Чи вважаєте ви нормальним такий спосіб батьківства?

Травмуючий досвід зробив своє діло. Але автор всю цю історію хоче видати за норму. Для чого ви одружились?

Звісно з двомв батьками краще, тому я і вважаю , що варіант у темі краще ніжсурогатна матір або донор.але й з одним можна вирости гідною і щасливою людиною

Яка ціль в цьому подвигу? Виростити гідну, щасливу людину? А якщо негідну, якщо нещасливу, якщо нездорову що тоді? Не забуваємо, автор, гарантій немає.

А что тут не норма? Посмотрите на колличество разводов, зачем те браки. У моего сына всегда был отец, как бы мы не жили. Колики, по звонку у нас,носит на руках, не спит ночью. Няня на ночь? Пожалуйста. Отдыхать? Поехали. Праздники вместе. Выходные вместе. Все это норма.

Ціль така ж яка і в батьківстві у шлюбі

Ні в родині діти це як наслідок любові, стосунків. Це продовження роду і бажання двох людей мати спільне одне щастя на двох. Запитайте в матерів одиначок з хворими дітками, чи просто без допомоги, на скільки вони щасливі. У бабусі своєї запитайте, як вона жила що доводилось в садок на 5 днів батька віддавати. Про її щастя. Жахливо що ви її долю можете повторити. Модель у вас є

У мене немає підстав вважати, що вона бул менш щаслива ніж ви.

Кіркоров, ти?

Норм все, що на користь одночасно трьом цим людям.

Обычно на такое соглашаются женщины от отчаяния. Когда не удалось создать семью, есть мужчина, который не готов жениться, а годы идут, и женщина хочет ребенка. Знаю такие примеры. Там оба достаточно самодостаточные и финансово обеспеченные оба.

А чим це відрізняється від розлучених?
Ці хоч на березі договоряться, складуть якийсь договір, головне, що підходять свідомо.

я теж так вважаю

А когда разводятся, не так происходит?

У меня так было. Мы с мужчиной были вместе 12 лет, были связаны общим бизнесом, детьми, но не браком и совместным проживанием. Решение родить ребенка, а потом и второго не было запланированным. Но мы оба взяли ответственность за это событие. Дважды. У меня сын и дочь. Дети по умолчанию жили и живут со мной. Мы это не обсуждали, после их рождения я даже не думала о том, чтобы определить их проживание с отцом. У меня на подхвате были бабушка, дедушка, дядя, которые хотели и ждали их появления больше меня. Мне было не сложно в таких условиях совмещать работу из дома и уход за детьми. Мужчина взял на себя полное финансовое обеспечение меня и детей, хотя он же выплачивал мне зп+% от доли моей работы в нашем совместном бизнесе. Его участие в воспитании, совместном досуге и прочих организационных вопросах было неравноценным тому, что вкладывала я. Однако финансовая составляющая это компенсировала. И мне было в кайф иметь детей, воспитывать и проводить время. Наш несостоявшийся брак не пережил разлуку после его отъезда в Киев. Я не поехала вслед за ним по своим семейным обстоятельствам. И те несколько лет, что мы провели порознь сделали явным то, что я не хочу продолжения нашего гостевого брака. Когда я выехала из оккупации, то не воссоединилась с ним как пара, но вопрос отцовства это не затронуло. Он по-прежнему общается и видится с детьми, платит алименты на обоих детей и кроме того оплачивает их хотелки - от сходить с подружкой на пиццу до ’папа, я хочу самокат, добавь 70-80% к тому, что я заработал подработками’. Сыну 15, дочери 13.

у меня подруга с двуся голубцами для ребенка , это самое правильное решение в ее жизни

Це називається ко -парентінг і це краще, ніж в 90% родин совєтчіц тут. Дитину люблять, батьки не сваряться, відносини чудові, бо давайте чесно, якби хоча б у половини жінок тут були б поважливі відносини з чоловіком, тут би вони не сиділи. А якщо потім батьки зустрінуть таке дійсно своє кохання а не будуть терпіти свій брак, то це ще і прекрасний приклад правильних романтичних відносин. Я знаю таку родину і любо дивитися. Тому оці всі коментарі..... Та ви подивіться на теми ваші тут