних з ними школах, розуміє їх жарти і має схоже мислення. І вчитися в універі в статусі свого і іноземця - це велика різниця.
3
2
14
Мастер Пис• 23 августа в 11:18
Ответ дляГуби до вух
Ми всією сімʼєю виїхали в квітні 2022.
І що? Нічого ми за кордоном не досягли. Хоча намагалися. Але досі на тимчасовому захисті, закінчиться захист - відправлять додому. Тому кожне літо, як і тисячі інших українців, ми чекаємо подовжать захист чи ні. Добре, що нам хоч повертатись є куди.
Із плюсів тільки те, що в нас син . На момент виїзду йому було 12, зараз 15 - закінчить місцеву школу і є великі шанси вступити у гарний університет.
А нам доведеться додому.
І що? Нічого ми за кордоном не досягли. Хоча намагалися. Але досі на тимчасовому захисті, закінчиться захист - відправлять додому. Тому кожне літо, як і тисячі інших українців, ми чекаємо подовжать захист чи ні. Добре, що нам хоч повертатись є куди.
Із плюсів тільки те, що в нас син . На момент виїзду йому було 12, зараз 15 - закінчить місцеву школу і є великі шанси вступити у гарний університет.
А нам доведеться додому.
Шукайте роьоту і зміните параграф пізніше.
Тим паче з чоловіком. З чоловіком набагато легше скрізь. Роьоту легше знайти водій, доставка, будівництво, в магазини на склад. Хтось машини ремонтує.
Тим паче з чоловіком. З чоловіком набагато легше скрізь. Роьоту легше знайти водій, доставка, будівництво, в магазини на склад. Хтось машини ремонтує.
1
1
Меряю линейкой• 23 августа в 11:19
Оставила все как есть. Мне бывший ещё осенью говорил, что война будет и будет надолго. Все равно я в это не верила, и выезжала в начале с мыслью, что максимум на месяц. Но в любом случае ничего бы не меняла
2
Жена брата Админа• 23 августа в 11:20
Ответ дляГуби до вух
Так і робимо.
Грошей вже назбирали))) Але ж змінити захист на робочу візу не виходить. Не можемо знайти підходящу роботу. Тому майбутнє - повна невизначеність, життя «від подовження до подовження» . Не можливо, як раніше, робити довгострокові плани.
Хіба що, син отримає місцеву освіту і всі шанси залишитися, бо він гарно вчиться. Хоча і тут ще невизначеність, бо йому лише 15.
Не знаю, як в інших країнах. А в нас у більшості українців таке ж саме. Кожне літо всі чекають, що буде далі.
Грошей вже назбирали))) Але ж змінити захист на робочу візу не виходить. Не можемо знайти підходящу роботу. Тому майбутнє - повна невизначеність, життя «від подовження до подовження» . Не можливо, як раніше, робити довгострокові плани.
Хіба що, син отримає місцеву освіту і всі шанси залишитися, бо він гарно вчиться. Хоча і тут ще невизначеність, бо йому лише 15.
Не знаю, як в інших країнах. А в нас у більшості українців таке ж саме. Кожне літо всі чекають, що буде далі.
Я знаю, що наприклад у Хорватії не дають змінити статус, тому що є тимчасовий ось і сидіть на ньому.... Тому теж від продовження до продовження. Може потім приймуть якесь рішення, як його змінити, але зараз не хочуть.
1
Мастер Пис• 23 августа в 11:22
Ответ дляГуби до вух
Тому, що зазвичай напочатку літа захист подовжують.
Да, цього літа подовжили до березня 2027.
Наступного літа подовжать до березня 2028 , ЯКЩО подовжать.
Да, цього літа подовжили до березня 2027.
Наступного літа подовжать до березня 2028 , ЯКЩО подовжать.
Не продовжать.
Будуть щось нове давати.
Краще б нам всім азюль дали як сірійцям. Сірійці вже всі з наімецькими-австрійськими паспортами.
