ЖонДуан• 09 декабря 2025
Невже материнство це так погано?
Всім привіт!
Невже материнство це так погано?
У мене немає дітей, але задумуюсь про них. По віку вже далеко за 30.
Подруги усі теж в 80% бездітні. А у тих у кого є малеча - кажуть, що це жахливо і одне пекло.
В Threads часто підлітають пости про материнство - в коментах - все те саме, що це пекло, це тюрма, свобода лишилася на родильному столі, краще вже не буде, А тільки гірше.
Чи справді, то так усе погано? У мене немає рожевих окулярів - розумію, що неспання, менше часу на себе, і т.д.
Але це ж ніби доросле життя, і це має бути норм взяття відповідальності за когось? Чи як то?
Хочу почути, що не все так погано)))
Невже материнство це так погано?
У мене немає дітей, але задумуюсь про них. По віку вже далеко за 30.
Подруги усі теж в 80% бездітні. А у тих у кого є малеча - кажуть, що це жахливо і одне пекло.
В Threads часто підлітають пости про материнство - в коментах - все те саме, що це пекло, це тюрма, свобода лишилася на родильному столі, краще вже не буде, А тільки гірше.
Чи справді, то так усе погано? У мене немає рожевих окулярів - розумію, що неспання, менше часу на себе, і т.д.
Але це ж ніби доросле життя, і це має бути норм взяття відповідальності за когось? Чи як то?
Хочу почути, що не все так погано)))
показать весь текст
12
1
10
17
177
0
Але ж це потім змінюється, поки дитина маленька у вас купа обмежень і зобов´язань. Моєму старшому - майже 13 років, він вже мене взагалі ні в чому не обмежує. Навіть виникали думки залишити одного на пару днів, поки поїду у відрядження. Але все ж не наважилась і відвезла до мами.
1
Не знаю, что там кто говорит, должна быть своя голова и принятие того, что ты берешь ответственность за новую жизнь
Мои дети(10 и 18 лет) наполняют мою жизнь смыслом, каждый период их жизни по-своему сложный, и никто не говорит, что дети это легко, но оно того стоит по итогу
Мои дети(10 и 18 лет) наполняют мою жизнь смыслом, каждый период их жизни по-своему сложный, и никто не говорит, что дети это легко, но оно того стоит по итогу
2
без дитини ви б просто поїхали у відрядження - і все. А так вам треба подумати куда його діти (до мами чи лишити), якщо лишити - то що він буде їсти, якщо до мами - то дзвонити щодня питати як вони там.Обмеження і зобов’язання залишаються назавжди, вони просто с часом змінюються, трансформуються, але будь-ке рішення ви приймаєте з умовою, що у вас є дитина
4
Стресово і нервово. Щасливішою я точно не стала,я тільки потім зрозуміла що вже була щасливою і мені всього вистачало.Ну і є різниця- спокійна дитина і не спокійна,є помічники і немає,і найголовніше - гроші...Ну і кому зовсім не пощастило,то це хвора або дуже хвора дитина.
1
І в чому ви вбачаєте помилку? Що помилкового ви тому, що жодного аргументу на користь народження дітей привести неможливо, по факту?
Ну вы зря давите на неё, у всех людей разное мышление. У меня всю жизнь аналитический склад ума и я всё делаю рационально. А кто-то живёт истинктами и верит в дядю на небе, который отправляет в рай и ад)) (для меня допустим идиотство верить в то, что нельзя проверить и доказать) Но каждому своё, плохо когда человек считает, что его желания правильные, а другие живут не правильно, вот это уже из совка пошло, лезть в чужие трусы и навязывать
1
У мене двоє дітей. Я завжди була переконаним прихильником гасла ’діти - це щастя’. І от якось знічев´я спробувала під це гасло підігнати реальну доказову базу. І... Не змогла. Тому що щастя. - це з розділу не матеріальних цінностей, неможливо (в сучасному суспільстві) знайти вагомих аргументів з розряду матеріального на користь народження дітей. Не потрібно вже давно ні ’чашка води’, ні ’курчат пасти’, ні ’продовження славного роду голозадових’. З якого боку не поглянь - одні мінуси. Особливо в сучасній парадигмі ’народити десятьох і з родзалу на роботу’, 40 років стажу самі ж себе не зароблять)
Я з розумінням ставлюсь до людей, які зробили свій вибір на користь материнства, це базова абсолютна норма. Але ж і не зробити цей вибір наразі теж норма, якраз цілком аргументована і логічна, виходячи з реалій.
Я з розумінням ставлюсь до людей, які зробили свій вибір на користь материнства, це базова абсолютна норма. Але ж і не зробити цей вибір наразі теж норма, якраз цілком аргументована і логічна, виходячи з реалій.
Раніше була мода казати, що материнство, то рожеві пʼяточки і суцільне блаженство. Це вело до розчарування. Тепер всі розповідають, що там насправді, але часом в досить похмурих тонах. Правда десь посередині. Материнство- це тотальна втома і дуже великий ресурс до наповнення водночас. Тому, це дійсно важко, але в той же час щасливо)
2
Це не погано, але складно. Особливо якщо ти залишився сам з дитиною, і не маєш ніякої допомоги. А коли є чоловік, бабусі, няні, помічники, і достатній матеріальний рівень для нормального життя, то це взагалі супер
2
Ну про род голозадовых поспорю, у людей по сей день сильно раздуто чувство собственной значимости и они действительно рожают часто ради этого, считают что род очень ценным)) Плюс многим нужен смысл жизни, ну пустая жизнь у людей. Даже у обеспеченных людей часто заканчиваются идеи как разнообразить жизнь, и тогда начинают рожать. По той же причине люди заводят отношения, скучно. Так же ещё весомый аргумент, это человеку хочется чтобы его кто-то любил. Родственники умрут, муж может уйти, а дети это навсегда (но ещё смотря какие дети, но многие до сих пор думают, что всё зависит от воспитания). Это если разобрать реальные причины, а не просто ’я хочу/ так принято/без детей не полноценная/залетела/муж бросит’
2
Меня как раз это окончательно остановило от мыслей о детях. Я всегда была радикальной чайлдфри, даже хейтером т.к детей терпеть не могу. До тех пор, пока довольно таки рано не стала терять близких. Если я всегда ощущала себя ребёнком, то когда мы теряем родителей - детство заканчивается точно, остаёшься без опоры и поддержки (у меня это произошло довольно рано). Друзья переженились и общение сошло на нет. И тут я поняла, что я остаюсь одна, стало страшно. И даже впервые в жизни в какой-то момент я поняла зачем люди рожают детей. Но поняла, что далеко не факт, что ребенок вырастет и захочет жить рядом со мной в одном городе, что он будет реально иметь со мной связь (это с рождения даётся, допустим сестра очень холодная всегда была к родителям и в целом к семье, а я привязана, хотя воспитывали одинаково). И поняла, что я 1000% не готова тратить почти пару десятков своей жизни не зная выгорит ли этот проект)) (возвращаемся к моей рациональности) Просто героически родить, чтоб было и подарить кому-то жизнь - мне не интересно, я не благотворительная организация и не блаженная. Так что вот так и живу, ищу счастье во всём вокруг, животные, природа, увлечения, в целом я интроверт, поэтому мне не особо сложно без людей. Но если бы у меня было меньше интеллекта и рациональности, я бы наверное родила, так что понять могу)
Автор, материнство это лучшее, что со мной в жизни случилось. Хоть это и трудное счастье, но мне повезло с сыном. Да и с мужем, наверное, тоже. У всех по-разному.
Лично мне понравилось, рекомендую.
Лично мне понравилось, рекомендую.
Автор, да, это ужасно, если нет физической помощи и денег. Испытываю это на себе, родила в 29, живу в пекле.
1
ну вибачте, але робота на мене накладає в рази більше зобов´язань))
Звісно я маю його годувати-одягати-розважати-навчати і тд. І багато в чому фінансово це більш витратно, ніж немовля. Але якщо з немовляв ти буквально не належиш собі, то з підлітком все інакше.
Звісно я маю його годувати-одягати-розважати-навчати і тд. І багато в чому фінансово це більш витратно, ніж немовля. Але якщо з немовляв ти буквально не належиш собі, то з підлітком все інакше.
Та ні, якщо терпіти, то краще і не починати, і не чекати.
І насправді це зараз часта позиція молоді, я взагалі не знаю, чи будуть вони розмножуватись в принципі)
У них немає цієї потреби турбуватись про когось, немає бажання в принципі витримувати дискомфорт заради якоїсь віддаленої мети.
І хто буде в майбутньому працювати, також невідомо. Всі хочуть стати блогерами і ’заробляти гроші легко’) А може у них якраз і вийде)
І насправді це зараз часта позиція молоді, я взагалі не знаю, чи будуть вони розмножуватись в принципі)
У них немає цієї потреби турбуватись про когось, немає бажання в принципі витримувати дискомфорт заради якоїсь віддаленої мети.
І хто буде в майбутньому працювати, також невідомо. Всі хочуть стати блогерами і ’заробляти гроші легко’) А може у них якраз і вийде)
Щось я не бачу ніякого ’з родзалу на роботу’
Одну так знала.....але вон шаидко повернулась до дитини і заввсла у декреті до 40 років. З одніею дитиною
Одну так знала.....але вон шаидко повернулась до дитини і заввсла у декреті до 40 років. З одніею дитиною
Угу..а потім дитина виростає і каже - і чого ти не змогла знайті мені багаттго татка і бабусь чадолюбивих....і любить домашню тваринку, а не тебе😥.
Ну давайте чесно. Якби не діти - мені б теж не треба було багато чого, дууууже багато чого. І впринципі було б начхати, що буде з цією ’блакитною кулькою’. І відсутність прагнення народжувати володарям світу нових рабів, щоб було кого кидати на м´ясо, засудити наразі важко. Скількох синів уже немає? Чи й не біда, якби не було.
Вы никогда не любили сильно мужчину.
Есть еще одна причина - вы хотите иметь рядом ’миникопию’ любимой человека....
Почему то никто об этом не написал😆
Есть еще одна причина - вы хотите иметь рядом ’миникопию’ любимой человека....
Почему то никто об этом не написал😆
2
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу