ЖонДуан• сегодня в 10:45
Невже материнство це так погано?
Всім привіт!
Невже материнство це так погано?
У мене немає дітей, але задумуюсь про них. По віку вже далеко за 30.
Подруги усі теж в 80% бездітні. А у тих у кого є малеча - кажуть, що це жахливо і одне пекло.
В Threads часто підлітають пости про материнство - в коментах - все те саме, що це пекло, це тюрма, свобода лишилася на родильному столі, краще вже не буде, А тільки гірше.
Чи справді, то так усе погано? У мене немає рожевих окулярів - розумію, що неспання, менше часу на себе, і т.д.
Але це ж ніби доросле життя, і це має бути норм взяття відповідальності за когось? Чи як то?
Хочу почути, що не все так погано)))
Невже материнство це так погано?
У мене немає дітей, але задумуюсь про них. По віку вже далеко за 30.
Подруги усі теж в 80% бездітні. А у тих у кого є малеча - кажуть, що це жахливо і одне пекло.
В Threads часто підлітають пости про материнство - в коментах - все те саме, що це пекло, це тюрма, свобода лишилася на родильному столі, краще вже не буде, А тільки гірше.
Чи справді, то так усе погано? У мене немає рожевих окулярів - розумію, що неспання, менше часу на себе, і т.д.
Але це ж ніби доросле життя, і це має бути норм взяття відповідальності за когось? Чи як то?
Хочу почути, що не все так погано)))
показать весь текст
10
9
9
134
9
Але ж це потім змінюється, поки дитина маленька у вас купа обмежень і зобов´язань. Моєму старшому - майже 13 років, він вже мене взагалі ні в чому не обмежує. Навіть виникали думки залишити одного на пару днів, поки поїду у відрядження. Але все ж не наважилась і відвезла до мами.
1
Не знаю, что там кто говорит, должна быть своя голова и принятие того, что ты берешь ответственность за новую жизнь
Мои дети(10 и 18 лет) наполняют мою жизнь смыслом, каждый период их жизни по-своему сложный, и никто не говорит, что дети это легко, но оно того стоит по итогу
Мои дети(10 и 18 лет) наполняют мою жизнь смыслом, каждый период их жизни по-своему сложный, и никто не говорит, что дети это легко, но оно того стоит по итогу
2
без дитини ви б просто поїхали у відрядження - і все. А так вам треба подумати куда його діти (до мами чи лишити), якщо лишити - то що він буде їсти, якщо до мами - то дзвонити щодня питати як вони там.Обмеження і зобов’язання залишаються назавжди, вони просто с часом змінюються, трансформуються, але будь-ке рішення ви приймаєте з умовою, що у вас є дитина
2
Стресово і нервово. Щасливішою я точно не стала,я тільки потім зрозуміла що вже була щасливою і мені всього вистачало.Ну і є різниця- спокійна дитина і не спокійна,є помічники і немає,і найголовніше - гроші...Ну і кому зовсім не пощастило,то це хвора або дуже хвора дитина.
І в чому ви вбачаєте помилку? Що помилкового ви тому, що жодного аргументу на користь народження дітей привести неможливо, по факту?
Ну вы зря давите на неё, у всех людей разное мышление. У меня всю жизнь аналитический склад ума и я всё делаю рационально. А кто-то живёт истинктами и верит в дядю на небе, который отправляет в рай и ад)) (для меня допустим идиотство верить в то, что нельзя проверить и доказать) Но каждому своё, плохо когда человек считает, что его желания правильные, а другие живут не правильно, вот это уже из совка пошло, лезть в чужие трусы и навязывать
У мене двоє дітей. Я завжди була переконаним прихильником гасла ’діти - це щастя’. І от якось знічев´я спробувала під це гасло підігнати реальну доказову базу. І... Не змогла. Тому що щастя. - це з розділу не матеріальних цінностей, неможливо (в сучасному суспільстві) знайти вагомих аргументів з розряду матеріального на користь народження дітей. Не потрібно вже давно ні ’чашка води’, ні ’курчат пасти’, ні ’продовження славного роду голозадових’. З якого боку не поглянь - одні мінуси. Особливо в сучасній парадигмі ’народити десятьох і з родзалу на роботу’, 40 років стажу самі ж себе не зароблять)
Я з розумінням ставлюсь до людей, які зробили свій вибір на користь материнства, це базова абсолютна норма. Але ж і не зробити цей вибір наразі теж норма, якраз цілком аргументована і логічна, виходячи з реалій.
Я з розумінням ставлюсь до людей, які зробили свій вибір на користь материнства, це базова абсолютна норма. Але ж і не зробити цей вибір наразі теж норма, якраз цілком аргументована і логічна, виходячи з реалій.
Раніше була мода казати, що материнство, то рожеві пʼяточки і суцільне блаженство. Це вело до розчарування. Тепер всі розповідають, що там насправді, але часом в досить похмурих тонах. Правда десь посередині. Материнство- це тотальна втома і дуже великий ресурс до наповнення водночас. Тому, це дійсно важко, але в той же час щасливо)
Це не погано, але складно. Особливо якщо ти залишився сам з дитиною, і не маєш ніякої допомоги. А коли є чоловік, бабусі, няні, помічники, і достатній матеріальний рівень для нормального життя, то це взагалі супер
Ну про род голозадовых поспорю, у людей по сей день сильно раздуто чувство собственной значимости и они действительно рожают часто ради этого, считают что род очень ценным)) Плюс многим нужен смысл жизни, ну пустая жизнь у людей. Даже у обеспеченных людей часто заканчиваются идеи как разнообразить жизнь, и тогда начинают рожать. По той же причине люди заводят отношения, скучно. Так же ещё весомый аргумент, это человеку хочется чтобы его кто-то любил. Родственники умрут, муж может уйти, а дети это навсегда (но ещё смотря какие дети, но многие до сих пор думают, что всё зависит от воспитания). Это если разобрать реальные причины, а не просто ’я хочу/ так принято/без детей не полноценная/залетела/муж бросит’
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Похожие темы:
Комментарии к ответу