Ато працюємо тут, а параграф змніити не дають.
Будуть щось нове давати.
Краще б нам всім азюль дали як сірійцям. Сірійці вже всі з наімецькими-австрійськими паспортами.
Ато працюємо тут, а параграф змніити не дають.
7
1
2
Меня не звали• 23 августа в 11:22
Ответ дляГуби до вух
Так і робимо.
Грошей вже назбирали))) Але ж змінити захист на робочу візу не виходить. Не можемо знайти підходящу роботу. Тому майбутнє - повна невизначеність, життя «від подовження до подовження» . Не можливо, як раніше, робити довгострокові плани.
Хіба що, син отримає місцеву освіту і всі шанси залишитися, бо він гарно вчиться. Хоча і тут ще невизначеність, бо йому лише 15.
Не знаю, як в інших країнах. А в нас у більшості українців таке ж саме. Кожне літо всі чекають, що буде далі.
Грошей вже назбирали))) Але ж змінити захист на робочу візу не виходить. Не можемо знайти підходящу роботу. Тому майбутнє - повна невизначеність, життя «від подовження до подовження» . Не можливо, як раніше, робити довгострокові плани.
Хіба що, син отримає місцеву освіту і всі шанси залишитися, бо він гарно вчиться. Хоча і тут ще невизначеність, бо йому лише 15.
Не знаю, як в інших країнах. А в нас у більшості українців таке ж саме. Кожне літо всі чекають, що буде далі.
Яка це країна?
Огірок та Помідорчик• 23 августа в 11:28
Уехали бы сразу - а так, думали и сомневались, выехали семьей только летом 24го.
А еще, настояла бы, чтоб выехали мои братья, пока это было возможно более-менее безопасно и не очень затратно - один вон уже в учебке
А еще, настояла бы, чтоб выехали мои братья, пока это было возможно более-менее безопасно и не очень затратно - один вон уже в учебке
5
Огірок та Помідорчик• 23 августа в 11:33
Ответ дляЖена сантехника
Самыми умными считаю тех, кто все понял ещё в 2014 году и стал строить свою жизнь в соответствии с этим пониманием.
абсолютно согласна! Мы решили отложить отьезд в 14м связи с семейными обстоятельствами - болезнью ребенка и финансовыми проблемами. А оказалось вон оно как - сначала ковид с ограничениями, а потом вот это вот все.
В итоге, год назад перебрались в одну непопулярную страну - это оказалось вообще не так страшно, как я думала. Понимаю, что надо было решаться на переезд тогда, еще в 15-16м, все те гипотетические трудности не стоили бы выеденного яйца
В итоге, год назад перебрались в одну непопулярную страну - это оказалось вообще не так страшно, как я думала. Понимаю, что надо было решаться на переезд тогда, еще в 15-16м, все те гипотетические трудности не стоили бы выеденного яйца
6
2
Кондуктор троллейбуса• 23 августа в 11:34
Ответ дляЖдушечка
Країну покинули лиш ті хто під Бахмутом живе?
Бо такі дуже стійкі і не покинемо як правило зі спокійних регіонів
3
Усатая полосатая• 23 августа в 11:35
Ответ дляНе кую, не мелю
Так мужчин сразу закрыли, уезжать без мужа и сыновей не хочу.
знакомые в первые дни войны выскочили за 500 евро в паспорт...сейчас и цены другие и шмон
Просто красавица• 23 августа в 11:37
Ответ дляУсатая полосатая
знакомые в первые дни войны выскочили за 500 евро в паспорт...сейчас и цены другие и шмон
Угу, хотелось бы посмотреть на такого идиота - пограничника , который за «500 евро в паспорте» рисковать будет в начале войны
6
Огірок та Помідорчик• 23 августа в 11:42
Выше отписалась, что, конечно, выехали бы еще году в 15м - но тогда мне казались возможные трудности переезда просто непреодолимыми в наших условиях.
