Я б такое не носила, но продаю• 16 октября в 10:54
Чоловік з інвалідністю і подорожі
Разом з чоловіком 20+ років, вже років 5 інвалідність по наслідкам діабету. І все це сумніше і сумніше для відносин.
Він завжди був флегматиком, але з віком це все стає більш вираженим. Ясно, що з дітьми (це вже старші підлітки), під нього підлаштовуємося, бо ходить не швидко, втомлюється.
Але що мене напрягає - це те, що він повністю переклав всю участь в організації на інших і навіть не намагається хоч якось включитися в процес.
Ну ладно, гроші на сімейний відпочинок повністю мої, бо він не взмозі нормально заробляти, вся організація і планування на мені. Діти беруть участь в обговоренні, цікавляться маршрутом, щось пропонують, шукають (ми любимо самостійні подорожі), чоловік зі всім погоджується. Ладно, вже звикла.
Але що мене дійсно дістає, що коли заходимо кудись поїсти і треба брати їжу, чоловік сідає кудись подалі, говорить: мені закажіть щось - і все, він відпочиває. Він втомився, його толпи людей тяготять, йому тяжко.
І це людина любить подорожі, не сказати, що його проти його бажання примусили.
І це все і прогресує. Тобто в поїздці в мене не чоловік, який допомогає, а ще одна дитина, при чому не самостійна.
І я розумію, що краще вже не буди, тільки тяжче...
В принципі, в звичайному житті приблизно теж саме. Але в звичній обстановці йому легше, він хоч не втрачає концентрації.
Блін, мене себе жалко.
Він завжди був флегматиком, але з віком це все стає більш вираженим. Ясно, що з дітьми (це вже старші підлітки), під нього підлаштовуємося, бо ходить не швидко, втомлюється.
Але що мене напрягає - це те, що він повністю переклав всю участь в організації на інших і навіть не намагається хоч якось включитися в процес.
Ну ладно, гроші на сімейний відпочинок повністю мої, бо він не взмозі нормально заробляти, вся організація і планування на мені. Діти беруть участь в обговоренні, цікавляться маршрутом, щось пропонують, шукають (ми любимо самостійні подорожі), чоловік зі всім погоджується. Ладно, вже звикла.
Але що мене дійсно дістає, що коли заходимо кудись поїсти і треба брати їжу, чоловік сідає кудись подалі, говорить: мені закажіть щось - і все, він відпочиває. Він втомився, його толпи людей тяготять, йому тяжко.
І це людина любить подорожі, не сказати, що його проти його бажання примусили.
І це все і прогресує. Тобто в поїздці в мене не чоловік, який допомогає, а ще одна дитина, при чому не самостійна.
І я розумію, що краще вже не буди, тільки тяжче...
В принципі, в звичайному житті приблизно теж саме. Але в звичній обстановці йому легше, він хоч не втрачає концентрації.
Блін, мене себе жалко.
5
7
46
0
Подорожуйте без нього, нащо мучити і його і себе, можливо йому вдома буде краще, а ви нормально відпочинете.
3
Вы не думали, что он просто болеет? Что он плохо себя чувствует и ему пох и на маршруты,и на еду.
9
2
Розслабон - це коли Вам все організували, чи тревел компанія, чи хтось ще.
Коли самостійна подорож - це цікаво, але ти сам за всім слідкуеш: за часом, за квитками, за правилами, за маршрутом.
Коли самостійна подорож - це цікаво, але ти сам за всім слідкуеш: за часом, за квитками, за правилами, за маршрутом.
6
3
2
Так, він погано почцвається, але під нього все підлаштовано. Але включитися в обговорення вдома, пошукати і запропонувати - це не про ’погано почуваю’. При цьому раніше він все це любив і робив.
3
Я с трудом представляю какое у вашего мужа состояние здоровья. Он действительно прямо очень плохо себя чувствует? У меня есть знакомая с диабетом, на инсулине, уже немолодая женщина 65лет, периодически в больницах лежит, но когда дома, то все делает, довольна активна. Тут ещё очень важен психологический момент, женщины часто ’балуют’ своих больных мужчин, очень опекают и мужчины теряют вообще всю инициативность и интерес.
6
Я не можу влізти в його шкіру (. Я питаю, як почувається, говорить, що норм. Ну або не норм.
Але він неактивний. Зайва вага і по суті своїй лінивий. Я просто кожного дня випихую його з дому, щоб він хоча б пройшовся навкруги району, бо це якась фізична активність.
Але він неактивний. Зайва вага і по суті своїй лінивий. Я просто кожного дня випихую його з дому, щоб він хоча б пройшовся навкруги району, бо це якась фізична активність.
1
2
Мне тоже вас жалко. У нас в семье тоже все путешествия планирую я тк люблю это. Муж и сын обычно даже не знают маршрут. Физически муж тоже ограничен, активный отдых не доя него. Но ваш что то совсем печалька. И физически, и ментально похоже на депрессию. А поговорить с ним откровенно пробовали?
2
2
Якась ви дивна, м´яко кажучи. Перетворити відпочинок на ’секс стоячи в гамаку’ і потім ображатись на людину, яка банально хвора і погано почувається і йому не до ваших кульбітів.
2
3
Діабет 2го типу (вже на інсулині), ожиріння, венозна недостатність, нейропатія і т.д. Ходить нормально, але швидко втомлюється, тож маршрути підбираємо під нього, щоб були не великі переходи і щоб можна було відпочити.
2
Скорее всего тут всё сложилось. Такой характер, склонность к депрессии, гормоны нарушены... плюс мужчины очень любят себя пожалеть и поберечь. Думаю к психологу он тоже не согласится пойти
Авторе, а ви із ним про це розмовляли? Розумію, ви жінка і хочете залишатись нею, поряд із чоловіком. То поговоріть із ним. Скажіть прямо, що не просите його вантажівки розвантажувати, але приймати участь у житті родити на рівних зі мною, як дружиною і батьком дітей має бути. Якщо не схоче, то потроху відучуйте його від того, що весь час все тягнете на собі. Наприклад, не знає, що замовити у кафе, не замовляйте. Скажіть, що чоловік ще не визначився. Нехай сам покличе офіціанта і замовить. Це ж елементарно. І так по всіх питаннях, де він дійсно може, але лінується робити. Тим паче, що діабет - не та хвороба, яка так вже обмежує життя. Головне, контролювати цукор таблетками чи інсуліном. Знаю, про що кажу, тому і кажу. Якщо будуте тягти все сама, то з кожним днем все буде лише важче і важче, а він все пасивнішим і пасивнішим. Ви ж станете волом, який тягне дітей, чоловіка, а згодом і онуків, бо вас у вас немає. Нажаль.
1
Автор, в мене аналогічна ситуація, чоловік інвалід, хворі ноги, я майже всі домашні справи тягну на собі.
Працює цілий день на ногах, ввечері приходить і сидить, бо ноги гудуть і наливаються, як колодки.
Мене це тригерить, бо мені теж важко, нам по 50+, але що залишається?
Вигнать не розглядаю варіант, тому що я декілька років тому хворіла і він доглядав мене лежачу...
Всім здоров´я і миру!
Працює цілий день на ногах, ввечері приходить і сидить, бо ноги гудуть і наливаються, як колодки.
Мене це тригерить, бо мені теж важко, нам по 50+, але що залишається?
Вигнать не розглядаю варіант, тому що я декілька років тому хворіла і він доглядав мене лежачу...
Всім здоров´я і миру!
1
Вам цікаво,а йому напряжно.Навіщо такий відпочинок?
Себе жалко?
Дивина.
Залиште чоловіка в спокої і всім буде накраще.
Себе жалко?
Дивина.
Залиште чоловіка в спокої і всім буде накраще.
3
Так він потім із задоволенням згадує, вранці, коли бодрий, прям із захватом згадує.
Він би образився, якби його лишили вдома.
Він би образився, якби його лишили вдома.
1
1
2
Ми з чоловіком співпали - не можемо багато ходити, тому не плануємо ніяких пішохідних екскурсій. Планую відпочинок я, краєвиди подивитися - на машині, на гору піднятися - підйомник, місто подивитися - автобусна екскурсія, по парку погуляти - електрокар тощо.
І тоді є сили після після екскурсії зайти в кафе і вибрати з меню їжу, бо невтомлені, подорож у задоволення. Всі пішохідні розваги відміняються, але інколи попадаємо в халепу, нема проїзду, а треба 900 метрів пройти, поки долізеш до того озера, жити не хочеться, не те що їсти.
І тоді є сили після після екскурсії зайти в кафе і вибрати з меню їжу, бо невтомлені, подорож у задоволення. Всі пішохідні розваги відміняються, але інколи попадаємо в халепу, нема проїзду, а треба 900 метрів пройти, поки долізеш до того озера, жити не хочеться, не те що їсти.
Так а как вы хотели? Чтоб он после рабочего дня на ногах с больными ногами, приходил домой и по дому еще что-то делал? А как, если он физически этого делать не может?
Дочитала, чоловіку треба брати себе в руки, з таким станом не до подорожей. Але я знаю людей , хто прийшов до компенсації діабету й зараз вонинв гарному стані :спортивні , активні , набагато більш здорові чи такими почуваються
Ну такоЭ.
У меня у мужа тоже группа по другому профилю- нет почки. он прошел влк и по результату списан вообще, все. (хотя это 2023, сейчас может и не списали б уже).
так вот мой тупо не любит напрягаться в плане решать. Он начинает бухтеть заранее, когда мы еще не выехали.
Но если выехали, то мы выехали. Машину полирует он, ведет он, складывает в машину гору вот эту - он, ходит в магизин и там смотрит, чего хочет, варит макароны, мажет себе бутеры и кофе делает нам двоим.
То, что я у вас читаю- это трутень обкновенный. Еще и зарабатыватьна семью не может! ему не просто удобно, а очень удобно. и с возрастом мужики ухудшаются. Что вас держит с ним рядом? некому тапочки ему подать?
Нет, ну кардинально я вас не уговариваю решать) но поехать самим вполне можете. пусть обижается, будет обижаться громко и портить отдых- добавьте в блок на время поездки.
Тупо сел на шею же
У меня у мужа тоже группа по другому профилю- нет почки. он прошел влк и по результату списан вообще, все. (хотя это 2023, сейчас может и не списали б уже).
так вот мой тупо не любит напрягаться в плане решать. Он начинает бухтеть заранее, когда мы еще не выехали.
Но если выехали, то мы выехали. Машину полирует он, ведет он, складывает в машину гору вот эту - он, ходит в магизин и там смотрит, чего хочет, варит макароны, мажет себе бутеры и кофе делает нам двоим.
То, что я у вас читаю- это трутень обкновенный. Еще и зарабатыватьна семью не может! ему не просто удобно, а очень удобно. и с возрастом мужики ухудшаются. Что вас держит с ним рядом? некому тапочки ему подать?
Нет, ну кардинально я вас не уговариваю решать) но поехать самим вполне можете. пусть обижается, будет обижаться громко и портить отдых- добавьте в блок на время поездки.
Тупо сел на шею же
1
Я б відпочивала без нього - для чого собі псувати відпочинок. Більш глобально, я б думала, чи потрібні мені такі відносини. Вибачте, але через ожиріння себе довести до діабету та інвалідності - це тупо лінь і він з цим нічого не робить. Яке майбутнє? Діти роз´їдуться, а ви будете доглядати за лежачим хворим.
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу