После 18• 20 апреля в 13:27
Куди втікали ваші родичі в період Другої світової війни?
з території сучасної України.
і чи повернулись потім назад?
і чи повернулись потім назад?
показать весь текст
39
1
183
1
А куди можна було втікти з України, якщо наступали с Польщі? Війна дуже швидко прийшла в Україну, тут по суті тилу не було
У моей бабушки немцы зерно забрали, хотя и было не немного. Но она его часто вспоминала, так как тогда не особо с едой было.
1
Она не одна такая, у мене соседка тоже в лагере была и какие то копейки получила. Но то поколение видя этот ужас не сильно и разговорчиво было на эту тему.
1
Я кстати была на экскурсии в Освенциме и вот такой плакат там был. Немцы во время войны массово агитировали наших молодых девушек и юнош ехать работать.
Было как в том анекдоте про еврея, украинца и объявление о войне. Дед в 17 лет винтовку в руки и на фронт. В Швейцарию никто не предлагал эвакуироваться.
А куди можна було втекти? Дідуся забрали в трудовий табір в Німеччину, а потім звідти взяли на ферму в якості раба. Він звідти втік в Україну. На кордоні його затримали, командир загону побачив, що той ще 17річний підліток, сказав йому ніколи не зізнаватись, що він був у таборі та в Німеччині. Далі знаю, що дідусь пішов служити і дійшов до Берліну.
А бабуся була в концтаборі в Дарниці, її звідти викупили у німців. А в іншої в селі німці стояли, вона ще дитиною була. Брати ховались у ямі з коров´ячим гноєм, а вона мусила всю зиму чергувати біля фіртки - і попереджати, що хтось іде, що вони встигли добігти з хати до хованки.
А бабуся була в концтаборі в Дарниці, її звідти викупили у німців. А в іншої в селі німці стояли, вона ще дитиною була. Брати ховались у ямі з коров´ячим гноєм, а вона мусила всю зиму чергувати біля фіртки - і попереджати, що хтось іде, що вони встигли добігти з хати до хованки.
Мой прадед был на финской войне, вернулся - и никогда ничего не рассказывал. Тоже называл ее страшной, но неизвестно, почему.
Никуда.Жили дома,в одной комнате,в остальных-немцы.Они их не трогали,даже хлеб давали.Играли немцы в настольную игру,когда уехали,то оставили ее.Все детство играла в нее.
1
Мои были депортированы с Мариуполя в Казахстан.
Как лица немецкой национальности.
После войны бежали назад в Украину.
Как лица немецкой национальности.
После войны бежали назад в Украину.
1
Одні дідусь із бабусею попали в окупацію під Полтавою, навіть батько там народився. Дід був головним інженером цукрового заводу в Шрамковкі, там і працював при німцях. З маминої сторони бабуся евакуювалася в Туркменістан, завжди згадувала, що саме смачне - це бараняча голова. + малярію там заробила.
Діда мобілізували в 44, коли визволили Україну. В партію не приймали, хоча був дуже важливим спеціалістом в харчовій промисловості і перекидали по областям, квартири отримував і доступ до ресурсів був значний. В нашому місті займав посаду начальника котлонадзора області. Але безпартійним був із-за окупації. Інший дідусь після окупації ще сидів на початку 50-х.
Не Бандера прийшов в раїссю і там командував, і знущався над людьми фізично і економічно, і насаджав українську.
1
1
1
Якщо ви їх лише і будете їсти, то м’ясо вам буде снитися. А м’яса було дуже мало. Я б здуріла, для мене фрукти то взагалі не їжа, у мене риба і овочі пріоритет. Правда бабуся дуже любила хурму, я в дитинстві не розуміла. Зараз от хурму і грушу сочну можу з’їсти. І виноград. Все інше можу взагалі до рота не брати.
1
В основному ті, кому було до кого повертатись (батьки, сестри, брати), повертались в Україну. Моя бабуся теж примусово в Німеччині працювала на заводі. Повернулася до батьків і братів. А її подруги-напівсироти, у кого нікого не залишилося, окрім якоїсь тітки сьома вода на киселі, поїхали в США і прожили там до смерті, мали власну справу.
Та багато не попадали, я трьох жінок знаю, повернулися і трохи потаскали їх по допитам та й все. На всіх гастарбайтерів лагерів не хватилоб жіночих. Сусідку бабусину разом із сестрою повезли, то сусідка виплигнула з поїзда. а сестра поїхала в Німеччину, то сусідка ця на початку 2000х дуже бідкалася, що от дурна, чого не поїхала. По словам її сестри, було непогано. В подруги бабуся теж отримувала ці гроші, то розповідала, що працювала в сім’ї, дуже добре до неї відносилися, і їсти, і вдітися, не хотіли, щоб поверталася. Але вона повернулася.
Моя бабушка и мама были в Киеве всю войну, мама 1941 года рождения. Дедушка воевал, связным был. Жили на улице Сырецкой. Сестра бабушки с семьей уехала в Бахмач Черниговскую обл, она тогда работала в детдоме и их эвакуировали. Вернулись после войны, а квартира на Лукьяновке занята, пришлось снова в Бахмач возвращаться
1
Моя бабушка по папиной линии из Житомирской обл. В семье было 13 детей, выжили только двое: она и самый младший брат, она его спасла, дошла с Рим до соседнего села, там познакомилась с моим дедушкой, он ее взял замуж, и этого младшего брата они вырастили, потом мой папа родился. Тоже плакала всегда, когда про голодомор рассказывала, что корни какие-то находили и жевали. Мышей ловили и ели. Это ужасно
Мои жили под румынами на территории Молдавии (они не молдаване), когда деда хотели мобилизовать в войска СС, ему помогли сбежать с семьей на территорию Украины. Он не воевал, мобилизован не был на территории союза
Почему большинство уверены, что никто никуда не убегал? Эвакуация мирного населения была. Мои прабабушка и прадедушка с 3 детьми, эвакуирувались на Кавказ перед захватом Кировограда немцами. Эвакуация была тяжелая, пешком и на пароме, людей было много, сильная морская болезнь , не все выдерживали эту дорогу, дети умирали...
По достижению 18 лет моя бабушка была призвана на фронт, как и ее старшая сестра. Дошла до Берлина. После войны вся семья вернулась в родной город.
По достижению 18 лет моя бабушка была призвана на фронт, как и ее старшая сестра. Дошла до Берлина. После войны вся семья вернулась в родной город.
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Похожие темы:
Комментарии к ответу