МЕСТО_Встречи• 16 июня в 12:32
Чи справді життя за кордоном настільки краще, як здається з України?
Трішки про себе: Мені 30, живу в Києві, займаю керівну посаду, зп 3000$, своє житло, люблячий чоловік, дітей немає. А тепер до проблеми.
Останні обстріли як дементор висмоктують всі мої ресурси на життя.
Робота важка, її багато, працюю на виснаження. Після чергових безсонних ночей ловлю себе на заздрості до тих, хто обрав життя закордоном (не говорю про тих, хто вимушено покинув країну, бо втратив житло, а саме про тих, хто свідомо виїхав з відносно безпечних регіонів за кращим життям).
Вони живуть своє найкраще життя, можуть подорожувати, і це займає 3 години, а не 33. Спокійно сплять, ходять на нічні прогулянки, не смикаються від звуків, не ловлять вигорання, можуть планувати майбутнє, радіють. Багато хто відкрив власний бізнес, знайшов гарну роботу та друзів, придбав квартири, машини.
І я на це дивлюсь і думаю, що я лох, коли в свій час не наважилася поїхати.
І з одного боку, я вважаю, що в мене теж є достатньо приводів бути щасливою, але з іншого мені стає себе шкода, що я собі обрала саме такий важкий шлях. Я щиро вірила, що це все ненадовго, і не помітила, як пролетіли мої цінні 5 років.
Розумію, що в сусіда завжди трава зеленіша, а в інтернеті всі дуже успішні, тому хотіла би почути як воно насправді? Чи є взагалі люди, які заздрять тутешнім так само, як ми заздримо вам? Чи погодились ви з моїми даними виїхати і починати все з 0? Можливо я дивлюсь на ситуацію через рожеві окуляри, і таке саме життя я собі забезпечити там не зможу.
Одразу скажу, що дистанційно працювати не зможу, адаптувати свою професію закордоном теж.
Цікаво почитати ваші роздуми на цю тему.
Останні обстріли як дементор висмоктують всі мої ресурси на життя.
Робота важка, її багато, працюю на виснаження. Після чергових безсонних ночей ловлю себе на заздрості до тих, хто обрав життя закордоном (не говорю про тих, хто вимушено покинув країну, бо втратив житло, а саме про тих, хто свідомо виїхав з відносно безпечних регіонів за кращим життям).
Вони живуть своє найкраще життя, можуть подорожувати, і це займає 3 години, а не 33. Спокійно сплять, ходять на нічні прогулянки, не смикаються від звуків, не ловлять вигорання, можуть планувати майбутнє, радіють. Багато хто відкрив власний бізнес, знайшов гарну роботу та друзів, придбав квартири, машини.
І я на це дивлюсь і думаю, що я лох, коли в свій час не наважилася поїхати.
І з одного боку, я вважаю, що в мене теж є достатньо приводів бути щасливою, але з іншого мені стає себе шкода, що я собі обрала саме такий важкий шлях. Я щиро вірила, що це все ненадовго, і не помітила, як пролетіли мої цінні 5 років.
Розумію, що в сусіда завжди трава зеленіша, а в інтернеті всі дуже успішні, тому хотіла би почути як воно насправді? Чи є взагалі люди, які заздрять тутешнім так само, як ми заздримо вам? Чи погодились ви з моїми даними виїхати і починати все з 0? Можливо я дивлюсь на ситуацію через рожеві окуляри, і таке саме життя я собі забезпечити там не зможу.
Одразу скажу, що дистанційно працювати не зможу, адаптувати свою професію закордоном теж.
Цікаво почитати ваші роздуми на цю тему.
показать весь текст
37
27
9
1
1
1
Дідова баба• 16 июня в 13:35
Все мои знакомые, кто еще до войны имел опыт работы за границей, все выехали правдами и неправдами. С гораздо большими доходами и материальным бэкграундом. Востребованный в мире специалист 5 лет сидит в Украине за 3000 y.е? Не верю.
4
3
1
Семенівни сусідка• 16 июня в 13:35
Ответ дляТрахтибидох
кажу ж - завжди дивували ось такі, для котрих країна - лише територія і любити котру вони з дитинства не навчені, бо батьки і діди-баби такі ж перекотиполя.
А для вас що? Що саме ви вкладаєте в поняття любити країну?
Трахтибидох• 16 июня в 13:36
Ответ дляСеменівни сусідка
А для вас що? Що саме ви вкладаєте в поняття любити країну?
вдома все інше і краще. навіть повітря смачніше. Не знаю, для мене рідний дім, рідна земля - священні, кинути їх, бо війна - гидотна втеча боягуза без совісті.
