Губка Боб• вчера в 16:21
Виїзд в США. Ви б змогли так виїхати?
Сімʼя виїхала в 22 році по програмі u4u, батько, мати та троє дітей.
Старший син якому на той момент виповнилося 18 залишився в Україні з умовою що будуть шукати як йому виїхати. В підсумку програму закрили , в США до сімʼї йому вже не попасти, з України він все ж виїхав.
Це сімʼя мого знайомого, я чомусь думала що старший це лише його син від іншої жінки. А от взнала що всі 4 це спільні діти.
Старший син якому на той момент виповнилося 18 залишився в Україні з умовою що будуть шукати як йому виїхати. В підсумку програму закрили , в США до сімʼї йому вже не попасти, з України він все ж виїхав.
Це сімʼя мого знайомого, я чомусь думала що старший це лише його син від іншої жінки. А от взнала що всі 4 це спільні діти.
показать весь текст
Зробіть вибір:
вже голосів:
32
Ніхто не винен що так сталось
Виїхали б всім разом
Так, виїхала б
4
2
1
Khmelnichanka• вчера в 17:53
Ответ дляВиннипуховна
Ваша позиція мені ближче - розділитися з чоловіком хто з ким з дітей залишається. Бо залишати дитину саму у війні - то є зрада тієї дитини. І у випадку автора не батьки витащили дитину за кордон, а він сам виїхав, як дозволили виїзд до 24 років, чи до скількох там. Хоча якби батьків дійсно турбувала доля цієї дитини, то влітку 2022 можна було виїхати на навчання за кордон. Але ж в пріоритеті було вивезти батька, а не сина. Мені цього не зрозуміти, звичайно.
Я не така категорична.
Бо хз, як там в інших.
Моє коло спілкування переважно пбо родини з дітьми з інвалідністю або великі прийомні родини.
Ось, припустімо, маю знайому.
Вона сама, без чоловіка.
В цілому 6 дітей ( 2 кровних і 4 прийомних).
Вивезла молодших 3-х, прийомних.
А старші повнолітні (2 кровних і 1 прийомний) - залишились в Украіні.
Б конкретно ця родина вирішила, що для них правильно - саме так.
Потім в старших зʼявилась можливість виїхати.
Але вони залишились в Україні: кохання і все таке інше )))))
Стосунки з мамою в братами - сестрами залишились теплими і близькими.
Бо хз, як там в інших.
Моє коло спілкування переважно пбо родини з дітьми з інвалідністю або великі прийомні родини.
Ось, припустімо, маю знайому.
Вона сама, без чоловіка.
В цілому 6 дітей ( 2 кровних і 4 прийомних).
Вивезла молодших 3-х, прийомних.
А старші повнолітні (2 кровних і 1 прийомний) - залишились в Украіні.
Б конкретно ця родина вирішила, що для них правильно - саме так.
Потім в старших зʼявилась можливість виїхати.
Але вони залишились в Україні: кохання і все таке інше )))))
Стосунки з мамою в братами - сестрами залишились теплими і близькими.
Khmelnichanka• вчера в 17:56
Ответ дляВиннипуховна
Вашим дітям дійсно буде краще за кордоном, але незрозуміло як позначиться ваша відсутність. Я так розумію, що у дітей є проблеми по здоров´ю. В Україні таким дітям важко, в Німеччині їх адаптують і навчать жити самих, щоб не залежати від суспільства. Але як вони прореагують на розлуку з вами? Як бути після війни? Забирати їх у повоєнну країну після влаштованого життя в Німеччині - самогубство. Але ж чи дозволять вам залишитися з ними? Чи відкриють вид на проживання?
Я коли дивлюся на людей з інвалідністю за кордоном, розумію наскільки їм пощастило жити тут.
Я коли дивлюся на людей з інвалідністю за кордоном, розумію наскільки їм пощастило жити тут.
Моі діти не можуть жити самі.
Ані в Німеччині ані в Україні.
Але в Німеччині вони зможуть хоча б вижити, якщо будуть мати шанс залишись.
Мене ж не залишать точно, бо живучи з дітьми, я не вийду на самозабезпечення.
Тому і шукаю внші компромісні шляхи залишити хоча б іх ((((.
Та шансів 1 з 10-ти.
Дякую!
Ані в Німеччині ані в Україні.
Але в Німеччині вони зможуть хоча б вижити, якщо будуть мати шанс залишись.
Мене ж не залишать точно, бо живучи з дітьми, я не вийду на самозабезпечення.
Тому і шукаю внші компромісні шляхи залишити хоча б іх ((((.
Та шансів 1 з 10-ти.
Дякую!
Виннипуховна• вчера в 18:03
Ответ дляKhmelnichanka
Моі діти не можуть жити самі.
Ані в Німеччині ані в Україні.
Але в Німеччині вони зможуть хоча б вижити, якщо будуть мати шанс залишись.
Мене ж не залишать точно, бо живучи з дітьми, я не вийду на самозабезпечення.
Тому і шукаю внші компромісні шляхи залишити хоча б іх ((((.
Та шансів 1 з 10-ти.
Дякую!
Ані в Німеччині ані в Україні.
Але в Німеччині вони зможуть хоча б вижити, якщо будуть мати шанс залишись.
Мене ж не залишать точно, бо живучи з дітьми, я не вийду на самозабезпечення.
Тому і шукаю внші компромісні шляхи залишити хоча б іх ((((.
Та шансів 1 з 10-ти.
Дякую!
Залишайте, для них це шанс. Будете з чоловіком по безвізу їздити хоч тимчасово навідувати, а там дасть Бог Україна увійде до ЄС і зможете вільно жити. Знаєте, коли тут сміються, що на заході треба фізично працювати, я думаю, що краще фізично працювати, але щоб твоїм дітям було майбутнє і щоб почуватися людиною. Поляків у Франції ще й досі інколи називають ’сантехніки’, бо вони наприкінці 80-х, у 90х повалили на заробітки у Францію,як українці у Польщу. І їх брали лише сантехніками, де місцеві не хотіли робить. А що робити? Людям треба було якось виживати. Зараз у тієї хвилі ’сантехніків’ все гаразд у житті. Тепер українці на їх місці. Але це все тимчасово. З часом все налагодиться. Сподіваюся, що у Німеччині є програма імміграції для осіб з інвалідністю, у Франції вона точно є. Правда, не знаю які там шанси, але є. Хай у вас все складеться на краще!
1
Khmelnichanka• вчера в 18:08
Ответ дляВиннипуховна
Залишайте, для них це шанс. Будете з чоловіком по безвізу їздити хоч тимчасово навідувати, а там дасть Бог Україна увійде до ЄС і зможете вільно жити. Знаєте, коли тут сміються, що на заході треба фізично працювати, я думаю, що краще фізично працювати, але щоб твоїм дітям було майбутнє і щоб почуватися людиною. Поляків у Франції ще й досі інколи називають ’сантехніки’, бо вони наприкінці 80-х, у 90х повалили на заробітки у Францію,як українці у Польщу. І їх брали лише сантехніками, де місцеві не хотіли робить. А що робити? Людям треба було якось виживати. Зараз у тієї хвилі ’сантехніків’ все гаразд у житті. Тепер українці на їх місці. Але це все тимчасово. З часом все налагодиться. Сподіваюся, що у Німеччині є програма імміграції для осіб з інвалідністю, у Франції вона точно є. Правда, не знаю які там шанси, але є. Хай у вас все складеться на краще!
Я без чоловіка :)
От шукаю варіанти, на кого залишити дітей, бо це ж величезне фінансування потрібне, та й в цілому все складно.
Та побачимо.
Дякую!
Вам теж всього найкращого!
От шукаю варіанти, на кого залишити дітей, бо це ж величезне фінансування потрібне, та й в цілому все складно.
Та побачимо.
Дякую!
Вам теж всього найкращого!
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Похожие темы:
Назад Комментарии к ответу