Латексне альтер ЕГО• 12 октября 2025
Повернулася в Україну в вересні
Все було добре з таким ентузіазмом. Своя квартира, чоловік.
Я морально була готова до обстрілів. Був останній обстріл по Києву, і пропало світло і вода. І мене накрила депресія, і почалося ось це пережовування в середині. Чи правильно я зробила?
Дитина дуже щаслива і щасливий що пішов тут в школу і не реагує на обстріли. А мене гризти зсередини все починає. Хоча в мене там перспективи не дуже, тягнути все самій при високій аренді.
Просто виговлрилася...
Я морально була готова до обстрілів. Був останній обстріл по Києву, і пропало світло і вода. І мене накрила депресія, і почалося ось це пережовування в середині. Чи правильно я зробила?
Дитина дуже щаслива і щасливий що пішов тут в школу і не реагує на обстріли. А мене гризти зсередини все починає. Хоча в мене там перспективи не дуже, тягнути все самій при високій аренді.
Просто виговлрилася...
показать весь текст
12
7
48
153
0
А як чоловік вас зустрів? Він радий, що ви повернулись. У минулих темах ви писали, що він хотів, щоб ви лишались у Німеччині.
Ответ длятяжкаялюдина
ТАКАЯ ж..па у нас что недвига уже польшу доганяет по ценам 
в западных областях?
Ну а з іншого боку, ви звільнили місце для того, кому справді потрібно, хто з прикордоння, хто лишився свого житла. Десь у всесвіті ви зрівняли баланс.
я ж не в Німеччині, а в Румунї, оренда не дорожче Києва, і до Мико їхати 7-8 годин автобусом, допомоги ніякої нема, але і мізки ніхто не клює. Квартира і дача в пригороді у мене в моєму місті вже є, в інших районах України придбання не розглядаю, стрьомно. Навіть пів квартири без ремонту стоїть, ступор просто вкладати в стіни гроші, коли не відомо, на якій лінії фронту війна закінчиться.
І були б ви не жирна троляка, то це б прекрасно розуміли би
І були б ви не жирна троляка, то це б прекрасно розуміли би
5
Я думаю, многие так. Всегда хочется принять правильное или лучшее решение.
И чем важнее это решение, тем больше терзаний.
И эта мыслительная жвачка мучала меня ночами.
Я поэтому даже спать не могла. Их-за проблем со сном, головных болей и тревожности пошла к неврологу. Она мне без особых проблем выписала АД.
Наверное, я бы и без них обошлась, но с ними я будто снова стала замечать жизнь вокруг себя. Просто радоваться тому, что близкие рядом, что обед вкусный, что листья падают или дождь идет.
А до этого я постоянно думала и проигрывала в голове самые худшие возможные сценарии жизни.
Например, что ребенок попадет под машину; что у меня или мужа обнаружат неизлечимую болезнь; что все умрут, а я останусь…
Уже у мужа моего стали сдавать нервы от моих слез и откровений.
И чем важнее это решение, тем больше терзаний.
И эта мыслительная жвачка мучала меня ночами.
Я поэтому даже спать не могла. Их-за проблем со сном, головных болей и тревожности пошла к неврологу. Она мне без особых проблем выписала АД.
Наверное, я бы и без них обошлась, но с ними я будто снова стала замечать жизнь вокруг себя. Просто радоваться тому, что близкие рядом, что обед вкусный, что листья падают или дождь идет.
А до этого я постоянно думала и проигрывала в голове самые худшие возможные сценарии жизни.
Например, что ребенок попадет под машину; что у меня или мужа обнаружат неизлечимую болезнь; что все умрут, а я останусь…
Уже у мужа моего стали сдавать нервы от моих слез и откровений.
2
Ну якщо ви кожному з дітей купили по квартирі то ми з вами різного класу люди. Ви скоріше відноситесь до тих як заробляють набагато більше ніж мали б в Європі і не готові жертвувати своїм матеріальним комфортом. Всі мої знайомі які в місяць мають від 3000 тис доларів ті і не рипалися з Києва.
Ответ длятяжкаялюдина
ТАКАЯ ж..па у нас что недвига уже польшу доганяет по ценам
Ну, я написала всего лишь свой пример. Каждому свое. Жить и надеяться, что тебя не попрут из соцжилья, тоже такое себе. Язык надо дотягивать до С1 до норм работы, в реале таких единицы. На Советчице много) Да, есть те, кто прям молодец, но большинство чисто на ’повезет’ рассчитывает.
Дуже радий. Прям на руках носить. Помагає по дому. Але ще рано про щось говорити, далі побачимо. Бо то може бути ейфорія
Були звісно у всих загранпаспорта.Ми в мирний час по два рази на рік з Чорнобаївки ( аеропорт) до Туреччини літали.Останій раз в серпні 21 до Кемеру на 3- х за 19 тис в 3*, по горячій.Яке тоді прекрасне життя було 
Ответ дляРусланка з гілки
Були звісно у всих загранпаспорта.Ми в мирний час по два рази на рік з Чорнобаївки ( аеропорт) до Туреччини літали.Останій раз в серпні 21 до Кемеру на 3- х за 19 тис в 3*, по горячій.Яке тоді прекрасне життя було
Ну вы ж в гости к сестре ехали? А не в Турцию. Вы что всегда загран при себе носите?
Так, мене чоловік як ж.ой відчував, відправив в Миколаїв.Бо чутки ходили, кіпіш.Всі доки у мене були на руках, карти медичні, про щеплення у дитини, ноутбук, картка поповнена, накопичення в валюті, речі.Думали на місяць, два
Ви пишете, як будто мої мислі описуєте. Я така ж. Тривожність страшна. Вона була і до війни зараз гірше. В Німеччині теж не пройшла, там свої тривоги( типу захворіла, щас умру, а дитину куди, або пішла за продуктами, щас машина зіб´є я не вернусь, що буде дитина робити і т д і тп
Шум всем выгоден. Их для того и пускали, если и пускали
Так и как видео их никто не видел
А был ли мальчик
Так и как видео их никто не видел
А был ли мальчик
Та я і сама вже не розумію чого його не вмовила.Він казав - квартира ,і тваринки, і батьки стареньки,і робота( лікар він).Це ж не надовго, посидиш поки там в Миколаєві, може місяць ,головне сина вивези на всяк випадок.А он як виявилося
А ті, хто пережив ту зиму 22-23 рр. мають досвід, який став в нагоді цього разу. Фонарики всякі по всій квартири, води запаси, зарядну станцію або інвертор (як у нас).
Мені в п´ятницю теж страшно та неприємно було. Обстріл, потім без води та світла, але якось впорались. Для мене найгірше - без опалення бути, бо квартира холодна. Є навіть думки у січні виїхати з донькой на деякий час. А чоловік каже: ту зиму пережили, і цю переживемо, обягнеш ще одну фліску.
Мені в п´ятницю теж страшно та неприємно було. Обстріл, потім без води та світла, але якось впорались. Для мене найгірше - без опалення бути, бо квартира холодна. Є навіть думки у січні виїхати з донькой на деякий час. А чоловік каже: ту зиму пережили, і цю переживемо, обягнеш ще одну фліску.
Ну не знаю як де, а зима 22-23 була таки дуже не дуже. Потім трохи ніби легше було. Зараз хз, як воно має бути. Але цивільну інфраструктуру виносяться цілеспрямовано і ефективно. Є всі шанси опинитись ’за межею’, чому би й ні.
Мы тоже вернулись, больше года, к взрывам уже привыкла, мне пофиг отключения когда вижу довольного ребёнка а не в депрессии. Воду запас всегда держу, экофлоу есть, если конечно зимой какие-то сверх замерзания- готова поехать за границу, но пока такого не было.
И мне дома спокойней. Даже с шахедами.
И мне дома спокойней. Даже с шахедами.
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу