А помните в ссср был торт Карлсон в коробке??

Вы просто немного младше, похоже. Сладкая плитка это уже 90-е

хто не їв нічого ліпшого,тому і гімно як шоколад

Та ні, 80. Плитка Прівєт, гівно гівном, шоколадки з білочкою на обгортці привозили на свята.

Нагадали пластмасовий ’Привет’ з вовком і зайцем із ’Ну, постривай’ в дешевій паперовій обгортці і сама плитка в папері типу кальки.

Окрім Білочки, ще був шоколад Золушка - десертний, у фользі і Золушка була у рожево-голубому платті із срібними туфлями. Обгортка була гарною, збирали як фантики. Сказки Пушкина (з горішками) - золотой Петушок, Шамаханская цариця, Старик і рибка на обгортках, Оленка - молочно-десертна пластмаса)). Спорт - чорний і самий дорогий був чорний гіркий Президентський чи якось так.

О це вже неабиякий вибір) Я пам´ятаю дід купив мені на свято шоколадку, а я нишпорила шафами і знайшла, ну, звісно, зтрощила, тут до свят, а дарувати нема чого так і не зізналася я.

Тоді всі нишпорили по хаті в пошуках що батьки прикупили до свята і потихеньку тягали цукерки із великої торби))

так от, коли розпався довбаний сесер, наші далекі родичі (якісь там дочки позашлюбні маминого дядька) ще дууууже довго їздили до нас в Київ (4 р на рік стабільно),скуповували тут макарони,консерви,крупи,цукор,труси , зошити,ручки в школу, все що бачили і посилками через пошту все відправляли у волгоград. Там було шаром покоти. Пусті полиці,а працювати вони ж не звикли. Хоч жили у приватному будиннку,але город не звикли обробляти. Лиш пити .у 1994,1995 роки їздили. пам´ятаю,як накупили сосисок і жерли їх на вулиці не обчищуючи. Зато у 80-х роках вони нас і знати не хотіли,бо вони мали все. А потім мама їм просто не відкрила двері і на тому все. Родство скінчилося. Бо постійно пили.Як зранку встануть:ой,налей по стопашечке,в обід і увечері. І ми ,малі ,на то дивились. Мама сказала,що досить приймати алкоголіків та опіюсів. і все. дзвонили,стукали,ніхто не відкрив.Готель скінчився.