Вишиванка• 15 сентября в 22:31
Ви відчуваєте від своїх родичів негатив?
Особисто я відчуваю, і дуже часто. Особливо від мами. Вона часто жаліється, що її не влаштовує робота, практично всю нашу розмову. Телефонує двічі на день, і весь час розповідає, яка в неї погана робота, але щось
міняти вона не хоче. Каже, що їй скучно, але теж нічого робити з цим не хоче, їй лише 50 років. Завжди жаліється на брата, бабусю, дідуся, своїх колег по роботі. Намагається мене завжди контролювати. Якось мій чоловік поїхав до своїх батьків, а я з подругою після роботи зайшла на піцу та бокал вина. То мама мені весь вечір назвонювала з претензіями, що я напевно з якимось коханцем сижу. Буває, що я прийшла втомлена з роботи та заснула і не набрала маму, то мама телефонує чоловіку або мені по 10 разів. Як тут бути спокійною?
міняти вона не хоче. Каже, що їй скучно, але теж нічого робити з цим не хоче, їй лише 50 років. Завжди жаліється на брата, бабусю, дідуся, своїх колег по роботі. Намагається мене завжди контролювати. Якось мій чоловік поїхав до своїх батьків, а я з подругою після роботи зайшла на піцу та бокал вина. То мама мені весь вечір назвонювала з претензіями, що я напевно з якимось коханцем сижу. Буває, що я прийшла втомлена з роботи та заснула і не набрала маму, то мама телефонує чоловіку або мені по 10 разів. Як тут бути спокійною?
1
5
1
34
0
Не багато. Я працюю 5/2 з 10 по 20. Ранком і ввечері, або лише ввечері. Якби я так сказала, мама б образилась і перестала зі мною розмовляти
Поздравляю, ваша мать родила себе живой унитаз, в который сливает весь негатив. История типичная, вы такая не одна. Терпите дальше, жрите всё это говно, а что? Вы же не ищете как это прекратить, а ищете способ ’спокойно’ продолжить это говно принимать. Купите таблеточек, пойдите к психологу, который научит вас быть благодарными терпеливым унитазом для недо матери. Всё получится, но это не точно.
1
4
Конечно и зависти много. Уже взрослая, не церемонюсь особо. Мне всё равно на мнения и всё такое. Я себя чувствую нормально и хорошо. До сих пор, не совсем понятно откуда сколько ярости и гнева ко мне. Всё таки зависть… В 20 лет сильно переживала по тому, кто что сказал, посмотрел. Не зря говорят, после 30 человек меняется. Это правда, во многих планах кстати.
1
Я живу з 17 років в іншому місті та сама себе забезпечую. Просто мама на мене сердиться і каже, що вона нікому не потрібна, якщо я менше з нею спілкуюсь.
5
Я вам сочувствую. Просто я возраста вашей мамы и мои дети имеют право на личную жизнь без моего нытья. Поэтому мне сложно её понять.
Я мамі кажу про це, що мене не влаштовує. Але вона ображається, і в мене виникає відчуття провини
Боже, да погуглите
В двух словах - не зависеть эмоционально от мамы в данном случае, а также выбирать себя
В двух словах - не зависеть эмоционально от мамы в данном случае, а также выбирать себя
3
Не общаюсь ни с кем, просирание времени на нытье и сплетни. По сообщениям переписки веду и по сути дела, живы , здоровы и отлично.
Кстати моей 52.
Кстати моей 52.
2
И какой вывод вы делаете, исходя из ситуации? Если такой подход не помогает, то что нужно делать?
Тоді мені дзвонить мій брат, каже, що мама говорить ніби ми з ним егоїсти, думаємо лише про себе, плаче.
3
Скажіть— так, я думаю про себе, піклуюсь про своє життя.
Автор, не ведіться. Це маніпуляція. Хай мама займається своїм життям.
Автор, не ведіться. Це маніпуляція. Хай мама займається своїм життям.
Давайте так. Ваша мать взрослый человек, она довольно молодая, но вкрай а..уевшая. она должна сама записываться к психологу, психиатру или искать себе мужика, хобби, добывать пропитание, мыть свою задницу и полностью обслуживать себя. Это вы понимаете?
1
Вы ее туда насильно тащить собрались?
Или такая наивная, что думаете, что она туда пойдет? Зачем ей идти к психологу, у нее все хорошо. Она в зоне комфорта, а именно нытья и манипулирования детьми. Ее все устраивает.
Себя лучше к специалисту отведите. Только не говорите ей, что ходите к психологу, а то она на любые ваши попытки выставить границы, будет верещать, что это психолог виноват и на вас плохо влияет
Или такая наивная, что думаете, что она туда пойдет?
Зачем ей идти к психологу, у нее все хорошо. Она в зоне комфорта, а именно нытья и манипулирования детьми. Ее все устраивает. Себя лучше к специалисту отведите. Только не говорите ей, что ходите к психологу, а то она на любые ваши попытки выставить границы, будет верещать, что это психолог виноват и на вас плохо влияет
1
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу