Україна старіє — і це створює велику кількість проблем. Збільшення частки людей старшого віку в демографічній структурі населення тисне на пенсійну систему, медичну галузь та всю супутню інфраструктуру.
Розмовам про реформу української пенсійної системи вже понад 20 років. У різні роки змінювалися параметри нарахування пенсії, але державна пенсійна система досі залишається солідарною. Це означає, що працевлаштовані українці через сплату ЄСВ виплачують пенсії пенсіонерам. На глибоку й сучасну пенсійну реформу ще не наважився жоден український уряд.
Чим загрожує старіння населення, які проблеми можуть виникнути у зв’язку з цим у Пенсійному фонді і як довго він ще може проіснувати в нинішньому вигляді — розбиралося hromadske.
Вразливі місця української демографії
У період між 2021 та 2025 роками кількість пенсіонерів в Україні дещо знизилася — на 7,1%, їх тепер 10,3 мільйона громадян, за даними Київської школи економіки. Та це зменшення відбулося переважно через те, що для виходу на пенсію в 60 років нині потрібно не 28, а 32 роки страхового стажу.
Але ще більше впала кількість офіційно працевлаштованих українців, які прямо чи опосередковано сплачують ЄСВ до Пенсійного фонду. Падіння становить 10,6%, а отже, в Україні нині 10,5 мільйона офіційно працевлаштованих громадян.
Виникло доволі небезпечне співвідношення: на одного пенсіонера припадає приблизно один платник ЄСВ. Це є основною причиною низьких пенсій, а також ціною, яку Україна платить за ту демографію, яка нині склалася.
За підрахунками інвестиційного аналітика Сергія Будкіна, щоби місячна пенсія становила 2/3 від середньої зарплати за життя, на одного пенсіонера має припадати три платники ЄСВ.
Отже, створюється пряма й серйозна загроза для Пенсійного фонду України. «Для стабільного функціонування солідарної пенсійної системи необхідно не менше ніж два чи два з половиною платники ЄСВ на одного отримувача пенсії, а зараз в Україні цей показник становить майже один до одного», — зазначає Григорій Овчаренко, директор з управління локальними активами інвестгрупи ICU.
Водночас демографічна ситуація в Україні погіршується. Так, за даними Інституту фронтиру, сьогодні середній вік українського громадянина становить 45 років. У 2040-му, найімовірніше, уже становитиме близько 50 років.
Київська школа економіки пропонує довгостроковий демографічний прогноз. Згідно з ним, приблизно у 2070 році кількість українського населення віком 60+ переважатиме кількість працездатного населення віком 18-59 років — 11,1 мільйона проти 10,9 мільйона. «Це критичний рівень старіння населення, що спричинить дуже значний тиск на пенсійну, медичну та соціальну системи», — вказують аналітики КШЕ.
«Станом на початок 2022 року люди віком 60 років і старші становили трохи менше ніж 25% населення. Молоді до 18 років було приблизно 18%, і ще 57% — це люди працездатного віку — 18-59 років. Зараз же рівень постаріння на підконтрольній уряду території значно вищий, ніж це було у 2022 році», — ділиться своїм аналізом Олександр Гладун, головний науковий співробітник Інституту демографії.
«В основному в нас відбувається “старіння знизу”», — додає фахівець. Він пояснює: «старіння згори» — це тоді, коли збільшується кількість людей похилого віку, а «старіння знизу» — коли зменшується кількість людей молодшого віку. В Україні відбувається радше друге.
Однією з основних причин цього є велика війна та пов’язаний із нею виїзд українців за кордон. «Лише 6% із тих, хто виїхав до країн Європейського Союзу, — це люди віком 65 років і старші. Усі інші — це або діти, або люди працездатного віку», — розповідає демограф Олександр Гладун.
Так, за підрахунками КШЕ, кількість дітей (0-14 років) та молоді (15-24 роки) у період 2018-2019 років в Україні зменшилася на 21,5% та 26,4% відповідно: з 6,5 мільйона дітей до 5,1 мільйона, з 4,3 мільйона молоді до 3,1 мільйона.
«Станом на початок 2022 року люди віком 60 років і старші становили трохи менше ніж 25% населення.»
YASUYOSHI CHIBA/AFP via Getty Images
Але на нинішній демографічній структурі України, де така велика частка людей пенсійного віку, позначилися не лише події нещодавнього минулого, а й довші історичні тренди.
«Наші найбільші покоління — це покоління, які народилися в 1960-1970-ті, бо тоді вже люди відійшли від шоку Другої світової війни, з’явилися “хрущовки”, власна житлова площа, а ще з´явилася інфраструктура догляду за дітьми — і люди почали народжувати дітей. Другий такий приплив стався в 1980-ті роки. Можливо, це вплив Перебудови — коли люди активно народжували десь до 1986-1987 років. Потім Чорнобиль на все це вплинув. А далі почалися дефіцити, економіка почала падати — і люди теж перестали народжувати. Тому ми, починаючи з 1980-х, маємо зниження народжуваності в Україні загалом», — пояснює Ольга Духніч, керівниця напряму демографії та міграції в Інституті фронтиру.
Як бачимо, саме періоди буму народжуваності в 1960-1970-ті нині починають тиснути на пенсійну систему. Через певний час іншу хвилю такого тиску спричинять народжені в 1980-х.
А втім, у старінні населення є й інші ризики. «Є ризики для суверенітету України. Цей суверенітет має хтось у довгій перспективі захищати. У наших розрахунках, для яких ми робимо моделювання, у нас середній вік на 2040 рік — 50 років. 50-річна людина не піде на фронт, не візьме зброю й не буде ефективно захищати країну так, як це можуть робити молоді люди. Другий важливий момент — це питання нашої економіки та інновацій. Ми бачимо, що інвестиції йдуть у ті країни, де хороша демографія. Ми це бачимо на прикладі Китаю, Індії, Киргизстану. Відсутність молодих людей — це відсутність інновацій. Ще один наслідок — політичний. Якщо ми не матимемо молодого покоління, ми будемо дуже консервативні. Не факт, що це конкурентна перевага у світі, де треба піклуватися про свою безпеку, виходити на нові ринки», — ділиться своїми міркуваннями Ольга Духніч з Інституту фронтиру.
Україні слід готуватися до того, що її населення старішатиме. Нині середня тривалість життя українців становить: 57,3 року для чоловіків та 70,9 року для жінок. Важливо, що старішання може відбуватися саме через те, що тривалість життя громадян збільшуватиметься — у період після завершення війни з росією.
«Старіння буде відбуватись у всьому світі. Ми не в унікальній ситуації — і потроху це буде тривати й в Україні. Якщо буде зростати тривалість життя, то буде підвищуватись частка людей пенсійного віку. У нас тривалість життя значно менша, ніж у країнах ЄС. Ми програємо приблизно 8-10 років — це жінки програють, а чоловіки ще більше. Залежно від того, з якою країною порівнювати, ми можемо 15 років і більше програвати щодо тривалості життя. Якщо буде низька народжуваність, то це теж суто арифметично буде збільшувати частку людей старшого, пенсійного віку. Тому треба адаптувати економічну систему до такої кількості людей, щоб і залучати на певні роботи людей пенсійного віку. Окрім того, треба сприяти підвищенню народжуваності. Під час війни, може, й не надто масштабно, але з усім тим можна підтримувати більш активно ті родини, які зараз народжують», — говорить Олександр Гладун з Інституту демографії.
Вічно складні пенсійні реалії
Станом на зараз середня пенсія в Україні становить 6410 гривень, або 133 євро. Для порівняння: найвищі середні пенсії в Європі мають Люксембург (3000 євро), Швейцарія (2400 євро), Норвегія (2000 євро), Данія (1800 євро), Німеччина (1400 євро) та Франція (1200 євро). Ближчі до України країни мають нижчі середні пенсії: Угорщина — 400 євро, Латвія — 390 євро, Румунія — 350 євро, Болгарія — 300 євро.
Якщо в Україні середня пенсія становить близько 28% від середньої зарплати, то в Євросоюзі — 58%. Цей показник називається «коефіцієнт заміщення зарплати пенсією».
У розвинутих країнах Заходу радше не пенсіонери, а молодь потерпає від нестачі грошей. В Україні — навпаки. Очевидно, що виникає запитання: чи є спосіб підвищити пенсії в Україні та чи взагалі це можливо за нинішньої демографічної ситуації?
Розмовам про реформу української пенсійної системи вже понад 20 років. У різні роки змінювалися параметри нарахування пенсії, але державна пенсійна система досі залишається солідарною. Це означає, що працевлаштовані українці через сплату ЄСВ виплачують пенсії пенсіонерам. На глибоку й сучасну пенсійну реформу ще не наважився жоден український уряд.
Чим загрожує старіння населення, які проблеми можуть виникнути у зв’язку з цим у Пенсійному фонді і як довго він ще може проіснувати в нинішньому вигляді — розбиралося hromadske.
Вразливі місця української демографії
У період між 2021 та 2025 роками кількість пенсіонерів в Україні дещо знизилася — на 7,1%, їх тепер 10,3 мільйона громадян, за даними Київської школи економіки. Та це зменшення відбулося переважно через те, що для виходу на пенсію в 60 років нині потрібно не 28, а 32 роки страхового стажу.
Але ще більше впала кількість офіційно працевлаштованих українців, які прямо чи опосередковано сплачують ЄСВ до Пенсійного фонду. Падіння становить 10,6%, а отже, в Україні нині 10,5 мільйона офіційно працевлаштованих громадян.
Виникло доволі небезпечне співвідношення: на одного пенсіонера припадає приблизно один платник ЄСВ. Це є основною причиною низьких пенсій, а також ціною, яку Україна платить за ту демографію, яка нині склалася.
За підрахунками інвестиційного аналітика Сергія Будкіна, щоби місячна пенсія становила 2/3 від середньої зарплати за життя, на одного пенсіонера має припадати три платники ЄСВ.
Отже, створюється пряма й серйозна загроза для Пенсійного фонду України. «Для стабільного функціонування солідарної пенсійної системи необхідно не менше ніж два чи два з половиною платники ЄСВ на одного отримувача пенсії, а зараз в Україні цей показник становить майже один до одного», — зазначає Григорій Овчаренко, директор з управління локальними активами інвестгрупи ICU.
Водночас демографічна ситуація в Україні погіршується. Так, за даними Інституту фронтиру, сьогодні середній вік українського громадянина становить 45 років. У 2040-му, найімовірніше, уже становитиме близько 50 років.
Київська школа економіки пропонує довгостроковий демографічний прогноз. Згідно з ним, приблизно у 2070 році кількість українського населення віком 60+ переважатиме кількість працездатного населення віком 18-59 років — 11,1 мільйона проти 10,9 мільйона. «Це критичний рівень старіння населення, що спричинить дуже значний тиск на пенсійну, медичну та соціальну системи», — вказують аналітики КШЕ.
«Станом на початок 2022 року люди віком 60 років і старші становили трохи менше ніж 25% населення. Молоді до 18 років було приблизно 18%, і ще 57% — це люди працездатного віку — 18-59 років. Зараз же рівень постаріння на підконтрольній уряду території значно вищий, ніж це було у 2022 році», — ділиться своїм аналізом Олександр Гладун, головний науковий співробітник Інституту демографії.
«В основному в нас відбувається “старіння знизу”», — додає фахівець. Він пояснює: «старіння згори» — це тоді, коли збільшується кількість людей похилого віку, а «старіння знизу» — коли зменшується кількість людей молодшого віку. В Україні відбувається радше друге.
Однією з основних причин цього є велика війна та пов’язаний із нею виїзд українців за кордон. «Лише 6% із тих, хто виїхав до країн Європейського Союзу, — це люди віком 65 років і старші. Усі інші — це або діти, або люди працездатного віку», — розповідає демограф Олександр Гладун.
Так, за підрахунками КШЕ, кількість дітей (0-14 років) та молоді (15-24 роки) у період 2018-2019 років в Україні зменшилася на 21,5% та 26,4% відповідно: з 6,5 мільйона дітей до 5,1 мільйона, з 4,3 мільйона молоді до 3,1 мільйона.
«Станом на початок 2022 року люди віком 60 років і старші становили трохи менше ніж 25% населення.»
YASUYOSHI CHIBA/AFP via Getty Images
Але на нинішній демографічній структурі України, де така велика частка людей пенсійного віку, позначилися не лише події нещодавнього минулого, а й довші історичні тренди.
