Сердючка• сегодня в 00:42
Прощаюсь з сином...назавжди
Океани сліз за роки.Сама ледве жива....Невиліковно психічно хворий.Не можу більше тягнути фінансово і морально.В дикого звіра перетворився,у чорта.Дорослий,необратимі зміни мозку,психіки і поведінки після величезного стажу вживання зборонених речовин.Підтримайте,благаю.Відсиляю його,на хліб і ,якщо захоче,ліки буду давати(купувати)
показать весь текст
62
6
2
1
101
53
если необратимо задеты/разрушены мозговые структуры, то церковь увы бессильна.
хотя я и верю в силу веры - но молитвы здесь как припарка, нужен высоко квалификации психиатр-невролог адекватное лечение и сепарация
хотя я и верю в силу веры - но молитвы здесь как припарка, нужен высоко квалификации психиатр-невролог адекватное лечение и сепарация
1
Автор, на жаль, відселенням в гуртожиток проблема не вирішиться. 100% він не буде довго працювати і повернеться до Вас із звинуваченнями. Щоб розірвати це коло Вам потрібно переїхати у не відоме для нього місце. Не звинувачуйте себе ні в чому, такі ситуації, як у Вас трапляються в дуже різних і благополучних сім´ях. Як би не було важко, почніть життя наново, не вариться в минулому. Вважайте, що це доля, рок, не минучість, Божа воля.
1
Двоюрідний брат. Був одружений, мав сина. Матір поїхала на заробітки щоб не бачити того жаху, що він творив. Одного дня побив дружину, вона втікала до сусідів, повернувшись за деякий час, знайшли повішеним на балконі.
Знаєте, шкода, але вони видихнули. Він таке творив… сину його тоді було 4 роки. Він заляканим був. Мені здавалося, що з психікою щось не так. Зараз хлопцю 17. Все в них добре. Мій брат був великим горем і тягарем для родини. І зараз якось соромно казати, що він був братом.
Знаєте, шкода, але вони видихнули. Він таке творив… сину його тоді було 4 роки. Він заляканим був. Мені здавалося, що з психікою щось не так. Зараз хлопцю 17. Все в них добре. Мій брат був великим горем і тягарем для родини. І зараз якось соромно казати, що він був братом.
1
Слухайте, а чому йобнуті - це ті, що не вірять в багатосерійні страждання автора? А не ті, хто кожного разу дістають віртуальні носовички і починають невимовно страждати разом з незнайомим анонімом?
Цей факт мало, кого зацікавив в даній історії. Всім було достатньо того, що автор написала - син буде жити окремо. Непрацюючий недієздатний агресивний син на препаратах. Нічого дивного.
А чому тему так назвали, якщо ви не прощаєтесь назавжди, будете ж йому їжу і ліки привозити, будете бачитися.
Уважаемый автор, у меня есть для вас важная информация! Ваша проблема решаема! Я постараюсь сейчас написать, если прям сейчас не проснется мой ребенок. Ваша проблема решаема, и ваш сын сможет жить с вами в одной квартире, НО вам нужно найти врача и НАСТОЯТЬ не на таблетках дома(!!!), а на форме препаратов в виде уколов!
Я сейчас попробую в отдельное сообщение сформулировать то, как я вижу решение вашей проблемы. Это мой пройденный путь и жизнь с такими людьми, как ваш сын существует! Она не легкая, но точно легче чем та, которая есть у вас сейчас!
Я сейчас попробую в отдельное сообщение сформулировать то, как я вижу решение вашей проблемы. Это мой пройденный путь и жизнь с такими людьми, как ваш сын существует! Она не легкая, но точно легче чем та, которая есть у вас сейчас!
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Похожие темы:
Комментарии к ответу