Фуліганка• сегодня в 11:12
Як ви справляєтесь з відчуттям провини що ви в безпеці поки інші ні?
5
32
1
В мене таке було ще в 2022.
Пропрацювала з психологом, зараз абсолютно не відчуваю провини, бо іі нема за що відчувати.
Пропрацювала з психологом, зараз абсолютно не відчуваю провини, бо іі нема за що відчувати.
1
Нет такого. Может мне ещё виноватой себя считать, что я вот вкусную окрошку кушаю, а в Африке дети голодают?
Вина - это когда что-то плохое сделал. Вы же никак не способствуете небезопасности других, тем что вы сами в безопасности, где тут логика?
Вина - это когда что-то плохое сделал. Вы же никак не способствуете небезопасности других, тем что вы сами в безопасности, где тут логика?
5
Автор, ну а какая может быть провина? Я в Украине. Мой личный выбор. Часть подруг за границей. Они что должны себя винить за то, что я приняла такое решение?
4
Я хочу выехать, а дочка 18 лет не хочет со мной. Это мое единственное видчуття. Но не вины, а тревоги.
в кожного своє рішення, що робити
виїхати, переїхати, залишитись і тд. своє рішення і життя. ви там ні до чого
виїхати, переїхати, залишитись і тд. своє рішення і життя. ви там ні до чого
1
Ніхто не може бути в безпеці, навіть на Балі, чи США, чи будь де.
А вдома і стіни допомагають 😉
А вдома і стіни допомагають 😉
2
Справді?
Емпатія і співчуття на порадниці майже не зустрічаються.
Відчула це на власному досвіді.
Емпатія і співчуття на порадниці майже не зустрічаються.
Відчула це на власному досвіді.
Гораздо лучше справляюсь, чем когда моя дочь подвергалась опасности каждый день и ночь , а я наблюдала , вернее понимала, что европейские или даже росийских детишки живут свою лучшую жизнь
3
Чтобы ребенок делал выбор ему надо до 18 лет показывать из чего выбирать. Ребенку который ничего не видел тяжело выйти из зоны комфорта.
2
А ще важче вийти з зони комфорту мамі цієї дитини.
І , звісно, що значно простіше сидіти на дивані і нити, як вона хоче виїхати.
Але обставини непереборної сили не дають їй цього зробити.
І , звісно, що значно простіше сидіти на дивані і нити, як вона хоче виїхати.
Але обставини непереборної сили не дають їй цього зробити.
1
Я думала, что одна такая... помню, первые недели войны мы с семьёй были в бомбоубежище, там было много людей, детей. Меня такое чувство вины крыло .. я плакала каждый день.
В мене такого відчуття немає, я відповідаю тільки за свою сім´ю. Мене більше лякають ті мами які живуть під обстрілами з дитиною, але міняти нічого не хочуть.
1
А хто Вам сказав, що Ви в безпеці? Божевільні гуляють по вулицям, фасади обвалюються, авто в’їзжають в людей, отруєння, токсичні комахи, пожежі і т.д.
Нет, исключено. Тем более у нее нет здоровья, тяжёлое заболевание, быстрая утомляемость, нужна физическая помощь принести продукты, сготовить, поубирать, помочь с уроками в колледже.
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Похожие темы:
Комментарии к ответу