«Наші найбільші покоління — це покоління, які народилися в 1960-1970-ті, бо тоді вже люди відійшли від шоку Другої світової війни, з’явилися “хрущовки”, власна житлова площа, а ще з´явилася інфраструктура догляду за дітьми — і люди почали народжувати дітей. Другий такий приплив стався в 1980-ті роки. Можливо, це вплив Перебудови — коли люди активно народжували десь до 1986-1987 років. Потім Чорнобиль на все це вплинув. А далі почалися дефіцити, економіка почала падати — і люди теж перестали народжувати. Тому ми, починаючи з 1980-х, маємо зниження народжуваності в Україні загалом», — пояснює Ольга Духніч, керівниця напряму демографії та міграції в Інституті фронтиру.
Як бачимо, саме періоди буму народжуваності в 1960-1970-ті нині починають тиснути на пенсійну систему. Через певний час іншу хвилю такого тиску спричинять народжені в 1980-х.
А втім, у старінні населення є й інші ризики. «Є ризики для суверенітету України. Цей суверенітет має хтось у довгій перспективі захищати. У наших розрахунках, для яких ми робимо моделювання, у нас середній вік на 2040 рік — 50 років. 50-річна людина не піде на фронт, не візьме зброю й не буде ефективно захищати країну так, як це можуть робити молоді люди. Другий важливий момент — це питання нашої економіки та інновацій. Ми бачимо, що інвестиції йдуть у ті країни, де хороша демографія. Ми це бачимо на прикладі Китаю, Індії, Киргизстану. Відсутність молодих людей — це відсутність інновацій. Ще один наслідок — політичний. Якщо ми не матимемо молодого покоління, ми будемо дуже консервативні. Не факт, що це конкурентна перевага у світі, де треба піклуватися про свою безпеку, виходити на нові ринки», — ділиться своїми міркуваннями Ольга Духніч з Інституту фронтиру.
Україні слід готуватися до того, що її населення старішатиме. Нині середня тривалість життя українців становить: 57,3 року для чоловіків та 70,9 року для жінок. Важливо, що старішання може відбуватися саме через те, що тривалість життя громадян збільшуватиметься — у період після завершення війни з росією.
«Старіння буде відбуватись у всьому світі. Ми не в унікальній ситуації — і потроху це буде тривати й в Україні. Якщо буде зростати тривалість життя, то буде підвищуватись частка людей пенсійного віку. У нас тривалість життя значно менша, ніж у країнах ЄС. Ми програємо приблизно 8-10 років — це жінки програють, а чоловіки ще більше. Залежно від того, з якою країною порівнювати, ми можемо 15 років і більше програвати щодо тривалості життя. Якщо буде низька народжуваність, то це теж суто арифметично буде збільшувати частку людей старшого, пенсійного віку. Тому треба адаптувати економічну систему до такої кількості людей, щоб і залучати на певні роботи людей пенсійного віку. Окрім того, треба сприяти підвищенню народжуваності. Під час війни, може, й не надто масштабно, але з усім тим можна підтримувати більш активно ті родини, які зараз народжують», — говорить Олександр Гладун з Інституту демографії.
Вічно складні пенсійні реалії
Станом на зараз середня пенсія в Україні становить 6410 гривень, або 133 євро. Для порівняння: найвищі середні пенсії в Європі мають Люксембург (3000 євро), Швейцарія (2400 євро), Норвегія (2000 євро), Данія (1800 євро), Німеччина (1400 євро) та Франція (1200 євро). Ближчі до України країни мають нижчі середні пенсії: Угорщина — 400 євро, Латвія — 390 євро, Румунія — 350 євро, Болгарія — 300 євро.
Якщо в Україні середня пенсія становить близько 28% від середньої зарплати, то в Євросоюзі — 58%. Цей показник називається «коефіцієнт заміщення зарплати пенсією».
У розвинутих країнах Заходу радше не пенсіонери, а молодь потерпає від нестачі грошей. В Україні — навпаки. Очевидно, що виникає запитання: чи є спосіб підвищити пенсії в Україні та чи взагалі це можливо за нинішньої демографічної ситуації?
1
1
0
бесит эта ’средняя пенсия 6410 грн’. прекрасная средняя температура по больнице! а на 7 процентов число пенсионеров упало, выкинули их вообще из подсчета ну и хорошо же
3
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу