Кубик Рубика• Изменено 17 февраля в 20:17
Виїхала з Києва до США… Ви не відчуваєте себе наче в селі?
Так сталося , що я опинилась за кордоном за два тижні до початку війни і звісно в Київ не повернулась. За весь цей час жили у двох штатах, у місті на 250 тис чоловік, а потім переїхали у пригород іншого міста , де трошки більше мільйона населення. Через півроку мені потрібно буде летіти у Вашингтон по одній справі, владнати питання з документами, і я люблю себе на думці, що у мене розвивається комплекс невпевненості, а саме: як долетіти без пригод ( не загубити себе і валізу) , як розібратися із метро ( як воно працює і як туди дійти від аеропорту), як взагалі розібратися із місцевим транспортом і не загубитися ( планую відвідати музеї та інші цікаві місця). Я взагалі такою ніколи не була, що сталося? Життя в мегаполісі дає людині більше впевненості у собі? Відчуваю себе якоюсь незграбною, наче я із забитого села , всього боюся і взагалі начебто і не жила у великому місті поміж метушні 24/7 . Я взагалі то не з робкого десятка була у 19 років , і море по коліно. Зараз мені 37 і з цією імміграцією я стаю якоюсь дикою. Дівчата, у вас таке було, чи це мені вже лікуватися треба?
показать весь текст
3
3
11
автор
Кубик Рубика
• 17 февраля в 20:36
Ответ дляКусман Сиру
Может на вас так стресс влияет, смена места жительства.
Я всегда такая была, для меня эти все поездки целое испытание и паника и мысли, а что, а как, а где, а если, но я, как раз, из небольшого областного центра в Киеве была 1 раз, а в аэропорте ЛА, НЮ, и других неоднократно. И у них в сравнении с Киевом намного проще в этом плане. Все более понятнее что куда, ну и всегда можно обратиться к кому-то)
Я всегда такая была, для меня эти все поездки целое испытание и паника и мысли, а что, а как, а где, а если, но я, как раз, из небольшого областного центра в Киеве была 1 раз, а в аэропорте ЛА, НЮ, и других неоднократно. И у них в сравнении с Киевом намного проще в этом плане. Все более понятнее что куда, ну и всегда можно обратиться к кому-то)
Може і стрес, не знаю . Не відчуваю його.
Потринділиця• 17 февраля в 20:36
Ответ дляКубик Рубика
Я з 2022 взагалі міським транспортом не користувалася
Посмотрите заранее все маршруты на карте, сохраните адреса. Всегда можно выбрать текущее месторасположение и адрес отеля, например и карты вас выведут.
Кусман Сиру• 17 февраля в 20:38
Ответ дляКубик Рубика
Може і стрес, не знаю . Не відчуваю його.
Может быть изменились предпочтения с возрастом, может нет внутреннего желания, не так интересно познавать новое и жажда приключений как когда-то) Может вам больше надо чем хочется, а отсюда и страх. Не знаю, причин много может быть.
Тільки не про гроші• 17 февраля в 20:40
Ответ дляsur_sur
По місцях Скарлет? Є там щось про неї?)
Ні, не по Віднесених вітром)
В Атланту племінницю і мою доньку на концерт возили, і влаштували таку собі відпустку. На Міртл біч їздили, в Чарльстон, в Монкс корнер (там Щоденник пам´яті знімали на озері).
Чарльстон гарний, старе місто схоже на европейське. Але якась гнітюча атмосфера, і цвинтарі там майже на кожному кварталі.
В Атланту племінницю і мою доньку на концерт возили, і влаштували таку собі відпустку. На Міртл біч їздили, в Чарльстон, в Монкс корнер (там Щоденник пам´яті знімали на озері).
Чарльстон гарний, старе місто схоже на европейське. Але якась гнітюча атмосфера, і цвинтарі там майже на кожному кварталі.
1
автор
Кубик Рубика
• 17 февраля в 20:40
Ответ дляКусман Сиру
Может быть изменились предпочтения с возрастом, может нет внутреннего желания, не так интересно познавать новое и жажда приключений как когда-то) Может вам больше надо чем хочется, а отсюда и страх. Не знаю, причин много может быть.
Оце ви влучно написали : більше потрібно чим хочеться. Це точно про мене, мені не хочеться, а документи зробити потрібно
Кусман Сиру• 17 февраля в 20:41
Ответ дляКубик Рубика
Оце ви влучно написали : більше потрібно чим хочеться. Це точно про мене, мені не хочеться, а документи зробити потрібно
Ну, тогда понятно. В общем, погуглите, что вас интересует и чего вы опасаетесь, приезжайте с запасом времени в аэропорт и все будет гуд)
ЯспАкойнаЯ• 17 февраля в 20:41
Ответ дляНесемо світло разом
Совиньон немного напоминает)
Совиньон круче выглядит
1
Ответ дляТільки не про гроші
Ні, не по Віднесених вітром)
В Атланту племінницю і мою доньку на концерт возили, і влаштували таку собі відпустку. На Міртл біч їздили, в Чарльстон, в Монкс корнер (там Щоденник пам´яті знімали на озері).
Чарльстон гарний, старе місто схоже на европейське. Але якась гнітюча атмосфера, і цвинтарі там майже на кожному кварталі.
В Атланту племінницю і мою доньку на концерт возили, і влаштували таку собі відпустку. На Міртл біч їздили, в Чарльстон, в Монкс корнер (там Щоденник пам´яті знімали на озері).
Чарльстон гарний, старе місто схоже на европейське. Але якась гнітюча атмосфера, і цвинтарі там майже на кожному кварталі.
Має там щось бути на її честь, мабуть)
Страхованная• 17 февраля в 20:42
Ответ дляКубик Рубика
Ні
Автор не слушайте крысок. Так случается, когда жизнь спокойная, размеренная и не требует каких то действий. Продумайте свой маршрут заранее, а там уверенность вернётся сама собой.
1
автор
Кубик Рубика
• 17 февраля в 20:42
Ответ дляКусман Сиру
Ну, тогда понятно. В общем, погуглите, что вас интересует и чего вы опасаетесь, приезжайте с запасом времени в аэропорт и все будет гуд)
Дякую
1
Несемо світло разом• 17 февраля в 20:42
Ответ дляСорока-ворона
Ну очень немного. И моря нет. (
Согласна, в Совиньоне получше и море)
Потринділиця• 17 февраля в 20:43
Главное следите, чтобы телефон был заряжен и повербанк или зарядка были с собой. Я недавно приехала в отель, в незнакомый город и вышла, не зарядив телефон. Пришлось покупать зарядку и сидеть в Старбаксе, чтобы немного зарядиться.
автор
Кубик Рубика
• 17 февраля в 20:43
Ответ дляСтрахованная
Автор не слушайте крысок. Так случается, когда жизнь спокойная, размеренная и не требует каких то действий. Продумайте свой маршрут заранее, а там уверенность вернётся сама собой.
Дякую, можливо це мені піде на користь , така встряска емоцій
2
ХтоЯкщоНеЯ• 17 февраля в 20:49
Ответ дляКубик Рубика
Ну я також у деякому плані розвинулася, але мабуть не в соціальному
Ой, Проня Прокопівна, то Вам після пвнсіЙону всьо другім кажется
ХтоЯкщоНеЯ• 17 февраля в 20:50
Ответ дляТільки не про гроші
Ну США це не тільки містечка в глушині. Є ЛА, Сієтл, СФ, Даллас, Чікаго, НЙ, Маямі...
Тож чому ви вважаєте, що там всюди як в селі?
Тож чому ви вважаєте, що там всюди як в селі?
Бо пані з самого Київа, то Вам не шо небудь як
1
Вообще не факт• 17 февраля в 20:50
я з райцентру, але багато подорожую. розумію, про що ви, чудово. Шалено боюся нового міського транспорту в нових містах. Колись в Берліні в метро на Александер-пляц плакала від відчаю - так і не змогла зрозуміти, куди мені там йти. Плюнула, вийшла на поверхню і пішки дійшла до наступної станції, там і сіла. В Мюнхені в метро якось загубилася :) Громадський транспорт у нових містах - це ЗАВЖДИ стрес.
Сладкий лимончик• 17 февраля в 20:51
Всё новое и не изведанное
часто возникает из-за чувства неопределенности, вот от этого и возникает мысль что появляется комплекс
часто возникает из-за чувства неопределенности, вот от этого и возникает мысль что появляется комплекс
автор
Кубик Рубика
• 17 февраля в 20:52
Ответ дляХтоЯкщоНеЯ
Бо пані з самого Київа, то Вам не шо небудь як
Я написала щоб було зрозуміло, що я у Києві проживала, де є транспорт і все інше і ритм життя 24/7. Не порівнюйте Київ і Конотоп
Вообще не факт• 17 февраля в 20:52
Ответ дляЯ не чарівниця вам
Моє тернопільське село навпаки в Чикаго виїхало, майже повним складом
Чортківщина або Копичинці?
Я не чарівниця вам• 17 февраля в 20:58
Ответ дляВообще не факт
Чортківщина або Копичинці?
Козівщина
1
1
Джага-джага• 03 марта в 23:11
Ответ дляКубик Рубика
Смішно сказати, але я у 19 років сама вперше полетіла у Великобританію і жила там 6 міс, у 20 і 21 рік сама літала в США на три місяці. Тоді мене це питання перельоту і пошук метро взагалі не будоражив. І починаючи з 7 років також на море їздила від роботи батьків, на цілий місяць , жила з іншими дівчатами у кімнаті і давала собі раду, навіть на базар ходила сама . Зараз це взагалі треш, не розумію звідки у мене такі думки і чому така стала
Ви просто здичавіли трошки. Не загубитеся, розберетеся! Головне, не хвилюйтеся.
В мене таке було, коли на початку війни ми з Києва переїхали в будинок в полі, найближче село на 1000 людей - 30 хв пішки через ліс. Здичавіла! Через 5 місяців вперше потрапили в ’велике місто’ (тисяч 50 населення), то я аж зависла в торгівельному центрі.
Потім вже переїхали в містечко, то воно мені таким величезним здавалося! А тепер вже мало місця, хочу назад в Київ
В мене таке було, коли на початку війни ми з Києва переїхали в будинок в полі, найближче село на 1000 людей - 30 хв пішки через ліс. Здичавіла! Через 5 місяців вперше потрапили в ’велике місто’ (тисяч 50 населення), то я аж зависла в торгівельному центрі.
Потім вже переїхали в містечко, то воно мені таким величезним здавалося! А тепер вже мало місця, хочу назад в Київ
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Назад Комментарии к ответу