Стетоскопуло• 2 часа назад
Мама та день матері, а де подарунок?!
З мамою по власній ініціативі перестала спілкуватися, рік. Вона ж усих сил намагається все одно дзвонити писати. Ось сьогодні прислала мені нагадування з іь як я її вітала у фб аж у 2020р ( ото приходить цього дня кілька років тому). Переслала. Хвилин через 10-15. Пише "дякую" ще через кілька хвилин "а де подарунок?“
Мене ні з днем доньки , ні з днем мого імені ( вона Тетяна то я маю вітати ж звісно), і навіть на мій день народження (вона аж в 22 вечора тільки картинку прислала) жодних подарунків і вітань звісно немає. І це вже не вперше, вона так пише...
Звісно я не передзвонила не написала не вітала і ніяких подарунків.
Як мені подобається фраза"відчепися від батьків вони вам нічого не винні", а чому ніхто не каже щоб батьки відчепилися від дорослих дітей! Вона хоче дзвонити щодня а той кілька разів на день, всі її проблеми маю вирішувати чогось знову я. Як вона мене дістала. Я вже казала я не хочу з тобою спілкуватися, мені боляче і тп. А толку лізе й лізе. Телефон не беру, на повідомлення не відповідаю.
Мене ні з днем доньки , ні з днем мого імені ( вона Тетяна то я маю вітати ж звісно), і навіть на мій день народження (вона аж в 22 вечора тільки картинку прислала) жодних подарунків і вітань звісно немає. І це вже не вперше, вона так пише...
Звісно я не передзвонила не написала не вітала і ніяких подарунків.
Як мені подобається фраза"відчепися від батьків вони вам нічого не винні", а чому ніхто не каже щоб батьки відчепилися від дорослих дітей! Вона хоче дзвонити щодня а той кілька разів на день, всі її проблеми маю вирішувати чогось знову я. Як вона мене дістала. Я вже казала я не хочу з тобою спілкуватися, мені боляче і тп. А толку лізе й лізе. Телефон не беру, на повідомлення не відповідаю.
показать весь текст
15
4
1
89
7
Я не делала никакой выборки, я просто вижу, что многие, НЕ ВСЕ, так себя ведут. И это именно возраст 60-70 лет.
мені так про батька кажуть ,ні не стане .Коли погана людина помирає то відчуває або нічого або полегшення
4
1
1
Мы всем должны. И детям, и родителям. А нам что? Терпеть. Нам никто не должен. Одни не просили. У других уже возраст и надо отнестись с пониманием
3
1
Безусловно были, просто это не так бросалось в глаза, потому что они возможно работали, были заняты чем то другим, и их особенности выглядели по другому и не так раздражали
так ,мама ваша бумеранг ловить (так люблять тут писати )
але ні ,автор же завжди гівно і бумеранг вдарить лише по ній .А ви випадково такою стали
але ні ,автор же завжди гівно і бумеранг вдарить лише по ній .А ви випадково такою стали
3
2
Я не відношуся до батьків так,як вони до мене в дитинстві. Виховували, як вміли, в них було важке життя, обоє з села, їхнім вихованням і розвитком теж не займалися,вони не винні в тому. Я вдячна за те, що подарували життя, що виростили менеі я в свою чергу відчуваю обов´язок піклуватися про них і допомагати зараз
2
Да конечно! Мне 65+, я самая младшая среди своих подруг. И ни одна из нас себя так не ведет.
3
1
1
Все люди в возрасте ищут общения. Их круг знакомых сужается, интересы сосредотачиваются на семье. Вы тоже будете такая.
1
А я ні. Мені за все моє життя вона ні разу не сказала дякую чи вибач. Щоб я не зробила , не купила. Наче так і треба. Я маю її терпіти, слухати, вітати тощо. Чому все працювати має тільки в одну сторону?
1
Я не увидела ничего в вашем стартпосте ужасного, что вам делает мама. Наверное дело больше в вас и вашем восприятии.
А, тобто я просто так перестала з нею спілкуватися, і просила відчепитися від мене, бо мені боляче. То я нічого не написала? Знецінення, докори, критика, я винна повинна зобов´язана!! Ніяких дякую чи вибач від неї жодного разу не чула. Погрози самогубства і в дитинстві і в дорослому віці. Покарання мовчанням та ігнор днями , звісно ж моя провина. А вона свята жінка, МАТИ!
2
Ну как об этом могут догадаться в интернете? Вы в блок ее не кидаете, что бы периодически получать сообщения и страдать?) Как раз есть о чем поныть, так?
Я написала що перестала спілкуватися ( в старпості) і просила мене не чіпати бо мені боляче.
Вона інвалід (ЦД 1типу) живе сама ( в квартирі яку я купила щоб їй було де жити). Я сама їй не дзвоню і не пишу. Вже були розмови про те що я не хочу такого спілкування, типу дзвони якщо дійсно щось сталося. Висказала трохи того що наболіло ( вона провокувала розмовою, тож почула стандартно ’не було такого’, ’ти все не так розумієш’ ’ти не можеш пам´ятати дитинство’ ’ і що?“ ’з тобою по іншому не можна було’ ’ти сама винна, провокувала ’
І ось все одно отримую такі повідомлення...
Вона інвалід (ЦД 1типу) живе сама ( в квартирі яку я купила щоб їй було де жити). Я сама їй не дзвоню і не пишу. Вже були розмови про те що я не хочу такого спілкування, типу дзвони якщо дійсно щось сталося. Висказала трохи того що наболіло ( вона провокувала розмовою, тож почула стандартно ’не було такого’, ’ти все не так розумієш’ ’ти не можеш пам´ятати дитинство’ ’ і що?“ ’з тобою по іншому не можна було’ ’ти сама винна, провокувала ’
І ось все одно отримую такі повідомлення...
1
’Вона хоче дзвонити щодня а той кілька разів на день, всі її проблеми маю вирішувати чогось знову я’
Я с мамой разговариваю каждый день, а как иначе? Сейчас её мир сводится ко мне и проблемы, естественно, решаю я, от непоняток с начислением электричества до глобальных проблем со здоровьем.
Я с мамой разговариваю каждый день, а как иначе? Сейчас её мир сводится ко мне и проблемы, естественно, решаю я, от непоняток с начислением электричества до глобальных проблем со здоровьем.
1
Моей маме через месяц 70 лет
Мы далековато живем друг от друга, видимся редко - она приезжает к нам на несколько дней раз в год-два. Мы не ездим к ней, у нас ребенок с инвалидностью, проблематично
Так вот мама единственный человек, кто меня сегодня поздравила) Причем сама первая написала, потом я ей позвонила и тоже поздравила. Сын не поздравляет, т.к. не понимает и не разговаривает, я вообще забыла об этом празднике, муж тоже)
Мы далековато живем друг от друга, видимся редко - она приезжает к нам на несколько дней раз в год-два. Мы не ездим к ней, у нас ребенок с инвалидностью, проблематично
Так вот мама единственный человек, кто меня сегодня поздравила) Причем сама первая написала, потом я ей позвонила и тоже поздравила. Сын не поздравляет, т.к. не понимает и не разговаривает, я вообще забыла об этом празднике, муж тоже)
1
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Похожие темы:
Комментарии к ответу