9
1
Додаю напруги• 16 июня в 13:36
Ответ дляОбижулька
Все беженки одна вперёд другой начали рассказывать свои удивительные истории ...только не ясно,автор сама едет или с мужем
Автор ни одного поста не написала, очередной вброс и очередная трольная тема
3
2
интайм_не_предлагать• 16 июня в 13:36
Ответ дляДоставучая
Якщо влаштована на гарне місце родичем, а такого в Україні валом, то не акула.
Ага, у нас в вузе проректором была хабалка хабалкой - дочь главбуха. Убрали их вместе.
оксюморон• 16 июня в 13:38
Мы и раньше неплохо жили и сейчас хорошо. Но в Украину я точно больше не вернусь. Лучше назад в Мариуполь поедем.
1
13чудоСВЕТА• 16 июня в 13:38
Заграницей хорошо да, но когда есть хороший доход. Зная европейские зарплаты, такую жизнь, путешествуя постоянно, гуляя по ресторанам, они не могут себе позволить. Да и украинцы живущие на пособие или работающие за 1000 €.
1
1
Семенівни сусідка• 16 июня в 13:38
Ответ дляТрахтибидох
вдома все інше і краще. навіть повітря смачніше. Не знаю, для мене рідний дім, рідна земля - священні, кинути їх, бо війна - гидотна втеча боягуза без совісті.
Ліс - це там, де я живу , він не має привʼязки ні до міста, ні до країни. Рідна земля це взагалі якийсь маразм
Якість повітпя треба оцінювати за конкретними показниками, і воно чистіше явно не в Україні. Таке враження, що ви самі не розумієте, що вкладаєте в поняття любити
Якість повітпя треба оцінювати за конкретними показниками, і воно чистіше явно не в Україні. Таке враження, що ви самі не розумієте, що вкладаєте в поняття любити
6
2
Трахтибидох• 16 июня в 13:40
Ответ дляСеменівни сусідка
Ліс - це там, де я живу , він не має привʼязки ні до міста, ні до країни. Рідна земля це взагалі якийсь маразм
Якість повітпя треба оцінювати за конкретними показниками, і воно чистіше явно не в Україні. Таке враження, що ви самі не розумієте, що вкладаєте в поняття любити
Якість повітпя треба оцінювати за конкретними показниками, і воно чистіше явно не в Україні. Таке враження, що ви самі не розумієте, що вкладаєте в поняття любити
Любити - це любити. Це хотіти жити тут, знати про рідні місця все, пишатися ними, розуміти відповідальність громадян за свою територію. Не для всіх, так. Інфузоріям аби годували смачно.
9
1
Коник-стрибунець• 16 июня в 13:40
Ответ дляПопихтю та й годі
3000$ - це умовно головний бухгалтер великої організаці. У 30 років? Це просто акула у вигляді жінки і не може самостійно вирішити їхати чи ні і питає на форумі?
Ага, да. То есть человек соображает как зарабатывать, но не соображает что делать со своей жизнью.
1
1
Обижулька• 16 июня в 13:41
Ответ дляоксюморон
Мы и раньше неплохо жили и сейчас хорошо. Но в Украину я точно больше не вернусь. Лучше назад в Мариуполь поедем.
К окупантам?
1
Семенівни сусідка• 16 июня в 13:41
Ответ дляТрахтибидох
Любити - це любити. Це хотіти жити тут, знати про рідні місця все, пишатися ними, розуміти відповідальність громадян за свою територію. Не для всіх, так. Інфузоріям аби годували смачно.
Ви любите всіх громадян і всіма пишаєтесь? Знати краще про різні міста і країни, не лише про ті, де народилися, це загальний розвиток
оксюморон• 16 июня в 13:42
Ответ дляТрахтибидох
Любити - це любити. Це хотіти жити тут, знати про рідні місця все, пишатися ними, розуміти відповідальність громадян за свою територію. Не для всіх, так. Інфузоріям аби годували смачно.
И мучиться. Пытаться выжить чтоб сказать «я не сбежала».
2
1
1
автор
МЕСТО_Встречи
• 16 июня в 13:42
Ответ дляSo_so
А муж с Вами поедет?
Він чоловік не законний, хлопець) У випадку переїзду ні, не поїде
1
Обижулька• 16 июня в 13:43
Ответ дляМЕСТО_Встречи
Він чоловік не законний, хлопець) У випадку переїзду ні, не поїде
И вы спокойно оставите мужа ( парня)?
3
Залізний кіготь• 16 июня в 13:43
Ответ дляТрахтибидох
кажу ж - завжди дивували ось такі, для котрих країна - лише територія і любити котру вони з дитинства не навчені, бо батьки і діди-баби такі ж перекотиполя.
Слухайте , забули як бабусь дідусь у Сибір ?