Но не вижу смысла жалеть о несделанном - мы уехали тогда, когда все были готовы. Муж-то еще с 14го года был на низком старте, но я слишком наделась на хороший исход и была привязана к своим детским воспоминаниям о доме. Зато, вот лично у меня теперь ноль рефлексии и тоски - я точно знаю, почему я решила покинуть страну, почему не собираюсь возвращаться, никакой ностальгии и прочего. То есть, возможно лично мне нужно было дождаться самого пзд..а, чтоб принять для себя окончательное решение и ни о чем не жалеть
Но не вижу смысла жалеть о несделанном - мы уехали тогда, когда все были готовы. Муж-то еще с 14го года был на низком старте, но я слишком наделась на хороший исход и была привязана к своим детским воспоминаниям о доме. Зато, вот лично у меня теперь ноль рефлексии и тоски - я точно знаю, почему я решила покинуть страну, почему не собираюсь возвращаться, никакой ностальгии и прочего. То есть, возможно лично мне нужно было дождаться самого пзд..а, чтоб принять для себя окончательное решение и ни о чем не жалеть
4
Пригощаю кашею• 23 августа в 11:42
Ответ дляЖена сантехника
Самыми умными считаю тех, кто все понял ещё в 2014 году и стал строить свою жизнь в соответствии с этим пониманием.
Да. Соседи моего отца в 2014 из Запорожья в Испанию к родственникам рванули. Нашли лазейку беженцами. Дом в Запорожье продали через год. Ни разу не пожалели. Я, помня их опыт и свой страх когда война в паре часов езды, решила, что если что, долго рассусоливать и питать иллюзии не буду. В 2022 меня хватило на неделю, пару раз подкинуло на кровати от взрывов, ночные сирены в условиях светомаскировки, когда ни в убежище не выйти, ни ребенка защитить. Спали в ванной. Уехали с дочкой эвакуационным поездом, рюкзак+ маленький чемодан для ручной клади. Муж к нам через 5 месяцев, у него прописка в оккупации, ещё пропускали. Не жалеем.
3
Пригощаю кашею• 23 августа в 11:45
Ответ дляПовітруля
Волна стала появляться из за возможности поехать на заработки в Польшу
Да, благодаря безвизу, куча польских фирм поднялось на украинцах.
Ответ дляОгірок та Помідорчик
абсолютно согласна! Мы решили отложить отьезд в 14м связи с семейными обстоятельствами - болезнью ребенка и финансовыми проблемами. А оказалось вон оно как - сначала ковид с ограничениями, а потом вот это вот все.
В итоге, год назад перебрались в одну непопулярную страну - это оказалось вообще не так страшно, как я думала. Понимаю, что надо было решаться на переезд тогда, еще в 15-16м, все те гипотетические трудности не стоили бы выеденного яйца
В итоге, год назад перебрались в одну непопулярную страну - это оказалось вообще не так страшно, как я думала. Понимаю, что надо было решаться на переезд тогда, еще в 15-16м, все те гипотетические трудности не стоили бы выеденного яйца
рф?
Огірок та Помідорчик• 23 августа в 11:46
Ответ дляsur_sur
рф?
нет, просто, в страну, в которую мало кто уезжает, потому как там особой помощи не дают, только защиту - сначала в Черногорию, сейчас перебрались в Сербию
2
Пригощаю кашею• 23 августа в 11:47
Ответ дляПросто красавица
Да, сама в шоке. Как подумаю, война началась сыну было 13, казалось впереди много времени, а сейчас в следующем году ему уже 18…
Да, для подростка это вся сознательная жизнь.
Не кую, не мелю• 23 августа в 11:47
Ответ дляУсатая полосатая
знакомые в первые дни войны выскочили за 500 евро в паспорт...сейчас и цены другие и шмон
очень рада за них, пусть они свои сказки дуракам рассказывают
1
4
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Назад Комментарии к ответу