Моїх з Чергівецького університету в Іркутськ .
Так що родина та місце -різнае
Теріторію не люблю , зміняться умови для родини-поїдемо
Моїх з Чергівецького університету в Іркутськ .
Так що родина та місце -різнае
Теріторію не люблю , зміняться умови для родини-поїдемо
автор
МЕСТО_Встречи
• 16 июня в 13:43
Ответ дляПопихтю та й годі
3000$ - це умовно головний бухгалтер великої організаці. У 30 років? Це просто акула у вигляді жінки і не може самостійно вирішити їхати чи ні і питає на форумі?
Я ж не питаю їхати чи ні) Мені цікава думка людей, які мають інший досвід, щоб мати більше розуміння
1
Обижулька• 16 июня в 13:44
Ответ дляоксюморон
Прикиньте, но только не в концлагерь
Откуда вы в знаете,что в Мариуполе не концлагерь?
2
Перекус беру завжди• 16 июня в 13:44
Ответ дляАБВГДэшница
рада за вас
после коронарного шунтирования встать на учет по месту регистрации БЕСПЛАТНО можно было только через два месяца
при этом, что в эти два месяца после операции нужен постоянный контроль и анализы
киев
сейчас записаться к врачу, у которого ты на учете - невозможно, когда придешь в регистратуру/позвонить туда - уже все расписано
врач сама тоже не делает запись на след визит, хотя должна
даешь пятихатку - сразу появляется время
но пятихатка - повторю - это более 10% от пенсии в 4000
сильно не разнонишься, а на осмотр/контроль нужно ходить регулярно
после коронарного шунтирования встать на учет по месту регистрации БЕСПЛАТНО можно было только через два месяца
при этом, что в эти два месяца после операции нужен постоянный контроль и анализы
киев
сейчас записаться к врачу, у которого ты на учете - невозможно, когда придешь в регистратуру/позвонить туда - уже все расписано
врач сама тоже не делает запись на след визит, хотя должна
даешь пятихатку - сразу появляется время
но пятихатка - повторю - это более 10% от пенсии в 4000
сильно не разнонишься, а на осмотр/контроль нужно ходить регулярно
Очень странно. Я была у невролога. После первичного приема у него. Сразу в хелси активное направление, по нему же можно записаться и второй и третий раз. И я это делала. К моему врачу можно день в день попасть. Я бы на месте мамы сменила врача. У меня сейчас врач не очень перед ней даже онлайн проводила прием.
1
Обижулька• 16 июня в 13:44
Ответ дляМЕСТО_Встречи
Я ж не питаю їхати чи ні) Мені цікава думка людей, які мають інший досвід, щоб мати більше розуміння
Тут каждый день темы от выехавших
1
оксюморон• 16 июня в 13:45
Ответ дляОбижулька
Откуда вы в знаете,что в Мариуполе не концлагерь?
Голуби почтовые информацию приносят )) Вы серьезно?
Ні грама• 16 июня в 13:45
Мы уехали из прифронтового города. Не жалею ни секунды. Язык выучили, работу нашли, жилье в ипотеку взяли. И самое главное -это дети, которые здесь счастливы. Они ходят в нормальную в школу, а не онлайн, занимаются хобби и общаются с новыми друзьями. Ужасы войны проходят мимо их детства
5
Треба ось так• 16 июня в 13:45
Ответ дляТрахтибидох
кажу ж - завжди дивували ось такі, для котрих країна - лише територія і любити котру вони з дитинства не навчені, бо батьки і діди-баби такі ж перекотиполя.
У. Страны как у государства тоже есть обязанности по отношению к гражданам. Честь записана в конституции, а честь в самом определении государства заложена. И когда люди для государства просто источник денег, то и оно для людей просто территория. Чтобы это понять, нужно поизучать про такие взаимоотношения в других странах
6
Залізний кіготь• 16 июня в 13:45
Ответ дляДідова баба
Все мои знакомые, кто еще до войны имел опыт работы за границей, все выехали правдами и неправдами. С гораздо большими доходами и материальным бэкграундом. Востребованный в мире специалист 5 лет сидит в Украине за 3000 y.е? Не верю.
Не верьте , в моей среде многие вернулись
И я четко не хочу жить в ЕС.
И я четко не хочу жить в ЕС.
3
Обижулька• 16 июня в 13:46
Ответ дляоксюморон
Голуби почтовые информацию приносят )) Вы серьезно?
Ну так мужчин в Мариуполе тоже ловят
Губной рояль• 16 июня в 13:46
Ответ дляСуцільна зрада
Тролик это 100%
Нет. Тут на форуме концентрация успешных.
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Похожие темы:
Назад Комментарии к ответу